Засоби індивідуалізації товарних знаків

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

 

 

 

 

 

Факультет: Менеджмента та управління проектами

Спеціальність: Управління проектами

Група: УП-12з

Форма навчання: Заочна

Кафедра: Права та європейської інтеграції

Дисципліна: Інтелектуальна власність

Контрольна робота

Тема 12 «Засоби індивідуалізації товарних знаків»

 

 

 

Викладач:                 _______________ /Лимарь А.П./

 

Виконала:             _______________/Носенко Г.В./

 

 

 

Дніпропетровськ, 2013

 

Зміст

 

Вступ 3

Товарний  знак 4

Форма вираження товарних знаків і послуг 5

Ступінь відомості та розрізняльна здатність  товарних знаків 6

Види  товарних знаків залежно від кількості  користувачів 7

Знаки обслуговування 7

Бренд 7

Фірмове і  комерційне найменування 8

Зазначення  походження товарів 9

Охорона засобів  індивідуалізації товарів та послуг 10

Охорона торгових марок 11

Охорона фірмових та комерційних найменувань 13

Охорона зазначення місць географічного  походження 14

Висновок 17

Список використаних джерел 18

 

 

 

Вступ

В умовах сучасної посиленої  конкуренції виникає об’єктивна необхідність у засобах індивідуалізації однорідних товарів і послуг, які  є представленими на сучасному глобальному  ринку. До засобів індивідуалізації відносять такі поняття як товарний знак, фірмове (комерційне) найменування та географічне зазначення походження товарів. Засоби індивідуалізації виконують ряд важливих функцій – розрізняльну, інформативну, гарантійну, рекламну та захисну.¹ Перш за все, це розрізняльна функція, що дозволяє споживачам відокремлювати товар від аналогічного на ринку. Суттєво впливає на товарообіг інформативна функція, надаючи споживачеві дані про походження товару, характеристик, виробників. Гарантійна функція зумовлюється тим, що торгівельні марки повинні відповідати певним стандартам якості, і тим самим гарантують певний набір корисних якостей товарів.  Рекламна функція важлива для маркетингу товару та створення власного іміджу, та привертає увагу потенційних споживачів, надаючи конкурентні переваги тому чи іншому товару. І, на мою думку, найголовніша функція – захисна – яка захищає товари від недобросовісної конкуренції і порушення прав власності.

На відміну від інших  об’єктів інтелектуальної власності, засоби індивідуалізації не визнаються результатами інтелектуальної діяльності, але прирівнюються до них у  правовому режимі.

Засоби індивідуалізації відіграють чи не найголовнішу роль у  конкурентоспроможності товарів на ринку. Про це свідчать космічні суми в які експерти оцінюють товарні  знаки великих компаній. Дуже часто, ці суми перевищують вартість всієї  рухомої власності компанії. Наприклад, за підрахунками незалежних експертів найдорожчий товарний знак належить американській компанії Apple складає приблизно 200 млрд. доларів.²Вартість товарного знаку компанії Coca-Cola складає приблизно 150 млрд. доларів та перевищує вартість всієї рухомої власності компанії. Компанія Microsoft посідає третє місце – вартість цього бренду оцінюється приблизно у 135 млрд. доларів.

Стає зрозуміло, що реєстрація, використання та захист засобів індивідуалізації є важливим аспектом функціонування підприємств. В даній роботі я розгляну характеристики фірмових найменувань, товарних знаків, та зазначень географічних походжень; їх реєстрацію та захист; також виконаю аналіз нормативно-правової бази України щодо засобів індивідуалізації.

Товарний знак

Товарний знак визначають як умовне символічне позначення для  індивідуалізації товарів та ідентифікації  джерел їх походження (виробників). Згідно з Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (ст. 1) товарний знак є позначенням, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. У цього терміна існує багато синонімічних понять, таких як «торгівельний знак», «торгівельна марка», «знаки для товарів і послуг», «фабричний знак» та ін. Термін «торгівельна марка» використовується у Паризькій Конвенції про охорону промислової власності 1883 року (з редакціями у1967 та 1979 рр.) – яка є першим міжнаціональним законодавчим актом, що гарантувала охорону правових знаків. В нормативно-правових актах України (Цивільний та Господарський Кодекс від 2003 року) використовуються термін «знаки для товарів і послуг». Товарні знаки повинні бути зареєстровані Укрпатентом і без такої реєстрації не дійсні. Термін дії такої реєстрації – 10 років і може бути подовжений щораз на 10 років за умови сплати держсбору.

Товарні знаки і послуги  можуть бути класифіковані згідно з  наступними характеристиками. Згідно з формами його вираження розрізняють словесні, зображувальні, об’ємні та нетрадиційні товарні знаки. Згідно зі ступеню популярності розрізняють звичайні, загальновідомі та знамениті товарні знаки. Залежно від кількості користувачів відокремлюють індивідуальні, спільні, колективні та сертифікаційні товарні знаки. Також, існують знаки обслуговування, що реєструються підприємствами які надають певні послуги; такі знаки прирівнюються до товарних знаків. Загальновідомі товарні знаки, які впливають позитивно впливають на емоційні враження споживачів,та є поєднанням логотипу, ідеї та іміджу називаються брендами.

Форма вираження товарних знаків і  послуг

Найбільш поширеними є  словесні товарні знаки, які складаються  зі слів, словосполучень, або коротких фраз які позначають товар. Найголовнішим  критерієм до словесних товарних знаків є оригінальність та неповторність. Прикладом можуть бути такі бренди як Xerox, Mercedes, Coca-Cola. Але існують приклади непорядної конкуренції, коли деякі компанії намагаються використати популярність існуючого бренду змінюючи декілька букв у назві – прикладом може бути існування ресторанів MакДак (асоціація з МакДональдс), або Abibas (поряд з Adidas) .

Товарний знак може бути виражений у зображенні – у малюнках, зображеннях, фігурах, та ін. Дуже часто разом зі словесним товарним знаком існує оригінальний малюнок, який з часом може змінюватися. Так, компанію спортивного одягу Nike впізнають як по назві, так і по характерному логотипу у вигляді галочки, а IT-компанія Apple відома своїм «надкусаним» яблоком. Образотворчі логотипи використовують вперш товари які є досить відомими, але ті, що не користуються великою популярністю мають поряд словесну назву. Поєднання словесної та зображувальної форми отримало назву «логотип» і має три форми: словесну, зображувальну та комбіновану.

Існують також товарні  знаки які поєднують в собі як зображувальні, так і об’ємні позначення. Наприклад, дуже часто такі позначення прикрашають етикетки, де слова і логотип представлені у кольоровому виконанні. Також, об’ємні позначення можуть використовуватися у самій формі товару, яка сама по собі стає брендом і захищається законом. Таким прикладом може бути перш за все банка кави Nescafe, або форма смартфону Apple, за копіювання якої була покарана корейська компанія Samsung.

Виробники товару у рекламуванні свого бренду прагнуть використовувати не тільки візуальні позначення, а й звукові. Оригінальна мелодія при включенні комп’ютера Microsoft може бути прикладом такої форми товарного знаку. Таке позначення торгівельних марок називають нетрадиційним, оскільки існує складність з реєстрації, та охорони таких марок.

Ступінь відомості та розрізняльна здатність товарних знаків

В залежності від ступені  розкрученості торгівельної розрізняють  звичайні знаки, загальновідомі та знамениті  товарні знаки. ³Будь-яке зареєстроване позначення товарного знаку вважається звичайним. Якщо знак є відомим широкому колу осіб, які мають відношення до його використання, виробництва або збуту – він вважається загальновідомим. За для того, щоб загальновідомий знак охоронявся законом його не потрібно реєструвати в кожній країні світу – згідно з міжнародними конвенціями, охорона загальновідомим знакам надається у всіх країнах учасницях конвенцій. Товарні знаки які коштують мільярди доларів та мають самостійну привабливість та стійкий попит у споживача називають знаменитими.

Розрізняльна здатність  товарного знаку забезпечує певні  переваги на ринку. Так, назва знаків з високою розрізняльною здатністю  може не асоціюватися з товаром, але  тим не менш користуватися високою  популярністю та й замінювати саму назву товару, навіть якщо його оригінальна назва не має жодної асоціації з функціями товару. Так, наприклад, сталося з компанією Xerox – зараз чи не кожну копіювальну машину називають «ксероксом». Товарний знак може бути «навіювальним» і викликати думку про товар або послуги, що надаються. Так, всім зрозуміло, що iPhone є телефоном, а не комп’ютером. Описовими знаками вважаються ті знаки, напрямую акцентують увагу на рисах та властивостях товару або послуги.

Види товарних знаків залежно від  кількості користувачів

Відповідно до чисельності  власників або користувачів розрізняють: індивідуальні, спільні, колективні та сертифікаційні знаки. Якщо знак є зареєстрованим на окрему юридичну або фізичну особу, то його називають індивідуальним товарним знаком. Якщо знак входить у спільну  власність кількох осіб, взаємовідносини  яких визначаються відповідними умовами  між користувачами – вони мають  назву спільних товарних знаків. Користування такими знаками регулюється угодами  між підприємцями, і вони можуть розпоряджатися ними на свій розсуд, але  прийняття важливих рішень, таких  як передача права власності не може бути здійснена без згоди решти  власників.

Якщо товарний знак входить  до власності спілки, асоціації або  іншого добровільного об’єднання людей – він є колективним знаком. Незважаючи на те, що знак належить колективу і реєструється на ім’я окремої особи, право на використання такого товарного знаку належить будь-якій особі, яка належить до колективу. Використання сертифікаційних знаків схоже з використанням колективних знаків – право на їх використання мають підприємці, що дотримуються певних стандартів, щодо якості, безпеки та екологічної чистоти. Сертифікаційні товарні знаки стимулюють виробників підвищувати якість товарів та екологічної чистоти.

Знаки обслуговування

Знак обслуговування по суті є товарним знаком, що реєструється компанією яка не виробляє товари, а надає певні послуги. Як і  товарний знак, знак обслуговування надається  юридичній особі або підприємцю та режим його правової охорони не відрізняється від наданого товарним знакам.

Бренд

Як вже зазначалося, товарний знак входить у власність компанії. Розрекламований товарний знак поєднаний  з гарною репутацією є головною запорукою успішності товару на ринку. Цьому не дивно, що разом з поліпшенням якості товару, виробники намагаються створити так званий «бренд». Бренд визначається як перш за все образ товарного знаку створений маркетологами, за допомогою поєднання логотипу, ідеї та іміджу. Бренд характеризується як емпірична одиниця, яка виділена суспільною свідомістю. Бренд – це перш за все, образ товару, враження які асоціюються з ним у покупця. Бренд орієнтований на почуття, думки та емоції. Тому, складовими частинами бренду вважають – словесний та візуальний образи, рівень залученності бренда у ринок та ступінь його присутності. З цього випливають й інші складові, такі як вартісна оцінка бренда. Брендинг характеризується як активність спрямована на створення взаємозв’язків споживачів з товаром та створення довгострокових переваг в порівнянні з іншими конкурентами на ринку. Успішний брендинг товару є дуже важливий в сучасних умовах високої конкуренції, тому кожна компанія приділяє багато уваги цієї діяльності.

Фірмове і комерційне найменування

Фірмове і комерційне найменування є іншим засобом індивідуалізації товарів і послуг. Вони служать  для індивідуалізації учасників  цивільного обороту – фірм або  індивідуальних підприємців. Загалом, ці два поняття є досить синонімічними, але існує різниця у їх використанні. Щоб її зрозуміти, треба дати визначення обом поняттям. Так, фірмове найменування, або просто фірма є найменування під яким підприємець виступає у  цивільному обороті і яке індивідуалізує його серед інших учасників.⁴ Фірмове найменування має чітку структуру – корпуса, який складається з двох частин: обов’язкової, та необов’язкової. Обов’язкова частина містить зазначення організаційно-правової форми (відкрите акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, тощо), типу власності (або предмета діяльності – державне, муніципальне, приватне) та профілю діяльності (наукове, виробниче, тощо) та власної оригінальної назви. Необов’язкова частина є доповненням і може містити номер, спеціальне найменування, та ін. Фірмове найменування належить юридичній особі, або підприємцю і реєструється у відповідних інстанціях.

Комерційне найменування – це широко відоме найменування прийняте фірмою, що використовується в її діяльності (назви магазинів, кафе, та ін.) На відміну від фірмового найменування, комерційне може бути як словесним, так і зображувальним, і навіть об’ємним. Через це, захищати комерційне найменування досить складно, але охороняється воно без спеціальної реєстрації. Таким чином, різниця між фірмовим та комерційним найменуванням полягає у характері відносин. Комерційне найменування використовується для відносин між споживачами й підприємцями, а фірмове – для відносин між фірмами.

Існує суттєва відмінність  між фірмовим найменуванням та товарним знаком. В українській нормативно-правовій базі зазначається, що, на відміну від товарного знаку, реєстрація якого має термін дії – фірмове найменування діє безстроково, а комерційне найменування взагалі не підлягає реєстрації.

Зазначення походження товарів

Вибір споживача часто  базується на місці виробництва  товару. Географічна місце виробництва  зазначається на упакуванні товару і  вважається одним із засобів його індивідуалізації. У опосередкованій формі зазначення географічного походження повідомляє про притаманну товару традиційно високу якість і певні специфічні характеристики. Воно додатково допомагає споживачеві з прийняттям рішення про придбання тих або інших товарів і часто є потужним засобом впливу на це рішення. Існують два типи зазначення походження товарів – просте і кваліфіковане.