Забезпечення фінансової стійкості підприємства

Для того щоб пов’язати  стратегічні цілі з бюджетуванням, необхідно мати структуру виконання  поставлених завдань і виділити ресурси для їх реалізації. З цією метою використовують спеціальний  інструмент – стратегічний бюджет. Під стратегічним бюджетом розуміємо  окремий цільовий бюджет або процес систематичного зіставлення необхідних витрат із установленими цілями. Саме стратегічний бюджет дозволяє надати кількісну визначеність стратегічним орієнтирам підприємства та виразити у вартісній формі стратегічну  програму дій за всіма напрямами  його функціонування та за всіма структурними підрозділами.

Стратегічне управління фінансовою стійкістю підприємства забезпечує стабільну платоспроможність у  тривалій перспективі, в основі якої є можливості постійної збалансованості  активів і пасивів, доходів і  витрат, позитивних і негативних грошових потоків.

Спроможність підприємства вчасно здійснювати платежі, фінансувати  свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою ліквідність  в умовах стратегічної спрямованості  – свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки.

Успіх реалізації розробленої  фінансової стратегії залежить від  діючої системи стратегічного контролю, який здійснюється протягом періоду  дії стратегії. Більшість кризових ситуацій на українських підприємствах  виникає через недостатню увагу  керівництва до контролю за виконанням поставлених цілей [3].

Таким чином, завданням стратегічного  контролю є: створення системи нормативів, оцінка стану об’єктів контролю, визначення причин відхилення та формування системи  дій із коригування стратегії.

Висновки

Із численних ризиків, що супроводжують діяльність підприємства, виділяють ризик зниження фінансової стійкості. Цей ризик зумовлюється неефективною структурою капіталу (високим  коефіцієнтом співвідношення позичених  і власних коштів). Управління ризиком  зниження фінансової стійкості є  складовою загальної стратегії  управління сталістю фінансового стану  підприємства. Вона полягає у розробці системи заходів щодо вияву і  попередження негативних наслідків  ризику з метою ліквідації збитків, пов’язаних із ним.

При формуванні портфеля можливих стратегічних фінансових альтернатив  варто використовувати нетрадиційні способи досягнення поставлених  цілей, які раніше у фінансовій практиці підприємства не використовувалися. У  процесі подальшої оцінки такі фінансові  альтернативи можуть бути найбільш прийнятними. Якщо можливих фінансових стратегій  декілька, проводиться їх оцінка на основі критерію ефективності, тобто  можливості досягнути встановлених цілей.

Спроможність підприємства вчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою ліквідність в умовах стратегічної спрямованості – свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки.

Для підвищення фінансової стійкості  розроблено комплекс заходів, що включає  декілька стратегічних напрямків фінансового  управління. Такий комплекс заходів  є загальним для всіх організацій. Для кожної конкретної організації він може бути доповнений по ходу загального аналізу фінансів підприємства та його діяльності.

Вибір тієї або іншої стратегії  забезпечення фінансової стійкості  підприємства визначається на основі аналізу його фінансового стану  на даний момент.

Список використаних джерел інформації

1. Плиса В. Й. Стратегія  управління фінансовою стійкістю  підприємства / Плиса В. Й. // Фінанси  України. – 1999. – № 11. – С. 36–41.

2 (9). Большой экономический словарь / авт. Борисов А. Б. – М. : Книжный мир, 2002. – 895 с.

3 (13). Плиса В. Й. Управління ризиком фінансової стійкості підприємства / В. Й. Плиса // Фінанси України. – 2001. – № 1. – С. 67–73.

4. Бараненко С.П., Шеметов В.В. Стратегическая устойчивость предприятия. – М.: ЗАО Центрполиграф, 2004.

5. Грачев А.В. Рост собственного  капитала, финансовый рычаг и  платежеспособность предприятия  // Финансовый менеджмент, № 2, 2002.

6. Ковалева А.М., Лапуста  М.Г., Скамай Л.Г. Финансы фирмы:  Учебник. – 3-е изд., испр. и доп.  – М.: ИНФРА-М, 2003.

7. Абрютина М.С., Грачов А.В. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства. - М.: Дело и Сервис, 2001. 180 с.

8. Владимирова Т.А., Соколов В.Г. Аналіз фінансової звітності підприємства. - К.: СІФБД, 2006. 50 с.

9. Ковальов В.В. Практикум з аналізу та фінансового менеджменту: Конспект лекцій із завданнями. - М.: Фінанси і статистика, 2006. 448с.

10. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. - М.: Фінанси і статистика, 2008. 512 с.

11. Управління підприємством і аналіз його діяльності / За ред. В.Н. Тітаева. - М.: Фінанси і статистика, 2005. 420 с.

12. Фінансове управління фірмою / Под ред. В.І. Терьохіна. - М.: Економіка, 2002. 98 c.

13. Іонова А.Ф., Селезньова М.М. Фінансовий аналіз: підручник. - М.: ТК Велбі, изд-во Проспект, 2008. 624 с.

14. Кодраков Н.П. Основи  фінансового аналізу. - М.:Главбух,2005.114с.

15. Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту. - М.: Фінанси і статистика, 2002. 384 с.