Вдосконалення системи просування товару

20

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні та методологічні основи вивчення проблеми просування товару

1.1. Просування продукту та маркетингові комунікації

1.2 Інструменти товароруху в маркетинговій діяльності

Розділ 2. Аналіз системи просування товару на підприємстві

2.1. Характеристика діяльності підприємства

2.2. Аналіз системи маректингу підприємства

2.3. Особливості просування товару на підприємстві

Розділ 3. Вдосконалення системи просування товару

3.1. Основні напрямки вдосконалення просування товару

3.2 Використання телекомунікаційних технологій

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Торгівля, як і всі галузі економіки, зазнає змін під впливом соціальних, політичних, економічних, демографічних, екологічних, науково-технічних факторів. Проблеми, які назрівають у галузі в результаті впливу зовнішніх і внутрішніх факторів, сприяють уповільненню її розвитку або виштовхують галузь на новий виток науково-технічного прогресу. Крім зовнішніх факторів, на галузь торгівлі впливають і внутрішні фактори. Однак негативний вплив внутрішніх факторів може бути змінено за допомогою зусиль із боку керівників підприємства.

Особливе місце в торгівлі займає просування товарів. Воно сприяє зміцненню економічних зв'язків між продавцем і покупцем. Неабиякою є роль просування в конкурентній боротьбі за реалізацію товарів споживачу. Просування товарів сприяє зростанню інтересу покупців до товарів і, як наслідок, розширенню масштабів виробництва та реалізації. Збільшення товарообігу приводить до скорочення часу обігу, підвищенню ефективності роботи торговельного підприємства, розширенню ринку збуту.

Суспільство яскраво відчуває вплив проблем просування товарів на торгівлю. Проблеми в просуванні товарів торговельних підприємств ведуть до зниження ефективності галузі й економіки держави в цілому. Таким чином, виникає необхідність у визначенні кола проблем просування товарів підприємств і їх вирішенні.

Вивченню питань просування товарів присвячені праці таких вчених, як: Ф. Котлер, Є.В. Ромат, Дж. Блайд, Л.В. Балабанова, І.О. Бланк, В.М. Ващенко, О.В. Гладкова, Л.І. Донець, Т.О. Загорна, О.С. Кравченко, А. Кутлалієв, О. Попов, Т.О. Приймак, Ю.І. Радіонцев, О.М. Смолін, А.М. Фридман, Л.В. Фролова, Ю.Я. Чеботарьов, Н.О. Юдина та ін.

Метою курсової роботи є дослідження проблем просування товарів підприємств на сучасному етапі.

Предметом дослідження є аспекти організації системи просування товару на підприємстві.

Об'єктом дослідження виступає підприємство.

Основні джерела, на основні яких написана робота – періодичні видання, статистичні матеріали, підручники відомих українських та зарубіжних науковців, інтернет-сайти, нормативно-правові акти тощо.

Дослідження базується на загальнонаукових та спеціальних методах пізнання, зокрема в роботі використовувались такі методи як: спостереження, аналіз і синтез, узагальнення, систематизації, класифікації, порівняння та системно-функціональний.

Розділ 1. Теоретичні та методологічні основи вивчення проблеми просування товару

1.1. Сутність маркетингової комунікації та система просування товару

В умовах насиченого ринку недостатньо розробити новий якісний товар, встановити на нього оптимальну ціну і вибрати ефективні канали розподілу. Дедалі більшого значення набуває така складова комплексу маркетингу, як маркетингові комунікації. Система їх спрямована на інформування, переконування, нагадування споживачам про товар фірми, підтримку його збуту, а також створення позитивного іміджу компанії.

З метою збільшення ефективності комунікаційні програми доцільно розробляти спеціально для кожного сегмента ринкової ніші й навіть для окремих клієнтів, беручи до уваги як прямий, так і зворотний зв’язок між фірмою та клієнтами. Отже, першим етапом комунікаційного процесу є повний аудит потенційних можливостей взаємодії компанії та її продукту з клієнтами. Споживач незалежно від того, що купуватиме, спочатку вивчає рекламні проспекти, радиться з компетентними особами, слухає рекламу по радіо або дивиться по телевізору.

Маркетинг має на меті забезпечити підприємства та організації інформацією про доцільні напрями діяльності з погляду сьогоднішніх та майбутніх потреб ринку. Одним із інструментів, який дає змогу застосувати в єдності та взаємозв'язку стратегію і тактику активного просування до потреб потенційних покупців, є маркетингова політика комунікацій.

Маркетинг – це різновид людської діяльності, спрямованої на задоволення потреб споживачів за допомогою обміну, то маркетингові комунікації забезпечують взаємозв'язок між виробниками та споживачами товарів у процесі обміну. Це єдиний комплекс, який об'єднує учасників, канали розповсюдження та прийоми комунікацій підприємств і організацій [16, c. 193].

Маркетингова політика комунікацій – це наука, яка розглядає систему загальних настанов, критеріїв та орієнтирів сфери взаємовідносин між підприємствами та організаціями, з одного боку, та їхніми клієнтами, з іншого, з метою досягнення маркетингових цілей [16, c. 194].

Звичайно, будь-яка підприємницька діяльність має на меті отримання прибутку. Але практика сучасних підприємств показує, що організація просування товарів на ринок і до безпосередніх споживачів передовсім орієнтується не на монетарні результати: підприємства за допомогою маркетингової політики комунікацій домагаються чіткого відокремлювання власних товарів з поміж тих, що пропонуються на ринку; бажаних змін іміджу підприємства; інформування споживачів про нові товари або зміни цінах; пробудження зацікавленості, яке приводить людину до магазину, хоча й без наміру купити товар; вплив на психологію людей у певному напрямку тощо.

Найвища мета сучасних маркетингових комунікацій – це вплинути на потенційних споживачів у такий спосіб, щоб вони придбали товар саме цього, конкретного підприємства. Отже, головною метою діяльності у сфері маркетингових комунікацій є формування попиту (байдуже на що – на товари, на ідеї, на спосіб життя, навіть на якогось політика чи державного діяча).

Під просуванням продукту розуміється сукупність різних видів діяльності по доведенню інформації про достоїнства продукту до потенційних споживачів і стимулюванню виникнення в них бажання його купити. Роль просування полягає в налагодженні комунікацій з окремими особистостями, групами людей і організаціями за допомогою прямих (наприклад, реклама) і непрямих (наприклад, інтер'єр магазину) коштів з метою забезпечення продажів.

Сучасні ринкові умови господарювання, що характеризуються різким загостренням конкурентної боротьби за ринки збуту, вимагають особливого системного підходу до просування товарів підприємств, що дозволяє підприємствам підвищити свою конкурентоспроможність у ринковому середовищі, що змінюється.

Просування товарів займає центральне місце в збуті і є його двигуном. Причому просування − це крок назустріч до покупця, проти чого він не має сил устояти, реагуючи на пропозиції підприємства.

Просування товарів як підсистема збуту підприємства, особливо чутлива до змін факторів ринку, тому саме ця сфера діяльності підприємства заслуговує всебічного вивчення. На практиці підприємство має потребу у створенні умов, які б забезпечили стабільний обсяг реалізації продукції. Тому в сучасних ринкових умовах стимулювання обсягу продажів і забезпечення стабільного обсягу збуту досягається через систему просування товарів, що містить широкий ряд сучасних маркетингових комунікацій.

Історично склалися різні концепції ринкового управління підприємством. Причому кожна концепція визначає поняття просування через свої специфічні методи, які використовується для його здійснення [17, с. 157].

Розглянемо найбільш істотні концепції ринкового управління підприємством, які в тому чи іншому ступені використовують механізм просування.

1. Концепція вдосконалення виробництва полягає в розширенні пропозиції товарів, що в умовах дефіциту товару й низкою конкуренції зумовлює збільшення обсягу продажів підприємства й спричиняє просування товарів. Таким чином, просування здійснюється за допомогою тиску товарної маси на покупця. При цьому просування є однобічним процесом і полягає в збільшенні обсягу виробництва.

2. У ринкових умовах господарювання концепція вдосконалення товару припускає, що стимулювання продажів і просування товарів до покупця досягається за рахунок поліпшення якісних характеристик товару.

3. У концепції інтенсифікації комерційних зусиль особливу увагу приділяють рекламі як основним засобам просування товарів і стимулювання збуту.

4. Концепція маркетингу являє собою комплексний підхід у ринковому управління підприємством. У цій концепції просування товарів здійснюється за допомогою комплексу маркетингу: товар, ціна, система збуту, маркетингові комунікації.

5. Концепція соціально-етичного маркетингу просування є заходами, орієнтованими на споживача, його потреби, які поліпшать благополуччя клієнта й суспільства загалом.

Незважаючи на наявні концепції ринкового управління підприємством, традиційно під поняттям просування розуміють систему маркетингових комунікацій. З метою систематизації наведемо погляди провідних учених на поняття просування.

Так, Г.Я. Гольдштейн і О.В. Катаєв визначають поняття просування в такий спосіб. Просування − це будь-яка форма повідомлень для інформації, переконання, нагадування про товари, послуги, громадську діяльність, ідеї та ін. Основні види просування:

                  реклама;

                  паблісіті («паблік рилейшнз»);

                  стимулювання збуту;

                  персональні продажі [6, с. 173].

І.Я. Рожков дає визначення поняття просування як комплексу маркетин-гових комунікацій, що може бути поданий такими коштами:

                  реклама (advertising) − враховує рекламні оголошення в засобах масової інформації;

                  сейлз промоушн (sales promotion) − заходи, які безпосередньо сприяють продажам і, як правило, проведені на місці продажів;

                  паблік рилейшнз (public relations) − заходи, спрямовані на завоювання доброзичливого відношення громадськості;

                  директ-маркетинг (direct-marketing) − діяльність, спрямована на вста-новлення прямих зв'язків виробника зі споживачем [13, с. 214].

Ф. Котлер стверджує, що просування − це здійснення обміну інформацією виробника зі своїми потенційними покупцями, а також з тими, хто може зробити на них свій вплив. Причому обмін інформацією можливий завдяки таким засобам:

                  реклама;

                  паблік рилейшнз;

                  прямий маркетинг;

                  стимулювання збуту;

                  особисті продажі [11, с. 386].

І.В. Іванов визначає поняття просування в такий спосіб. Просування − це діяльність із планування, здійснення практичних дій і контролю за фізичним переміщенням матеріалів і готових виробів від місць їх виробництва до місць споживання з метою задоволення потреб споживачів і вигодою для себе. На його погляд, система просування має такі складові:

                  персональний продаж;

                  реклама з використанням засобів масової інформації;

                  стимулювання збуту;

                  спонсорування;

                  торгівля − спосіб, в який продукт подається на продаж, враховуючи впакування, демонстраційні вітрини та ін. [10, с. 38].

Є.В. Ромат поняття просування визначає як систему маркетингових комунікацій − єдиний комплекс, що поєднує учасників, канали й прийоми комунікацій організації, спрямованих на визначення й підтримку певних, запланованих цією організацією взаємин з адресатами комунікацій у межах досягнення її маркетингових цілей. Основними засобами просування товарів є:

                  реклама;

                  стимулювання збуту;

                  паблік рилейшнз, паблісіті;

                  прямий маркетинг;

                  спонсорування;

                  брендинг;

                  участь у виставках і ярмарках;

                  інтегровані маркетингові комунікації в місцях продажу;

                  неформальні вербальні маркетингові комунікації [17, с. 168].

Незважаючи на перераховані вище поняття просування і його складові, з упевненістю можна сказати, що товар швидше продається, якщо він високої якості, забезпечений сервісним обслуговуванням, наведений різними асортиментними групами, продається за низькими цінами, орієнтований на споживача й максимально адаптований до їх вимог, перевищує очікування покупців, постій-но вдосконалюється й займає солідну частку ринку.