Управління постачання інфраструктурою і запасів

Основними мотивами створення  товарно – матеріальних запасів є:

1. Імовірність порушення  встановленого графіка постачань,  щоб не зупинився безперервний  цикл виробництва. 

2. Можливість коливання  попиту.

3. Сезонні коливання виробництва  деяких видів товарів. 

4. Знижки на покупку  великої партії товарів. 

5. Спекуляція. Ціна на  деякі товари може різко зрости, тому підприємство, яке зуміло  передбачити цей ріст, створює  запас з метою одержання прибутку  за рахунок підвищення ринкової  ціни.

6. Витрати, пов’язані  з оформленням замовлення.

7. Можливість рівномірного  здійснення операцій з виробництва  і розподілу. 

8. Можливість негайного  обслуговування покупців.

9. Зведення до мінімуму  простоїв у виробництві через  відсутність запасних частин.

10. Спрощення процесу управління  виробництвом. (Створення напівфабрикатів  на різних стадіях виробничого  прочешу всередині підприємства, що дозволить знизити вимоги  до ступеня узгодженості виробничих  процесів на різних ділянках).

Види товарно-матеріальних запасів:

1. За місцем продукції  в логістичному ланцюзі: 

• Запаси матеріальних ресурсів;
• Запаси незавершеного виробництва;
• Запаси готової продукції;
• Запаси тари;
• Запаси зворотних відходів.

2. По відношенню до  базисних логістичних активностей:

• Запаси в постачанні (матеріальні ресурси постачальника для складів товаровиробника).
• Виробничі запаси (матеріальні ресурси і незавершене виробництво).
• Товарні (збутові) запаси (готова продукція, транспортні запаси, призначені для задоволення попиту споживачів).
• Сукупні матеріальні запаси.

3. По відношенню до  комплексних логістичних активностей:

• Складські.
• Транспортні (запаси в дорозі, транзитні запаси).
• Запаси вантажопереробки (консолідація, сортування).

4. За функціональним призначенням:

• Поточні (регулярні).
• Страхові (гарантійні). (Створюються через затримки постачань у дорозі, збої у виробничо – технологічних циклах, відхилення в періодичності й величині партій постачань від запланованих, зміна інтенсивності споживання).
• Підготовчі (буферні). (Наявність обумовлена необхідністю виконання певних логістичних операцій з приймання, оформлення, завантаження, розвантаження, додаткової підготовки до споживання).
• Цільові (сезонні, спекулятивні, запаси просування).

5. По відношенню до  ланки логістичного ланцюга або  логістичних посередників:

• В постачальників.
• В споживачів.
• В торгових посередників.
• В посередників у фізичному розподілі.

6. За структурною роллю  в системі управління запасами:

• Максимальний запас (нормативний рівень запасу).
• Граничний запас (мінімальний рівень запасів, при досягненні якого необхідне їх поповнення, це «точка замовлення»).
• Гарантійний запас (утримується на випадок непередбачених замовлень та різких коливань попиту).
• Поточний запас (фактичний рівень запасу у будь-який момент часу).

 

Висновки

Отже, будь-яка система управління запасами має визначити, коли має бути зроблено замовлення і його розмір для певного виду запасів. У більшості випадків, включаючи контроль запасів, залучено стільки видів запасів чи продуктів, що просто непрактично приділяти скрупульозну увагу кожному з них. Щоб вирішити цю проблему схема класифікації АВС поділяє види запасів на три групи: (А) великого грошового об'єму, (В) середнього грошового об'єму, (С) низького грошового об'єму. Грошовий об'єм - це міра важливості. Ціллю класифікації є встановлення відповідної степені контролю над кожним видом запасів.

Підприємства, що працюють у  сучасних умовах господарювання, завжди мають певні виробничі запаси. До них належать: сировина і матеріали, включаючи малоцінні і швидкозношувані  предмети, незавершене виробництво  і готова продукція, а також товари для перепродажу.

Управління виробничими  запасами має величезне значення як у технологічному, так і у  фінансовому аспектах.

Управління виробничими  запасами виконує наступні функції:

• Розробка норм запасів по всій номенклатурі матеріалів, які використовуються на підприємстві.
• Правильне розміщення запасів на складах.
• Організація діючого оперативного контролю за рівнем запасів і прийняття мір для підтримки їх стану.
• Створення необхідної матеріальної бази для розміщення запасів і забезпечення кількісного і якісного зберігання.

Товарно-матеріальні запаси вважаються фактором, що забезпечують безпеку системи матеріально-технічного постачання, її гнучке функціонування.

Товарно-матеріальними запасами є матеріальні цінності, що очікують виробничого або особистого споживання у вигляді сировини, матеріалів, що комплектують, товарів, що перебувають на стадії виготовлення й готової продукції.

 

 

Список використаної літератури

1. Гурч Л.М. Логістика: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2008. – 560 с
2. Ларіна P.P. Логістика: Навчальний посібник.- Д.: ВІК, 2005.- 335С.
3. Окландер М.А., Хромов О.П. Промислова логістика: Навчальний посібник – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 222 с.
4. Пономарьов Ю.В. Логістика: Навчальний посібник: Вид. 2-ге., перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 328 с.
5. Чеботарев, Н. Ф. Оцінка вартості підприємства (бізнесу) /Н Ф. Чеботарев, - К,: 2009
6. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 439с.