Управління постачання інфраструктурою і запасів

Міністерство аграрної політики і продовольства України

                   Подільський державний аграрно-технічний  університет

 

Кафедра Менеджменту організацій  і адміністрування

 

Реферат

З дисципліни «Операційний менеджмент»

на тему «Управління постачання інфраструктурою і запасів»

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 3 курсу, 1 групи

Інституту бізнесу і фінансів

Спеціальності «Менеджмент»

                                                                   Якимишина Інна

 

 

 

 

 

 

м. Кам’янець-Подільський

2013р.

Зміст

 

     Вступ

1. АВС планування та класифікація запасів

2. Управління виробничими запасами

3. Цілі товарно – матеріальних запасів

     Висновки

   Список використаної літератури

     

 

Вступ

Ринкові відносини, що формуються в Україні, вимагають радикальних змін у всіх напрямках діяльності. Особливо це стосується продукуючих галузей економіки. Підприємства впорядковують виробничі та реалізаційні процеси, застосовуючи нові технології, економніше використовуючи ресурси, матеріали, деталі, комплектування та покращуючи процеси реалізації. Важливе значення для підприємства мають запаси, що є

як чинником ефективного функціонування, так і елементом мобілізації фінансових ресурсів. Актуальним постало питання ефективного управління запасами.

Управління запасами досить часто розглядається з позиції логістичного підходу на основі різноманітних методів управління (АВС – аналіз) Процес розглядається на основі планування запасів та контролю, проте не враховують такі важливі складові управління, як: організування, мотивування та   регулювання помилок. Тому доцільно процес управління запасами розглядати як конкретну функцію менеджменту.

Запаси — це продукція виробничо-технічного призначення, споживчі й інші товари, що перебувають на різних стадіях виробництва й обігу, та очікують вступу в процес виробничого або особистого споживання. Запаси складають значну частку оборотних активів на підприємствах.

Управління запасами – доволі складний процес, що передбачає оперативне маневрування ресурсами, матеріалами, деталями, комплектуванням, товарами, готовою продукцією, яке повинно забезпечити безперервність виробництва та збуту.

Згідно з іншим визначенням, управління запасами - це забезпечення і підтримування оптимальної кількості і типів фізичних ресурсів, необхідних для реалізації стратегічного плану організації.

Важливість управління запасами пояснюється, насамперед, тим, що виробництво - це потік матеріальних ресурсів через процес, який змінює форму цих матеріалів, перетворюючи їх у готову продукцію. 

1. АВС – планування та класифікація запасів

Системи управління запасами пов’язані з певним порядком контролю їх фактичного рівня на складах, що часто вимагає витрат фінансових, трудових та інформаційних ресурсів, особливо для багато номенклатурних запасів. Однак зазвичай із загального числа найменувань найбільша вартість запасу (або основна частка витрат на управління ними) припадає на відносно невелику їх кількість. Дану залежність демонструє АВС-аналіз.

 У загальному випадку АВС-аналіз є методом, за допомогою якого визначають ступінь розподілу конкретної характеристики між окремими елементами якої-небудь множини. У його основу покладено припущення, що відносно невелика кількість видів товарів, які повинні неодноразово закуповуватися, складає велику частину загальної вартості товарів, що закуповуються.

 В основі методу АВС лежить так зване правило Паретто. Відповідно до методу Паретто безліч керованих об’єктів поділяється на дві неоднакові частини (80/20). Широко розповсюджений у логістиці метод АВС пропонує глибший поділ - на три частини.

 Щодо управління матеріальними запасами, метод АВС – спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає в розбитті номенклатури N, реалізованих товарно-матеріальних цінностей на три нерівно потужних підмножини А, В і С на основі деякого формального алгоритму.

 Для проведення АВС- аналізу необхідно:

1) встановити вартість кожного товару (за закупними цінами);

2) розташувати товари за зменшенням ціни;

3) знайти суму даних про кількість і витрати на придбання;

4) розбити товари на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах на придбання.

 Залежно від витрат товарні запаси поділяються на три групи - А, В, С за їх питомою вагою в загальних витратах на придбання. Однак розподіл не обов’язково відбувається на три групи, число груп та їх межі вибираються довільно. Найбільш розповсюдженою є така класифікація:

 Група “А”: найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно75-80% загальної вартості запасів, але вони складають лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні.

 Група “В”: середні за вартістю товари. Їх частка в загальній сумі запасів складає приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка зберігається.

 Група “С”: найдешевші. Вони становлять 5-10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання.

 Аналіз АВС показує значення кожної групи товарів. Зазвичай на 20% всіх товарів, які знаходяться в запасах, припадає 80% всіх витрат. Виходячи з цього, для кожної з трьох груп товарів закладається різний ступінь деталізації під час планування та контролю.

 Аналіз АВС дозволяє класифікувати асортименти одиниці за їх вартістю. Принцип диференціації асортименту в процесі аналізу XYZ інший - тут весь асортимент поділяють на три групи залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування.

 До групи “Х” включають товари, попит на який рівномірний, або може незначно коливатися. Обсяг реалізації за товарами, включеними до даної групи, добре передбачається.

 До групи “Y” включають товари, які споживаються в обсягах, що коливаються. Зокрема, до цієї групи можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту за товарами цієї групи – середні.

 До групи “Z” включають товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів цієї групи досить складно.

 Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до тієї чи іншої групи, є коефіцієнт варіації попиту (?) за цією позицією: ? = ,

де хі – і-те значення попиту за оцінюваною позицією; х – середнє значення попиту за оцінюваною позицією за період n; n – величина періоду, за який зроблено оцінку.

 Величина коефіцієнту варіації змінюється в межах від нуля до нескінченості. Поділ на групи X, Y і Z може бути здійснений на основі алгоритму:

1) група X – інтервал 0 - 10%;

2) група Y – інтервал 10% - 25%;

3) група Z – інтервал 25% і більше.

 Результатом спільного проведення аналізу АВС і XYZ є матриця, яка складається з дев’яти різних класів (таб.1).

 Таблиця 1

Комбінація АВС – і XYZ – аналізу

	А		В		С
Х – матеріал	Висока споживча вартість	AX	Середня споживча вартість	BX	Низька споживча вартість	CX
	Високий ступінь надійності прогнозу споживання		Високий ступінь надійності прогнозу споживання		Високий ступінь надійності прогнозу споживання
Y – матеріал	Висока споживча вартість	AY	Середня споживча вартість	BY	Низька споживча вартість	CY
	Середній ступінь надійності  прогнозу споживання		Середній ступінь надійності прогнозу споживання		Середній ступінь надійності прогнозу споживання
Z – матеріал	Висока споживча вартість	AZ	Середня споживча вартість	BZ	Низька споживча вартість	CZ
	Низькій ступінь надійності прогнозу споживання		Низькій ступінь надійності прогнозу споживання		Низькій ступінь надійності прогнозу споживання

 

Поєднання даних про співвідношення кількості та вартості АВС – аналізу  з даними про співвідношення кількості  та структури споживання XYZ – аналізу дозволяють отримати цінні інструменти планування, контролю й управління для системи постачання в цілому, і управління запасами зокрема.

На підставі матриці ABC-XYZ визначають заходи щодо керування запасами:

- для товарних позицій,  що входять до груп АХ, AY і  AZ, слід виробити індивідуальні  технології керування запасами. Наприклад, варто розрахувати  оптимальний розмір замовлення  і розглянути можливість застосування  технології доставки "точно в  термін";

- товарні позиції групи  AZ слід контролювати щодня. Очевидно, що в зв'язку з великими коливаннями  попиту тут треба передбачити  страховий запас;

- керування запасами  за позиціями, що входять до  груп ВХ, BY і BZ, може здійснюватися  як за однаковими, так і за  індивідуальними технологіями (як  за термінами планування, так  і засобами доставки);

- планування запасів  за товарними позиціями, що  входять до групи СХ, CY і CZ, може  здійснюватися на більш тривалий  період, наприклад, на квартал,  із щотижневою (чи щомісячною) перевіркою  наявності запасу на складі.

 

2. Управління виробничими запасами

 

Своєчасне забезпечення виробництва матеріальними ресурсами, залежить від величини і комплектності виробничих запасів на складах підприємства.

Виробничі запаси – це засоби виробництва, які поступили на склади підприємства, але ще не вступивші в виробничий процес. Створення таких запасів дозволяє забезпечити відпуск матеріалів в цехи і на робочі місця у відповідності з вимогами технологічного процесу. Треба відмітити, що на створення запасів відвертається значна кількість матеріальних ресурсів.

Зменшення запасів скорочує розходи по їх утриманню, знижує витрати, прискорює обертання обігових коштів, що в кінцевому результаті підвищує прибуток і рентабельність виробництва. Тому дуже важливо оптимізувати величину запасів.

Управління виробничими запасами виконує наступні функції:

• Розробка норм запасів по всій номенклатурі матеріалів, які використовуються на підприємстві
• Правильне розміщення запасів на складах
• Організація діючого оперативного контролю за рівнем запасів і прийняття мір для підтримки їх стану
• Створення необхідної матеріальної бази для розміщення запасів і забезпечення кількісного і якісного зберігання

Нормування виробничих запасів – це визначення їх мінімального розміру по видах матеріальних ресурсів для безперебійного забезпечення виробництва. При нормуванні виробничих запасів спочатку визначається норма виробничих запасів в днях, а потім в натуральному і грошовому виразі.

Норма запасу в днях встановлюється на основі наступних даних:

1. Знаходження матеріалів в дорозі (транспортний запас) визначається як різниця між часом проходу вантажу від поставщика до споживача і часом обороту платіжних документів Н_тр
2. Приймання, розвантаження, складування і аналіз якості поступивших матеріалів – підготовчий запас. Визначається на основі розрахункового або фактичного часу за звітний період, скоректованого з врахуванням організаційно-технічних міроприємств по механізації вантажно-розвантажувальних робіт Н_п
3. Технологічна підготовка матеріалів до виробництва – технологічний запас утворюється в тому випадку, якщо до початку виробництва потрібна попередня обробка матеріалу, визначається на основі нормативів часу для даних операцій Н_т
4. Перебування матеріалів на складі – поточний запас, який задовільняє поточну потребу виробництва, забезпечує ритмічну роботу між поставщиками. Визначається множенням середньодобової норми потреби в матеріалах на плановий інтервал між двома поставками Н_пот
5. Резерв на випадок перебоїв у забезпеченні і збільшенні випуску продукції (строковий або гарантійний запас). Характеризує відносну постійну величину і відновлюється після наступної норми матеріалів. Норматив страхового запасу визначається по інтервалу відставання поставок або фактичних даних про поступлення матеріалів Н_с

Н_дн = Н_тр + Н_п + Н_т + Н_пот + Н_с

Норматив виробничих запасів  в натуральному виразі по кожному  виду матеріальних ресурсів визначається

Н_нат = Н_дн ∙ М_дн

М_дн – одноденний розхід в натуральному виразі

Норматив у вартісному виразі або норматив власних обігових коштів на сировину, матеріали визначається

Н_ст = Н_д ∙ С_м = Н_дн ∙ М_дн ∙ Ц

 

3. Цілі товарно - матеріалих запасів

Матеріальні запаси – це продукція виробничо – технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва і обігу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують на вступ у процес виробничого або особистого споживання.