Удосконалення ситуаційних інструментів менеджменту як чинник ефективного вирішення управлінських завдань

Сьогодні, очевидно, що для виживання на ринку та збереження конкурентоспроможності, підприємство повинно бути гнучким, динамічним і постійно вносити зміни в свою діяльність. Долати внутрішні бар'єри персоналу, битися з консервативними поглядами менеджерів і змінювати індивідуалістичний підхід до роботи співробітників - завдання, вирішення якої під силу не кожному керівникові.
Знання та вміле застосування ситуаційних підходів до управління допоможе менеджеру корінним чином змінити ситуацію в компанії і домогтися вмотивованою залученості кожного в процес роботи: конструктивне прийняття і виконання рішень, а також подальшої відповідальності.

Введення
Глава 1. Теоретичні та методологічні підходи до ситуаційного менеджменту
1.1. Витоки виникнення ситуаційного підходу до управління
1.2. Основні положення ситуаційної теорії управління
Глава 2. Ситуаційні теорії та моделі управління
2.1. Теорія «7 - S»
2.2. Ситуаційна модель керівництва Фідлера
2.3. Модель ситуаційного лідерства Херсі і Бланшарда
2.4. Модель лідерства «шлях - мета» Хауза і Мітчелла
2.5. Модель ситуаційного лідерства Стінсона-Джонсона
Глава 3. Удосконалення ситуаційних інструментів менеджменту як чинник ефективного вирішення управлінських завдань
3.1. Умови ефективного застосування ситуаційного підходу до управління
3.2. Алгоритм прийняття рішень при ситуаційному менеджменті
3.3. Обмеження в застосуванні ситуаційної теорії
Висновок
Література