«Третя хвиля» та прогрес у виробничій діяльності: наскільки Елвін Тоффлер мав рацію

Нова культура сприяє розвитку індивідуалізму, а це розцінюється як загроза суспільству, оскільки такий modus vivendi ослаблює традиційні обмеження в різних галузях, а це спариймають як анархізм, нігілізм, вседозволеність. Це пряма загроза вкоріненим політичним і фінансовим інтересам в усьому світі. Крім того, неминучі зміни у ролі жінки, значенні та структурі етнічних, конфесійних, сексуальних меншин.

Прихід «третьої хвилі» зовсім не значить, що це має статись одночасно скрізь. Країни розвиваються у різний спосіб: десь живуть ще за принципами «першої» або «другої» хвиль. Тоффлер вважає, що, наприклад, в Китаї співіснують всі три хвилі.

Елвін і Гайді Тоффлери передбачають ослаблення Близького Сходу як геополітичного регіону. На їхню думку, цей регіон буде втрачати вплив на світову економіку перед усім через зсув ісламу на Захід, а також через зменшення запасів нафти і зниження важливості транзитних шляхів.

На засоби масової інформації чекає ще більша диверсифікація. На час написання Тоффлерами «Футуршоку» 1970 року в США існували лише три великі телемережі і різні телеканали, які мали обмежене коло телеглядачів-інтелектуалів. Тобто люди одночасно приходили з роботи і дивились в один час одні й ті самі програми. Подружжя тоді спрогнозувало зростання впливу кабельного телебачення. Цю ідею не сприйняли серйозно. Тепер кабельне або супутникове є мало не в кожній квартирі. Тобто демасифікація продовжується. Наприклад, Інтернет з його явищем блогів – цілковите тому підтвердження. Хоча Гайді Тоффлер вважає блоги типово просьюмерським проектом, так само як і відомий проект Вікіпедію.

1980 року Тоффлери запронували новий термін - просьюмер або проспоживач (з англ. - prosumer). Термін утворений від двох англійських слів  – production – виробництво і consumer  – споживач. Приклад: коли ми випікаємо пироги та їмо їх – ми проспожвачі.

Взагалі, на думку подружжя, інтернет  – це грандіозний волонтерський, споживацький проект. Створення світової мережі суттєво змінило наше ставлення до часу, простору, системи знань, оточення, самих себе: «Інтернет докорінно змінив наш спосіб навчання, мислення, а також спосіб займатись бізнесом, керувати економікою і створювати багатство». У нас давно вже не одне основне місце роботи, ми не просто продуценти певних матеріальних і суспільних благ, ми працюємо як споживачі і проспоживачі. Не дивно, що сучасній людині так бракує часу на багато речей і перш за все на себе. Хоча, якщо вірити Елвіну і Гайді Тоффлерам, – кожен може замовити собі книгу поштою, зробити свій власний переклад своєю мовою, вивчити для цього англійську не виходячи з дому, спожити свій власний продукт і генерувати свої власні ідеї.

Таким чином, ідеї Елвіна і Гайді Тоффлерів мають велике практичне значення для нашого сьогодення. Розвиток економіки, інформаційних технологій, зміни в соціальній структурі суспільства були й невідворотними.

Висновки

"Третя хвиля", проголошена Тоффлером , стала реальністю в розвинених країнах Заходу. Росія теж сьогодні входить в її води. Перехідний період завершується і країна знаходить нову соціально-економічну систему. Однозначної назви у цієї системи ще немає. Але її контури ясні, а параметри вже сформовані. Це система постіндустріального суспільства з соціально орієнтованим ринковим господарством і громадянським суспільством в якості форми політичної влади.
Наступ постмодерну (який асоціюється з Третьою Хвилею Тоффлера) зв'язується з відмовою від універсальності, від прагнення охопити все різноманіття нескінченної реальності кількома загальними ідеями або якийсь вичерпної філософською концепцією. Пропонована в арсенал соціальної філософії схема передмодерн-модерн-постмодерн не претендує на винятковість і общезначімость. Дана парадигма не в якій мірі не скасовує як стадіальний, так і формаційний, цивілізаційний та інші підходи до бачення історичного процесу. Кожен з них має свої переваги і недоліки, в кожному з них фіксується та чи інша грань соціальної реальності, виходячи з обраної точки відліку, і, всі вони мають право на існування. Головне - уникати спроб пояснення безлічі явищ виходячи з моністичного рішення, тобто не класти в основу соціального пізнання якийсь всеосяжний "базис", будь то відносини власності, наукові технології, зміни в культурі, етнічні відмінності. Затвердження постмодерного суспільства вимагає і відповідного перетворення усталених способів соціального пізнання.

Таким чином, науково-технологічні досягнення кінця другого тисячоліття, нерозривно пов'язані зі змінами в культурі в цілому, формують новий образ реальності, затвердження якого і дозволяє говорити про сьогоднішньому суспільстві не тільки як про інформаційний, але й як про постмодерному.

Список використаної літератури

1.      Алексеева А. Новая волна богатства // Эксперт. – № 2. – 14 января. – 2008.

2.      Галактіонова І.В. Практичне значення концепції «Третьої хвилі» Елвіна Тоффлера в умовах сучасності.

3.      Новая постиндустриальная волна на Западе / Под ред. В.Л. Иноземцева. – М.: Academia, 1999

4.      Тоффлер. Третя хвиля. - М. ТОВ «Фірма« Видавництво АСТ », 1999

5.      Тоффлер А. Третя хвиля / / США - економіка, політика, ідеологія. М., 1982. № 7, с. 97-102

6.      Тоффлер Э. Футурошок. – СПб.: Лань, 1997

3