Торгово-промоислова палата Івано-Франківська

Вступ

Торгово-промислова палата України, відповідно до Закону, - недержавна неприбуткова самоуправляюча організація, яка на добровільних засадах об'єднує юридичних осіб і громадян України, зареєстрованих як підприємці, а також їх об'єднання. Нині членами ТПП України є близько 9 тисяч підприємств і фірм різних форм власності.

Метою і завданням  проходження виробничої практики є  вивчення суті організації управління діяльності ІФ ТПП; отримання ряду знань  та навиків з організування, керівництва  та контролю організацією при здійсненні нею своїх основних функцій.

Об’єктом дослідження  недержавна неприбуткова організація  Івано-Франківська регіональна торгово-промислова палата. Предмет дослідження –  процес здійснення ІФ ТПП основних її завдань та функцій.

Для досягнення поставленої мети використовується декілька методів дослідження:

• спостереження за процесом планування діяльності на майбутні періоди;
• обстеження та аналіз основних установчих документів;
• виявлення і аналіз факторів, що впливають на діяльність ІФ ТПП, тут повинні застосовуватись статистичні та методи спостереження дослідження операцій;
• проведення аналогії та порівняння, роботи організації за декілька попередніх періодів, порівняння з базовим роком;
• моделювання та формалізація процесів управління;
• статистичний та соціологічний аналіз зв’язків на підприємстві, виявлення результатів і цілей, які стоять перед керуючою підсистемою;
• прогнозування подальшої роботи та розроблення власного бачення розвитку та вдосконалення діяльності підприємства.

Таким чином, метою проходження виробничої практики на підприємстві є поєднання теоретико-практичного  вивчення основних функцій та завдань діяльності ІФ ТПП.

Головне завдання Палати - створення сприятливих умов для підприємницької діяльності сприяння усебічному розвитку науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями і підприємцями зарубіжних країн, представлення інтересів членів Палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами.

ТПП України виконує свої функції самостійно або через регіональні торгово-промислові палати, діючи на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також через створені підприємства і інші організації, які вона об'єднує. Торгово-промислова палата України і регіональні палати уповноважені Урядом України видавати сертифікати про походження товарів, роблять послуги, пов'язані з видачею вказаних сертифікатів.

Палата засвідчує  обставини форс-мажору, а також  торговельні і портові звичаї, прийняті в Україні.

ТПП України веде недержавний реєстр вітчизняних підприємств фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів в підприємницькій діяльності в Україні і за її межами. Реєстраційне свідоцтво, видане Палатою, підтверджує стабільний фінансовий стан підприємства, дає гарантію їх партнерам в тому, що таким підприємствам можна довіряти.

При ТПП України діє Міжнародний комерційний арбітражний суд, який отримав широке визнання у світі.

При Палаті функціонують галузеві комітети підприємців, які проводять незалежну експертизу нормативно-правових актів, регулюючих підприємницьку і зовнішньоекономічну діючи

12 лютого 1912 року  в залі урочистих засідань  Київського комерційного інституту  відбулися засновницькі збори  Південно-західного відділення Російської  Експортної Палати, вплив якого поширювався на перших порах на Київську, Подільську і Волинську губернії. З того часу починається розвиток палатовского руху в Україні в ХХ столітті.

Виступаючи на засновницьких  зборах, професор М. В. Довнар-Запольский - перший голова правління Відділення палати, зокрема, зауважива, що міжнародні відносини нині в найсильнішій мірі базуються на торговельних стосунках. З іншого боку, торговельна конкуренція на світовому ринку досягла таких меж і виробила такі форми, при яких окреме підприємство, яким би могутнім воно не було, не може відособлено працювати на світовому ринку. Звідси витікає потреба в організаціях, які об'єднували б в цій загальній роботі зацікавлених осіб. Такими організаціями є торговельні і експортні палати.

Зміни в економіці  і політиці колишнього СРСР так чи інакше відбивалися на статусі палат, які формально залишалися незалежними. При цьому палатівський рух поширювався, охоплюючи системою відділень, бюро, фірм "Зовнішсервіс", усі регіони України.

Торгово-промислова палата України створена в 1972 році на базі відділення ТПП СРСР. А як Палата незалежної України вона почала активно розвиватися з 1992 року. 2 грудня 1997 року Верховною Радою ухвалений Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Історія  створення та причини виникнення Торгово-промислової палати України

Інститути торгово-промислових палат (ТПП) існують практично у кожній країні світу. В усі часи вони були надійними помічниками вітчизняних виробників у розвитку експортного потенціалу, розширенні поставок продукції на експорт. Вони організовували участь підприємств у міжнародних ярмарках за кордоном, здійснювали розробку та розповсюдження серед іноземних фірм рекламних видань.

Спеціалісти палат здійснювали  експертизу імпортованих із-за кордону  обладнання, технологій і товарів на предмет відповідності їх за якістю, кількістю та комплектністю умовам укладених угод. Підприємствам надавалися послуги з перекладу товаросупровідної та експлуатаційно-технічної документації з іноземних мов. Поступово формувалося коло повноважень, прав і обов'язків палат, зростала кваліфікація їх робітників, створювалася та розвивалася матеріально-технічна база діяльності. Налагоджувалися зв'язки з іноземними фірмами, міжнародними організаціями та торгово-промисловими палатами зарубіжних країн.

Накопичуючи у практичній роботі необхідні знання і досвід, ведучи наполегливий пошук ефективних форм та методів діяльності торгово-промислові палати набули високого авторитету серед  підприємств та організацій, отримали визнання надійного ділового партнера серед зарубіжних фірм. У радянські часи зв'язок між державною планово-економічною системою та ринками Заходу забезпечувався Торгово-промисловою палатою СРСР, заснованою у 1932 році. Початок економічних реформ сигналізував про нову епоху у розвитку торгово-промислових палат цих країн.

Зараз вони знаходяться  на вістрі вирішення важливих державних  завдань,пов'язаних з реформуванням  економіки, розвитком зовнішньоекономічних зв'язків країн співдружності. Правовою основою створення та функціонування торгових палат країн СНД є законодавчі акти та статути, які визначають порядок створення, правочинність, основні напрямки та сфери діяльності, управління, структури виконавчих органів тощо.

ТПП мають статус недержавних, самостійних, некомерційних (безприбуткових) громадських організацій, які об'єднують на добровільній підставі підприємства та підприємців усіх форм власності.

Проте, не дивлячись на добровільний принцип, членами палат  є велика кількість підприємств  та підприємців усіх типів бізнесової діяльності, серед яких індустріальні, фінансові та комерційні структури.

З числа членів ТПП у них створюються  постійні, галузеві, консультативні комітети, їх головне завдання полягає у  тому, щоб на стадії розробки проектів законів, президентських декретів, урядових рішень з економічних, виробничих, соціальних проблем, висловлювати свою думку, вносити конкретні та аргументовані пропозиції, узгоджуючи їх з досвідом підприємців, які володіють конкретними знаннями реального життя тощо. Загальні закони розвитку ринкової економіки визначають ідентичність функцій та завдань, що виконуються і вирішуються торгово-промисловими палатами, їх можна класифікувати таким чином:

1. формування зовнішньо-економічної політики, сприяння встановленню ділового співробітництва, правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності;
2. експертиза, сертифікація та патентно-ліцензійна діяльність;
3. міжнародний арбітраж;
4. реклама і просування вітчизняної продукції за кордоном та іноземних товарів на внутрішньому ринку, видавнича та перекладацька діяльність;
5. організація навчання і підготовки кадрів та фахівців;
6. виконання інших функцій, що віднесені до їх компетенції та міжнародним правом та торговельними традиціями.

Одним з головних напрямків діяльності ТПП є сприяння встановленню ділового співробітництва як між місцевими діловими колами, так і з іноземними партнерами. З метою розвитку зовнішньоекономічних зв'язків вони виступають ініціаторами створення змішаних торгових палат, рад, відкривають свої представництва за кордоном, а також іноземні - на території своєї країни.

Для реалізації інформаційно-консультативних  функцій у палатах створюються  спеціальні інформаційні системи, формуються та оновлюються бази даних про  експортний потенціал вітчизняних  підприємств, їх імпортні потреби та пропозиції щодо зовнішньоекономічного співробітництва. Крім того, інформаційні системи ТПП різних країн зв'язані між собою, а в мережі "Інтернет" існують їх окремі сторінки.

Багато підприємців  звертаються з питань підготовки проектів експортно-імпортних контрактів та угод, експертизи таких документів з наступним наданням висновку на предмет їх відповідності стандартним вимогам; щодо розробки установчих документів та їх реєстрації; визначення мита на товари, що ввозяться та'вивозяться.

Торгово-промислові палати надають консультації з питань відкриття представництв іноземних фірм на території певної держави та їх акредитації; видачі документів, що засвідчують форс-мажорні обставини тощо.

Помітне місце у діяльності ТПП займає підготовка, розробка та атестація товарних знаків та знаків обслуговування, фірмових та інших найменувань, виконання замовлень з патентування винаходів, промислових зразків та інші дії, пов'язані з охороною промислової та інтелектуальної власності, що сприяє боротьбі з фальсифікацією.

При проведенні експертизи ТПП виступають як незалежні контролюючі організації. Акти експертизи, які видають палати, служать ефективним засобом захисту вітчизняних імпортерів у випадку отримання від закордонних постачальників товарів, що не відповідають за якістю та комплектністю умовам укладених ними угод.

Засвідчення торгово-промисловими палатами обставин форс-мажору дає  можливість підприємцям звільнитися  від конкретних обов'язків перед  іноземними партнерами у випадку  виникнення пожеж, повені, а також  іншого стихійного лиха та причин об'єктивного характеру, що виникли не з їхньої волі та вини.

Інтегрування до світового  ринку передбачає знання іноземних  мов для спілкування з партнерами. На жаль, багато вітчизняних та іноземних  підприємців не мають таких навичок. На допомогу їм торгово-промислові палати створюють спеціальні підрозділи, які здійснюють переклад технічних, комерційних, довідникових та інформаційних матеріалів тощо. Вони перекладають контракти, статутні документи, рекламні проспекти, буклети, ділові листи, патентну документацію, стандарти та інструкції на імпортне обладнання і прилади тощо.

Особливе значення серед  функцій ТПП має підготовка фахівців та організація їх стажування за кордоном.

ТПП також розробляє  та видає навчальні підручники, тренувальні  та перепідготовчі посібники; відкриває регіональні та територіальні навчальні центри для персоналу суб'єктів господарювання та фахівців палати.

На території України  діє також Торгово-промислова палата України, яку створено у 1973 році на базі відділення Всесоюзної торгової палати, що діяла в Україні з 1944 року.

Впродовж багатьох років  спеціалісти палат надавали зовнішньоекономічні  консультації, здійснювали розробку проектів, установчих документів, експертизу товарів, переклади з десятки  мов світу, організовували виставки в Україні та за кордоном, виконували рекламну роботу, засвідчували форс-мажорні обставини тощо.

Сьогодні цей перелік  доповнено низкою нових послуг. Серед  них - забезпечення українських та іноземних  підприємців діловою інформацією  з банків даних Палат, зокрема ціновою і кон'юнктурною, засвідчення сертифікатів про походження товарів, декларування зовнішньоторговельних вантажів (за домовленістю з митними органами), послуги зі штрихового кодування, послуги у патентно-ліцензійній роботі, здійсненні приватизації, вирішенні спорів, які виникають у міжнародній торгівлі, підвищенні кваліфікації кадрів тощо.

Торгово-промислові палати надають ділову та юридичну інформацію, проводять семінари, беруть участь в організації виставок в Україні, за кордоном та інше.

Нині палата України  є дійсним членом Міжнародної  торгової палати - однієї з найбільших і найавторитетніших у світі  організацій підприємців. У Міжнародній  торговій палаті найвищий консультативний  статус в ООН. Вона підтримує тісні контакти з ГАТТ, з Організацією економічного співробітництва і розвитку, з Європейським Союзом, іншими організаціями. Членство в ній відкрило Палаті доступ до розгалужених каналів інформації, збагачення міжнародним досвідом.

Торгово-промислова палата України співпрацює з Асоціацією торгово-промислових палат Європи, налагоджено зв'язки з аналогічними національними та регіональними структурами в багатьох країнах світу. Більш міцні зв'язки встановлені на основі двосторонніх і багатосторонніх договорів з палатами понад як 50 країн світу. Цими угодами передбачається обмін діловою інформацією, сприяння суб'єктам підприємницької діяльності в пошуку партнерів у сфері виробництва і торгівлі, обмін делегаціями, організація навчання, проведення виставок та ярмарків тощо.

З метою розвитку зовнішньоекономічних зв'язків в інтересах вітчизняних промисловості і торгівлі Торгово-промислова палата України виступає ініціатором створення змішаних торгових палат, рад, здійснює кроки по відкриттю за кордоном своїх представництв. Розвиваються зв'язки з палатами Німеччини, Італії, Туреччини, Польщі, Словаччини та інших країн.