Сутність і особливості інформаційного менеджменту

Однією з найґрунтовніших  праць з основ інформаційного менеджменту є навчальний посібник, підготовлений А.В. Костровим [10]. На його думку “поле застосування інформаційного менеджменту - всі етапи життєвого циклу інформаційної системи, від створення і впровадження, до модернізації та розвитку” [10, с. 13]. Хоча він далі відмічає можливість більш широкого тлумачення, коли в сферу інформаційного менеджменту входить “сукупність всіх задач управління на всіх етапах життєвого циклу підприємства, що включає всі дії та операції, пов’язані як з інформацією .., так і з підприємством загалом на основі даної інформації”. Однак, продовжує А. В. Костров, “таке широке трактування поняття інформаційного менеджменту не завжди потрібне, більш того для його практичного використання, очевидно, необхідна висока зрілість організації в усіх відношеннях, яка поки що досить рідко зустрічається “[10, з. 15].

Аналіз різних концепцій  і визначень ІМ дозволяє зробити  такі висновки:

1. ІМ доцільно розглядати в контексті розвитку інформаційного ринку, інформаційних і комунікаційних технологій та сучасних тенденцій зміни умов праці під їх впливом.
2. Концепція ІМ базується на загальній теорії менеджменту, але має свої особливості, зумовлені особливостями предметів і знарядь праці, кінцевого продукту і самого процесу праці у сфері інформаційної діяльності.
3. ІМ - передусім творчість, основу якого складає синтез знань з економіки, ділового адміністрування, маркетингу, досліджень у сфері нових інформаційних технологій, інформатики, правових знань тощо.
4. З одного боку, ІМ є однією з багатьох функцій управління, пов’язаною з інформаційною підтримкою процесу прийняття рішень, а з іншого - це своєрідна всеосяжна функція, яка забезпечує ефективне виконання всіх інших функцій.
5. Суттєво відрізняються також точки зору на елементи, об’єкти і функції ІМ, але чітко простежується тенденція від більш простого (вузького) тлумачення до більш загального (системного) підходу, який охоплює всі потенційні компоненти ІМ - технології, виробництво, персонал, інформаційне забезпечення, інформаційні ресурси, інформаційні послуги та ринок.
6. Інформаційний менеджмент об’єднує у собі сукупність методів і засобів управління інформаційною діяльністю підприємства/організації. Інформаційний менеджмент включає питання організації джерел інформації, засобів передачі даних, створення баз даних (БД), технологій обробки даних, забезпечення безпеки даних. До кола задач ІМ входять також розробка, впровадження, експлуатація та розвиток систем і мереж, що забезпечують діяльність підприємства/організації. В цих системах/мережах повинно бути забезпечене управління інформаційними ресурсами. Важливою є також організація та забезпечення взаємодії з зовнішнім світом: мережами, базами даних тощо.
7. Для розуміння сутності будь-якого процесу чи поняття зовсім не обов'язково прагнути сформулювати вичерпне, науково-обґрунтоване визначення. Досить розглянути ті задачі та функціональні ролі, які виконує ІМ, як складний, багатоаспектний процес, який знаходиться в постійному розвитку. Професійні функції, які може виконувати інформаційний менеджмент в організації можна об’єднати в такі групи:
1. вирішення організаційних питань і управління персоналом;
2. вирішення організаційних питань і управління інформаційним виробництвом;
3. управління інформаційними технологіями
4. управління інформаційними ресурсами;
5. інформаційний маркетинг.
8. Задачі ІМ повинні вирішуватися на стратегічному, тактичному (адміністративному) і оперативному рівнях. За їх ефективне рішення відповідають інформаційні менеджери відповідної ланки (низової, середньої та вищої). Для означення відповідної посади на практиці використовуються різні назви: менеджер інформаційної системи, менеджер інформаційної служби, інформаційний аналітик, керівник ІТ-підрозділу, керівник ІТ-департаменту, керівник інформаційної служби, керівник загальнокорпоративної інформаційної служби, керівник обчислювального чи комп’ютерного центру, менеджер з інформаційних зв’язків, ІТ-менеджер, спеціаліст з інформаційних систем, спеціаліст з інформаційних технологій.
9. Незалежно від того, чи є інфраструктура ІС (обладнання, зв’язок, засоби та заходи, що створюють умови для інформаційної діяльності) “вмонтованою” в структуру конкретного об'єкта (незалежно від рівня) або існує як самостійний господарський суб'єкт інформаційного ринку, задачі і функції ІМ ідентичні. Відмінність - у ступені деталізації та повноті охоплення всіх функціональних ролей, які виконує інформаційний менеджмент. Функціональні ролі залежать від видів інформаційної діяльності, ступеню автоматизації інформаційного виробництва, номенклатури інформаційних продуктів і послуг та ін.
10. Підприємства та організації, керівництво яких зуміло по-новому подивитись на свій комерційний потенціал під кутом стратегічної ролі інформації для підтримки конкурентоспроможності та розвитку, отримують великі прибутки. При цьому слід відмітити, що на практиці багато з методів ІМ використовуються інтуїтивно, епізодично (здебільшого під іншими назвами), проте результати досить вагомі.

 

2. Обов'язки інформаційного менеджера  в організації

Обов'язки інформаційного менеджера можна сформулювати у  межах тих функціональних ролей, які виконує ІМ:

1) Організаційні питання і управління персоналом

• аналіз передумов організаційної побудови інформаційної служби (фірми);
• вибір і обґрунтування оптимальної структури управління інформаційною службою (фірмою);
• координація роботи по визначенню чисельності і кваліфікаційного складу ІТ-персоналу;
• організація набору, навчання та підвищення кваліфікації персоналу;
• аналіз і вдосконалення організації праці;
• нормування праці ІТ-персоналу;
• розробка раціональної системи оплати праці і моделі мотивації до праці;
• організація консультування користувачів з технічних і програмних питань.

2) Організаційні питання і управління інформаційним виробництвом

• розробка загальної ІТ-стратегії;
• розробка виробничої стратегії інформаційної служби (фірми);
• розробка і впровадження операційної (виробничої) системи інформаційної служби (фірми) (розробка ІТ-процесів);
• оперативне управління інформаційним виробництвом;
• управління проектами інформатизації;
• управління процесом проектування інформаційної системи та її елементів;
• організація технічного обслуговування і ремонту апаратних засобів;
• здійснення заходів щодо інформаційної безпеки;
• організація супроводу програмних засобів ОТ;
• моніторинг виробничого середовища та створення ергономічних умов праці.

3) Управління  інформаційними технологіями

• відстеження технологічних і організаційних новинок з питань збору, обробки, зберігання і передачі інформації;
• розробка нових і вдосконалення діючих технологічних і організаційно-технічних концепцій і рішень на конкретному об'єкті;
• вибір і обґрунтування структури комплексу засобів інформаційної та ОТ;
• вибір і обґрунтування структури і складу ПЗ ІС;
• організація впровадження НІТ;
• підготовка і навчання користувачів ІС;
• координація всіх видів діяльності, пов’язаних з ІТ;
• забезпечення ефективності інформаційних систем і технологій.

4) Управління інформаційними ресурсами

• аналіз інформаційних потреб користувачів;
• координація джерел і потоків інформації;
• формування зв’язків із зовнішніми і внутрішніми джерелами інформації;
• формування “портфеля замовлень”;
• організація взаємозв’язку з державними і комерційними інформаційними ресурсами;
• забезпечення захисту інформації та інформаційної безпеки об’єкта;
• стандартизація документів і процесів обробки інформації;
• розробка структур даних і БД і їх супровід;
• управління та ведення БД;
• консультування з питань інформаційної діяльності та інформаційних ресурсів.

5) Інформаційний маркетинг

• проведення маркетингових досліджень інформаційного ринку;
• аналіз інформаційних продуктів і послуг;
• аналіз інформаційних потреб користувачів;
• розробка варіантів маркетингової стратегії;
• розробка ефективної ринкової стратегії;
• вибір оптимального сегментування інформаційного ринку;
• визначення місткості ринку і своєї ніші;
• вивчення конкурентів;
• вибір методу ціноутворення;
• організація взаємовідносин між суб’єктами інформаційного маркетингу;
• організація просування інформаційних продуктів і послуг на ринок;
• здійснення рекламної діяльності.

 

3. Вимоги до особистісних та  професійних якостей

Особистісні якості

• комунікабельність, комунікативність;
• дипломатичність і сила переконання;
• здатність привносити зміни;
• здатність управляти;
• загальна ерудиція, почуття гумору, амбіційність, чесність, надійність.

Професійні  якості

• володіння певним рівнем технічних знань;
• володіння технологічною проникливістю;
• володіння здатністю точно інтерпретувати події і визначати значущість чинників;
• уміння будувати свої взаємини з колегами;
• уміння вести переговори, укладати операції, мотивувати рішення;
• уміння діяти як керівник.

 

4. Вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня інформаційного менеджера

Різноманітність підходів до трактування інформаційного менеджменту  підтверджується і різноманітністю програм підготовки відповідних спеціалістів. Наприклад, у Великобританії підготовка відповідних фахівців (інформаційних менеджерів) у 17 вищих навчальних закладах здійснюється у [5]:

• відділеннях комп’ютерної техніки - у 9-ти вузах,
• відділеннях теоретичної інформатики - в 4-х вузах,
• школах бізнесу - 3-х,
• відділенні спеціальних наук - 1-му.

З метою узагальнення наведемо деякі поради інформаційним менеджерам стосовно їх компетенції та підходів до вирішення найважливіших проблем, з якими доводиться стикатись у своїй професійній діяльності [17]:

• ІТ-керівникові необхідно знати й розуміти фінансові аспекти ІТ, уміти пояснювати фінансовому директору в доступних йому термінах значення таких понять, як повернення інвестицій, сукупна вартість володіння та ін.
• Потрібно розуміти, як здійснюється планування бізнесу, і брати участь в управлінні ним.
• Необхідно здійснювати внутрішній маркетинг. Це допомагає створити на підприємстві атмосферу розумних очікувань бізнес-керівників відносно ІТ.
• Бажано, щоб у руках ІТ-керівника було зосереджене управління всією інформаційною і телекомунікаційною інфраструктурою підприємства.
• Потрібно уникати створення ореолу таємності навколо ІТ. Погано, коли бізнес-керівники не розуміють, що ІТ можуть дати їм, їх підлеглим і підприємству загалом.
• Дуже обережно потрібно відноситися до «вибивання» великих грошей на великі ІТ-проекти. В разі зміни умов на підприємстві велика вірогідність, що ці статті фінансування будуть урізані, й ІТ-проект залишиться незакінченим, гроші будуть витрачені дарма.
• Неприпустимо, щоб рішення про вибір ІТ-платформи здійснювали люди, некомпетентні в даній області.

Таким чином, концепція ІМ містить елементи таких академічних дисциплін, як економіка, ділове адміністрування, наука про управління, дослідження в області комп’ютерної технології і комунікацій (особливо прикладні), інформатика.

Аналіз професійних  обов’язків дозволяє зробити висновок, що компетентність інформаційного менеджера повинна проявлятись в наступних сферах:

 Економіко-організаційні  та управлінські питання,

 Інформаційні науки  (перш за все змістовна сторона  інформації),

 Інформаційні технології.

Розглянемо вимоги у  межах кожної сфери:

Економіко-організаційні  та управлінські питання

Інформаційний менеджер повинен бути добре обізнаним  з усіх проблем діяльності організації:

• знати її мету та потреби;
• знати плани організації та її стратегію;
• знати організаційну культуру;
• знати інформаційні потреби співробітників і керівників організації;
• знати процеси комунікації в організації;
• знати посадові обов’язки;
• знати структуру та “ключові” фігури в організації.

В області управління організацією менеджер з інформації повинен знати:

• планування;
• оргструктуру;
• забезпечення кадрами;
• управління фінансами;
• мотивацію поведінки;
• впровадження новинок;
• прийняття рішень;
• засоби комунікації;
• етику,
• маркетинг,
• принципи управління,
• комерцію,
• проектний менеджмент,
• продуктивність;
• методологію досліджень.

У сфері інформаційної науки (information science)¹ менеджер по інформації повинен добре знати:

• принципи та методи вивчення інформаційних потреб,
• особливості та види інформації,
• різноманітні джерела інформації та вміти їх використовувати,
• інформаційні системи,
• інформаційні потоки,
• економічні основи інформації як вида ресурсів,
• організацію інформаційної діяльності,
• взаємовідносини між людиною та інформацією,
• інформаційний менеджмент.