Суб’єкти та об’єкти страхування на випадок безробіття

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Января 2012 в 13:57, контрольная работа

Описание работы

Актуальність даної теми визначається тим, що кількість безробітних з кожним днем збільшується і причин, з яких люди звільняються, стає де далі більше і це не завжди за власним бажанням. Практично по всій Україні на сьогодні спостерігається загальний спад виробництва та скорочення вільних вакансій в виробничій сфері.

Содержание

ВСТУП 3
1. Суб’єкти страхування на випадок безробіття 4
2. Об’єкти страхування на випадок безробіття 9
ВИСНОВКИ 11
ЛІТЕРАТУРА 12

Работа содержит 1 файл

держ рег зайн индзадания.doc

— 127.50 Кб (Скачать)

     Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

     Страхові  внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок  Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

     У разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному  обсязі нарахування їх на заробітну  плату і перерахування страхових  внесків до Фонду провадиться у пропорційних сумах.

     У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків  до Фонду одночасно з видачею  коштів на виплату заробітної плати  ці банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду  суму несплачених страхових внесків.

     Якщо  роботодавці несвоєчасно чи не в  повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються санкції, передбачені статтею 38 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок  безробіття».

     У разі ліквідації або реорганізації  роботодавець зобов’язаний провести повний розрахунок щодо сплати страхових  внесків до Фонду на день ліквідації або реорганізації та звернутися за місцем його реєстрації як платника страхових внесків для зняття з обліку.                                                                                 

     Із  роботодавця  утримуються: сума виплаченого  забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно  виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

     За  статтею 18 Закону про ДССВБ від сплати страхових внесків звільняються :

  • застраховані особи на період відпустки на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки на догляд за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;
  • застраховані особи в частині отриманої допомоги по частковому безробіттю.

     Статтею 19 відповідного Закону розміри страхових внесків установлюються на календарний рік:

  • для роботодавця — у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян;
  • для найманих працівників — у відсотках до сум оплати праці, які включають основну і додаткову заробітні плати, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян;
  • для громадян України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, які сплачують страховику страхові внески і осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами — у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

     Страхові  внески нараховуються на фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески до Фонду, визначеної Кабінетом Міністрів України.

     2. Об’єкти страхування на випадок безробіття

     Об'єктом  страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7  Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

     Згідно  Закону № 1533, страховий випадок - це подія, через яку:

  • застраховані   особи   втратили   заробітну   плату  (грошове забезпечення)  або  інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні  приступити  до  підходящої роботи і дійсно шукають роботу; 
  • застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

     Втрата  роботи з незалежних обставин може статися при припиненні трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2,  3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про  працю,  умов  колективного чи трудового договору), статті 39, статті  40  (пункти  1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України (  322-08  ).

     Підставами  для припинення трудового договору є:

          1) угода сторін;

          2) закінчення строку дії договору (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП), крім випадків, коли трудові відносини фактично  тривають  і жодна з сторін  не поставила вимогу про їх припинення;

          3) призов   або   вступ   працівника   на  військову  службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу.

     Об’єктом  страхування на випадок безробіття може бути дострокове розірвання строкового трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи  за  договором, або ж порушення  власником  або  уповноваженим ним органом законодавства про працю,  колективного  або  трудового  договору.

     Страховим випадком може вважатися розірвання трудового договору,  укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності, власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

     1)  змін  в  організації  виробництва   і  праці, в тому числі  ліквідації,   реорганізації,   банкрутства   або  перепрофілювання підприємства,  установи,  організації,  скорочення чисельності або штату працівників;

     2)  виявленої  невідповідності працівника  займаній посаді або виконуваній   роботі  внаслідок недостатньої  кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці  або скасування допуску до державної таємниці, якщо  виконання покладених на нього обов'язків  вимагає  доступу  до  державної таємниці;

     3)  нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок   тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк  збереження  місця  роботи  (посади) при  певному захворюванні. За  працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим  каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до  відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

     4) поновлення на роботі працівника,  який раніше виконував цю роботу.

     Для військовослужбовців страховим випадком може бути звільнення зі служби з поважних  причин  без  права  на  пенсію (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, у зв'язку із  закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин  відповідно до законодавства про військовий  обов'язок  і  військову  службу). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

     Отже, з вище розглянутого можна зробити висновки, що суб’єктами страхування на випадок безробіття є особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, хто проходить альтернативну (невійськову) службу, працює неповний робочий день або неповний робочий тиждень та на інших підставах, передбачених законодавством про працю; а об'єктами страхування на випадок безробіття є страхові випадки, із настанням яких у застрахованих осіб (членів їх сімей, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

     Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття як система прав, обов'язків і гарантій, передбачає суб’єктам страхування матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин (страхових випадків) та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ЛІТЕРАТУРА 

  1. Конституція України, Закон вiд 28.06.1996
  2. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» вiд 02.03.2000  № 1533-III
  3. Кодекс законів про працю України вiд 10.12.1971  № 322-VIII
  4. Гриненко А. М. Соціальна політика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. — К.: КНЕУ, 2003. — 309 с.
  5. Лютий Ю.М. Державне регулювання зайнятості: навчально-методичний посібник. – Дніпропетровськ, 2009. – 150 с.
  6. Ярошенко І.С. Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 232 с.

Информация о работе Суб’єкти та об’єкти страхування на випадок безробіття