Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2012 в 23:32, контрольная работа
Основною правовою формою, що опосередковує відносини між продавцем (експортером) і покупцем (імпортером), є зовнішньоекономічний договір (контракт).
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та його іноземним контрагентом, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
* перекладний (трасферабельний) акредитив: акредитив, який може бути повністю або частково підлягати виконанню на користь іншої особи
* компенсаційний акредитив: акредитив, що відкривається покупцем на користь продавця під забезпечення безвідкличного акредитива, відкритого особою, якій покупець перепродав товар
3. Метод формування плаваючої ціни в зовнішньоекономічних контрактах.
“Плаваючу” ціну застосовують у контрактах з довготерміновими термінами постачання, протягом яких економічні умови виробництва суттєво змінюються. “Плаваюча” ціна складається з двох частин: базової, яку встановлюють на дату пропозиції і підписання контракту, та змінної, яку визначають на період виготовлення або поставки товарів. Кінцеву ціну можна розрахувати за такою формулою: C1 = C0 ×(A + B—L + D—+ ...), M0 P0 де С – кінцева ціна; Со – базова ціна; А – коефіцієнт гальмування, тобто незмінна частка у змінній частині ціни (його величина від 0,1 до 0,2); В,D – питома вага, що займає у ціні окремі складові, наприклад вартість матеріалів, робочої сили; М1, М0 – ціни на матеріали, які використовують для продукції, на періоди їх закупівлі постачальником (М1) і встановлення базової ціни (М0); Рі, Ро – індекси заробітної плати на момент виконання і підписання контракту; +... – визначає можливість обліку й інших компонентів, що суттєво впливають на ціну, наприклад пальне. Сума всіх коефіцієнтів дорівнює 1 (А+В+D). Міжнародну торгівлю ведуть за цінами, що встановлюють на зовнішніх ринках під дією попиту і пропозиції. Має велике значення для учасників міжнародної торгівлі зведення ціни пропозиції до ціни угоди. Для цього здійснюють підбір конкурентних матеріалів з ринку, на якому проводять торгівлю аналогічними товарами. Попередні розрахунки цін виконують на основі таких підходів: • обгрунтування експортних або імпортних цін на базі достовірних конкурентних матеріалів щодо торгівлі аналогічним товаром; • складання конкурентного листка на основі розрахунку цін у табличній формі з внесенням кількох поправок щодо складання технічних характеристик, комерційних умов і конкурентних матеріалів; • виконання складних розрахунків для визначення поправок щодо технічного зіставлення, транспортування, монтажу, технічного обслуговування. У контракті може бути передбачено, що “плавання” ціни поширюється не на всю суму затримок виробництва, а лише на визначені їх елементи. Може бути передбачене "плавання" ціни не на весь період дії контракту, а на коротший термін. Орієнтиром при визначенні рівня ціни служать ціни, які публікують, і розрахункові ціни. До цін, які публікують, належать, як правило, довідкові ціни, іноді ціни фактичних угод, ціни пропозицій масштабних фірм. Довідкові ціни публікують у газетах, журналах, спеціальних бюлетенях, фірмових каталогах, прейскурантах. Довідникові ціни є базисними цінами, тобто цінами на товар визначеної якості і кількості, специфікації у тому чи іншому економічному регіоні.
4. Обов'язки експортера та імпортера за умови постачання експортного товару FOB(Одеса,Україна).
За цих базисних умов експортер зобов'язаний: за свій рахунок поставити товар із підтверджувальними документами; упакувати його, доставити до порту; сповістити про це імпортера. Крім того, за свій рахунок він зобов'язаний: одержати експортну ліцензію і виконати митні формальності; відвантажити товар на судно; сповістити покупця про навантаження; передати йому документи, включаючи морський коносамент про прийняття вантажу на судні.
Обов'язки імпортера: зафрахтувати судно і сповістити експортера про дату його прибуття в порт; застрахувати вантаж; оплатити розміщення товару на судні; оплатити товар експортеру.
Ризик ушкодження або втрати товару, як і право власності, переходить від продавця до покупця в момент перетинання вантажем борту судна.
5. Сутність та текст вільної оферти
Укладенню будь-якого договору звичайно передують переговори сторін. Вони можуть проводитися в усній (по телефону, при зустрічі) або у письмовій формі. Ведення переговорів у письмовій формі означає, що одна із сторін готує пропозицію іншій стороні у вигляді проекту договору. Останнє прийнято називати офертою (наміром, пропозицією щодо укладення договору).
При цьому офертою вважають не будь-який проект, а лише той, що підписаний однією стороною — оферентом (автором оферти). Розрізняють тверді і вільні оферти.
Вільна оферта — це документ, який може бути виданий на одну й ту саму партію товару кільком можливим покупцям; не зв'язує продавця своєю пропозицією і не встановлює строк для відповіді.
Вільна оферта не містить вказівки на строк її дії і, отже, не зобов'язує продавця дотримуватися умов, що містяться в оферті, протягом якогось періоду. Згода покупця з умовами оферти підтверджується твердою контрофертой, де викладаються його умови. Якщо продавець акцентує контроферту і письмово поінформує про це покупця, угода вважається укладеною, і сторони зобов'язані виконувати всі умови, викладені в контроферте. Поки договір не укладено, пропозиція може бути відкликана продавцем, якщо в оферті не вказано, що вона безвідклична ; до того часу, поки покупець не послав підтвердження про акцепт. Якщо підтвердження акцепту направлено із запізненням, то акцепт - може зберігати свою силу, якщо це влаштовує продавця, і він письмово поінформує про це покупця.
Вільна оферта направляється кільком адресатам. Причому покупець, навіть підписавши її, ще не отримує гарантії щодо поставки товару, котрий є предметом оферти (партія товару одна, а пропозиції надіслані багатьом потенційним покупцям). У зв’язку з цим вільна оферта стає договором при дотриманні не лише трьох раніше зазначених умов, а й ще однієї (додаткової) умови — потенційний покупець має підписати оферту, надіслати її на адресу оферента, а останній —повідомити покупця про згоду оцінювати (вважати) підписану ним оферту як договір.
З цією метою у тексті вільної оферти завжди фіксується термін, протягом якого оферент зобов’язується надіслати таке підтвердження (наприклад, протягом трьох днів з моменту закінчення дії оферти). Для самого оферента така вказівка має важливе значення у тих випадках, коли всі адресати повернуть йому підписані оферти і треба буде вибрати, яку з них вважати договором.
Для покупця це також важливо, бо після підписання оферти він бере на себе конкретні зобов’язання. Проте, якщо протягом трьох днів покупець не отримає від оферента підтвердження, він може вважати себе вільним від зобов’язань.
Приклад вільної оферти:
Вільна оферта
№ 1
м. Коломия м. Валлєтта
Вищезгадана компанія пропонує без зобов'язань 1000 ящиків парфумів. Пакування-- картонні ящики, вмістимістю 10 упаковок в кожний ящик, за ціною 150 євро за упаковку; DDU Валлєтта, включаючи пакування, оплати по інкасо, термін поставки протягом I кварталу за контрактом № 9.
Датовано 02 квітня 2012 р.
Підписано ___________
Информация о работе Структура та зміст зовнішньоекономічного договору(контракту)