Структура та зміст зовнішньоекономічного договору(контракту)

Індикативні ціни запроваджуються на товари щодо експорту яких:

• застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгові розслідування чи процедури в Україні або за її межами;

• встановлено режим квотування, ліцензування;

• встановлено спеціальні режими;

• експорт товарів здійснюється в режимі державної монополії.

Крім того, індикативні ціни можуть запроваджуватися у випадках, коли забезпечується виконання міжнародних зобов'язань України.

Рішення про запровадження індикативних цін на відповідні товари приймає та перелік цих товарів затверджує Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. Індикативні ціни є обов'язковими до використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності при укладанні та виконанні зовнішньоекономічних договорів.

Валютою контракту може будь-яка іноземна валюта, віднесена до першої групи Класифікатора іноземних валют. Згідно Класифікатора іноземних валют, затвердженого Державною митною службою України, всі іноземні валюти поділяються на 3 групи: 1 група - вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу; 2 група - вільно конвертовані валюти, які не використовуються широко для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу; З група - неконвертовані валюти.

Умови платежів. Визначається валюта платежу, спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) зазначаються: умови банківського переказу до (авансового платежу) або після відвантаження товару або умови документарного акредитива, або інкасо (з гарантією); умови гарантії, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії: на вимогу, умовна); умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.

Слід розрізняти валюту ціни та валюту платежу.

Валютою ціни є грошова одиниця, у якій виражається ціна товару. При виборі валюти ціни до уваги беруться міжнародні звичаї (наприклад, ціна на метали та вугілля виражається у фунтах стерлінгів, на нафтопродукти - у доларах США).

Валюта платежу - це валюта, у якій відбувається фактична оплата товару або погашення міжнародного кредиту. Зі зміною курсу валюти змінюється реальна вартість платежу.

Умови здавання-приймання товару (робіт, послуг). Визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів. Здавання-приймання товару проводиться за кількістю згідно з товаросупровідними документами (накладна, пакувальний лист, відвантажу вальна специфікація тощо), за якістю - згідно з документами, що засвідчують якість товару (сертифікат якості, сертифікат відповідності).

Під час здавання-приймання товару відбувається його передача покупцю та перевірка відповідності показників кількості та якості товару, вказаного в документах та в натурі.

Упаковка та маркування. Містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на неї маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та інше), а за необхідності також умови її повернення.

Товар не відповідає договору, якщо він не тарований або не упакований звичайним способом або способом, який є неналежним для збереження та захисту відповідного товару. Упакувати товар відповідно до умов транспортування е обов'язком продавця, але тільки тією мірою, якою йому до укладення договору купівлі-продажу були відомі обставини, пов'язані з транспортуванням.

Маркування товару - умовне позначення, яке наноситься на упаковку вантажного місця та включає необхідні відомості для належного перевезення та здавання вантажу одержувачу. Маркування - це засіб, за допомогою якого відбувається ідентифікація товару. В договорі необхідно обумовлювати: текст маркування, якою мовою і де воно має бути нанесене. Якщо покупець не вимагає нанесення спеціального маркування, то воно має здійснюватися згідно з загальноприйнятими міжнародними нормами, а саме:

• давати товаросупровідну інформацію (назва одержувача вантажу, пункту і країни призначення вантажу; номер контракту; маса брутто і нетто; розміри вантажного місця, його номер; назва відправника; назва країни походження товару);

• давати вказівки транспортним організаціям щодо поводження з вантажем;

• попереджати про небезпеку, яку може спричинити товар (вантаж) у випадку неналежного поводження з ним.

Типові написи на упаковці товару при міжнародних перевезеннях наведені в табл. 4.1.

Знаки відповідності та екологічного маркування є найбільш важливими знаками маркування. Вони призначені для інформування про те, що товар пройшов сертифікацію, в результаті якої гарантується його якість та безпека. Таку гарантію дають незалежні компетентні організації, які володіють власними засобами контролю відповідності стандартам товару або послуги. Після проведення необхідних випробувань незалежна компетентна організація видає на товар або послугу сертифікат відповідності.

Форс-мажорні обставини містять відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інші). При цьому сторони звільняються від виконання зобов'язань на строк дії цих обставин або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.

Для позначення обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання зовнішньоекономічного договору (контракту), використовується декілька суміжних за змістом понять -"непереборна сила", "форс-мажор", "обставини, що ускладнюють виконання зовнішньоекономічного договору (контракту)".

Непереборна сила - надзвичайні і невідворотні обставини, які мають прояв у вигляді стихійного лиха, що не залежить від волі людей: війна, блокада, пожежа, аварія, паводок, замерзання моря, закриття морських проток між портами відправлення та призначення вантажу тощо. Непереборна сила є обставиною, що звільняє від відповідальності як у договірних, так і у позадоговірних зобов'язаннях.

Форс-мажорні обставини - надзвичайні та невідворотні події, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця, які призводять до порушення умов укладених контрактів. До них віднесені обмеження, прийняті державою або відповідним державним органом: заборона експорту (імпорту), валютні обмеження або обмеження прав власності на сировину чи готову продукцію. Причиною форс-мажорних обставин є цілеспрямовані дії конкретних осіб. Форс-мажорні обставини звільняють лише від договірної відповідальності.

Обставини, що ускладнюють виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) - події, які суттєво змінюють рівновагу договірних зобов'язань в силу збільшення вартості виконання або зменшення цінності отримуваного стороною виконання договору (контракту) або зменшення очікуваного доходу (прибутку).

До умов виникнення обставин, що ускладнюють виконання договору, належать:

• події, що виникають або стають відомі потерпілій стороні після укладення договору;

• події, що не могли бути враховані потерпілою стороною при укладенні договору;

• події, що перебувають поза контролем потерпілої сторони;

• ризик виникнення цих подій не був прийнятий на себе потерпілою стороною.

Головною кваліфікуючою ознакою ускладнень виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) є суттєва зміна рівноваги договору: обставини змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У випадку зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором.

Санкції та рекламації. їх використання встановлює порядок пред'явлення рекламацій, застосування штрафних санкцій та відшкодування збитків у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань

Рекламація - заява, що містить претензію з приводу неякісного товару або неналежного виконання однією із сторін договору (контракту) взятих на себе зобов'язань.

Рекламація містить вимоги про усунення недоліків, зниження ціни, покриття збитків, повернення товару або його обмін на якісний та ін. Підставою для пред'явлення продавцеві рекламації є комерційний акт, який складається покупцем у разі виявлення при прийманні поставленого товару невідповідності за кількістю або якістю. Порядок подачі та розгляду рекламації встановлюють під час укладення договору. При цьому мають бути чітко визначені строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору при цьому, способи врегулювання рекламацій.

Штрафні санкції — заходи примусового впливу, які охоплюють заборону або обмеження діяльності, штрафні стягнення, вилучення матеріальних і грошових ресурсів.

За видами санкцій розрізняють штрафи, пені, неустойки.

Штраф - форма економічного впливу на порушника за порушення вимог щодо якості виконаних робіт, наданих послуг чи поставлених матеріальних цінностей. Визначається у фіксованій сумі або у відсотках до суми порушення, у відсотках від вартості непоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів. Також визначаються строки виплати штрафів - від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють.

Пеня - вид майнової санкції, грошове стягнення за невиконання у визначений термін зобов'язань із платежів.

Неустойка - один з видів санкцій, що застосовується за невиконання зобов'язань у встановлені терміни. Визначається переважно у відсотках до суми порушення.

Штрафні санкції не повинні суперечити імперативним нормам права, які підлягають застосуванню до договору, інакше їх неможливо буде реалізувати в судовому порядку.

Збитки - шкода та упущена вигода, які понесені іншою стороною внаслідок порушення умов договору. Межа збитків не може перевищувати шкоди, яку сторона, що порушила, передбачала або повинна була передбачати на момент укладання договору, враховуючи обставини, про які вона знала або повинна була знати.

Врегулювання спорів у судовому порядку. У судовому порядку виявляють умови вирішення спорів щодо тлумачення, невиконання або неналежного виконання договору (контракту).

Домовленість сторін про порядок вирішення спорів повинна бути відображена у вигляді арбітражного застереження в самому договорі або у вигляді окремої угоди.

У світі визнаним є фундаментальний принцип, згідно з яким арбітражне рішення, винесене у зовнішньоторговельному спорі, вважається остаточним і не підлягає оскарженню у будь-якій судовій інстанції.

До додаткових умов зовнішньоекономічного договору (контракту) належать страхування; гарантії якості; умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників; визначення норм навантаження (розвантаження); умови передачі технічної документації на товар; збереження торгових марок; порядок сплати податків, митних зборів; різного роду захисні застереження; з якого моменту договір (контракт) починає діяти; кількість підписаних примірників договору (контракту); можливість та порядок внесення змін до договору (контракту) тощо.

2. Сутність, види і механізм дії акредитиву в ЗЕД

Під акредитивом (безвідкличним документарним акредитивом) в практиці ЗЕД розуміється така форма оплати товарів покупцем продавцеві, при якій платіж продавцеві здійснюється банком тільки за умови подання продавцем в цей банк певних документів на відвантажені покупцеві товари (платіж проти документів). Перелік таких документів та вимоги до них заздалегідь узгоджуються покупцем та продавцем. Акредитив являє собою окрему угоду між покупцем (наказодавцем) і банком, при цьому зобов'язання банку здійснити платіж продавцеві протягом встановленого терміну може бути скасовано або змінено лише за згодою продавця (бенефіціара).

Зовнішньоекономічний характер таких акредитивів визначається тим, що продавець і покупець зареєстровані в різних країнах, і що акредитив регулюється не національним правом будь-якої держави, а міжнародними правилами - періодично переглядаються Міжнародною торговельною палатою Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів (скорочено англійською мовою "UCP", з 1 липня 2007 р. застосовуються UCP 600).

В залежності від особливостей акредитивної угоди виділяють різні види акредитивів:

* підтверджений акредитив: зобов'язання банку-емітента (у якому відкрито акредитив) здійснити платіж продавцеві підтверджується іншим банком (підтверджуючим банком)

* револьверний акредитив: акредитив, що відкривається по рамкової контрактом поставки не на повну суму платежів, а на її частину, і автоматично поновлюваний у міру оплати чергової партії товарів

* акредитив з червоною застереженням: акредитив, за яким частина суми виплачується продавцю авансом

* акредитив із зеленою застереженням: акредитив, в якому міститься умова, що дозволяє банку виплачувати продавцю аванс до відвантаження / подання документів під те чи інше забезпечення

* резервний акредитив: використовується як гарантія, "резервна" форма розрахунків на випадок неплатежу покупцем за іншою формою розрахунків, погодженою з продавцем