Розрахунок основних параметрів технологічного і виробничого процесів, скорочення їх тривалості внаслідок впровадження організаційно-те

2

3 max

0

 

Тт.посл.=4*11=44 (хв.)

_{Tт.пар.=11+(4-1)*3=29(хв.)}

_{Тт.п-п.=11+(4-1)*(5-1)=23(хв.)}

 

• організація паралельних робочих місць

1+2+1+4+3=11(хв.)

1+2+1+2+3=9(хв.)

Тц=tmin(m+(nm-1))

Тц=1(9+(4-1))=12(хв.)

 

Графік виконання технологічних операцій при паралельному виді руху і організації паралельних робочих місць

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• впровадження технічних заходів;

 

1+2+1+4+3=11(хв.)

1+2+1+2+3=9(хв.)

 

Тпосл=4*9=32 (хв.)

Тпар=9+(4-1)*3=18(хв.)

Тпосл-пар=9+(4-1)(5-1)=21(хв.)

 

 

• об’єднання операцій (знайти можливість об’єднати дві операції в одну без зміни тривалості   кожної окремо 

1+2+1+4+3=11(хв.)

3+1+4+3=11(хв.)

 

0

3 max

1min

4 max

3

0

Тпосл=4*11=44(хв.)

Тпар=11+(4-1)*4=23(хв.)

Тпосл-пар=11+(4-1)(7-1)=29(хв.)

СКОРОЧЕННЯ  ТРИВАЛОСТІ ЦИКЛУ ОБРОБКИ ВИРОБІВ, ХВ.

 

	Показник	Вид руху виробів
		Послідовний	Паралельний	Послідовно-паралельний
	1. Тривалість технологіч-ного циклу, хв	5,885	2,301	3,045
	2. Скорочення операцій за рахунок:
	- поділу операцій, хв;	44	20	23
	- організації паралельних робочих  місць, хв;	-	12	-
	- впровадження технічних заходів,  хв;	32	18	21
	-об’єднання операцій, хв.	44	23	29

 

 

5.Розрахунок тривалості виробничого циклу

 

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ТРИВАЛОСТІ ВИРОБНИЧОГО  ЦИКЛУ, ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ І ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ СТРУКТУРНОГО ПІДРОЗДІЛУ

 

Показник	Одиниця виміру	Значення
Режим роботи структурного підрозділу	змін	2
Тривалість зміни	годин	8
Коефіцієнт календарності часу (К кал.)		1,4
Показник	Одиниця виміру	Значення
Коефіцієнт використання двозмінного  фонду робочого часу		0,706
Регламентовані простої устаткування	% від режимного фонду часу	6
Очікуваний коефіцієнт використання виробничої потужності (К.в.п)		0,85

 

Під час розрахунку тривалості виробничого циклу слід враховувати: середній міжопераційний час перерв та тривалість природних процесів, які визначаються відповідно за формулами

(10 + n) і (40 – n),

де 10 – середній міжопераційний час, хв; n – остання цифра залікової книжки студента.; 40 – тривалість природних процесів , хв.

 

За умов застосування різних способів передачі виробів з  операції на операцію загальна тривалість виробничого циклу обчислюється за такими формулами:

– при послідовному поєднанні операцій

 

 

=5,885(діб)

 

 

– при паралельному поєднанні операцій

 

 

 

 

 

– при послідовно-паралельному поєднанні  операцій

 

 

 

К_кал – коефіцієнт календарності (відношення кількості календарних днів до числа робочих днів у розрахунковому періоді);

 Т_зн – фонд робочого часу зміни, хв.;

 К _зн – кількість змін роботи на добу;

 R_t – коефіцієнт використання добового  фонду робочого часу;

Т _мо – середній  міжопераційний час перерв, хв;   

Т _пр – тривалість природних процесів, год.

 

 

 

6.Визначення виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу

Виробнича потужність у натуральних одиницях ВП визначається за формулою

де Ф_д – дійсний фонд роботи обладнання за певний час; Т_шт – час на одиницю виробу, хв.

Дійсний фонд робочого часу визначається:

де Ф_р – режимний фонд роботи обладнання за певний час, який  визначається:

 

Ф_р = [365 – (104+10)]*8*2 = 4016 (год.)

де К_р.п. – коефіцієнт регламентованих простоїв устаткування, який обчислюється:

K_р.п = (100 – 6)/100 = 0,94 %

 

де П_р – регламентовані простої устаткування, % від режимного фонду часу.

 

Ф_д = 4016*0,94 = 3775,04

 

 

 

Необхідно врахувати  різні варіанти поєднання операцій при обчисленні виробничої потужності і виробничої програми:

 

 

Тт.посл.=

Тт.пар.=

Тт.п-п.=хв.шт)

 

• послідовне поєднання операцій

 

 

 

 

• паралельне поєднання операцій

 

 

 

 

• послідовно-паралельне поєднання операцій

 

 

 

 

6. Розрахунок середньорічної виробничої потужності

 

ВИХІДНІ ДАНІ

Показники	Звітний рік	Плановий рік
Виробнича потужність на початок періоду, тис. грн.	15000
Введена виробнича потужність, тис. грн.: у жовтні у червні у липні	300 - -	1000 700
Виведена  виробнича потужність, тис. грн.: у травні у серпні	100	300

 

Вихідна виробнича  потужність у вартісному вираженні, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (звітного року) ВП_вих, обчислюється як

,

де ВП_вх – виробнича потужність на початок періоду, грн;     

ВП_вв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн;     

ВП_вив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

ВП_вих. = 15000 + 300 – 100 = 15200(тис.грн)

Середньорічна виробнича потужність ВП_сер.р.  підприємства (виробничого підрозділу) обчислюється за формулою:

де К –  кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю  протягом року.

ВП_сер.р. = 15200 + 1000*7/12 + 700*6/12 – 300*(12 – 8)/12 = 16033,33(тис.грн)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки 

 

 В ході  виконання даної курсової роботи  я поглибила свої знання з  дисципліни «Операційний менеджмент»  та детально дослідила три  види руху предметів праці.

Залежно від  ступеня одночасності виконання  суміжних операцій існують три види руху предметів праці у виробництві: послідовний, паралельний, послідовно-паралельний. Кожний з цих видів характеризується певними умовами передачі виробів  від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування і пролежування деталей в очікуванні подальшої обробки.

Послідовний вид руху виробів за виконуваними операціями полягає в тому, що кожна наступна операція починається тільки після закінчення обробки всієї партії виробів на попередній операції.( Т=2860 хв.)

Паралельний вид руху партії виробів за операціями характеризується одночасовим виконанням усіх операцій на робочих місцях Після завершення обробки на попередній операції транспортні партії чи окремі вироби відразу передаються на наступну операцію. У цьому разі тривалість технологічної частини виробничого циклу залежить як від часу обробки виробів на найбільш тривалій операції, так і від часу обробки однієї транспортної партії на всіх операціях.( Т=1068хв.)

Перевага  паралельного виду руху – найкоротша тривалість процесу обробки партії виробів, недолік – простої устаткування в межах обробки партії деталей, спричинені різною тривалістю операцій. Уникнути цього можна шляхом введення паралельних робочих місць на операціях з великою тривалістю.

При послідовно-паралельному виді руху вироби обробляються частинами партії, які в міру нагромадження передаються з однієї операції на іншу так, щоб обробка всієї партії виробів на кожній операції відбувалася безперервно. При меншій тривалості попередньої операції від наступної транспортна партія передається на наступну після закінчення її обробки на попередній. Якщо тривалість попередньої операції буде більшою від тривалості наступної, то з метою недопущення простоювання устаткування на наступних операціях потрібно створити певний запас виробів. Отже, остання транспортна партія не може бути запущена в роботу на наступні операції, поки не будуть виготовлені всі попередні транспортні партії. В останньому випадку тривалість технологічного циклу буде зменшуватись за рахунок перекриття суміжних операцій.( Т=1580 хв.)

При послідовно-паралельному виді руху тривалість циклу дещо більша, ніж при паралельному виді руху, значно менша, ніж при послідовному, зате устаткування в межах обробки  партії виробів не простоює і відпадає необхідність в організації паралельних  робочих місць, а отже і їх завантаження.

Також, необхідно  зазначити, що при організації виробничого процесу, незалежно від виду руху виробів, мають місце заходи, що скорочують тривалість циклу обробки виробів, до них відносять поділ операцій, організація паралельних робочих місць, впровадження технічних та технологічних заходів та об’єднання операцій.

Під час виконання  розрахунків в даній роботі, ми визначили виробничу потужність та виробничу програму структурного підрозділу при різних варіантах  організації виробництва і прийшли до висновків: при послідовному виді руху виробнича потужність дорівнює 6948 одиниць/період, при паралельному виді руху 17835 одиниць/період, а при послідовно-паралельному виді руху 12377, що відповідають вищезазначеним характеристикам видів руху.

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

1. КУРОЧКИН А.С. Операционный менеджмент.: Учебное пособие.– К.: МАУП, 2000.–144с.
2. КАЗАРЦЕВ В.В. Виробничий менеджмент.: Навчальний посіб.: 2001.–136с.
3. НОВИЦКИЙ Н.И. Организация производства на предприятии. Учебное пособие.–М.: 2002.–396 с.
4. ЗАГОРУЛЬКО В.М. Организация материально-технического обеспечения. Конспект лекций.–К.: КМУЦА, 1999.–146с.
5. ПОКРОПИВНИЙ С.Ф. Економіка підприємства. Підручник. К.: КНЕУ, 2000–450с.
6. ПЛОТКІН Я.Д. ЯНУШКОВИЧ О.К. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві. Навч.посіб.–К.: “Світ”, 1966.–330с.
7. ПЕСТРЕЦОВА О.І. Організація і функціонування спільних підприємств в Україні. Навч.посіб.–К.: КНЕУ, 1997–100с.
8. ФАТХУТДИНОВ А.В. Организация производства: Учебник.–М.: ИНФРА-М, 2001.–672с.