Розрахунок основних параметрів технологічного і виробничого процесів, скорочення їх тривалості внаслідок впровадження організаційно-те

де t_{простої} – час простою устаткування на і-й операції під час обробки кожного виробу; t_pі – час роботи устаткування на і-й операції під час обробки кожного  виробу.

Лише в  цьому випадку дотримуються  умови, які характеризують  цей вид  руху.

Під час побудови графіка обробки партії виробів  за умови паралельно-послідовного руху треба керуватися такими правилами:

якщо наступна операція більш тривала, ніж попередня, то вона розпочинається пізніше на час, який дорівнює часові обробки одного виробу на попередній операції;

якщо наступна операція менш тривала, ніж попередня, то вона завершується пізніше на час, який дорівнює часові обробки одного виробу на цій операції. 

 

4. Обчислення скорочення  тривалості обробки виробів

 

Необхідно визначити зменшення тривалості обробки виробів внаслідок запровадження  організаційно-технічних заходів:

а) переходу від одного до іншого виду руху виробів;

б) поділу окремих  операцій з метою поліпшення якості виготовлення виробів. Операцію треба  розділити на дві операції однакової  тривалості;

в) організація  паралельних робочих місць. Побудувати графік виконання технологічних  операцій при паралельному виді руху і організації паралельних робочих  місць;

г) впровадження технічних заходів;

д) об’єднання операцій (знайти можливість об’єднати  дві операції в одну без зміни   тривалості кожної окремо).

Організаційно-технічні заходи для зменшення тривалості операцій технологічного циклу вибираються студентом самостійно.

5. Розрахунок тривалості  виробничого циклу

Тривалість  виробничого циклу має велике техніко-економічне значення, бо впливає  на швидкість обіговості оборотних коштів, темп випуску продукції, використання виробничої площі, устаткування та інших основних фондів. Скорочення тривалості виробничого циклу дає змогу одержати великий економічний ефект (прискорення обіговості оборотних коштів і, як наслідок, зменшення потреби в них; підвищення продуктивності праці; зменшення трудомісткості виробу і, отже, зниження собівартості, якщо скорочується час обробки).

Для обчислення виробничого циклу обробки партії виробів поряд з технологічним  циклом треба визначити інші його елементи. Тривалість природних процесів береться згідно з вимогами технології, час на виконання допоміжних операцій та міжопераційних перерв визначається за певними нормативами або даними досвіду.

За умов застосування різних способів передачі виробів з  операції на операцію загальна тривалість виробничого циклу обчислюється за такими формулами:

 

– при послідовному поєднанні операцій

 

 

– при паралельному поєднанні операцій

 

– при послідовно-паралельному поєднанні операцій

 

де К_кал – коефіцієнт календарності (відношення кількості календарних днів до числа робочих днів у розрахунковому періоді); Т_зн – фонд робочого часу зміни, хв.; К _зн – кількість змін роботи на добу; R_t – коефіцієнт використання добового  фонду робочого часу; Т _мо – середній  міжопераційний час перерв, хв;    Т _пр – тривалість природних процесів, год.

Кількісна зміна  тривалості технологічного чи виробничого  циклів при переході від одного виду поєднання операцій до іншого, об’єднанні або поділу окремих операцій та інших  діях удосконалюючого характеру, визначається як різниця тривалості відповідних циклів виготовлення виробів до і після здійснення конкретних заходів.

 

 

6. Визначення виробничої потужності  і виробничої програми структурного  підрозділу при різних варіантах  організації виробництва

 

Виробнича потужність – це максимально можливий випуск продукції підприємством (підрозділом) за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі і асортименті  при повному завантаженні обладнання і виробничих площ.

Виробнича потужність визначається в натуральних одиницях при обмеженій номенклатурі виробів  і у вартісному вираженні при  широкому асортименті.

Виробнича потужність у натуральних одиницях ВП визначається за формулою

де Ф_д – дійсний фонд роботи обладнання за певний час; Т_шт – час на одиницю виробу, хв.

 

Дійсний фонд робочого часу визначається:

де Ф_р – режимний фонд роботи обладнання за певний час, який  визначається:

де К_р.п. – коефіцієнт регламентованих простоїв устаткування, який обчислюється:

де П_р – регламентовані простої устаткування, % від режимного фонду часу.

Виробнича програма Q підприємства (структурного підрозділу) визначається за формулою:

де К_в.п. – коефіцієнт використання виробничої потужності.

 

 

 

 

 

 

 

7. Розрахунок середньорічної  виробничої потужності

ВИХІДНІ ДАНІ

 

Показники	Звітний рік	Плановий рік
Виробнича потужність на початок періоду, тис. грн.	15000
Введена виробнича потужність, тис.грн: у жовтні у червні у липні	300 - -	1000 700
Виведена виробнича потужність, тис.грн: у травні у серпні	100	300

 

Вихідна виробнича  потужність у вартісному вираженні, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (звітного року) ВП_вих, обчислюється як

,

де ВП_вх – виробнича потужність на початок періоду, грн;      ВП_вв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн;      ВП_вив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

Середньорічна виробнича потужність ВП_сер.р. підприємства (виробничого підрозділу) обчислюється за формулою:

де К –  кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю  протягом року.

За результатами проведених у курсовій роботі розрахунків  зробити висновки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Практична частина

 

Вихідні дані

 

Розмір оброблюваної партії виробів n=260

Розмір транспортованої партії виробів nm=4. 

Остання цифра  залікової книжки: 4.

Перша літера прізвища студента	Розмір оброблюва-ної партії виробів, одиниць	Розмір транспорт-ної партії виробів, одиниць
К	260	4

Таблиця 1

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ТРИВАЛОСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЦИКЛУ ОБРОБКИ ПАРТІЇ ВИРОБІВ

Показник	Операція
	1	2	3	4	5
Норма часу на виконання операцій, хв.	1	2	1	8	3
Кількість верстатів, задіяних у процесі операційної обробки, одиниць	1	1	1	2	1

 

2.1 Розрахунок  тривалості технологічного циклу  виготовлення продукції за різними  видами поєднання операцій

 

Обчислимо технологічний цикл обробки  всієї партії виробів за умови  застосування різних видів поєднання  операцій:

– при послідовному поєднанні операцій

,

t = 1+3+1+4+2

М= 1+1+1+2+1

= 1/1+2/1+1/1+8/2+3/1= 1+2+1+4+3=11 (хв.)

Т_Тпосл = 260*11 = 2860 (хв.)

– при паралельному поєднанні операцій

,

Т_Тпар = 4*11 + (260-4)*4 = 1068 (хв.)

– при послідовно-паралельному поєднанні  операцій

де St_б , St_м – сума часу відповідно більших та менших операцій у технологічному циклі.

t = 0+1+2+1+4+3+0

St_б  = 2+4 = 6 (хв.)

St_м  = 1 (хв.)

Т_{Тпос-пар.}=260*11-(260-4)*(6-1)=1580(хв.)

 

 

2.2 Розрахунок тривалості технологічного циклу обробки транспортної партії виробів при різних способів її передачі.

 

 

Тривалість циклу обробки транспортної партії виробів при:

– послідовному виді руху

,

Т_Тпосл = 4*11=44 (хв)

 

– паралельному виді руху

,

 

Т_Тпар. = 1+(4-1)*4 = 23 (хв)

 

– послідовно-паралельному виді руху

 

 

0

1                          ∑tб=4+2=6

2 max     

1 min                    ∑tм=1     

4 max

3

0

 

Т_{Тпосл.-пар.=11+(4-1)*(6-1)=26}

 

2.3. Побудова графіків технологічного циклу обробки транспортної партії виробів за умови застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції

 

 

 

2.1 Графік  технологічного циклу при послідовному  виді руху:

Тtпосл.=4*11=44(хв.)

 

  m

   1   4 хв.

 

   2      12 хв.

 

   3      16 хв.

 

   4             32 хв.

 

   5                                                                                                                          44 хв.

    0          5           10         15         20         25          30          35        40         45         t  хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Графік  технологічного циклу при послідовному  виді руху:

t(простою)1=4-1=3(хв.) t(простою)2=4-2=2(хв.) t(простою)3=4-1=3(хв.) t(простою)4=4-4=0(хв.) t(простою)5=4-3=1(хв.)

Ttпар.=11+(4-1)*4=23 (хв.)

 

 

2.3 Графік  технологічного циклу при послідовно-паралельному  виді руху:

Ttп-п.-11+(4-1)*(6-1)=26 (хв.)

 m 

           1                       4 хв.

 

2      1                                            9 хв.

 

3                           6 хв.                       10 хв.

 

4                               7 хв.                                                                               23 хв.

 

 

5                                                                    14 хв.                                                  26 хв.

 

 

1.                         5                       10                       15                       20         25      t хв.

4.Обчислення скорочення тривалості обробки виробів

 

 

Необхідно визначити зменшення тривалості обробки виробів внаслідок запровадження  організаційно-технічних заходів:

• поділу окремих операцій з метою поліпшення якості виготовлення виробів. Операцію треба розділити на дві операції однакової тривалості

 

1+2+1+4+3=11(хв.)

1+2+1+2+2+3=11(хв.)

 

0

1

2 max                                     ∑tб=3+2=5

1 min

2                                             ∑tм=1