Роль та значення готельних об`єднань

                              Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

                      Київський університет туризму,  економіки і права

                               Кафедра готельно-ресторанної справи 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

               Роль та значення готельних об`єднань 
 
 
 
 
 
 
 

      Індивідуальна робота

з організації готельного господарства

      студентки групи 31-ГРСд

      Куць  Анни 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                              Київ – 2011

Зміст 

Вступ

1.Готельні  об`єднання

2. Роль  та значення готельних об`єднань

Висновок

Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

У даній  роботі йдеться про роль та значення готельних об`єднання на сферу  гостинності. Про те як впливають  готельні об`єднання на розвиток та існування готелів,як незалежної економічної одиниці. Розповідається про позитивні наслідки для підприємства при в ступі до готельного об`єднання. Серед провідних галузей світу готельна індустрія виступає однією з найдинамічніших у світі. Тільки протягом другої половини ХХ ст. у цій царині відбулися кардинальні зрушення, що змінили розуміння готелю як тільки місця для ночівлі та вивели готельний сегмент на передові позиції складових туристської галузі.У структурі світового готельного бізнесу можна виділити два сегменти – незалежні підприємства й операційні ланцюги (мережі). Незалежне підприємство перебуває в незалежному володінні, розпорядженні й користуванні власника, що отримує прибуток від цієї власності. Операційна мережа – група підприємств (два й більше), які здійснюють колективний бізнес і перебувають під безпосереднім контролем керівництва мережі. Статистика показує, що об’єднане ведення справ у готельному бізнесі набагато економічно ефективніше, ніж управління незалежними готелями. Об’єднання готелів під єдиним управлінням у результаті дає колосальну вигоду як власникам об’єктів, так і їх операторам. Головна перевага, яку отримує готель, що входить до ланцюга, – зниження загальних витрат, а це в свою чергу дозволяє ланцюгам більше проникати на міжнародні ринки, розширюючи сферу свого впливу. На комерційний успіх ланцюгових готелів працює багато чинників: від об’єднаної системи бронювання до централізованих постачань витратних матеріалів. Дослідження, проведені британськими фахівцями показали, що при об’єднанні готелів у ланцюги прибутковість одного номера в 7 разів вище, ніж у незалежних готелях. 
 
 

Об’єднання  готелів має дві основні мети:

1) забезпечення  конкурентноздатності на ринку  гостинності за рахунок високої  якості обслуговування, що підтримується  станом основних фондів (якість  споруд, оформлення інтер’єрів, оснащення), кваліфікацією персоналу, безпекою клієнта та його майна;

2) забезпечення  економічної ефективності діяльності  шляхом стабільного завантаження  готелів; мережа дозволяє зменшити  витрати на резервування, маркетингові  дослідження, рекламу, підготовку кадрів.

Раціональна ідея, яка народжується в одному кільці готельного ланцюга, оперативно впроваджується в інші, що приносить одразу ж значні результати. На сьогодні у світі існує понад 300 готельних ланцюгів. За кількістю готелів, об’єднаних у готельні групи, в Європі лідирує Велика Британія, де розташовано 15% готельних груп, у Франції – 10%, в Іспанії – 5%, в Швейцарії – 5% з усіх готельних мереж світу. Але поширення ланцюгів не може задовольнити усіх різноманітних вимог туристів через деяку знеособленість, стандартизованість обслуговування. Саме цей недолік поклав початок тенденції розширення типологізації готелів у мережі, включення в одну мережу готелів різних типів і рівнів. Це дозволяє задовольнити потреби різних верств населення з різним статком. Оскільки диференціація потреб і статків громадян України надто велика, порівняно з розвинутими європейськими країнами, то створення готельних ланцюгів в Україні зазнає певних перешкод. Деякі з них притаманні тільки Україні, інші мають загальносвітовий характер. Залишається і великий ризик можливих збитків, пов’язаний із бюрократичними процедурами. Виходячи з проблем і перспектив розвитку національних туристських ланцюгів, вітчизняні готелі від початку повинні поставити перед собою мету – створення в Україні сучасного готельного ланцюга, об’єднаного єдиним брендом і високим рівнем якості. Впродовж кількох років компанії повинні відпрацювати на практиці принципи існування готелів у ланцюзі, зважаючи на специфіку роботи в українських економічних умовах.

1.Готельні  об`єднання

Операційна  мережа – група підприємств (два  й більше), які здійснюють колективний  бізнес і перебувають під безпосереднім  контролем керівництва мережі. Важливе значення у розвитку індустрії гостинності мають готельні ланцюги. Вони дозволяють просувати на світовий туристичний ринок високі стандарти обслуговування, а також сприяють підтримці готельного обслуговування туристів.

Готельні  ланцюги сприяють поширенню і  значного підвищення рівня організації  виробництва та обслуговування туристів, створення певного образу готельного обслуговування.

Відмінність готельних мереж:

1) дотримання  єдиного архітектурного стилю;

2) швидка  реєстрація гостей;

3) гнучка  система тарифів;

4) спеціальні  номери для постійних клієнтів;

5) наявність «шведського столу» (як правило, на сніданок);

6) конференц-хол 

Основні принципи, які враховуються при зведенні готелю, такі: необхідно, щоб будівля  або комплекс споруд органічно вписувалися  в навколишнє середовище, зберігаючи особливості міського чи сільського ландшафту; слід враховувати природнокліматичні фактори, температуру і вологість повітря, кількість опадів, інсоляцію, швидкість, напрям вітру і т.д. При проектуванні будинку певну роль відіграють особливі рекламні ходи: оригінальне оформлення фасаду, що підкреслює престижність готелю, встановлення рекордів, наприклад, розташування вітрин готельних торгових центрів і т. д. У світі склалося більше 300 готельних ланцюгів, що вийшли за рамки національних кордонів. На їх частку припадає понад 7 млн. номерів з майже 13 млн. (більше 50% готельних номерів у світі). Звичайно, найбільш відомі ті готельні ланцюги, що оперують у багатьох державах, а не обмежуються контролем готелів в одній країні. Так, «Bass Hotels» має готелі в 98 країнах, «Best Western Int.» – в 84 країнах, «Accor» – у 81 країні, «Starwood Hotels» – у 80 країнах, «Carlson Hospitality Worldwide»– в 57 країнах. Багато готельних ланцюга вирішують завдання територіального розширення діяльності.Процес зростання значення готельних ланцюгів в управлінні світовим готельним господарством характеризується істотним протиріччям: з одного боку, укрупнюються провідні готельні ланцюги, що працюють в багатьох країнах, з іншого – все більше число країн створює власні готельні ланцюги, що успішно конкурують з інтернаціональними монополіями; 195 штаб – квартир готельних ланцюгів знаходяться в США, 17 – у Великобританії, 14 –в Японії, 11 – у Німеччині, 8– у Гонконгу, по 6 – у Франції і Сінгапурі.

Існують різні варіанти об'єднання:

1) готельні  консорціуми (об'єднання декількох готелів і невеликих готельних груп різного класу);

2) сімейства  або асоціації (об'єднують готелі, що відповідають певним вимогам);

3) готелі, об'єднані за принципом франчайзингу.

Також існують моделі готелів, що розрізняються  за характером взаємовідносин між власником готелю і управлінською ланкою готелі:

1) готелі, що знаходяться у розпорядженні  власника (незалежні готелі):

а) перебувають  під керуванням самого власника;

б) для  управління яких залучаються фахівці-менеджери  або управлінські компанії;

2) готелі, об'єднані в готельні ланцюги:

а) готелі, які об'єднані спільною власністю  власників та, як наслідок, є повноправними  членами ланцюгів. Управління в такому випадку здійснюється адміністрацією ланцюга. Власники мають повне право  на отримання прибутку;

б) готелі, які приєдналися до готельної  ланцюга. Їх участь у бізнесі регулюється  договором франшизи;

3) об'єднання  готелів, кероване професійними  готельними компаніями:

а) власник  наділяє оператора повним правом керування власністю і не втручається в процес управління;

б) власник  може втручатися в процес управління, контролюючи діяльність, і, як наслідок, несе відповідальність за фінансовими  ризиками і здійснює всі операційні витрати з управління;

в) власник  ретельно стежить за діяльністю керуючої компанії і через це змушений повністю звільнити її від відповідальності за результат роботи;

4) готелі, об'єднані між собою на комбінованих  умовах;

5) готелі, які входять в об'єднання незалежних  готелів. При входженні готелі  в об'єднання вона зберігає  здатність діяти самостійно в усьому.

Готельні  ланцюги об'єднують не тільки готелі, які є власністю тієї чи іншої  мережі, але й входять до них  на умовах франшизи (в даний час  приблизно 80% готелів входять у  ланцюги саме на правах франчайзингу).Франчайзинг  – особлива організація бізнесу, при якій компанія (франчайзер) продає готовий бізнес підприємцю чи компанії (франчайзі).Франчайзер – фізична або юридична особа, яка пропонує на продаж угоди на умовах франшизи і забезпечує зі свого боку виконання умов такої угоди. Франшиза – це готовий бізнес у вигляді франчайзингового пакету, який франчайзер продає франчайзі

Франчайзинг, або, інакше кажучи, комерційна концесія, за договором комерційної концесії одна сторона (правовласник) зобов'язується надати іншій стороні (користувачеві) за винагороду на строк або без зазначення строку право використовувати в підприємницькій діяльності користувача комплекс належних правоволодільцеві виключних прав, що включає право на товарний знак, знак обслуговування, а також права на інші передбачені договором об'єкти виключних прав, зокрема, на комерційне позначення, секрет виробництва (ноу-хау) .Основним плюсом франчайзингу є те, що він містить в собі сучасні відпрацьовані технології ведення бізнесу, які дають можливість уникнути помилок організаційно-технічного характеру. Якщо готель є франшизних членом відомої готельної ланцюга, вони можуть управлятися самостійно, поза прямого контролю з боку адміністрації ланцюга. Ланцюг в цьому випадку не має права на доходи і не несе відповідальності за втрати по франчайзингову діяльність.

Можна виділити кілька варіантів здійснення співробітництва між франчайзинговою  мережею та готелем:

1) франшизних  готель має самостійне управління, без втручання з боку адміністрації;

2) франчайзинг,  заснований на контракті на управління.

Відносини, що складаються між франчайзером і франчайзі, можна розділити  на два види:

1) прямий  франчайзинг (франчайзер продає  франшизу прямо місцевому підприємцю (франчайзі);

2) непрямий  франчайзинг (міжнародний франчайзер  продає виключні права на розвиток усієї системи на території іншої країни одному франчайзі).

Вибираючи варіант франчайзингу, необхідно  враховувати фінансові можливості франчайзера, так як розширення діяльності в міжнародних масштабах вимагає  від нього великих грошових інвестицій. Грошові кошти витрачаються передусім на проведення переговорів щодо укладення франчайзингового договору або відкриття власних представництв.Для центральної фірми завжди вигідно, якщо в країні є розвинене підприємництво, яке володіє фінансовими та кадровими ресурсами і, як наслідок, здатне виконувати функції генерального франчайзі. Франчайзер, як правило, більш охоче укладає прямі франчайзингові договори в країні, що має спільні кордони з країною франчайзера. Не менш важливими чинниками, що впливають на вибір франчайзером варіанти франчайзингу, є відмінності мови, законів, традиції, уподобання споживачів.