Роль мовних кліше, канцеляризмів, і усталених словосполучень у офіційно-діловому стилі

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Марта 2013 в 20:32, реферат

Описание работы

1. Офіційно-діловий стиль ґрунтується на логічній основі. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу фактів, документальність, об’єктивність оцінок, гранична чіткість, емоційно-експресивна нейтральність вислову.
2. Даний стиль відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології (широке використання професійної термінології, канцеляризмів, абревіатур, відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб’єктивної оцінки тощо).

Работа содержит 1 файл

реферат_кубрак.docx

— 29.17 Кб (Скачать)

Міністерство  аграрної політики та продовольства  України

Сумський  національний аграрний університет

Кафедра філософії  та соціології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Самостійна робота

На тему: «Роль мовних кліше, канцеляризмів, і усталених словосполучень у офіційно-діловому стилі»

 

 

 

 

 

Виконав:

студент 5-го курсу

групи факультету харчових технологій

 

Перевірив:

ст. викладач. Кубрак О.В.

 

 

 

 

 

2012

 

Вступ

Офіційно-діловий стиль (ОДС) — функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Належить до виразно-об'єктивних стилів; виділяється найвищою мірою книжності.

Ознаки офіційно-ділового мовного стилю

1. Офіційно-діловий стиль ґрунтується  на логічній основі. Найважливішим  у ньому є послідовність і  точність викладу фактів, документальність, об’єктивність оцінок, гранична  чіткість, емоційно-експресивна нейтральність  вислову.

2. Даний стиль відзначається  суворими вимогами до лексики  й фразеології (широке використання  професійної термінології, канцеляризмів,  абревіатур, відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічних виразів,  слів із суфіксами суб’єктивної  оцінки тощо).

3. Діловий текст характеризується  як зростом стандартизації мови (вживання усталених словесних  формул, значна частота повтору  слів, зворотів, конструкцій), так і своєрідністю синтаксису (прямий порядок слів: підмет — перед присудком і якомога ближче до початку речення; означення — перед означуваним; додаток — після керуючого слова; обставинні слова — якомога ближче до пояснюваного; вставні слова вживаються на початку речення тощо).

4. Високий ступінь одноманітності, стандарту форми, сувора регламентація  розміщення та будови тексту.

 

 

Підстилі

  1. Законодавчий — використовується в законотворчій сфері у вигляді Конституції, законів, указів, статутів, постанов тощо.
  2. Дипломатичний — використовується в сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у вигляді договорів, конвенцій, протоколів, заяв тощо.
  3. Юридичний — використовується в юриспруденції у вигляді актів, позовних заяв, протоколів, постанов, запитів, повідомлень тощо.
  4. Адміністративно-канцелярський — використовується в професійно-виробничій сфері, правових взаєминах і діловодстві у вигляді офіційної кореспонденції, договорів, контрактів, заяв, автобіографій, доручень тощо.

Як і сам офіційно-діловий  мовний стиль, його підстилі мають власну сферу застосування, межі якої визначаються метою й умовами ділового спілкування. Вони виступають засобом функціонування взаємозв’язаних між собою систем документації — цілісних утворень із певними специфічними рисами (система управлінських, адміністративних документів та спеціалізовані (галузеві) документаційні системи (банківська, юридична тощо).

Метамова, або як читати між рядками

Метамова — це істинні думки  співрозмовника, приховані в його словах і фразах. Тобто це мова, схована  в звичайній розмові. Як і мова тіла, метамова базується на інтуїції, передчуттях, шостому почутті та розумінні, що слова і думки співрозмовника — це не одне й те саме.

Зокрема, часто використовують метамову агенти з продажу нерухомості.

Наведемо декілька прикладів із їх лексикону.

Метамова

Переклад

"Унікальна пропозиція"

"У нас серйозні труднощі  з продажем"

   

"Дуже цікавий"

"Страшний"

   

"Компактний"

"Дуже тісний"

   

"Затишний котедж"

"Виглядає по-сільському"

   

"Дім з великим потенціалом"

"Справжня "розвалюха"

   

"Виключно спокійний тихий  район"

"Далеко від магазинів і  школи"

   

"Унікальний за красою будинок"

"Звичайний"

   

"Близькість міського транспорту"

"Стоянка автобуса біля дверей"

   

"Дуже оригінальний план будівлі"

"Туалет на вулиці"

   

"Ідеальний будинок для людини, яка любить працювати своїми  руками"

"На ремонт потрібне ціле  багатство"


Найбільш типовими подразниками-метасловами  є "розумієте", "так би мовити" і "ну". Ці знакові фрази найбільше  поширені серед малоосвіченої частини  суспільства.

Більшість виразів легко розпізнаються  і використовуються людьми, але свідомо  інтерпретуються лише кілька метаслів для того, щоб розкрити істинний зміст висловлювання.

Якщо забрати з нашої мови всі метавирази, то розмова стане  короткою, різкою і виключно змістовною. Ми будемо здаватися одне одному грубими, жорстокими і неуважними. Метамова пом´якшує удари, які ми завдаємо один одному, дозволяє нам маніпулювати співрозмовником, досягти своєї  мети, випустити емоції, не наносячи образи.

Дві малознайомі людини починають  розмову, як ритуал, з малозначимих фраз, питань, кліше і стверджень. Це дає співрозмовникам час оцінити  один одного, зрозуміти, чи зможе встановитись між ними зв´язок.

Типова розмова починається  з привітання "Як справи?", за яким іде кліше "Нормально". Найзручнішим для прощання є кліше "Побачимося". Коли співбесідник говорить нам: "Було приємно побачитись", це обов´язково  означає, що він збирається підтримувати з вами стосунки в майбутньому. Розуміючи  метамову, легко вловити подібні  тонкощі.

"Більшість чоловіків знають, що коли жінка говорить "ні", вона, як правило, має на увазі  "можливо". А коли вона говорить "можливо", то це напевно  означає "так". Ну, а якщо  жінка сказала "так", то вона  явно не леді". Цей старий  жарт прекрасно ілюструє той  факт, що люди, як правило, говорять  не те, що мають на увазі.

У мові є звороти, які в певних мовленнєвих ситуаціях повторюються без змін як усталена словесна формула. Від власне фразеологізмів вони відрізняються тим, що їхні компоненти зберігають своє пряме лексичне значення і їм не властиве емоційно-експресивне забарвлення. Розрізняють три види таких стійких словосполучень: кліше, штампи та складені найменування.

Часто у мовленні використовують кліше. Кліше — звичний зворот, регулярно повторюваний у певних умовах і контекстах для тотожного позначення адекватних ситуацій, стосунків між людьми тощо.

Наприклад, існують кліше мовного  етикету: добрий день, доброго здоров 'я, радий Вас бачити, до побачення, на добраніч, бувайте здорові, на все  добре, будь ласка, якщо Ваша ласка, ласкаво  просимо, будьте люб'язні, щиро дякую, глибоко  вдячний, з повагою, шановний пане, вельмишановний добродію, з роси й води, бажаю  щастя й добра Вам.

Для позначення різних явищ суспільно-політичного  життя вживають усталені звороти  на зразок правляча верхівка, посадова особа, засоби масової інформації, сфера  обслуговування, правоохоронні органи, організована злочинність, криміногенна ситуація, виборчий блок, передвиборча агітація, результати виборів, всенародне обговорення, пленарне засідання, маніпулювання  громадською думкою, соціально незахищені верстви населення, розв'язання проблеми, боротьба з тероризмом, фінансова  підтримка, комплексні заходи, стан довкілля.

В офіційно-діловому спілкуванні використовують, наприклад, такі кліше: згідно з розпорядженням, на підставі наказу, відповідно до чинного  законодавства, порядок денний, поставити питання на розгляд, довести до відома, взяти до уваги, вжити заходів, надати допомогу, з боку адміністрації, обіймати посаду, повноважний орган, через сімейні обставини, за місцем основної роботи, у зв 'язку з виходом на пенсію, укласти договір, матеріальна відповідальність.

У медичній галузі побутують кліше  на зразок госпіталізація хворого, попередній медичний огляд, дослідження крові, задавнена хвороба, відчуття болю, затьмарення свідомості, забите місце, сприятливий прогноз хвороби, згідно з приписом лікаря, живильний розчин, приймання їжі, зсідання крові, лікарняний листок, тимчасова непрацездатність.

Кліше може стати провідною ниткою для розуміння думок співбесідника. Наприклад, "між іншим" — це вибачення за недоречність і найбільш часто використовується в сучасній англійській мові. "Між іншим" використовується і в деяких інших  формах, як, наприклад, "поки я не забув", "я ось подумав". Усі  ці кліше покликані замаскувати  важливість того, що співрозмовник  збирається сказати.

Наприклад, "Дякую, що позичили мені машину, а, між іншим, на бампері завжди була ця вм´ятина?" Слова "а, між  іншим" були використані для того, щоб замаскувати той факт, що питання  про вм´ятину на бампері було основним.

Подібні слова повинні насторожувати  вас: як правило, за ними приховані основні  частини речення.

"Джон, ми високо цінуємо те, як ти попрацював над проектом. Ти багато зробив. Між іншим,  твоя відпустка відкладається  до наступного місяця".

Що ви можете зробити з кліше, коли відчуваєте себе дискомфортно через  те, що часто ним користуєтеся? Краще  за все було б їх викреслити зі свого  словника. Якщо це складно, то спробуйте  замінити їх гумористичним варіантом, який для вашого співрозмовника є  новим.

Наприклад, фразу "Синиця в руках  краще за журавля в небі" можна  замінити фразою "Небо в руках  краще двох синиць". Фразу "За кожним чоловіком завжди стоїть жінка" можна  освіжити, доповнивши словами "але  іноді це зовсім інша жінка".

Серед метаслів, які найчастіше використовуються, є також словосполучення "чесно  кажучи", "по правді" чи "якщо бути відвертим", які відразу ж  дають зрозуміти, що співбесідник далеко не такий правдивий, чесний і відвертий, як це стверджує.

Слова "так, звичайно", має три  різних значення. "Ви що, втратили глузд, ставити подібне запитання" (сарказм), "Мені відомо, що я знаю все, що мені необхідно знати!" (пускання пилу в очі), "Я знаю, що ви достатньо  освічені, щоб знати це, але я  все ж таки вам про це скажу" (ввічливість).

Маніпулятивна метамова відображає наміри співбесідника підштовхнути вас  до думки чи тієї дії, якої він від  вас домагається: "Ви так не думаєте?", "Відчуваєте?", "Чи не так?" —  усі ці питання мають на увазі  однозначну позитивну відповідь, що дозволяє тому, хто запитує, маніпулювати співбесідником.

Коли бізнесмени проводять переговори чи ділові зустрічі, метамова використовується ними повною мірою. "Я не вважаю, що ви повинні це зробити" означає "Зробіть  це!".

"Бізнес є бізнес" — спроба  виправдати свої неетичні дії  або подібні вчинки когось  іншого. Коли співбесідник говорить, що в нього "діловий підхід", значить, він збирається "вижати" із вас все, що можливо.

На відміну від мовних кліше, які є основним будівельним матеріалом мови і становлять схему, закріплену за відповідною ситуацією, мовні штампи – це стерті, колись образні, вислови, зайві слова, неточні вислови, безконечні, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний стилістико-смисловий ефект. Хоч мовні кліше рідко породжують штампи, але наявність таких конструкцій не на своєму місці або багаторазове їх повторення призводить до появи штампів: «Це людина, яка брала участь в боях проти німецько-фашистських загарбників. Він брав участь у визволенні Орла, Вітебська, Мінська, Вільнюса, Києва… » (газ.). Втрата нормативності особливо помічається там, де повинна переважати індивідуальна манера письма. У такому разі без потреби вжиті канцелярські типу за рахунок; у зв’язку з; згідно з; в результаті; в силу; з метою та інші, іменники віддієслівного походження типу забезпечення виконання завдання негативно впливають на сприймання. Напр.: «При впровадженні внутрішньогосподарського розрахунку ефективність колективного підряду підвищується, оскільки головне завдання останнього – забезпечення отримання максимальної кількості продукції при найменших затратах» (газ.)

Головною причиною породження штампів  є відсутність в авторській мові тих засобів, які допомагали б  швидко, зручно й економно висловити  думку. Тому й спостерігається нанизування  кількох абстрактних слів, розташованих поряд: питання підвищення; забезпечення виконання;виконати зобов’язання. У таких випадках найкраще один з іменників (перший) замінити інфінітивом: забезпечити виконання; виконати зобов’язання. Слово питання слід випускати. Іноді в основу таких словосполучень уводяться слова робота, боротьба, експеримент, дослідження та інші, за якими йде не властивий загальнонародній мові прийменник по. Повторюючись у багатьох словосполученнях, він також штампує мову: робота по впровадженню…, боротьба по винищенню…, експеримент по застосуванню…, дослідження по ліквідації…,які треба замінювати словосполукою з прийменником з або зовсім змінювати (впроваджувати, винищувати, експеримент із застосування, дослідження з ліквідації).

Информация о работе Роль мовних кліше, канцеляризмів, і усталених словосполучень у офіційно-діловому стилі