Продуктивність праці персоналу

За ринкових умов господарювання можуть застосовуватися різноманітні методи ціноутворення.

1. Розрахунок ціни за методом «середні витрати плюс прибуток» є найпростішим і широко застосовуваним. Згідно з ним ціна (Ц) визначається заформулоюЦ=СВ+П, де СВ — середні витрати (собівартість); П — величина прибутку в ціні, яка встановлюється самим підприємством (організацією) або обмежується державою як граничний рівень рентабельності продукції (послуг).
 

2. Розрахунок ціни на підставі цільового (фіксованого) прибутку вважається різновидом методики визначення ціни на засаді середніх витрат (собівартості). Особливість його полягає в тім, що ціну поставлено в жорстку залежність від загального розміру прибутку, який підприємство передбачає одержати від продажу певної кількості продукції.

За умови прямолінійної динаміки залежних величин ціна встановлюється з використанням формули Ц= Сзм + (Спост + Пзаг) \ N
де Сзм — змінні витрати на одиницю продукції (послуги);
Спост— постійні витрати на дану продукцію (послугу) за певний період (квартал, рік); Пзаг— загальна сума прибутку, яку можна одержати від продажу продукції (надання послуги) за той самий період;
N— обсяг продажу продукції (наданої послуги) в натуральному вимірі.

3. Установлення ціни на засаді суб'єктивної цінності товару здійснюється з урахуванням потенційного (реально виявленого) попиту.

4. Метод ціноутворення «за рівнем поточних цін» («за рівнем конкуренції») полягає в тім, що ціну розглядають та встановлюють як функцію цін на аналогічну продукцію в конкурентів. Залежно від особливостей продукції й типу ринку (монополія, олігополія)
цей метод ціноутворення має різні модифікації (установлення ціни на рівні поточної ринкової ціни або трохи нижче за неї; установлення ціни на конкретний виріб з урахуванням цін на аналогічну продукцію та співвідношення параметрів цих виробів).

5. Установлення ціни на підставі результатів закритих торгів є різновидом методу «за рівнем поточних цін» і застосовується з метою одержання замовлення на виготовлення певної продукції (торг за вигідний контракт).

6. Метод ціноутворення «за рівнем попиту» передбачає встановлення ціни за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку. При цьому враховуються умови продажу, кон'юнктура ринку, супутні послуги. За використання цього методу в різних місцях (сегментах) ринку на ті самі товари ціни можуть бути різними.

7. Метод установлення ціни за місцем походження товару полягає в тім, що товар передається транспортній організації за умови «франко-вагон»; після цього всі права на товар і відповідальність за нього переходять до покупця (замовника).

8. Метод установлення єдиної ціни із включенням у неї витрат на доставку означає відповідні дії підприємства (організації) для включення в ціну фіксованої суми транспортних витрат незалежно від віддаленості покупця (клієнта).

9. Застосування методу встановлення зональних цін полягає в тім, що підприємство (фірма) виокремлює кілька зон, у межах яких встановлюються єдині ціни залежно від рівня транспортних витрат.

10. Метод установлення ціни стосовно базисного пункту характеризується тим, що продавець (фірма) вибирає конкретний район (місто, область) за базисний і збирає з усіх замовників (клієнтів) транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості поставки з цього району (міста, області) незалежно від того, звідки насправді здійснюється відвантаження товару.

11. Метод встановлення цін із прийняттям на себе витрат на поставку означає, що підприємство (організація) частково чи повністю бере на себе фактичні витрати на доставку товару з метою стимулювання надходження замовлень від покупців (клієнтів).

12. За встановлення цін зі знижками підприємство-продавець змінює свою вихідну ціну та встановлює певну знижку з неї, ураховуючи дострокову оплату рахунків, закупівлю великого обсягу продукції або позасезонну її закупівлю тощо. Це дає змогу підприємству підтримувати більш стабільний рівень виробництва протягом року.

Вибір методу ціноутворення та встановлення відповідно до нього певного рівня ціни є початковим етапом розробки цінової стратегії і тактики підприємства (організації).

Надалі ціни постійно коригуються (регулюються) підприємством (організацією) і державою, згідно з мінливою кон'юнктурою ринку та необхідними уточненнями заздалегідь розробленої стратегії ціноутворення стосовно різних видів продукції.

Теоретична частина

Задача 1

Визначити заробітну плату кожного члена бригади, якщо бригада заробила за місяць 800 грн. Усі члени бригади працюють у нормальних умовах праці. Годинна тарифна ставка 1 розряду за нормальних умов— 1,3 грн/год. Робітники V і III розрядів відпрацювали 170 год./міс., а робітники IV розряду — 150 год/міс. Тарифні коефіцієнти за розрядами: III — 1,2; IV — 1,33; V— 1,5.

Розв’язання

1. Оскільки всі члени бригади працюють в однакових умовах праці, то бригадний заробіток слід розподілити за методом годи-но-коефіцієнтів. Для цього спочатку визначимо кількість годино-коефіцієнгів, відпрацьованих бригадою, яку можна знайти за формулою:

Г-Кбр=∑Тфі · Кі

де Тфі — фактична кількість годин, відпрацьована і-тим робітником;

Кі — тарифний коефіцієнт за розрядом і-го робітника;

m — кількість членів бригади, чол.

Тоді:

Г-Кбр= 170х 1,3х 1,2+ 150x1,3x1,5+ 170x1,3x1,33=853.

2. Розрахуємо заробітну плату за 1 годино-коефіцієнт за формулою:

де Збр — заробіток усієї бригади.

З1гк=800/853=0,94

3. Визначимо заробітку плату кожного члена бригади за формулою;

Зі =Тфі х Сгі х Квн

Тоді:

З1=0,94 х 265=249,1 грн

З2=0,94 х 293=275,5 грн

З3=0,94 х 295=275,4 грн

Задача 2

Спеціалізація виробництва забезпечила зростання продуктивності праці на 8 %, при цьому заробітна плата зросла лише на 5 %. Собівартість товарної продукції становила 908,6 тис. грн.., а фонд заробітної плати складав 318 тис.і-рн. Визначити вплив зростання продуктивності праці на рівень собівартості.

Розв’язання

Вплив зростання продуктивності праці на рівень собівартості визначається за формулою:

Сnn=(1- Iзп/Іпп) х Дзп

Ізп – індекс зміни з/п

Іпп – індекс зміни продуктивності праці

Дзп – питома вага заробітної плати у структурі собівартості продукції

Дзп = 318/908,6=0,35

Спп=(1 – 1,5/1,8) х 0,35= 5,95%

Собівартість продукції знизилась за рахунок зростання продуктивності праці на 5,95 %, не зважаючи на те що заробітня плата зросла.

Задача З

У звітному періоді підприємство виробило 500 виробів С, з яких 57 % — найвищої категорії якості. Планом передбачено збільшити випуск продукції найвищої якості до 80 % у загальному обсязі виробництва виробу С. Ціна виробленої категорії— 1500 гри, найвищої категорії— 1800 гри. Визначити суму прибутку за рахунок додаткової реалізації продукції найвищої категорії.

Розв’язання

Вироби найвищої категорії становлять 500 х 0,57 = 285 шт., а виробленої категорії – 215 шт.

Вартість їх: 285 х 1800 = 513000грн; 215 х 1500 = 322500 грн. в сумі вони складали прибцток у розмірі: 513000+322500=835000грн.

80 % від загального обсягу це 400 шт. отже вартість кращих буде 400 х 1800 = 720000 грн., а нормальних 100 х 1500=150000грн. прибуток становитиме 150000+720000=870000 грн.

Ми бачимо що збільшився прибуток на: 870000-835000=35000 грн.

Список використаної літератури

1.                       Бойчик І.М. Економіка підприємства. – К.: Атака, 2009. – С. 113-114.

2.                       Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально трудові відносини. – К.: Кондор, 2008. – 258 с.

3.                       Статистичний щорічник України за 2010 рік. – К.: Консультант, 2010. – 370 с.

4.                       Тимош І.М. Економіка праці. – Тернопіль: Астон, 2009. – 169 с.

5.                       Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. – К.: А.С.К., 2005. – С. 244-288.

6.                       Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2008.

7.                       Верхоглядова Н.І., Ядранський Д.М., Іваннікова Н.А. Економіка підприємства: Навч.посібник. – К.: «Професіонал», 2008. – С. 264-277.

8.                       Гетьман О.О. Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – С. 373-404.

9.                       Економіка та організація виробництва: Підручник / За ред. В.Г. Герасимчука, А.Е. Розенплентера. – К.: Знання, 2010. – С. 161-177.