Процес комунікації та емоції

Існує два ключових елементи, які варто запам’ятати, коли хтось  приходить до вас з проблемою  та потребує виговоритись. По-перше, кожний має своє ставлення до проблеми. Якщо Луїза каже вам “Я найгірший студент”, а ви знаєте, що її середній бал є високим, вашою метою як слухача є не повертати її до вашої реальності. Луїза вважає, що у неї є причини почувати себе погано і вважати себе поганим студентом.

По-друге, люди самі мають навички для вирішення своїх власних проблем. Це проявляється в тому, що вони розробляють плани, як справитись з розчаруваннями чи провалами, таким чином вони вчаться виробляти вирішення проблем, починають бути впевненими в собі та відчувати себе незалежними. Тому, слухачі, які намагаються не зважати на почуття інших при вирішенні їх проблеми чи починають сперечатися щодо їх бачення реальності, стають лише співрозмовниками, не слухачами, навіть якщо вони можуть досягти таким чином рішення набагато швидше.

Замість висловлювання  рішення проблеми, слухач може перефразувати, відобразити почуття чи поділитися ними для того, щоб допомогти іншим  виговоритись щодо їх проблем. Існує  декілька непродуктивних шляхів відгуку  на такі вислови, як, наприклад, у Луїзи “Я найгірший студент”:

• проігнорувати почуття інших: “Ой Луїзо! А в мене сьогодні був такий важкий тест. Я тобі ще не розповідала?”;
• заперечувати почуття інших: “Ти хороший студент, Луїзо. І не заводь знову цю пісню”;
• соромити інших за їх почуття: “Ти знаєш, якщо ти не будеш такою невпевненою чи якщо будеш краще вчитись, у тебе не буде виникати таких думок”;
• принижувати інших через їх почуття: “О, ні! Ти що знову починаєш цю стару пісню? Ти що взагалі ніколи не можеш про це забути?”;
• висловлювати своє вирішення чиєїсь проблеми: “Я вважаю, що тобі слід поговорити з твоїм викладачем і почати вчитись краще”;
• сперечатись з іншими відносно їх почуттів: “Ти не повинна так почуватись. Ми з Сарою знаємо, що ти хороший студент, бо у тебе високий бал за тести”;
• інтерпретувати почуття інших: “Ти тільки-но казала, що сердита на своїх батьків за те, що вони збираються розлучитись, і ти хочеш зробити їм боляче”.

Будь-яка з цих технік може примусити  співрозмовника почати оборонятись, зробити  його замкненим та закритим. Йому буде важче знайти шлях до правильного рішення і він може перестати вважати вас своїм найкращим другом. Незважаючи на те, що використання цих семи методів є прийнятним у деяких ситуаціях, взагалі вони не сприяють поглибленню дружніх стосунків між співрозмовниками.

Як, в такому разі, повинен  відреагувати слухач, щоб показати іншим, що їх слухають і за них хвилюються? Один шлях містить зворотній зв’язок  з співрозмовником через відображення почутого та побаченого у вашому розумінні. Ви можете зробити це за допомогою перефразування суті почутого повідомлення. Коли ви перефразовуєте, ви викладаєте повідомлення співрозмовникам своїми словами. Незважаючи на те, що повідомлення Луїзи досить коротке, його можна перефразувати, наприклад, так: “Ти почуваєшся погано через те, як ти вчишся?”.

При використанні перефразування треба бути обережним, щоб не додати додаткової інформації до початкового  повідомлення. Наприклад, фраза “Ти  почуваєшся як невдаха через те, що отримала низький бал за тест”  перебуває поза інформацією, яку повідомила Луїза.

При перефразуванні треба  використовувати вашу чергу говорити для того, щоб показати, що ви її слухаєте. Якщо вона погодиться з вашим перефразуванням, далі обговорення може піти на більш  глибокому рівні. Якщо вона не погодиться з перефразуванням (“Ні, це не пов’язано з моїм навчанням, це пов’язано з моїми стосунками з іншими студентами в класі”), тоді ви можете без проблем виправити попереднє неправильне розуміння.

Другим методом реагування на вираження емоцій інших є відображення почуттів, які на вашу думку може відчувати співрозмовник. Фраза “Луїза, ти здаєшся пригніченою” може заохотити Луїзу прокоментувати далі її почуття. Якщо вона продовжить, то ви можете зрозуміти, що в основі її пригніченості лежать інші речі, а не її уявлення про себе, як погану студентку.

Коли ви відображаєте почуття, ви ділитесь розумінням того, що відчуває співрозмовник: “Ти виглядаєш  засмученим”, “Ти здаєшся дійсно щасливим, коли це кажеш”. Знову ж, якщо особа буде незгодна з вашим визначенням  її почуттів, у вас буде інший шанс прояснити, що саме відчуває співрозмовник.

Третім засобом продуктивного  слухання, яке може дати зворотній  зв’язок, без оцінювання співрозмовника є поділитись з ним своїми почуттями. Ви можете поділитись почуттями, які  ви дійсно почуваєте на той момент: “Коли ти це сказала, я теж почала почувати себе розгубленою”. Чи ви можете поділитися тими думками, які виникли б у вас в подібній ситуації: “Я б почувала себе дуже одинокою, якби моя сім’я поїхала на відпочинок без мене”. Обидва випадки демонструють, що ви розумієте повідомлену інформацію без оцінювання емоцій співрозмовника.

Перевагою цих трьох  методів реакції на повідомлення є те, що ви не нав’язуєте своє бачення  реальності співрозмовнику. Коли ви ігноруєте  почуття, сперечаєтесь, соромите почуття співрозмовника, ви створюєте атмосферу непорозуміння між вами, спричиняєте замкненість комунікатора. Для того, щоб потренуватися у вмінні правильно реагувати на вираження емоцій в Додатку №2 наведено тест.

Вираження емоції в невеликих  групах

Групи, діяльність яких проходить  в межах певних стандартів та норм, вважають, що почуття їх членів є  важливим джерелом інформації для групи. Протягом певного періоду існування  будь-якої групи, її члени відчувають різноманітні види почуттів, в тому числі розчарування, нетерпимість, нудьгу, хвилювання, ентузіазм, злість, неспокійність та інші. Група, яка діє ефективно, повинна розробити норми для заохочення вираження таких почуттів.

Почуття та емоції членів групи, які  виникають протягом групової дискусії, впливають на успішне досягнення мети групи чи на залучення її членів до спроб групи проаналізувати проблеми. Якщо Лу поводить себе нетерпляче під час діяльності групи, то його участь може спричинити негативні наслідки. В групі, чия нормативна модель вважає таку поведінку Лу прийнятною та дозволяє прояв подібних емоцій, з таким можна миритись. Менш компетентна група буде примушувати своїх членів тримати почуття в собі чи не підтримувати почуття учасників такими зауваженнями, як “Не будь таким розгубленим”. Однією з найпоширеніших оман такої групи стосовно її діяльності є те, що вони вважають, члени групи повинні залишати всі свої почуття ззовні, щоб мати можливість працювати в групі раціонально.

Стандарт прийняття почуттів в  групі передбачає, що почуття та емоції є невід’ємним результатом взаємодії у групі. Також він зазначає, що з почуттями легше справитись, якщо їх приймають, а не забороняють. Відмінності є джерелом творчої діяльності в групі, вони є природними і необхідними. Коли існують відмінності, то також існують і почуття. У групи є два шляхи діяльності: забороняти почуття, а вони все ж таки будуть залишатись і стримувати прогрес групи, чи використовувати почуття в групі, таким чином, група буде йти вперед.

Висновок

Отже, зі всього вище зазначеного, можна зробити наступні висновки. Вираження – це складова здатності спілкування, яка містить вміння поділитись особистими почуттями та допомогти іншим розказати про їх почуття.

Вираження почуттів – описання чийогось емоційного стану іншим особам.

Почуття – певні емоційні стани.

Як видно з роботи, емоції є  дуже важливою, невід’ємною частиною будь-якого спілкування. Вони визначають нашу поведінку ставлення інших  людей до нас. Тобто, всі взаємодії  в суспільстві супроводжуються  вираженням емоцій.

Вираження може бути прямим чи непрямим, в залежності від ситуації, в якій відбувається спілкування, та попередніх стосунків між комунікаторами. Вираження поділяється на три складові: вираження власних емоцій, розпізнавання почуттів інших та заохочення інших до вираження емоцій. В свою чергу заохочення до вираження емоцій має дві підкатегорії. Ними є розкриття власних почуттів та співпереживання.

Варто зазначити, що емоційна складова спілкування є дуже важливою частиною цього процесу. Вмінню виражати емоції та розуміти почуття інших важко навчитись, але потрібно для того, щоб ви могли знайти шлях до серця кожної людини та щоб вас вважали дійсно вмілим комунікатором.

Список використаної літератури

1. Bucklund, Philip M., Brown, Kenneth L., Gurry, Joanne, and Jandt, Fred, Recommendations for Assessing Speaking and Listening Skills, Communication Education, 1982, pp. 9-18.
2. Buerkel-Rothfuss, Nancy, Communication Competencies and Contexts, New York: Random House, 1985, 365 p.
3. Почепцов Г.Г., Теорія комунікацій, К.: Університет ім. Т. Шевченка, 1999. – 307 с.
 

4. Додаток №1

 

 

СИМВОЛІЗАЦІЯ

Використання вербальних символів

Використання невербальних символів

 

ОБРОБКА

Відбір

Систематизація

Інтерпретація

Оцінка

Уявлення

 

ПРИСТОСУВАННЯ

Визначення правил комунікації

Оцінка комунікаційної поведінки

Встановлення нової  моделі поведінки

 

КОНТРОЛЬ

Управління інформацією

Контроль взаємодії

Створення враження

Встановлення зовнішніх  умов

ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ

Вираження почуттів

Розпізнавання почуттів

Заохочення вираження  почуттів

 

Додаток №2

 

ВИЗНАЧЕННЯ ПРИЙНЯТНОЇ І НЕПРИЙНЯТНОЇ РЕАКЦІЇ СЛУХАЧА

 

Прочитайте наступний діалог. Потім  визначте декілька прийнятних та неприйнятних реакцій слухачки Мішель на повідомлення Дарен.

 

Мішель: Я не можу в це повірити, чому ти не слідкуєш за собою краще. Таке враження, що у тебе пневмонія і твої очі на вигляд жахливі.

Дарен: Ти саме те, що мені треба – ще одна мама. Якщо я буду почувати себе погано, я не настільки дурна, щоб знайти лікаря. Я не потребую твого бурчання на мене.

Мішель: Бурчання! Я твоя найкраща подруга. Я не можу залишатись спокійною, коли бачу тебе такою.

Дарен: Добре, може це через те, що ти просто не можеш мене бачити!

 

1. Визначте відповідь, яка перефразовує останню фразу Дарен.
2. Визначте відповідь, яка відображає почуття у фразі Дарен.
3. Визначте відповідь, яка заперечує почуття Дарен.
4. Визначте відповідь, яка ігнорує зауваження Дарен.
5. Визначте відповідь, яка виражає почуття Мішель.
6. Визначте відповідь, яка буде, на вашу думку, найбільш прийнятною в цій ситуації.
7. Визначте відповідь, яка буде зовсім неприйнятною в цій ситуації і поясніть, чому ви так вважаєте.