Потреби. Класифікація і характеристика потреб

Вступ

Потреби – це категорія, що відбиває ставлення людей до умов їх життєдіяльності. В структурі потреб суспільства можна виділити кілька типів відносин, що характеризують зв'язок людей з умовами життєдіяльності: ставлення до природи (потреби у спілкуванні з природою, в охороні природи); до існуючих засобів життя (потреби у засобах виробництва і предметах споживання); до себе та інших людей (потреба у самовираженні, саморозвитку, у соціальному статусі, спілкуванні); до праці та дозвілля (потреба у цікавій, творчій праці, у відпочинку та ін.).

Становлення нових потреб, які завжди виникають із такого ставлення людей до умов життєдіяльності, що характеризується бажанням змінити ці умови. Наприклад, потреба у підвищенні швидкості пересування, яка виникає як бажання змінити існуючі способи пересування. Матеріальні засоби реалізації цього бажання ще відсутні, тому воно втілюється в казкових килимах - літаках. Проте потреба вже виникла, і вона спонукає людство до пошуків реальних шляхів її задоволення – до винаходу автомобіля, поїзда, літака.

Потреби існують у всіх людей, груп людей, соціальних прошарків, класів, держави. Головна особливість цих потреб полягає в їх безмежності. Оскільки людство розвивається, прогресують і його потреби. Підвищується культурний рівень людей, зростають і розширюються духовні потреби людини. Будь-який новий винахід стає потребою і породжує цілий ланцюг нових потреб. Засоби масової інформації дуже оперативно роблять нову потребу надбанням усіх людей, байдуже, до якого класу вони належать або в якій країні мешкають: потреби ростуть кількісно ще й через збільшення самого народонаселення Землі.

Потреби

В основі спрямованості особистості лежать потреби. Поведінка людини значною мірою залежить від того, які потреби у неї розвинені. Що ж таке потреби?

Жоден живий організм не може існувати поза навколишнім середовищем. Для тваринного світу таким є природне середовище, взаємодія з яким забезпечує існування тварини. У людини два середовища: природне і суспільне, з якими людина постійно взаємодіє. Поза цими середовищами людина існувати не може. У процесі цієї взаємодії у людини постійно виникають нужди, задоволення яких необхідне для розвитку організму й особистості. Ці нужди і називаються потребами. Потреба - це нужда в будь-чому, яку людина переживає і усвідомлює. Наприклад, це може бути відчуття дискомфорту, втрата рівноваги організму, а точніше особистості. Відома велика кількість класифікацій потреб.

Потреби можуть бути природні (біологічні) і соціальні, їхня роль і походження не однакові. Природні потреби виникають у процесі взаємодії людини з природним середовищем, вони є вродженими і передаються генетично.

До природних потреб відносять: голод, спрагу, сон, розмноження, потребу в орієнтуванні.

Розрізняючи біологічні і соціальні потреби, варто мати на увазі, що потреби людини є соціалізованими, оскільки усі вони переломлюються через конкретний рівень культури, стосунки між людьми. Задоволення біологічних потреб виступає основною умовою збереження організму й виду.

Потреби різних людей у різний час не є однаковими. Свідомість людини накладає відбиток на спосіб їх задоволення, який, у свою чергу, залежить від рівня розвитку соціальних потреб. Із соціальними потребами людина не народжується. Їх становлення відбувається в процесі розвитку людини як особистості під впливом двох факторів: середовища і виховання. Оскільки люди отримують неоднакове виховання, суспільні потреби можуть по-різному впливати на задоволення природних.

Соціальні потреби поділяють на матеріальні, духовні і суспільні. Матеріальні потреби виникають залежно від рівня економічного розвитку суспільства, суспільного виробництва, виховання. Матеріальні блага, потреби, у тому числі і фізіологічно необхідні, безумовно, є важливими передумовами людської життєдіяльності, однак їхня наявність не повинна ставати самоціллю. Зосередження всього життя на придбанні матеріальних благ нерідко деморалізує людину, руйнує її внутрішній світ.

Задоволення матеріальних потреб пов'язано з розвитком духовних (пізнання, відпочинок) і суспільних (потреба в контактах, соціальне визнання, сенс життя) потреб. Ці потреби розвинені в різних людей далеко не однаково.

Розвиток потреб пов'язаний також зі світоглядом.

Під світоглядом особистості розуміють струнку систему поглядів і переконань людини, яка базується на філософських, економічних, політичних знаннях. Переконання виступають при цьому як усвідомлені потреби особистості, що спонукають її діяти у відповідності із своїми ціннісними орієнтаціями. Світогляд особистості проявляється в ідеалах, цілях, домаганнях, установках, соціальних нормах поведінки. Світогляд впливає на вибір мотивів особистості і розвиток її інтересів.

Класифікація і характеристика потреб

У кожен конкретний момент людина відчуває безліч різноманітних потреб. Психологи розробили ряд теорій, що пояснюють природу їх виникнення. Так, Абрахам Маслоу, автор однієї з найпопулярніших теорій намагається пояснити, чому в різний час людьми рухають різні потреби. За Маслоу, потреби можна класифікувати за ступенем їх значущості від нижчих до вищих. Задоволення однієї потреби є початком виникнення наступної за важливістю потреби. Фізіологічні і потреби в безпеці становлять нижчі - це спрага, голод, тепло, безпека і т.п.

Наступні щаблі потреб - вищі. До них відноситься прагнення належати певному колу людей (родичі, друзі, знайомі). За цим слідує бажання завоювати визнання, повагу, підняти свій престиж в очах оточуючих. Вищий щабель у цій ієрархії потреб становить прагнення людини реалізувати себе в цьому світі, у своїй справі, тобто потреба в самореалізації і самовираженні.

Першим класифікував потреби А. Маслоу. Він розташував їх у формі ієрархії. Інакше кажучи, поява однієї потреби звичайно передує задоволенню іншої, більш насущної. «Людина – це тварина, яка постійно відчуває ті чи інші бажання». А. Маслоу визначає п'ять базових потреб. Сюди належать фізіологічні потреби, потреба безпеки, потреба любові, потреба задовольнити почуття власного достоїнства й, нарешті, потреба самоактуалізації. Ієрархічна природа цих потреб означає, що «домінантна мета монополізує свідомість і певним чином стимулює й організовує різні здатності організму, необхідні для її досягнення. Менш насущні потреби мінімізуються, або навіть забуваються, або заперечуються».

Корисність ієрархії потреб по Маслоу для маркетингу полягає в можливості зрозуміти, якою мірою готовий споживач платити гроші за задоволення тих чи інших потреб.

Ієрархія потреб (за А. Маслоу)

              Егомотіви

                                          (Потреба в

                                                  самовираженні,

                                                самореалізації).

                                     Потреба в певному статусі

                                         (визнання, самоповага статус,

                                         службовий ріст).

                                Самозбереження

                                 (безпека, здоров’я, захищеність).

                                        Істотні (фізіологічні) потреби

                              (повітря, продовження роду, рух, голод).

Рис.1 Ієрархія потреб (за А. Маслоу)

На потреби людей впливає безліч різних чинників: соціальні і економічні умови, рівень розвитку виробництва, що історично склалися звички, умови життя, побуту, праці, національні особливості і т.д. Для будь-якого підприємця дуже важливо розуміти структуру потреб, що означає:

- Визначення причин виникнення потреб, їх існування та вимірювання.

- Визначення місця потреб і перспектив на ринку, а також комерційні можливості їх розробки.

Абсолютні потреби (перший рівень) - абстрактні по відношенню до конкретних споживчих вартостей, висловлюють потенційну споживчу силу суспільства (потреби в їжі, житло, духовний розвиток і т.п.).

Справжні потреби (другий рівень) - мають відносний характер і відображають потреби в реальних предметах, якими суспільство володіє або може розташовувати в доступній для огляду перспективі - реальна споживча сила суспільства

Платоспроможні потреби (третій рівень) - обмежені не тільки наявної товарною масою, але також рівнем грошових доходів і цінами на товари - фактично реалізована споживча сила суспільства, тобто досягнутий рівень задоволення абсолютних і дійсних потреб тими благами і можливостями, які існують в даний момент як результат суспільного розвитку.

Класифікація потреб:

I. За природою виникнення:

· Основні - безпосередньо випливають з природи людини.

· Вторинні (непрямі) - що у період свідомого життя.

II. За масштабністю, застосованості.

· Потреби, що задовольняються в одній, певній галузі життя (ялинкові прикраси);

· Потреби, що задовольняються в декількох сферах життя (кухонний посуд);

· Потреби, широко охоплюють більшість сфер життєдіяльності (ТV, музика, час).

III . За комплексності задоволення:

· Потреби, що задовольняються тільки одним товаром;

· Потреби, задовольняються комбінацією товарів;

- Взаємозамінні;

- Взаємодоповнюючі.

IV. За сприйняттям:

· Позитивне (екологічно чисті продукти);

· Нейтральне;

· Негативний (тютюн, алкоголь).

V. За ступенем еластичності:

· Слабоеластічние (хліб, сіль);

· Еластичні ( стандартний набір товарів);

· Високоеластичний (предмети розкоші, високоякісні).

VI. За способом задоволення:

· Індивідуальні;

· Групові;

· Громадські.

Першим класифікував потреби А. Маслоу. Він розташував їх у формі ієрархії. Інакше кажучи, поява однієї потреби звичайно передує задоволенню іншої, більш насущної. «Людина – це тварина, яка постійно відчуває ті чи інші бажання». А. Маслоу визначає п'ять базових потреб. Сюди належать фізіологічні потреби, потреба безпеки, потреба любові, потреба задовольнити почуття власного достоїнства й, нарешті, потреба самоактуалізації. Ієрархічна природа цих потреб означає, що «домінантна мета монополізує свідомість і певним чином стимулює й організовує різні здатності організму, необхідні для її досягнення. Менш насущні потреби мінімізуються, або навіть забуваються, або заперечуються».

Абрахаам Маслоу перший виокремив біологічні та соціальні потреби людини. Він писав у своїй праці «Мотивація та особистість»: «Тільки базові потреби можна вважати вродженими, або біологічно зумовленими. Сама поведінка, здатності, когнітивні та афективні потреби, на нашу думку, не мають біологічної обумовленості, ці явища є або продуктом навчання, або способом вираження базових потреб», – і сам собі заперечує, бо відчуває, що в соціальних потребах має бути біологічне підґрунття: «Чи розумно припускати, що весь складний набір людських реакцій все ціло детермінований однією тільки спадковістю або зовсім не детермінований нею? Серед структур, покладених в основу цілісної реакції, навіть найпростіша структура не може бути детермінована тільки генетично. З другого боку, відомо, що жодна людська характеристика не може бути абсолютно вільна від впливу спадковості, тому що людина – дитя природи. Спадковість є передумовою всієї людської поведінки, кожного вчинку людини й кожної її здатності, тобто, що б не зробила людина, вона може зробити це тільки тому, що вона – людина, яка належить до виду Homo, тому що вона дитя своїх батьків».

К. В. Судаков у формуванні гіпотези системного квантування поведінки визначає такі потреби:

Метаболічні (біологічні) – це потреби в харчових речовинах, кисні, оптимальній температурі, осмотичному тиску, тощо. Спеціалізовані метаболічні потреби спрямовані на пошук і споживання із зовнішнього середовища спеціальних речовин.

Стадні потреби – це потреби, що визначають поведінку в групах тварин.

Соціальні потреби людини відсутні у тварин, формують системокванти її соціальної діяльності, спрямовані на задоволення біологічних та соціальних потреб, досягнення соціально значимих результатів. З другого боку, соціальні потреби людини помітно змінюють характер її біологічних потреб та надають їм соціальне забарвлення.

Сьогодні існують різні підходи до класифікації потреб. Більшість науковців схильні класифікувати основні потреби на три основні типи: біологічні, соціальні та ідеальні.

1. Біологічні (вітальні) потреби. У своїх первинних біологічних формах потреба є нестачею в чомусь. Це відчуває організм. Як правило, те, чого потребують, перебуває в зовнішньому середовищі й необхідне для життєдіяльності організму. Біологічні потреби обумовлені необхідністю підтримувати сталість внутрішнього середовища організму – гомеостаз. Такі потреби виникають при відхиленні параметрів внутрішнього середовища організму від оптимального рівня й задовольняються при його досягненні.

Біологічні потреби забезпечують нормальну життєдіяльність організму. Провідними біологічними потребами є: