Потреба підприємств у працівниках

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

Тема:

Потреба підприємств  у працівниках 

за 2011-2012 рр.

 

 

 

 

 

Виконала студентка

3курсу,спец. 6503, 11групи

Стадник Аліна Юріївна

 

КРИТЕРІЙ	ОЦІНКА
Логічна послідовність викладу  матеріалу
Стислість і точність формулювань
Обґрунтованість висновків  та  пропозицій
Відповідність вимогам до оформлення

 

 

 

КИЇВ-2010

ЗМІСТ

 

     Вступ

1. Теоретичні основи виникнення заборгованості із заробітної плати.
2. Аналіз заборгованості із заробітної плати в Полтавській області.
3. Пропозиції щодо зниження розмірів заборгованості із заробітної плати в Полтавській області. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Актуальність обраної теми полягає в наявній проблемі розвитку трудових ресурсів в Україні, незважаючи на певні позитивні соціально – економічні перетворення попередніх років, яка негативно відображається на макроекономічних показниках

Метою дослідження є аналіз формування трудових ресурсів на підприємствах України у Полтавській області, та визначення напрямів подолання негативних тенденцій у цій сфері.

Завданнями данного дослідження є:

• визначення економічних, соціальних, правових та політичних аспектів заборгованості із заробітної плати та їх особливостей у Полтавській області України;
• аналіз факторів впливу на потребу підприємств у працівниках у Вінницькій області України;
• пропозиції щодо покращення кваліфікації трудових ресурсів на підприємствах.

Предметом цього дослідження є теоретичні, методологічні, прикладні аспекти виникнення потреби працівників на підприємстві та пропозиції щодо покращення її кваліфікації.

Об'єктом дослідження дослідження є потреба підприємств у працівниках у Полтавській області України.

У процесі підготовки виступу використано матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, публікації фахових видань, газетні статті,  методи економічних досліджень тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИНИКНЕННЯ ПОТРЕБИ ПІДПРИЄМСТВ У ПРАЦІВНИКАХ

 

У плануванні діяльності підприємств  важливе місце належить визначенню потреби в трудових ресурсах. Планування трудових ресурсів на підприємствах  починається з аналізу забезпеченості робочих місць працівниками відповідної  кваліфікації та рівня їх використання.

Чисельність персоналу організації  залежить від характеру, масштабу, складності, трудомісткості виробничих (чи інших) і управлінських процесів, ступеня  їхньої механізації, автоматизації, комп'ютеризації. Ці фактори визначають її нормативну (планову) величину. Більш об'єктивно  персонал характеризується обліковою (фактичною) чисельністю, тобто кількістю  співробітників, що офіційно працюють в організації в даний момент.

Порядок обліку персоналу визначений Інструкцією зі статистики персоналу  і заробітної плати робітників та службовців на підприємствах, в установах  і організаціях. Інструкція регламентує  методи визначення облікового складу, середньооблікової чисельності  працівників, перелік зайнятих в  основній і неосновній діяльності, категорії персоналу, порядок обліку прийому і вибуття кадрів та інші питання.

Розрахунки чисельності спираються не лише на кількісну та якісну оцінку самих трудових ресурсів, а й на можливий рівень їхнього використання, аналіз обумовлюючих факторів — технічних, організаційних, соціально-економічних.

Об'єктами аналізу виступають:

— номенклатура виготовлюваної продукції  та послуг, що надаються;

— втрати робочого часу та їх причини;

— характер та порівняльний рівень технологічних  процесів та устаткування;

— прогресивність та відповідність  сучасним вимогам організації праці  та виробництва;

— рівень мотивації трудової діяльності;

— норми обслуговування та виробітку, рівень їх фактичного виконання тощо.

Визначення планової чисельності  персоналу залежить від специфіки  підприємства, особливостей його функціонування. Зокрема:

— розрахунки за своїм обсягом  будуть різними для підприємств  масового і серійного виробництва  у порівнянні з підприємствами одиничного та дослідного виробництва;

— підприємство, яке докорінно  диверсифікує свою діяльність, натрапить  на значно більші проблеми в розрахунках, ніж підприємство, що розширює тільки обсяги виробництва чи надання послуг;

— підприємству, виробництво на якому  має ритмічний характер протягом усього року, невідомі проблеми виробництва  сезонного характеру, в тому числі  у розрахунках чисельності персоналу.

За умови значних організаційних зрушень (наприклад, створення нового підприємства) оцінювання майбутніх  потреб у трудових ресурсах являє  собою досить складне завдання. У  цьому випадку використовуються типові структури, моделі, аналоги.

Основою для розрахунку необхідної чисельності персоналу є плановий обсяг виробництва продукції, продуктивність праці та її ріст, показники інших  розділів плану підприємства (планові  норми часу і виробітку, норми  обслуговування устаткування і робочих  місць, планові коефіцієнти виконання  норм; дані про вивільнення працівників  під впливом окремих техніко-організаційних факторів).

Обсяг виробництва найчастіше виражають  у трудових одиницях виміру — в  нормо-годинах. Нормо-години характеризують витрати нормованого робочого часу на виготовлення продукції (виконання  робіт).

Чисельність персоналу планують (розраховують) окремо за кожною категорією і в  цілому по підприємству. При цьому  розраховують явкову, облікову і середньооблікову чисельність працівників.

Розглянемо систему основних розрахунків  на прикладі промислового підприємства.

Планову чисельність основних робітників визначають трьома способами:

1) за трудомісткістю виробничої  програми;

2) за нормами виробітку;

3) за нормами обслуговування.

При визначенні планової чисельності  основних робітників (Чпл,) за трудомісткістю виробничої програми необхідно враховувати плановий обсяг робіт у нормо-годинах (∑Тр), ефективний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника в годинах (tф) та плановий коефіцієнт виконання норм (Квн):

Трудомісткість виробничої програми визначається як сума трудомісткості всіх господарських операцій, необхідних для її виконання. Чисельність робітників, що зайняті на роботах, які нормуються ), розраховують за формулою

де Трі— планова продуктивність одиниці 7-го виду виробу, нормо-годин;

mі — кількість виробів /-го виду, одиниць;

n — кількість видів виготовлених  одиниць.

Планова чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах ( ) визначається за формулою

де Ко — загальна кількість обладнання) яку необхідно обслуговувати робітникам;

Кзм — кількість змін роботи обладнання на добу; Кя.0 — коефіцієнт переводу явочної чисельності у обліку;

Но — норма обслуговування, тобто кількість одиниць обладнання, яке мас обслуговуватись одним робітником, одиниць.

Кя.о — розраховується за формулою

де Нр — плановий відсоток невиходів робітників на роботу.

Но — розраховується з виразу

де Нр — фонд робочого часу (за зміну, місяць);

Тн.о — норма часу обслуговування.

За нормами обслуговування чисельність  основних робітників можна обчислити  за формулою

Де Чко — кількість основних робітників для комплексного обслуговування одного об'єкта устаткування у певному періоді.

Розглянуті вище конкретні показники  характеризують потенціал трудових ресурсів, його стан, відданість умовам виробництва. Ефективність використання персоналу підприємства виявляється  через показники результативності його праці та діяльності підприємства в цілому (продуктивність праці, ефективність використання робочого часу, прибуток та ін.).

 

 

 

 

 

2)АНАЛІЗ ПОТРЕБИ ПІДПРИЄМСТВ  У ПРАЦІВНИКАХ ТА РІВНЯХ 

ЗАЙНЯТОСТІ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 2011-2012PP.

На початок 2012 року в області  діяло 107,4тис. суб’єктів малого підприємництва, з яких 5,7тис. - малі підприємства, 100,1тис. - фізичні особи-підприємці та 1,6тис. - фермерські господарства.

За даними моніторингу, у 2011 році  започаткували діяльність 6811 новостворених  суб’єктів господарювання, що на 35,3% менше, ніж у 2010  році, із яких 1074 юридичних  осіб та 5737 фізичних осіб-підприємців. Одночасно припинили господарську діяльність 9467 суб’єктів господарювання.

Найбільше новостворених суб’єктів  господарювання - юридичних осіб в  м.Полтава, що становить 54% від загальної кількості новостворених юридичних осіб.

Найбільше новостворених фізичних осіб – підприємців:

- серед районів: у Полтавському (4,95% від загальної кількості новостворених фізи-чних осіб-підприємців), Гайсинському (3,8%), Тульчинському(3,5%),  Бершадському (3,4%), Калинівському (3,1%), Шаргородському (2,5%).

- серед міст обласного значення: у м.Полтаваі (31%) та Могилів-Подільському (3,76%).

Загальна сума надходжень до бюджетів усіх рівнів від діяльності суб’єктів  малого підприємництва у 2011 році  зросла в порівнянні з 2010 роком на 43,8 млн.грн. і становить 590,8 млн.грн., або 14,9% від загальних обсягів надходжень. 

Надходження до місцевих бюджетів від  діяльності малого бізнесу зросли відповідно на 70,6 млн.грн., або на 20,4%, а їх частка в загальних надходженнях складає 22,1% і становить 416,2 млн.грн. При цьому зростання надходжень до місцевого бюджету характеризуються випереджаючими темпами порівняно з зростанням загальних обсягів (+15,1%).

За 2011 рік середньомісячна заробітна  плата становить 2074,45 грн. і в порівнянні з відповідним періодом минулого року зросла на 116,4% (по Україні —  на 17,6%).

За рівнем середньомісячної заробітної плати за 2011 рік область займає 20 місце серед регіонів України.

Станом на 1 січня 2012 року загальна сума заборгованості із заробітної плати  на 85 підприємствах області (включаючи 26 економічно активних, 43 підприємства-банкрути та 16 економічно неактивних, які призупинили  діяльність) становила в цілому 15,7 млн.грн. і в порівнянні з початком 2011 року скоротилась на 15,4% або 2,8 млн.грн.  (станом на 1 січня 2011 року загальна сума боргу становила 18,5 млн. грн.).

Сума невиплаченої заробітної плати  працівникам підприємств та організацій  Полтавськой області на 1 вересня 2012 року становила 13,5 млн.грн., що на 2,2 млн.грн. менше, ніж на початок 2012р. та на 2,3 млн.грн. менше порівняно до 1 серпня 2012р.Із загальної суми боргу більше половини (50,2%) припадає на підприємства-банкрути, 45,7% – на економічно активні підприємства, частка економічно неактивних підприємств в обсязі заборгованості складає 4,1%. У загальній сумі заборгованості України питома вага Полтавськой області становила 1,4%.

Майже половина (46,5%) невиплаченої заробітної плати припадає на промислові підприємства області. Серед решти підприємств  найбільша частка боргу перед  працівниками установ охорони здоров’я і надання соціальної допомоги (12,5%).

Сума заборгованості з виплати  заробітної плати працівникам економічно активних підприємств на 1 вересня 2012 року становила 6,2 млн.грн., що на 1,3 млн.грн. менше, ніж на 1 серпня 2012 року.

Кількість працівників економічно активних підприємств, які своєчасно  не отримали заробітну плату становила 1,8 тис.осіб або 0,6% загальної кількості працюючих. Кожному з працівників, кому заробітна плата виплачується із затримкою, в середньому заборговано 3449 грн.