Поняття та характеристика комунікацій

     З позиції комплексного підходу в  системі управління можна виділити кілька відокремлених, але взаємопов’язаних і взаємообумовлених елементів:

     - апарат управління;

     - механізм управління;

     - процес управління;

     - засоби, що забезпечують процес  управління;

     - механічне вдосконалення управління.

     Апарат  управління підприємством – це колектив працівників, який здійснює цілеспрямований  вплив на об’єкт управління. До його складу входять працівники, які готують управлінські рішення, ухвалюють їх та забезпечують процес реалізації. Відповідно до виконуваних функцій в апараті управління виділяють керівників, фахівців та технічних виконавців. Апарат управління функціонує в межах певної організаційної структури управління.

     Організаційна структура управління визначає необхідну  кількість управлінського персоналу та розподіл його по підрозділах апарату управління; установлює склад цих підрозділів; регламентує адміністративні, функціональні та інформаційні взаємовідносини між працівниками апарату управління; визначає вимоги до професійного рівня працівників.

     Ефективність  роботи апарату управління залежить від правильного підбору, розстановки, оцінки кадрів. Тому кадрова політика є найважливішим компонентом системи управління. Як би рішуче не впроваджувалися елементи ринку – роздержавлення, приватизацію, вільне ціноутворення, реструктуризацію і санацію підприємств, економічне стимулювання тощо, вони нічого не варті без кваліфікованого підбору кадрів та залучення  до процесу реформування економіки людей, котрі володіють належними діловими якостями та фаховими знаннями, неординарним мисленням, сміливістю брати на себе відповідальність за конкретні дії.

     Для того щоб успішно вирішувати ті чи інші завдання, працівники апарату управління повинні володіти відповідними засобами й методами, сукупність яких становить механізм управління.

     Що  стосується засобів, котрі забезпечують процес управління, то вони залежать від багатьох чинників. Серед них особливе місце посідає стиль управління, який формується на кожному підприємстві. Під стилем управління розуміють сукупність характерних способів впливу керівників на підлеглих. У стилі управління поєднуються вимоги до підлеглих, щодо одержання виробничих результатів та турбота про них. У ньому також відображаються національні особливості, традиції, які неможливо не врахувати в управлінні.

     Поняття «стиль управління» тісно пов’язані  з принципами управління. Принципи управління – це правила і положення, якими керуються працівники апарату управління. На практиці вони можуть бути у формі організаційних регламентів, нормативів, норм права і моралі, різних соціально – психологічних настанов.

     Усі принципи управління діляться на дві  групи:

     1) системотехнічні (загальноорганізаційні), які відображають закони побудови та функціонування систем управління;

     2) соціально-економічні, що відбивають  закони розвитку суспільства  економіки та виробництва.    

     До  загальноорганізаційних принципів  відносяться такі принципи:

     - принцип повноважень;

     - принцип єдності розпорядництва;

     - принцип ієрархорічності;

     - принцип спеціалізації та кооперації  праці в управління.

     Управлінська  діяльність охоплює різноманітний  спектр виконуваних робіт, спрямованих  на створення найсприятливіших умов для розвитку виробництва підприємства , більш повного та раціонального використання його ресурсів, кращої організації праці. Мета такої діяльності – підвищення ефективності виробництва та зміцнення конкурентоспроможності продукції.

     Основними шляхами в організації управління господарством на виробничому  підприємстві є:

     - оперативне впровадження нової  техніки і технологій;

     - підвищення гнучкості виробництва  і зміна асортименту виробів;

     -забезпечення  мінімуму запасів готової продукції,  незавершеного виробництва та комплектуючих виробів;

     - підвищення якості продукції;

     - зниження витрат виробництва;

     - розширення післяпродажного обслуговування.

     - зберігання або покращення ринкового  положення підприємства; 
 - вихід на нові ринки збуту продукції;

     -високий  рівень оплати праці;

     -  задовільні умови праці; 
 - компетентне керівництво;

     Виходячи  з глобальної мети функціонування підприємства кожному підрозділу апарату управління в особі його керівника ставляться конкретні завдання, вирішення яких передбачається в організаційній структурі визначеними методами та відповідними ресурсами. Завдання, методи їх вирішення та ресурси знаходять своє відображення у функціях апарату управління та функціональній структурі.

     Створення цілісної ефективної системи управління господарством на виробничому підприємстві  може бути забезпечене лише за умови тісної взаємодії всіх функцій управління – планування, організації, стимулювання, які повинні доповнювати одна одну при правильному поєднання централізованих і демократичних засад в управління. Це вимагає перерозподілу функцій між різними органами управління, розширення одних функцій,  звуження інших.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ 

1. Мостенська  Т.Л., Новак В.О., Луцький М.Г., Міненко  М.А. Менеджмент: Підручник / Т.Л. Мостенська, В.О. Новак, М.Г. Луцький, М.А. Міненкою – К.: Сузір’я, 2007. – 690с.
2. Мескон М. Основы менеджмента: Пер. с англ. / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М.: Дело, 2001. – 800 с.
3. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Підручник / Г.В. Осовська, О.А. Осовський. – К.: Кондор, 2006. – 664 с.
4. Осовська Г.В., Копилова І.В. Основи менеджменту. Практикум: Навчальний посібник / Г.В. Осовська, І.В. Копилова. – К.: Кондор, 2005. – 581с.
5. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник / О.С. Виханский. – М.: Гардарики, 1999.
6. Гірняк О.М. Менеджмент: Підручник / О.М. Гірняк, В.П. Нечаєв, П.П. Лазановський. – Л.: Магнолія плюс, 2005. – 352 с.
7. Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: Навч. посіб. / А.М. Колот. – К.: КНЕУ, 1998.
8. Кредісов А.І. Менеджмент для керівників / Є.Г. Панченко, В.А. Кредісов. – К.: Т-во «Знання», 1999.
9. Актуальні проблеми економіки: Науков. економ. журн. (розділ „Менеджмент”).
10. Менеджмент в России и за рубежом: Науч. эконом. журн.