Поняття про волю

     Розвиток  волі у людини пов'язано:

     а.) з перетворенням мимовільних  психічних процесів у довільні;

     б) з придбанням людиною контролю над  своєю поведінкою;

     в) з виробленням вольових якостей  особистості;

     г) з тим, що людина свідомо ставить перед собою усе більш важкі задачі і переслідує неї більш віддалені цілі, які вимагають значних вольових зусиль протягом довгого часу.

     Формування  вольових якостей особистості можна  розглядати кя до рух від первинних  до вторинних і далі - до третинним  якостям. 
 

     5. Свобода волі і  особистісна відповідальність. 

     Розгляд психологічного трактування особистості  передбачає вико-тлумачення феномена духовної її волі. Свобода особи  в психо-логічному плані - це, перш за все, свобода волі. Вона визначається по відношенню до двох величин: до вітальним  потягам і соціальних умов життя людини. Потягу (біологічні імпульси) перетворюються в ньому під впливом його самосвідомості, духовно-моральних координат його особистості. Більш того, чоловік це єдина жива істота, яка в будь-який момент може сказати «ні» своїм потягам, і яке не повинно завжди говорити їм «так» (М. Шелер)

     Людина  не вільний від соціальних умов. Але вона вільна зайняти позицію підношення до них, оскільки ці умови не обумовлюють його повністю. Від нього в межах його обмежень-залежить здасться чи він, чи поступиться він умовам (В. Франкл). У цьому плані свобода - це коли людина сама повинна вирішувати, чи вибрати йому добро чи поступитися злу (Ф. М. Достоєвський).

     Однак свобода - це лише одна сторона цілісного  феномена позитивний аспект якого-бути відповідальним. Свобода особистості може перейти в просте свавілля, якщо вона не переживається з точки зору відповідальності (В. Франкл). Людина приречена на свободу і разом з тим, не може піти від відповідальності. Інша річ, що для багатьох людеі спокій виявляється дорожче вільного вибору між добром і злом, і тому вони з готовністю «списують» свої гріхи (неблагородні вчинки, підлість, зраду) на «об'єктивні умови» - недосконалість суспільства, поганих вихователів, неблагополучної, сімей , в яких вони виросли, і т. п. Марксистський теза про корінний залежності добра і зла в людині від зовнішніх (соціальних) умов завжди був приводом для відходу від персональної відповідальності. 

     Список  використаної літератури: 

1. Андрущенко  В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія.— К-, 1996.
2. Психологія / За ред. Г.С.Костюка. - Київ: Радянська школа, 1988.
3. . Вартанян Г.А., Петров Е.С. Эмоции и поведение. - Л., 1989.
4. 6. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. - М., 1976.