Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Февраля 2012 в 20:00, реферат
Процеси трансформації економіки України в ринкову призвели до зміни розуміння ролі держави як на рівні відносин держава-громадянин, так і у стосунках держава-підприємство. Головним чином ці зміни проявляються у різкому відході від практики державного патерналізму, яка була характерною для суспільства. В результаті, початковий етап економічної трансформації в Україні перетворився на процес первинного нагромадження капіталу, де головною рушійною силою виступало прагнення до максимізації прибутків без огляду на негативний, а, подекуди і шкідливий, вплив на суспільство та оточуюче середовище.
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
Теоретичні відомості про корпоративну соціальну відповідальність……...4
Переваги та недоліки корпоративної соціальної відповідальності………...8
Впровадження корпоративної соціальної відповідальності та перспективи її розвитку в Україні...………………………………………….…………….11
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….15
ЛІТЕРАТУРА………………………
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»
Факультет менеджменту
та маркетингу
Реферат
на тему:
«Переваги та недоліки впровадження корпоративної
соціальної відповідальності на рівні
підприємства, суспільства, держави»
Виконала: студентка гр.УЕ-92
Сергієнко Т.С.
Перевірила:
асистент кафедри менеджменту
Панченко
В.П.
Київ – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………
ВСТУП
Процеси
трансформації економіки
Розвинена система соціального захисту, в даному випадку, сприймалася підприємствами лише як джерело необґрунтованих додаткових витрат. Зважаючи при цьому на фінансову неспроможність держави підтримувати її у належному стані, легко було спрогнозувати різке зменшення рівня соціального захисту населення – скорочення кількості об’єктів соціальної інфраструктури, погіршення якості соціальних послуг.
Натомість,
в останні роки, завдяки досягненню
певної стабільності економічного розвитку
та зростанню рівня життя
Подібний підхід до ведення підприємницької діяльності набув за останні 50 років значного розвитку у країнах ринкової економіки, сформувавшись у концепцію корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), у якій знайшли відображення культурні, історичні та соціальні особливості різних країн. Різноманіття підходів до розуміння корпоративної соціальної відповідальності знайшло своє відображення у роботах Говарда Боуена, Кіта Девіса, Мільтона Фрідмана, Едварда Фрімен, Джон Елкінгтона, Арчі Керолла, Джеремі Муна, Пітера Друкера, Томаса Бредгарда, Філіпа Котлера, Ю. Благова, С. Літовченко, А. Горошилова, М. Кормакова та багато інших. В той же час в Україні лише в останні роки почали приділяти увагу даному питанню та робити перші кроки на шляху формування власного бачення корпоративної соціальної відповідальності підприємств враховуючи особливості економічного, політичного, культурного та соціального розвитку нашої держави. Серед вітчизняних дослідників даного напрямку можна назвати Ф. Євдокимова, Ю. Саєнко, П. Яницького, Г. Назарова, Г. Попович, І. Акімова, О. Осінкіна, О. Філіпченко та інші.
Однак,
у науковій літературі не існує єдиної
думки щодо базових складових
концепції корпоративної
Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) — це відповідальність тих, хто приймає бізнес-рішення, за тих, на кого безпосередньо чи опосередковано ці рішення впливають. Соціальна відповідальність — це концепція, що заохочує компанії враховувати інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив діяльності компанії на споживачів, стейкохолдерів, працівників, громади та навколишнє середовище в усіх аспектах своєї діяльності.
Соціальна відповідальність бізнесу – відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем.
Проводячи
розмежування понять «соціальна відповідальність»
та «корпоративна соціальна
1) соціальна відповідальність є ланцюгом добровільних, рівноправних та взаємовигідних відносин між державою, суспільством, профспілками та підприємцями, які беруть участь у системі соціального партнерства та забезпечують покращення рівня життя населення (наголошується на взаємодії усіх рівнів);
2) корпоративна соціальна відповідальність, по-перше, є конкретною рівневою формою виявлення соціальної відповідальності бізнесу, яка базується на концепції «стейкхолдерства» та є системою взаємовідносин і врахування інтересів груп та окремих особистостей, які значно впливають на функціонування підприємства чи опиняються в зоні його безпосереднього впливу; по-друге, є природним явищем, що полягає в задоволенні внутрішніх та зовнішніх потреб самореалізації підприємства, які знаходяться в основі її організаційних пріоритетів; по-третє, передбачає відповідальність підприємства як роботодавця, ділового партнера, «громадянина» певної території, країни, благодіяча.
Крім того, Корчагіним О. В. сформовано основні принципи корпоративної соціальної відповідальності [6, с. 15]:
Проблему переваг та недоліків корпоративної соціальної відповідальності досліджувало багато іноземних та вітчизняних науковців.
Наприклад, Ковалевим О.І. було встановлено такі переваги, які отримує підприємство, яке створило систему соціального та етичного менеджменту:
по-перше, для робітника: збільшення безпеки та покращення умов праці, охорона трудових прав;
по-друге, для роботодавців: покращення репутації компанії, додаткові можливості залучати та утримувати робітників, покращення відносин зі споживачами та суб’єктами різних форм власності;
по-третє, для споживачів та інвесторів: підтвердження якості продукції та її відповідності стандартам, отримання корисної інформації для соціально відповідальних інвесторів та ін..
Кузьмін О.Є виділяє на рівні підприємства також певні недоліки:
Але ж корпоративна соціальна відповідальність в бізнесі створює переваги не тільки для підприємств, але і для держави і суспільства (табл.1). Тоді ж як аргументи «проти» стосуються переважно фірм, які реалізують дані програми, та суспільства.
Отож
сформуємо основні позитивні та негативні
наслідки корпоративної соціальної відповідальності
на рівні зовнішнього та внутрішнього
середовища суб’єктів господарювання
в Табл. 1
Як бачимо з таблиці, кількість недоліків від застосування соціально-відповідального бізнесу є набагато меншою за кількість переваг, при цьому їх вплив можна суттєво знизити або взагалі нівелювати. Скажімо, витрати на певні соціальні програми, направлення частини ресурсів на соціальні потреби у більшості випадків нівелюються за рахунок скорочення оперативних витрат, підвищення довіри до підприємства, його продукції, відповідного збільшення обсягів продажів тощо.
Брак
досвіду роботи працівників з
питань соціальної відповідальності зменшується
шляхом проведення різного роду тренінгів
та безпосередньої участі у проектах
направлених на посилення корпоративної
соціальної відповідальності. Проблема
недостатнього рівня звітності
широкій публіці вирішується
за допомогою побудови взаємозв’язків
та формування партнерських відносин
із ЗМІ; в даному випадку при побудові
трьохсторонніх відносин із залученням
держави також посилюється її
імідж, як одного із основних реалізаторів
соціальних програм. Таким чином, за
умови існування бажання
Табл.1 Переваги та недоліки впровадження соціальної відповідальності в бізнесі
Для бізнесу | Для суспільства | Для держави |
Переваги | ||
можливість
встановлення
партнерських відносин між бізнесом, владою і громадськістю; |
можливість
встановлення
партнерських відносин між бізнесом, владою і громадськістю; |
можливість
встановлення
партнерських відносин між бізнесом, владою і громадськістю; |
забезпечення
суспільної
репутації організації, поліпшення іміджу; |
удосконалення
та розвиток
соціальної захищеності населення; |
|
зростання
довіри населення до
діяльності компанії, її товарів та послуг; |
можливість
залучення інвестицій у певні суспільні
сфери; |
збереження
і використання
«інтелектуального ресурсу» на потреби країни і регіону; |
зростання
професіоналізму і
утримання кадрового потенціалу на підприємстві; |
можливість
підтримки громадських |
можливість
залучення
інвестицій у певні суспільні сфери; |
забезпечення лояльності персоналу компанії; | розвиток соціальної і творчої активності населення; | розвиток соціальної і творчої активності; |
можливість
формування
безпечного середовища діяльності та розвитку компанії завдяки власній корпоративній політиці; |
створення соціальних
ресурсів виробничої діяльності; |
відповідність нормам і стандартам світової економічної спільноти як фактор посилення іміджу держави; |
|
збільшення
матеріальної
бази, що обкладається податком, та сплата податків; |
збільшення
матеріальної бази,
що обкладається податком, та сплата податків; |
скорочення оперативних витрат; | збільшення «якості життя» суспільства; | зменшення рівня «тіньової економіки»; |
відповідність
нормам і
стандартам світової економічної спільноти; |
позитивні тенденції в питаннях безробіття, екології, освіти, медицини, спорту, захисту дітей та молоді тощо; | |
Недоліки | ||
порушення
принципу
максимізації прибутку. (направлення частини ресурсів на соціальні потреби знижує вплив даного принципу); |
недостатній рівень звітності широкій публіці; | вилучення коштів
на
соціальні програми за рахунок зменшення бюджетів економічних програм; |
витрати на соціальну замученість (засоби, що направляються на соціальні потреби, є для підприємства витратами); | перенесення витрат на заходи соціальної відповідальності на споживачів у вигляді підвищення цін; | |
недолік
уміння вирішувати соціальні проблеми
(персонал
підприємств, як правило, позбавлений досвіду роботи з даними питаннями); |
перенесення відповідальності
за вирішення соціальних
проблем на сферу бізнесу; |