Основні положення класичної школи менеджменту

Глибоко усвідомивши закономірності функціонування організації, Файоль в своїй роботі “Загальне і промислове управління” сформулював 14 принципів адміністративного управління:

1. Поділу праці, через те що спеціалізація сприяє зростанню виробництва завдяки підвищенню продуктивності праці.

2. Влада і відповідальность. Менеджери повинні мати право віддавати накази. Таке право надає їм влада. Однак паралельно з владою існує відповідальність. Там, де реалізується влада, зростає відповідальність

3. Дисципліна - працівники мають виконувати правила, якими керується організація. Дисципліна є наслідком правильного керівництва, чіткого взаєморозуміння щодо правил організації та законних стягнень за порушення правил.

4.  Єдиноначальність.  Єдиноначальність,  на  думку  Файоля,  має   в

порівнянні з колегіальністю ту перевагу, що воно  забезпечує  єдність  точки

зору, єдність дії і єдність розпорядительства. Тому воно  має  тенденцію  до

переваги.

5. Принцип підпорядкування особистих інтересів загальним передбачає, що інтереси будь-якого з працівників чи групи працівників не можуть переважати інтереси організації загалом. Працівники мають одержувати за свою працю гідну винагороду - в цьому полягає принцип винагороди персоналу.

6. Єдність дій - усі дії, що мають єдину мету, повинні бути об'єднані в групи і здійснюватися за єдиним планом;

7. Винагорода. Методи стимулювання праці повинні бути справедливими і

доставляти максимально можливе задоволення співробітникам і роботодавцям.

8. Принцип централізації означає межу, до якої підлеглі беруть участь в ухваленні рішень.

9. Скалярний ланцюг - нерозривний ланцюг команд, по якому передаються всі розпорядження та здійснюються комунікації між всіма рівнями ієрархії (ланцюг начальників);

10. Порядок - робоче місце - для кожного працівника і кожний працівник на своєму місці;

11. Справедливість - реалізація встановлених правил і узгодження на всіх рівнях скалярного ланцюга;

12. Стабільність персоналу - установка працівникам на лояльність до організації і на довготривалу роботу. Плинність кадрів знижує роботу;

13. Ініціатива - заохочення незалежних суджень у працівників в межах делегованих їм повноважень і виконуваних робіт;

14. Корпоративний дух - гармонія інтересів персоналу і організації, єдність зусиль (в єдності - сила).

Ці принципи і сьогодні не втратили своєї актуальності і задача менеджера полягає в тому, щоб знайти їм розумне застосування, а головне - правильно співвіднести їх між собою, розглядаючи їх як цілісну систему.

Крім розроблених функцій і принципів управління, Файоль приділяв особливу увагу особистим якостям керівників і проблемам їх підготовки. Він виступав проти сформованої системи підготовки керівних кадрів, зайвого розвитку в них інженерно-технічних навичок на шкоду власне управлінським. Чим вищий посадовий ранг керівника, тим менше він потребує знань і більше – організаційних.

Файоль узагальнив свій управлінський досвід і створив логічно чітку систематичну теорію менеджменту у своїй головній книзі ” Основні риси промислової адміністрації – передбачення, організація, розпорядництво, координування, контроль”.

Важливу роль у розвитку ідеї цієї школи зіграли Л. Урвік, Д.  Муні  й ін., що розглядають діяльність організацій з погляду широкої  перспективи  і які  намагаються  визначити   загальні   характеристики   і   закономірності організацій у цілому.

                                                           Висновок

Школа наукового управління започаткувала погляд на управління як на самостійну сферу наукових досліджень. Завдяки дослідженням її прихильників було виявлено, що методи і підходи, які застосовують у науці й техніці, можна ефективно використовувати для досягнення цілей організації.

Головна заслуга Тейлора полягає в тому, що він як засновник школи "наукового управління" розробив методологічні основи нормування праці, стандартизував трудові операції, запровадив наукові підходи до підбору, розстановки і стимулювання працівників.

Ідеї Форда загалом відіграли позитивну роль в розвитку технічного прогресу на виробництві. Сучасне бачення їх полягає у використанні конвеєрної організації виробництва у поєднанні з суспільно нормальною інтенсивністю праці, полегшенні і збагаченні її за змістом, створенні умов для формування і розвитку творчих особистостей.

Метою адміністративної школи управління було створення універсальних принципів управління оргінізацією в цілому, додержуючись яких, вона досягне успіху. Особливою віммінністю цієї школи є те, що об’єктом наукового вивчення є процес управління, а предметом- методи і способи організації цього процесу. Об’єктом вивчення школи наукового управління є виробничий процес, основний елемент – працівник , його трудові характеристики, а предмет  охоплював розробку системи методів і прийомів аналізу робочого часу і робочих рухів, нормуванню праці, правил підбору і навчанню працівників, рекомендацій стимулювання праці.

                    Список використаної літератури

1. Хміль Ф. І. “Основи менеджменту”:Підручник. Вид. 2-ге, випр., доп.- К.: -     Академвидав,2007. – 576 с.;

2. Стадник В. В., Йохна М. А. “Менеджмент”:Підручник.Вид. 2-ге, випр.,доп. – К.:Академвидав,2007.-472 с. (Альма-матер);

3. ”Менеджмент для бакалаврів”:Підручник:у 2 т./за заг. Ред. О. Ф. Бальцького, О. М. Теліженка.- Суми: Універ. Книга,2009.- 592с.

4. Шегда А. В. “Менеджмент”: Учебник.- 3-е изд., испр. и доп.- К.: Знания, 2006.- 645с.

5. http://vadim-galkin.ru/business-basics/business-management/school-of-scientific-management/

6. http://referats.5-ka.ru/54/12764/1.html

12