Головними
перевагами стратегічного
планування є:
- зв'язок поточних
рішень з майбутніми результатами,
організоване осмислення рішень (усупереч
спонтанному прийняттю) з прогнозуванням
їхніх наслідків;
- орієнтація
на пошук альтернативних варіантів досягнення
цілей, тобто допустимих цілей у межах
визначених цілей та наявних обмежень;
- визначення
можливостей і загроз, сильних та слабких
сторін діяльності підприємства, врахування
їх при встановленні цілей і формулюванні
стратегій для забезпечення впливу на
ці аспекти вже сьогодні;
- свідома підготовка
майбутнього і до майбутнього;
- розподіл
відповідальності не лише між напрямками
діяльності, а й між поточною та майбутньою
діяльністю.
- Переваги
стратегічного планування не реалізуються
самі по собі. Як кожне явище, стратегічне
планування має характеристики, які в
разі їх невдалого використання можуть
зашкодити розробці та впровадженню стратегічних
планів.
«Пастками»
стратегічного планування
є:
- підміна змісту
стратегічної діяльності формою, .забюрократизо-ваність
процедур розробки стратегій і планів;
- надвитрати
часу для розробки стратегічних планів,
що проявляється в запізненні реакцій
на зміни в середовищі;
- розрив між
стратегічною та поточною діяльністю,
сподівання, що наявність стратегії вже
забезпечує її здійснення;
- завищення
очікувань, розробка нереалістичних планів,
які не враховують специфіки об'єкта планування
та можливостей (у тому числі — швидкості)
здійснення змін;
- сподівання
на знаходження «панацеї» від негараздів
і спрямування на неї всіх сил, і ресурсів,
а не застосування системного підходу
для реалізації стратегічної діяльності.
Навіть
якщо підприємство обійшло всі «пастки»,
воно може не досягти очікуваних результатів,
що пояснюється помилками в організації
планової діяльності.
Головні
недоліки практичного застосування
системи стратегічного планування:
- відсутність
необхідної інформації для прийняття
стратегічних рішень та розробки стратегічних
планів; як наслідок, спостерігається
низький рівень обгрунтованості планових
документів;
- відсутність
альтернативних планів:
- недостатнє
використання науково-методичного арсеналу
планування: сценаріїв і методів ситуаційного
- слабо розвинена
система поточного аналізу, контролю
та коригування стратегічних планів;
- догматична
гіперболізація значення цифрових показників;
- недосконала
система стимулювання працівників, які
беруть участь у розробці та виконанні
стратегічних заходів;
- недостатній
рівень організаційного, соціально-психологічного
та фінансового забезпечення стратегічного
планування.
Дослідження
переваг і недоліків стратегічного
планування є основою для подальшого
його вдосконалення. Останніми роками
цей процес було спрямовано на виявлення
так званих «бар'єрів» стратегічного планування
та формулювання найпоширеніших заходів
щодо Їх усунення.
Список
використаної літератури:
- Осовська
Г.В., Фіщук О.Л., Жалінська І.В. Стратегічний
менеджмент. Навчальний посібник. Київ:
Кондор, 2003, 196.
- Кіндрацька
Г.І. Стратегічний менеджмент: навч.
посібник/ Г.І. Кіндрацька. - 2-ге вид.,
перероб. і доповн. - Львів: Видавництво
Львівської політехніки, 2010. - 406 с.