Організяція експортних операцій підприємства-суб’єкта ЗЕД

Оподаткування прибутку від експортних операцій здійснюється на підставі Закону України “Про податок  на додану вартість”, згідно з яким при вивезенні товару з митної території України ставка податку на додану вартість дорівнює нулю [11]; а також Декрету Кабінету Міністрів України “Про податок на прибуток підприємств і організацій”, згідно з яким об'єктом оподаткування є валовий прибуток підприємства, визначення прибутку від реалізації продукції проводиться шляхом вирахування з одержаної виручки (без податку на добавлену вартість, акцизного збору) затрат на виробництво та реалізацію, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).

Порядок квотування і  ліцензування експорту визначає Декрет Кабінету Міністрів України “Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)”, згідно з яким рішення про запровадження режиму ліцензування та квотування експорту (імпорту) приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України з визначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), що підпадають під режим ліцензування та квотування, і строків дії цього режиму [12].

В основу законодавчої бази страхування експортних операцій покладено Декрет Кабінету Міністрів України “ Про страхування”

З ціллю запобігання  демпінгу використовується Указ Президента України "Про заходи для попередження експорту товарів походженням з  України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, і врегулювання торгових суперечок".

         1.3 Організація експортних операцій на підприємстві-суб’єкті ЗЕД

 

Для здійснення експортної операції підприємстві-суб’єкті ЗЕД повинено провести комплексне дослідження ринку, і перш за все:

- вивчити кон'юнктуру ринку даного товару, тобто виявити існуючий і очікуваний попит на нього, на базі наявних джерел інформації визначити рівень цін, за якими товар може бути запропонований на ринку, тенденції їх зміни;

- вивчити торгово-політичні, транспортні та правові умови роботи на ринку, зокрема зміст міжурядових угод, що регулюють ввезення товару, систему державного регулювання зовнішньої торгівлі в країні - імпортера, включаючи рівень митного обкладення пропонованого експортером товару, нетарифні бар'єри - заборони та обмеження порядок використання квот та отримання ліцензій, вимога до сертифікації товару, тарифи залізниць і фрахтові ставки, законодавство зі страхування, а також законодавство, що регулює діяльність іноземних фірм в країні - покупця, і т.д.;

- вивчити фірмову структуру ринку, визначити фірми, які відіграють провідну роль на ринку даного товару і можуть бути як потенційними партнерами, так і конкурентами, досліджувати форми і методи їх роботи на ринку [13].

На основі комплексного вивчення ринку експортеру слід з урахуванням конкурентоспроможності пропонованого товару визначити найбільш доцільні форми і методи роботи на ринку: укладання прямих контрактівзі споживачами, організацію збуту через змішані суспільства і спільніпідприємства або використання мережі іноземних посередників [10]. Економічні розрахунки можуть підказати доцільність використання різних видів зустрічної торгівлі, постачання машин і устаткування в розібраному вигляді або здачі їх в оренду.

Стосовно до вибраної системі збуту необхідно провести рекламні заходи, склад і зміст яких визначається після проведення сегментації ринку, тобто коли вже окреслено коло можливих споживачів пропонованого товару.

Після проведення зазначених заходів експортер повинен направити  перспективним покупцям пропозиції (оферти), взяти участь в торгах або прийняти і підтвердити замовлення [14].

У пропозиції повинні  міститися основні умови, необхідні  для укладення контракту: найменування товару, його кількість, якість,базисні  умови поставки, умови платежу, характер упаковки, порядок здачі - приймання, санкції, умови арбітражу, адреси сторін.

У разі застосування типових контрактів або посилання на раніше укладені контракти можна обмежитися вказівкою  номерів попередніх контрактів, ціни,кількості товару і терміну поставки.

Оферти можуть бути твердими, вільними і захисними. Тверда оферта направляється  тільки одному можливому покупцеві  із зазначенням строку її дії.

Вільна оферта може бути спрямована кільком покупцям безз азначення  строку дії. Згода покупця підтверджується в цьому випадку твердої контрофертой.

Захисна оферта використовується не для здійснення угод, а для негласного розподілу ринку між членами  монополістичних об'єднань. Вона містить  умови, явно неприйнятні для покупця.

Якщо в процесі опрацювання оферти сторони шляхом листування змогли прийти до взаємоприйнятних умов, то контракт може бути підготовлений однією зі сторін, підписаний нею і в двох примірниках висланий для підписання іншій стороні. Друга сторона після підписання один примірник залишає у себе, а другий повертає оференту, після чого контракт вступає в силу.

У більшості випадків шляхом листування не вдається вирішити весь комплекс комерційних  та технічних питань, та зацікавлені  сторони призначаютьмісце та час  переговорів. При цьому більш зацікавлена сторона (зазвичай продавець) їде до покупця. Але на практиці з цього правила буває багато винятків.

Після підписання контракту основна  увага експортера повинна бути звернена на організацію контролю за його виконанням. При простій експортній операції він включає: контроль за виготовленням товару, за своєчасним повідомленням про готовність товару до відвантаження і за відвантаженням його на адресу покупця, за отриманням від нього платежів та оплатою рахунків постачальників, а також за задоволенням можливих претензій з боку імпортера.

При більш складних експортних операціях, пов'язаних зазвичай з поставкою  машин і устаткування, контроль за виконанням експортної операції може включати такі додаткові етапи, як попереднє  узгодження технічних та інших умов поставки товару, по етапний контроль за виготовленням експортної продукції, повідомлення покупця про готовність товару до приймання, відрядження фахівців для монтажу обладнання і т.д.

1.4 Методика  аналізу ефективності експортних  операцій

Для більш повної характеристики роботи підприємства на зовнішньому  ринку експорт товарів і послуг за звітний рік порівнюється з  експортом за попередній рік, а також  проводиться аналіз у динаміці за кілька років. Мета такого дослідження  – встановити, які зміни відбулися у товарній структурі експорту і його географічному напрямку, чи одержали розвиток нові види експорту, як змінився обсяг експорту у поточних і базових цінах, як змінилися у середньому експортні ціни. Для вивчення динаміки експорту протягом декількох років обчислюються  темпи росту, приросту експорту за весь досліджуваний період [15].

Дані про експорт за досліджувані роки групуються за країнами і товарами або товарними групами та представляються  в аналітичних таблицях. З кожного  рядку таблиці обчислюються індикси вартості, фізичного обсягу, цін, структури і кількості, які показують якою мірою і де змінилися варитість і фізичний обсяг експорту та середні ціни.

Індекс вартості ( Іварт):

 

                             Іварт =  Pi1  Qi1 /  Pi0  Qi0                                             ( 1.1.)

 

Де, Pi1  і Qi1 - відповідно ціни і кількість експорту i-го товару у звітному періоді;

Pi0  і Qi0 - відповідно ціни і кількість експорту i-го товару у звітному періоді;

Зміна вартості експорту може бути спричинена багатьма факторами, однак реально можна дослідити вплив зміни ціни та фізичного обсягу.

Індекс цін (Іцін):

                             

                                Іцін = Qi1    Pi1 /  Qi1   Pi0                                                                                 ( 1.2)

 

Індикс фізичного обсягу ( Іфіз.обс.):

                           

                              Іфіз.обс = Qi1     Pi0    /  Qi0 Pi0                                           ( 1.3)

 

Зміна фізичного обсягу зумовлена сукупною зміною кількості і кількісної структури товарів. Звідси індекс фізичного обсягу являє собою добуток індексу кількості й індексу структури. Вплив кожного з цих факторів потрібно визначити окремо:

Індекс кількості ( Ікільк ):

                               

                                   Ікільк = Qi1  /  Qi0                                                      ( 1.4)

 

Зміна вартісної структури  експорту за країнами і за товарами визначається для кожного порівняного року шляхом розрахунку суми експорту в тисячах гривень і її питомої ваги у відсотках до загального підсумку.

Для товарних груп, які  включають і кількісно, і якісно порівнювані товари, обчислюється також  індекс кількісної структури, що розраховується за формулою:

                              

                                 Іструк = Qi1     Pi0    /  Qi1  Рi0                                                                           ( 1.5)

Де Рi0 - середня ціна i-го товару у базовому періоді.

Середня ціна товару і обчислюється за такою формулою:

                                 

                                   Рi0 = Qi0 Pi0  /  Qi0                                                 ( 1.6)

 

Якщо індекс кількісної структури є більшим за одиницю, це означає, що в межах товарної групи збільшилась частка більш дорогих товарів за раханук знаження частки більш дешевих товарів. При зворотній зміні структури індекс виявляється меншим за одиницю. Визначається міра впливу факторів кількості, ціни і структури на збільшення вартості експорту товарів даної групи.

 

РОЗДІЛ 2 СУЧАСНИЙ СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЇ НА ДП «КАМ’ЯНСЬКО-ДНІПРОВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»

2.1 Аналіз  виробничо – фінансової діяльності  на  ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство»

 

Державне підприємство «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство» входить до складу Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства і знаходиться в м. Кам’янка-Дніпровська, Запорізької області.

В основу діяльності покладено раціональне використання та відтворення лісів, раціональне використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, організація лісонасіневої справи і розсадників, поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів, захист лісових насаджень від незаконних порубів, охорона лісів від пожеж, проведення лісозаготівельних робіт, переробка деревини.

Основними напрямками діяльності лісгоспу є : ведення лісового господарства, лісозаготівля, підсобне сільське господарство, товарно – обмінні операції, роздрібна торгівля продукцією власного виробництва і супутніми товарами;

Майно лісгоспу становлять основні фонди та оборотні кошти , а також цінності ,вартість яких відображається у власному балансі лісгоспу.Майно є державною власністю і закріплюється за підприємством на праві повного господарювання.

Джерелами формування майна лісгоспу є: майно, передане йому органами державного управління і „Підприємством”, доходи від реалізації продукції, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності, капітальні вкладення та дотації з бюджету, безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і людей, придбання майна іншого підприємства , організації.

 Лісгосп здійснює володіння, користування землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності і чинного законодавства.

Щодо основних техніко-економічних  показників, то їхній аналіз представлений  у таблиці №1.1. Джерелом аналізу  є річна звітність підприємства за останні 3 роки з 2008 по 2010 рік, це зокрема: форма №1-м “Баланс”, форма №2-м “Звіт про фінансові результати”, звіт з праці.

 

Таблиця 1.1

Аналіз основних техніко-економічних  показників Кам’янсько-Дніпровського лісгоспу [16]

Показники	Одиниці виміру	2008	2009	2010	Абсолютне відхилення, ±		Темп росту, %
					2009 / 2008	2010 / 2009	2009 / 2008	2010 / 2009
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.Обсяг реалізації  продукції (робіт, послуг)	тис.грн	1112,2	1300,7	2049	188,5	748,3	116,95	157,53
2.Середньо спискова  чисельність працюючих	чол..	121	115	108	-6	-7	95,04	93,91
3. Фонд оплати праці	тис.грн	398,8	524,1	593,7	125,3	69,6	131,42	113,28
4. Середньорічна вартість  ОЗ	тис.грн	260,15	325,75	326,3	65,6	0,55	125,22	100,17
5. Середня вартість  майна підприємства 6.Собівартість	тис.грн     тис.грн.	828,8       922,6	931,6       903,8	943,85       1168,5	102,8       -18,8	12,25       264,7	112,40       97,96	101,31       129,29
7. Виручка від реалізації  продукції	тис.грн	1356,2	1300,7	2049,0	-55,5	748,39	95,91	157,53
8. Чистий прибуток (збиток)	тис.грн	1,5	(81,8)	8,0
9.Продуктивність праці	тис.грн/чол	9,19	11,31	18,97	2,12	7,66	123,07	167,73
10. Фондовіддача	грн/грн	4,28	3,99	6,28	-0,29	2,29	93,22	57,39
11. Середня заробітна  плата	тис.грн/чол	3,30	4,56	5,50	1,26	0,94	138,18	120,61