Організація у системі менеджменту персоналу

Переваги секційної організації  — гнучкість та висока здатність  до адаптації, простий механізм контролю, стимулювання мотивації співробітників. До недоліків слід зарахувати конкурентну  боротьбу між секціями, подвійну роботу та збільшення інформаційних затрат.

Матрична організація

Матрична організація  поєднує принципи функціональної та об'єктно-орієнтованої систем. Тут вер- тикальна, функціонально-орієнтована структура "пронизана" горизонтальною, об'єктно-орієнтованою, тобто перетинаються дві системи повноважень: "що" та "коли" — по горизонталі і "як" — по вертикалі (рис. 8). Це зумовлює недоліки матричної системи, оскільки авторитетом і повноваженнями наділені два різних керівники. Конкуренція між ними може гальмувати процес прийняття рішень. Матрична організація висуває високі вимоги до дисципліни та здатності співробітників до інтеграції. Водночас вона може бути швидко адаптована до конкретної ситуації, що особливо важливо на багатопрофільному виробництві.

Рис. 8. Матрична організація

Організація за принципом "команди"

За такої організації  повноваження передаються групам, тобто  виникають плюралістичні інстанції. Команди організовують для поліпшення міжособистісних відносин, підвищення творчого потенціалу та забезпечення ефективної комунікації.

Існує два шляхи для  створення організації за принципом  команди: або всій організації на перспективу надається структура  команди, або команди створюються  для реалізації обмежених у часі проектів.

1.3. Розвиток організації та організаційної  поведінки керівника

Організації є відкритими системами, пов'язаними з навколишнім  середовищем. Основні елементи організації  — завдання, структура, дійові особи  — постійно змінюються. Ці зміни бувають внутрішнього й зовнішнього характеру. У першому випадку йдеться про появу нових конкурентних структур, переоцінювання цінностей, дефіцит персоналу тощо, у другому — насамперед про певну систему контролю за організацією виконання управлінських рішень, тобто нагляду, перевірки, оцінювання та коригування стану справ на основі прийнятих показників [5, с. 284].

Контроль може бути постійний (щоденний), регулярний (щотижневий), проміжний (щомісячний) і періодичний (щоквартальний). У межах концептуального розуміння управлінського контролю його класифікують за обсягом (детальний, факторний) або способом регулювання ділової поведінки (формалізований, зовнішній, персоналізований, внутрішній).

Організовуючи контроль, керівник має враховувати, що з розвитком  взаємодії персоналу контроль стає більш загальним.

Отже, будь-яка система  контролю, як і організація загалом, постійно розвивається, намагаючись  досягти стабільності і необхідної гнучкості для здійснення змін. Структурні зміни впливають на управління персоналом, на реакцію причетних до цього  людей (позитивна реакція означає  підвищення мотивації, негативна — неприйняття змін, відмову від роботи).

Розвиток організації  передбачає залученість її самої  та її членів (людей) у безперервний процес навчання, у результаті чого розвиваються структури та стратегічні  підходи, виникають нові ідеї і рішення в системі управління та контролю, що посилює її здатність адаптуватися до нових умов ринку.

Завдання та цілі розвитку організації:

• зміна в моделях організаційної поведінки і позиціях керівників та працівників організації;

• формування гнучких організаційних та комунікаційних структур;

• управління процесом змін;

• створення творчої атмосфери.

Висновки

Отже, ми розглянули масштаби і критерії формування організації. Елементами організації є завдання, люди (виконавці), структура (мережа відносин), яка включає управління.

Мета організації — поділ завдань персоналу на складові, передавання завдань певним носіям (виконавцям) і розвиток системи управління та контролю.