Організація систьеми оплати праці на підприємстві

                                            ЗМІСТ

 

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    3

         Розділ 1. Теоретичні основи організації системи оплати праці на підприємстві……………………………………………………………………  4

1.1. Система оплати праці як об’єкт управління.................................   4

1.2. Види і форми заробітної плати при виробничій діяльності……. 7

1.3. Планування системи  оплати праці на підприємстві…………….  12

          Розділ 2. Аналіз системи оплати праці на Бродівському ХПП…….19

              2.1. Загальна характеристика діяльності Бродівського ХПП………. 19

             2.2. Організація системи оплати  праці на підприємстві…………….  22

           Розділ 3. Шляхи вдосконалення системи оплати праці на підприємстві……………………………………………………………………..  31

      Список використаних джерел. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    37

 

                                                       ВСТУП

 Для успішного функціонування в умовах ринкової економіки всім суб’єктам господарювання і промисловим підприємствам зокрема необхідно обирати такий тип економічної поведінки, що дозволяв би їм адаптуватися до динамічних умов зовнішнього середовища. При цьому особливу роль відіграє застосування ефективних методів управління працею, які б забезпечували зацікавленість працівників у високопродуктивній праці і поліпшенні кінцевих результатів діяльності підприємства. На сучасному етапі основним засобом формування такої зацікавленості виступає оплата праці, яка відображає кількість і якість витраченої працівником праці. Забезпечити таку залежність покликана система оплати праці.

Мета даної роботи полягає  в тому, щоб за допомогою здобутих теоретичних знань і результатів  аналізу системи оплати підприємства Бродівське ХПП, розробити рекомендації щодо вдосконалення організації  системи оплати праці на підприємстві.

У першому розділі ми розглянули суть поняття заробітна плата, її функції,принципи організації заробітної плати, також форми оплати праці  і особливості планування за робітної плати. В другому розділі ми на прикладі Бродівського ХПП проаналізували особливості впровадження системи оплати праці на практиці, розрахували основні показники. В третьому розділі розробили рекомендації щодо вдосконалення системи оплати праці.

В даній роботі ми використали праці  таких вчених Богиня Д.П.,Бондар М.І.,Ведерников М.Д.,Верхоглядова Н.І.,Гетьман О.О., Завіновська Г.Т., Калина А.В.

 

 

 

 

                                                      РОЗДІЛ 1

 Теоретичні основи організації системи оплати праці на підприємстві.

1.1. Система оплати праці як об’єкт управління.

 

Для успішного функціонування в умовах ринкової економіки всім суб’єктам господарювання і промисловим  підприємствам зокрема необхідно  обирати такий тип економічної  поведінки, що дозволяв би їм адаптуватися до динамічних умов зовнішнього середовища. При цьому особливу роль відіграє застосування ефективних методів управління працею, які б забезпечували зацікавленість працівників у високопродуктивній праці і поліпшенні кінцевих результатів  діяльності підприємства. На сучасному  етапі основним засобом формування такої зацікавленості виступає оплата праці, яка відображає кількість  і якість витраченої працівником  праці.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна  плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений  ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових  якостей працівника, результатів  його праці та господарської діяльності підприємства [1, С.1]

Міжнародні трудові норми, зокрема Конвенція МОП № 95 "Охорона  заробітної плати", так тлумачать  заробітну плату: "Термін "заробітна плата" означає будь-яку винагороду або заробіток, що обчислюється в грошах, котрі підприємець виплачує за працю, яка або виконана, або має бути виконана, або за послуги, які або надані, або мають бути надані"[18, С.149]

Заробітна плата в системі  товарно-грошових відносин виконує  низку функцій:

– функція забезпечення матеріального стимулювання працівників у збільшенні виробництва високоякісної продукції і підвищенні продуктивності праці обумовлена взаємозв'язком витрат праці на виробництво окремих видів продукції та її результатів.

– відтворювальну функцію заробітна плата виконує як основне джерело доходів населення. Розміри заробітної плати повинні забезпечувати відновлення працездатності населення, розвиток їх фізичних і духовних сил на основі постійного розвитку виробництва і підвищення життєвого рівня населення.

– соціальна функція заробітної плати характеризується тим, що вона є не тільки матеріальним, а й моральним фактором. Сам факт отримання більш високої заробітної плати передбачає визнання більших заслуг робітника перед колективом у створенні продукції, більшої ваги трудового вкладу працівника в суспільне виробництво.

• облікова функція полягає в тому, що заробітна плата, нарахована в грошовому виразі за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників та посадовими окладами керівників, у грошовому виразі відбиває міру участі живої праці в процесі формування витрат виробництва[19, С.165]

        Розподіл заново створеної вартості у формі заробітної плати здійснюється за такими принципами:

 • принцип матеріальної заінтересованості забезпечує як особисту, так і колективну заінтересованість у результатах праці, стимулює боротьбу за підвищення продуктивності праці, економію засобів і коштів, сприяє підвищенню кваліфікації.

• принцип плавності праці випливає з необхідності планування рівня заробітної плати, фонду оплати та строків і періодичності виплати заробітної плати. Підприємства визначають у плановому порядку розмір фонду заробітної плати за установленими нормативами і плановим обсягом виробництва продукції: збільшення фонду заробітної плати можливе лише у разі перевиконання плану виробництва продукції.

• принцип раціонального співвідношення темпів зростання продуктивності праці та її оплати також є принципом організації оплати праці. Цей принцип полягає в тому, що підвищення оплати праці повинно забезпечуватися випереджаючими темпами зростання продуктивності праці.

• принцип гарантованості оплати праці передбачає гарантовану й регулярну оплату праці в наперед визначених розмірах у певні строки. Заробітна плата робітників і службовців гарантується державним регулюванням оплати праці. Згідно із Законом "держава здійснює регулювання оплати праці працівників усіх форм власності і господарювання шляхом установлення розміру мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій, умов і розмірів оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, керівників державних підприємств, а також шляхом оподаткування доходів працівників".

• принцип диференціації рівня заробітної плати здійснюється через систему тарифікації, яка забезпечує установлення певного співвідношення в оплаті праці різної кількості та якості. Вихідним моментом диференціації заробітної плати є її мінімальний рівень.

• важливий принцип оплати праці – вирівнювання рівня оплати і скорочення різниці в доходах між високо- і малооплачуваними категоріями працівників. Цей принцип передбачає державне визначення мінімальної заробітної плати з урахуванням вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників у міру стабілізації та розвитку економіки країни.

Відповідно до Закону України "Про оплату праці" мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі, не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу.

        • принцип простоти й доступності оплати праці полягає в розробленні, оприлюдненні та впровадженні у виробництво таких систем, форм оплати праці, які були б зрозумілими і прийнятними для більшості безпосередніх учасників виробничого процесу, розкривали б зв'язок між продуктивністю праці і заробітною платою [6, С.7]

      Крім того, вирішуючи питання оплати праці,  потрібно мати на увазі такі

чотири чинники:

. фінансове положення  підприємства;

. рівень вартості життя;

. рівень заробітної плати,  що виплачують конкуренти за  таку ж роботу;

. рамки державного регулювання  в цій області.

      Системи  оплати праці повинні  перебувати  в  постійному  розвитку.

Адміністрації  підприємства  разом  із  профспілковою   організацією   треба

систематично оцінювати  ефективність засобів на оплату праці.

 

 1.2. Форми і системи заробітної плати при виробничій діяльності.

    

     Рівень заробітної плати залежить не тільки від розвитку суспільного виробництва, а й від ефективності праці окремих працівників. Тому поряд із нормуванням праці і тарифікацією робіт важливе значення має упровадження в економічні розрахунки раціональних форм і систем нарахування заробітної плати, які реально відбивають міру праці й міру її оплати(рис.1.2.1) . За допомогою форм і систем оплати праці суспільство здійснює диференціацію рівня заробітної плати, визначає певні конкретні співвідношення в рівнях оплати праці різної кількості та якості.

Залежно від того, що є  основою визначення розміру заробітку - обсяг виконаної роботи (продукції) чи відпрацьований час, виділяють дві  основні форми заробітної плати: відрядну й погодинну [19, С. 180]

Відрядна заробітна плата нараховується у визначеному розмірі за кожну одиницю виконаної роботи чи виробленої продукції, вираженої в натуральних одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах тощо). При застосуванні відрядної форми оплати праці розмір заробітної плати залежить від кількості та якості виконаної роботи чи виробленої продукції. Тому вона застосовується в галузях, де можна визначити обсяг виконаної роботи чи виробленої продукції окремим працівником.

 

     Рис.1.2.1. Основні форми та системи оплати праці.

Відрядна заробітна плата  включає пряму відрядну, відрядно-прогресивну і відрядно-преміальну системи оплати праці.

Пряма система нарахування  відрядної заробітної плати – передбачає оплату праці за виконаний обсяг роботи чи вироблений обсяг продукції за єдиними розцінками без обмеження розміру заробітної плати. Величина заробітної плати збільшується прямо пропорційно до обсягу виконаних робіт (виробленої продукції).

Залежно від чисельності  робітників, які виконують роботу, і способу виконання відрядність  може бути індивідуальною, бригадною.

При індивідуальній відрядній  оплаті праці кожному виконавцю  визначається окремо самостійне завдання, окремо організовується облік обсягу виконаної роботи чи виробленої продукції  і здійснюється нарахування заробітної плати.

При бригадній відрядній  оплаті праці виробниче завдання визначається бригаді робітників, які виконують роботи різної кваліфікації, на основі чіткого розподілу праці, організація обліку ведеться в цілому по бригаді, нарахування заробітної плати здійснюється не індивідуально кожному члену бригади, а всій бригаді в цілому і розподіляється між окремими членами бригади залежно від кількості відпрацьованого кожним робітником часу і його кваліфікаційного тарифного розряду.

Непряма відрядна система нарахування заробітної плати використовується для визначення заробітку не основних, а допоміжних робітників (наладчиків, ремонтників та ін.), у тих випадках, коли праця допоміжного робітника, який зайнятий обслуговуванням основних робітників-відрядників, значною мірою впливає на результати їх роботи і коли його праця не може бути нормованою..

За відрядно-прогресивної системи оплати праці заробітна плата робітникам нараховується за обсяг виконаної роботи чи виробленої продукції в межах планової норми (бази) виробітку за основними незмінними відрядними розцінками, а за обсяг роботи чи продукції, виконаної (виробленої) понад вихідну планову норму (базу) виробітку, — за підвищеними чи прогресивно зростаючими прямими відрядними розцінками.

При вiдрядно-преміальній системі оплати праці загальний заробіток робітника складається з заробітної плати, нарахованої за фактично виконану роботу чи вироблену продукцію за прямими (необмеженими) відрядними розцінками, і премій за виконання та перевиконання установлених планових (нормативних) кількісних і якісних показників.

        Погодинна заробітна плата виражає залежність між її розміром та кількістю відпрацьованого часу працівником. Вона впроваджується при оплаті праці адміністративно-управлінського й обслуговуючого персоналу, що працює за ненормованим робочим днем, робіт, які важко чи недоцільно нормувати, коли відсутні можливості здійснювати облік обсягу виконаної чи виробленої продукції, а також у тих випадках, коли необхідно забезпечити не кількість, а високу якість роботи або коли виробіток залежить не від виконавця, а від технології виробничого процесу (наприклад, при переведенні виробництва на індустріальну основу шляхом автоматизації), якщо темпи і продуктивність праці визначаються рухом конвеєра.