Обґрунтування зовнішньоекономічної угоди (імпорт апельсин)

б) інший спосіб в упаковках закритого або відкритого типа (навалом);

в) з обгортанням поштучно в упаковках з максимальною вагою 5 кг

Для обгортання плодів використовується тонкий сухий новий папір, що не має  запаху.

Вживання яких-небудь речовин для  зміни природних властивостей апельсинів, особливо їх запаху або смаку, забороняється.

Можна застосовувати лише такі консерванти (або засоби покриття для обробки  поверхні), які дозволені відповідно до розпоряджень про добавки.

Апельсини мають бути упаковані так, щоб було забезпечено їх належне збереження.

Вживаний усередині упаковки матеріал (і особливо папір) має бути новим, чистим і такої якості, щоб не викликати в товару жодних зовнішніх або внутрішніх пошкоджень. Допускається вживання паперу або наклейок з торгівельними специфікаціями, якщо для нанесення тексту або етикетування застосовуються нетоксичні фарби або клей.

В упаковках не повинно бути жодних сторонніх речовин проте допускається укладання фруктів з короткими гілочками, з окремими зеленими листочками, що не відокремилися від плоду.

Це положення відноситься до чистоти упаковки в цілому. Його мета — забезпечити, щоб сторонні речовини не  затрудняли укладання товару.

При укладанні плодів з короткими гілочками (з листочками) слід звертати увагу на те, щоб фрукти не були пошкоджені цими гілочками. Не допускається щоб при укладанні апельсинів навалом в упаковці містилися уламки гілок.

Перевозимо апельсини у закритих картонних ящиках .

Маркування апельсинів:

При постачанні апельсинів в упакованому вигляді на кожну упаковку повинні наноситися наступні вказівки, написані чіткими  і легкочитаємими зовні буквами і згруповані на одній стороні.

Ідентифікація (пізнавальні позначення). Вказується: найменування, адреса або  офіційно встановлене або загальноприйняте кодове позначення пакувальника і (або) відправника. Цього не вимагається, якщо пакувальник вказаний як відправник. Пакувальник — це фізична або юридична особа, котра несе відповідальність за укладання, маркування і упаковку товару (в цьому випадку фізична особа, що проводила упаковку, особисто не нестиме відповідальність за свого працедавця). Відправник — це фізична або юридична особа яке несе відповідальність за первинне «приведення товару в рух» і за видачу «контрольної справки» (або «підтвердження прийняття товару»).

Вказується повне ім'я і адреса пакувальника і відправника. Вид товару. Позначається: найменування виду.

Походження товару. Вказується: країна походження і (за вибором) район зростання або національне, регіональне або місцеве найменування.

В кожному випадку маркування повинно включати:

країну походження і по вибору як доповнення: район зростання або національне, регіональне або місцеве найменування.

Торгівельні характеристики включають  позначення:

а) класу;

б) розміру — при будь-якому  способі укладання — відповідно до шкали калібрування через довідковий номер таблиці, а при укладанні рівними шарами вказується кількість плодів.

Якщо фрукти за розміром відповідають трьом послідовним калібрам, то потрібно вказати або ці три калібри (наприклад «3», «4», «5») або діапазон калібрів (наприклад «3 — 5»);

        в) у необхідних випадках — зведення про використання консервантів, вживаних згідно відповідним розпорядженням.

Зведення про вживання консервантів приводяться згідно розпорядженням про добавки таким чином: «с консервантами... (Diphenyl Orthophenylphenol, Thiabendazol)» або «применены консерванти... (Diphenyl, Orthophenylphenol, Thiabendazol)»;

г) дозрівання.

Якщо встановлено, що при використанні методу «дозрівання» буде перевищений допустимий відсоток фруктів без зав'язі, в товаросупровідних документах необхідно вказати: «дозрівання» (або «фрукти що дозрівають»).

       При збереженні апельсинів на складах норми вибуття встановлюють у залежності від наявності охолодження для теплого і холодного періоду року окремо по видах апельсинів. Норми природного збитку в роздрібній торгівлі встановлені для всіх магазинів у холодний період року й у теплий період для магазинів, що мають охолодження, а в теплий період для магазинів, що не має охолодження, відповідно, %: 1; 1,1; 1,2; 0,8; 0,4; 0,65, незалежно від термінів збереження.

Щоб якість апельсинів під час збереження не погіршувалася, необхідно створювати такі умови, що запобігали би розвитку мікроорганізмів.

Якість товару, його пакування та маркірування повинні відповідати  вимогам цього Контракту.

Відповідність якості товару, його пакування та маркірування вимогам повинно бути підтверджено наступними документами:

1. Сертифікатом про якість, який  видається державною компетентною  організацією країни виробництва  товару на кожну партію товару, в якому як мінімум зазначається повне найменування товару (відповідно з п. 1 цього Контракту), фактичні показники якості товару, його пакування та маркірування, фактична дата виробництва товару.

2. Сертифікат якості, який видається  нейтральною компетентною організацією  на кожну партію товару, яка  повинна бути визначена Продавцем за його рахунок за вимогою Покупця із зазначенням всіх відомостей про товар.

3. Ветеринарним сертифікатом  (при необхідності), який видається ветеринарною державною службою країни походження товару на кожну партію товару і який підтверджує фактичну відповідність якості товару по кожному пункту ветеринарних вимог.

4. Санітарним сертифікатом, який  видається державною компетентною  організацією країни походження  товару на кожну партію товару.

В сертифікатах якості, ветеринарному  та санітарному сертифікатах повинні також зазначатися: назва транспорту, пункт відвантаження, дата і номер відвантажувального документу; кількість місць, маса нетто та маса брутто товару по кожному відвантажувальному документу; дата та місце видачі сертифікатів.

Сертифікати повинні містити пряме  зазначення того, що товар відповідає технічним, санітарним та іншим вимогам Контракту та додатків до Контракту.

Сертифікати повинні бути оформлені  як мовою країни походження товару, так і українською мовою.

 

 

8. Фінансові умови розрахунків за угодою

При визначенні фінансових умов розрахунків  необхідно:

-вибрати валюту ціни 

-визначити загальну контрактну  вартість

-узгодити форму розрахунків

-встановити порядок проведення  розрахунків.

Валюта ціни - це валюта, в якій визначається ціна товару в контракті.       Валюта платежу - це валюта, в якій покупець буде здійснювати платежі за контрактом. В нашому випадку це долар.

Формування контрактної ціни:

-одиниця виміру товару(апельсини)-кілограм(кг).

-вид ціни- тверда (fixed price) встановлюється остаточно при підписанні угоди. Використовують коли угода здійснюється протягом короткого періоду часу, або ціна на товар не буде змінюватися протягом здійснення угоди;

-обрана базисна умова поставки товару впливає на розподіл витрат між експортером та імпортером щодо поставки товару,а тому вона безпосередньо впливає на структуру та рівень контрактної ціни.

- контрактна ціна товару за i–тої базисної умови Інкотермс;

- витрати експортера на придбання, або собівартість виробництва одиниці товару;

- витрати експортера у зв’язку із здійсненням k–того виду зобов’язання відповідно до i–тої базисної умови Інкотермс;

- запланований прибуток у ціні товару, %.

Згідно умови поставки CIP(Київ) експортер  має такі зобов язання:

-пакування апельсинів

-доставка апельсинів до основного перевізника Transocean Shipping Int'l Transport & Foreign Trade Co Ltd.

-експортні формальності

-навантаження апельсинів на основного перевізника Transocean Shipping Int'l Transport & Foreign Trade Co Ltd.

-оплата основного перевезення з Анталії до Києва

-страхування апельсинів з Анталії до Києва

Отже, СР_і =0,5 (доларів);

Контрактна ціна товару за базисною умовою поставки СIP(Київ) 0,5 доларів/кг.

Контрактна вартість товару становить

В_к = Ц_в * n;

де Ц_в – ціна виробника за одиницю товару;

     n – кількість товару.

Оскільки Ц_в = 0,5 доларів/кг., то

                  В_к = 0,5 * 20 000 = 10 000 (доларів)

В_к =10 000*7,7=77 000 (гривень)-за курсом НБУ на 22.04.09.

Далі необхідно визначитись  з формою проведення розрахунків  за даною угодою.

Основними формами проведення розрахунків  у практиці міжнародної торгівлі товарами є наступні:

1.авансова

2.акредитивна

3.інкасова

4.за відкритим рахунком.

Авансові перерахунки як спосіб платежу передбачають виплату покупцем погоджених у контракті сум до передання товаророзпорядчих документів і самого товару в розпорядження  покупця. Здебільшого такі перерахунки  здійснюються під час і навіть до початку виконання замовлення. Авансовий платіж відіграє подвійну роль. З одного боку, авансом імпортер кредитує експортера, а з іншого – забезпечує виконання зобов’язань, узятих імпортером за контрактом. Якщо після виконання замовлення покупець відмовляється від прийняття цього товару, експортер може використати аванс для відшкодування своїх збитків.

Інкасо – це доручення експортера своєму банку одержати від імпортера  певну суму коштів або підтвердження  того, що ця сума буде сплачена в обумовлені терміни.

Залежно від наданих документів, за якими здійснюються розрахунки, розрізняють чисте та документарне інкасо. Чисте інкасо здійснюється на основі фінансових документів: чеків, векселів, платіжних розписок. Документарне інкасо – це інкасо фінансових документів, що супроводжуються комерційними документами, або інкасо тільки комерційних документів.

Платіж на відкритий рахунок - найбільш ризикована для експортера форма  розрахунків, оскільки у нього немає  жодних гарантій, що покупець врегулює свою заборгованість в погоджений термін. Після того, як всі права на товар перейшли до покупця разом з товаросупровідними документами, постачальнику залишається тільки покладатися на платоспроможність і розрахункову дисципліну покупця. Таким чином, ризик несплати імпортером товару при односторонньому використанні відкритого рахунка аналогічний ризику непоставки або недопоставки товару експортером при авансових платежах. Розрахунки за допомогою відкритого рахунка частіше використовуються, якщо: між покупцем і продавцем існують надійні, тривкі і тривалі ділові відношення; торгівля між країнами відносно вільна від урядових обмежень і міжнародного регламентування.

Деяке зниження ризику неплатежу для  постачальника при використанні відкритого рахунка можливо, якщо контрагенти почергово виступають в ролі продавця і покупця, і невиконання зобов'язань однім з них може притягти за собою аналогічні дії іншого. В зв'язку з цим дана форма розрахунків застосовується значно рідше при односторонніх постачаннях, ніж при двосторонніх. До інших недоліків платежів в формі відкритої рахунка можна віднести уповільнення оборотності капіталу експортера, що інколи викликає у нього необхідність вдаватися до банківського кредиту, а також значний обсяг роботи по обліку продажів.

Форма проведення розрахунків – документарний акредитив (рекомендується використовувати акредитивні та інкасові форми розрахунків зважаючи на їх вигідність для Української сторони).По ступеню забезпеченості платежу: безвідкличний непідтверджений. По способу оплати: пред'явницький документарний.

Документарний акредитив — це зобов’язання банку-емітента (банку-покупця) виплатити  відповідно до вказівок імпортера (наказодавача) вказану в ньому суму (ціну контракту) продавцю (бенефіціару) згідно зі встановленими  в акредитиві умовами після того, як документи, вказані в умовах акредитива, будуть представлені банку.

Покупець, відкриваючи акредитив, цим самим засвідчує свою платоспроможність  і відсутність бар’єрів до ввезення товару. Це важливе положення, оскільки за умовами «Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів» клієнт, який дав банку розпорядження відкрити акредитив, зобов’язаний прийняти документи і забезпечити відшкодування банку, який здійснив платіж або взяв зобов’язання здійснити його в розстрочку, або здійснив акцепт. Зрозуміло, що такі дії по платежах банк здійснює тоді, коли документи за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива. 
Акредитив вигідний для покупця, оскільки він знає, що продавець лише тоді одержить належну йому суму грошей за товар, коли виконає усі умови акредитива. Ця форма розрахунків вигідна і продавцю насамперед тим, що він гарантує для себе швидку оплату товару після виконання умов акредитива.

Безвідкличній непідтверджений документарний  акредитив - найбільше часто використовуваний вид акредитива і встановлює для банку-емітента строго визначені зобов'язання. Як тільки зобов'язання дані, банк не може відмовитися від нього без згоди бенефіціара акредитива. Тому ніяка наступна зміна або анулювання акредитива неможливо.

При пред'явницькому документарному акредитиві користувачу гроші виплачуються після того, як він вручає документи і відбувається їхня перевірка. Операція здійснюється за принципом «даю, одночасно одержую замість» (платіж проти документів). У розпорядженні банку є визначена кількість часу, достатня для перевірки документів. Однак навіть по пред'явницькому акредитиву дата платежу може бути відстрочена на кілька днів. Це відбувається, зокрема, тоді, коли банк-платник повинен забезпечити відповідне покриття за допомогою третіх банків.

Розрахунок у формі акредитива здійснюється за участю чотирьох сторін: покупця, банку покупця (банк-емітент), продавця (бенефіціара) і банку продавця (авізуючий банк). Покупець-імпортер і вітчизняний продавець укладають  між собою торговельний контракт (рис. 8.1). В ньому вказується, що платежі за товар будуть здійснюватися у формі документарного акредитива. Крім того, в контракті потрібно зазначити назву банку, в якому буде відкрито акредитив, його вид, назву авізуючого банку, порядок сплати банківської комісії і умови виконання платежу (за пред’явленням, у розстрочку, шляхом акцепту тощо), перелік документів, проти яких має здійснюватися платіж, строк дії акредитива. 
Продавець у передбачений угодою строк повідомляє покупця про готовність відвантажити товар (2). Покупець, одержавши це повідомлення, направляє доручення (заявку) банку-емітенту на відкриття акредитива на користь експортера (3). Банк-емітент направляє акредитив авізуючому банку (4). Одержавши акредитив, авізуючий банк перевіряє його достовірність і передає продавцю (5). Після детального ознайомлення з умовами акредитива і оцінки їх відповідності умовам контракту продавець відвантажує товар та одержує транспортний документ (6). При оцінці відповідності умов акредитива бенефіціару необхідно звернути особливу увагу на те, чи є акредитив безвідкличним, чи відповідає перелік документів в акредитиві тим, що вказані у контракті, і чи немає в акредитиві неприйнятних для продавця умов, яка сума переказу, чи не змінені строки поставки товару, а також строки подання документів. 
Продавець надає своєму банку (авізуючому банку) транспортний документ (наприклад, коносамент), а також інші документи відповідно до умов акредитива (7). Банк експортера порівнює одержані документи з умовами акредитива і за їх відповідності за зовнішніми ознаками відсилає вказані документи банку-емітенту для оплати (8). Банк-емітент звіряє документи з умовами акредитива і переказує суму платежу банку експортера (9), водночас дебетує рахунок імпортера (10). Авізуючий банк зараховує виручку на рахунок експортера (11). Банк-емітент передає документи імпортеру (12), і він вступає у володіння товаром (13) (рис. 8.1). 
Рис.8.1. Схема оплати за акредитивом