Обгрунтування ідеї створення підприємства

     інвентаризація земель  усіх категорій.

Б) земле оціночні роботи:

    нормативну грошову оцінку  земель – сільськогосподарського  призначення, населених пунктів,  несільськогосподарського призначення  за межами населених пунктів;

     експертну грошову оцінку ділянок різного цільового використання як земель приватної власності, так і земель державної та комунальної власності під об*єктами нерухомого майна землекористувача..

      Ліцензія на здійснення  певної діяльності видається  на термін не менше трьох років. Продовження терміну дії здійснюється у тому ж порядку, що і отримання.

    

 

 

 

 

3. Стадії землевпорядного процесу

 

     Діяльність, спрямована на здійснення землеустрою, являє собою землевпорядний процес.

     Землевпорядний  процес – встановлений державою загальний порядок виконання окремих землевпорядних дій. Оскільки виконувані дії при землевпорядному процесі неоднакові за своїм характером, то його поділяють на окремі частини, так звані стадії:

1. порушення справи через надання заяви або клопотання про проведення землевпорядної дії;
2. підготовчі роботи щодо складання проекту землеустрою;
3. складання проекту землеустрою;
4. розгляд проекту, проектної документації;
5. землевпорядна експертиза;
6. затвердження проекту;
7. перенесення проекту в натуру (на місцевість);
8. оформлення та видача землевпорядних матеріалів і документів;
9. здійснення авторського нагляду за виконанням проекту землеустрою.

Як видно зі змісту землевпорядного процесу, він складається  зі стадій робіт, що, в свою чергу, поділяються  на елементи. Стадія вважається закінченою, якщо виконана робота відповідає поставленому завданню, порядку та змісту відповідних землевпорядних дій.

     Підготовчі  роботи виконують з метою забезпечення  необхідними матеріалами інженерно-технічних працівників для розробки проекту землевпорядкування. Роботи відбуваються в польових і камеральних умовах.

     Стадія  проектних робіт включає роботи  по складанню, розгляду і затвердженню  проектів землевпорядкування. Складання  проектів землевпорядкування полягає  в детальній розробці порядку використання землі по цільовому призначенню з відображенням на планово-картографічному матеріалі меж землеволодінь і землекористувань, розміщенням складових частин і елементів землевпорядкування. При складанні проекту насамперед слід виходити з правового стану конкретної категорії земель, землевласників і землекористувачів.

     Розгляд  та затвердження землевпорядних  проектів проводиться в такому  порядку:

• прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання і охорони земель та схеми землеустрою після погодження у порядку, встановленому у завданнях на їх розробку, розглядаються і затверджуються відповідними радами;
• проекти утворення нових землеволодінь і землекористувань за рахунок земель запасу після погодження із зацікавленими землевласниками і землекористувачами розглядаються і затверджуються відповідними селищними, міськими, районними радами;
• проекти відведення земельних ділянок у володіння або користування затверджують відповідні ради, які надають і вилучають земельні ділянки;
• проекти внутрігосподарського землеустрою колгоспів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, організацій і установ, а також проекти зміни меж і розмірів землекористування, після погодження їх із зацікавленими землеволодільцями і землекористувачами, розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими, районними радами;
• робочі землевпорядні проекти, пов’язані з устроєм, докорінним поліпшенням і охороною земель, раціональним їх використанням, розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.

     Зміни у землевпорядні проекти вносять ті органи, які їх затвердили.

     Після затвердження  землевпорядні проекти переносять  в натуру з участю зацікавлених  землевласників і землекористувачів.  Проектні межі землеволодінь  і землекористувачів та інші проектні рішення позначають на місцевості межовими знаками встановленого зразка. Перенесення проекту в натуру передбачає обов’язкове виконання землевласниками і землекористувачами державних заходів по закріпленню на місцевості відповідного порядку організації території, який випливає з конкретного правового режиму земель.

     Видача  землевпорядних документів передбачає  оформлення і вручення землевласникам  і землекористувачам планово-картографічних  і текстових матеріалів, тобто  землевпорядної справи, в якій подається порядок використання земель, накреслений в результаті землевпорядних дій. Залежно від видів і форм землевпорядкування зміст землевпорядних документів може бути різним.

     Землевпорядні  документи для видачі їх землевласникам  та землекористувачам оформляють згідно з інструкціями і вказівками, які діють у відповідних проектних організаціях по землевпорядкуванню.

     Суть авторського  нагляду за здійсненням проектів  полягає в наданні допомоги  землевласникам в освоєнні накреслених  заходів, внесенні уточнень і виправлень в проектні рішення, контролі за правильним перетворенням проектів в життя, виявленні їх економічної ефективності, популяризації рішень і своєчасному усуненні наявних недоліків землевпорядних проектів.

     Отже, землевпорядні дії виконують в певному порядку згідно з такими принципами, як послідовність стадій і завершеність робіт на кожній з них.

    

 

4. Розробка кошторису на виконання робіт із землеустрою і земельного кадастру

 

     Кошторис охоплює всі витрати  на виробництво продукції (надання послуг) за плановий період незалежно від ступеня її  готовності.

     Кошторис дає змогу контролювати  роботу працівників, відповідальних, за рівень витрат. Це здійснюється  порівнянням фактичних витрат  з плановими, передбаченими в кошторисах. Відхилення аналізуються, що є  основою для реалізації стимулюючої  функції  щодо працівників, які впливають на величину витрат і відповідають за неї. Стимулювання здійснюється через відповідальність за необґрунтовані витрати і заохочення в їх зниженні.

     Кошторис складають на основі  виробничої програми та відповідної  нормативної бази, а також цін  і тарифів на ресурси. Структурно  він може будуватися за статтями  й елементами витрат.

     Кошторис загально виробничих  витрат – це витрати на організацію управління виробництвом.  Склад цих витрат значною мірою залежить від економічного статусу. До таких витрат належать:

1. витрати на управління виробництвом, що включають оплату праці управлінського персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи, а також витрати на інформаційне забезпечення управління;
2. витрати на службові відрядження, що стосуються роботи даного підрозділу, у межах установлених норм;
3. амортизаційні відрахування від балансової вартості основних засобів, що не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі та його транспортному обслуговуванні (будівлі, споруди, інвентар, офісне устаткування тощо). Ці об’єкти амортизації мають, як правило, загально виробниче призначення і створюють належні умови для здійснення операційної діяльності;
4. некапітальні витрати на удосконалення технології та організації виробництва, підвищення якості продукції. Це такі витрати,як оплата праці інженерів, що зайняті відповідними роботами, вартість потрібних матеріалів, оплата послуг сторонніх організацій;
5. витрати на пожежну і сторожеву охорону (оплата праці відповідних працівників, вартість матеріалів і послуг сторонніх організацій та ін.)

 Згідно з індивідуальним завданням №5, розробимо кошторис на виконання робіт по проведенню грошової оцінки земель населених пунктів та земельних ділянок у населених пунктах. Завдання виконуватимемо згідно з «Розмірами оплати земельно-кадастрових робіт та послуг» затвердженими наказом Держкомзему України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 97/298/124 від 15.06.2001 р. з урахуванням відповідно внесених змін.

Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг призначені для встановлення вартості на виготовлення проектної і вишукувальної  продукції землеустрою, земельно-кадастрових  та земельно-оціночних робіт.

 

А) Грошова оцінка земель населених пунктів

Вихідні дані:

1. Населений пункт (с. Усатово Біляєвського району Одеської області) з чисельністю населення від 8000  до  8500  тис. осіб (8483);
2. Час виконання роботи:    4   місяці;
3. Кількість землекористувачів у населеному пункті 2125 осіб.

Комплекс  проектних робіт охоплює: збір вихідних даних, розрахунок базової вартості квадратного метра землі в населеному пункті; виділення оцінних одиниць; пофакторну оцінку їх споживчих якостей та економіко-планувальне зонування території; виявлення локальних факторів; обґрунтування їх значень; картографування зон впливу локальних факторів; грошову оцінку земель сільськогосподарського використання в межах населеного пункту; картографування основних агровиробничих груп ґрунтів; розрахунок грошової оцінки окремих категорій земель; підготовку картографічного матеріалу та пояснювальної записки.

Результатом робіт з грошової оцінки земель населених  пунктів є: пояснювальна записка  у двох примірниках (з них один архівний); графічний матеріал у вигляді карт або схем (паперові носії) - у двох примірниках: економіко-планувальне зонування території, розповсюдження локальних факторів, основні агровиробничі групи ґрунтів.

Для визначення вартості робіт з грошової оцінки земель населених пунктів за основу приймається масштаб карт (схем)

Економіко-планувальне  зонування 1:2000

Розповсюдження локальних  факторів 1:2000

Основні агрогрупи грунтів 1:5000.

При виконанні робіт  з грошової оцінки земель населених  пунктів за основу беруться нормативи часу згідно з табл.1

Таблиця 1

Групи населених  пунктів за чисельністю населення, тис. чол.	Час виконання  роботи (місяці)
До 1,0	3
1,0-1,9	3
2,0-4,9	3
5,0-9,9	4
10,0-19 9	4
20,0-49,9	6
50,0-74,9	8
75,0-99,9	10
100,0-249,9	12
250,0-499,9	12
500,0-699,9	16
700,0-999,9	18
1000,0-1999,9	18
Від 2000 і вище	24

Так як населений пункт (с. Усатово Біляєвського району Одеської області) нараховує чисельність населення від 8000  до  8500  тис. осіб (8483тис. осіб), то час, необхідний для виконання роботи складає 4 місяці.

Вартість  виконання грошової оцінки земель населених пунктів при зазначеному вище нормативі часу при повному комплекті документації визначається за формулою (1):

Вартість (грн.) = Б *Н* К₁ * К₂ * К₃ * К₄* К₅,       (1)

де: Б - базовий показник вартості (тис. грн.);

Н - чисельність  населення населеного пункту (тис. чол.);

К₁, К₂, К₃, К₄, К₅ - підвищувальні коефіцієнти.

Базовий показник вартості та підвищувальні коефіцієнти  визначаються згідно з табл. 2

Таблиця 2

Базовий показник вартості та підвищувальні коефіцієнти

Групи населених  пункт  за чисельністю населення, тис. чол.	Базовий показник вартості, Б (тис. грн. на одну тисячу жителів)	Додатковий  підвищувальний коефіцієнт
			На щільність  населення, К2	На ускладнені інженерно-геологічні умови, К3	На історико-культурний статус, К4	На курортно-рекреаційний статус, К5
До 1,0	4,50	1,05	1,05	1,05	1,05
1,0-1,9	3,75	1,05	1,05	1,05	1,05
2,0-4,9	3,30	1,1	1,1	1,1	1,1
5,0-9,9	1,73	1,1	',1	1,1	1,1
10,0-19,9	1,00	1,1	1,1	1,1	1,1
20,0-49,9	0,56	1,2	1,2	1?	1,2
50,0-74,9	0,39	1,2	1,2	1,2	1,2
75,0-99,9	0,36	1,2	1,2	1,2	1,2
100,0-249,9	0,25	1,2	1,2	1,2	1,2
250,0-499,9	0/5	1,2	1,2	1,2	1,2
500,0-699,9	0/0	1,2	1,2	1,2	1,?
700,0-999,9	0,09	1,2	1,2	1,2	1,2
1000,0-1999,9	0,05	1,2	1,2	1,2	1,2
Від 2000 і вище	0,04		1,2	1,2	1,2