Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет імені  Олеся Гончара

Економічний факультет

Кафедра економіки і управління підприємством 
 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

  з дисципліни «Стратегічне  управління підприємством» 
 

  ІНФОРМАЦІЙОНО-АНАЛІТИЧНЕ  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 

Виконавець

Студент групи  ЕП–11–М                                                                              Скляр А. В. 

Керівник 

професор                                                                                                       Клівець П.Г. 
 
 
 
 
 
 

2011

 

      ЗМІСТ

 

1. ВЗАЄМОЗВЯЗОК КОНЦЕПЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ З ІНФОРМАЦІЄЮ

     Реалізація  концепції стратегічного управління тісно пов'язана з інформацією. При виборі та впровадженні будь-яких стратегій кожне підприємство повинно:

     - визначити тип та обсяги необхідної  для стратегічної діяльності інформації; - розробити ефективну систему збирання, обробки, використання та зберігання інформації;

     - вжити заходів до запобігання негативного ефекту використання недостатньої інформації;

     - створити умови для ефективного  використання необхідної інформації для прийняття стратегічних рішень, які безпосередньо визначають долю підприємства, впливають на його розвиток та життєздатність.

       Стратегічні інформаційні потреби  підприємства охоплюють інформацію, яка зорієнтована на внутрішнє  середовище (технологію, організацію виробництва, фінансово-економічні ретроспективні показники тощо) і на зміни та події у середовищі, що перебувають за межами безпосередньої діяльності та впливу, але можуть змінити долю підприємства. Стратегічні інформаційні потреби залежать від таких стратегічних цілей, які підприємство ставить перед собою. Надійне інформаційне забезпечення потребує створення баз стратегічних даних, допущень і прогнозів, які виступають у вигляді системного опису (картотек) найсуттєвіших стратегічних елементів, що належать до зовнішнього середовища підприємства (наприклад, розвиток економіки по країнах - потенційних імпортерах, їх виробничих технологій; розвиток диверсифікації товарів; економічне становище партнерів, конкурентів тощо).

     Сферами виникнення інформації є:

     - внутрішньодержавна економічна  інформація про національний  розвиток; - міжнародна економічна  інформація про світовий розвиток;

     - галузева інформація про розвиток  галузі та ринків;

     - науково-технічна інформація про  розвиток техніки, технології, нових товарів;

     - внутрішньофірмова інформація про завантаження виробничих потужностей, просування товарів, форми та методи управління тощо.

     Добре сформовані та постійно поновлювані  стратегічні дані є основою для  стратегічного планування та управління. Досвід роботи підприємств показує, що поєднання бази стратегічних даних із одночасною розробкою та використанням інформаційно-управлінських систем на основі комп'ютерів і комп'ютерних технологій дозволяє керівникам підприємства постійно вдосконалювати планово-контрольні підсистеми у напрямку адекватного відображення процесів управління.

     Інформаційно-управлінські системи дають змогу:

     - нагромаджувати інформацію про  минуле й сучасне; 

     - складати прогнози розвитку подій; 

     - мати уявлення про реальні  справи на підприємстві в конкретний відрізок часу;

     - відслідковувати події у зовнішньому  середовищі.

     Інформаційно-управлінські системи у стратегічному управлінні, як правило, мають дворівневу ієрархічну структуру.

     Перший  рівень - підсистема стратегічної та прогнозної інформації, яка використовує текстову інформацію, що надходить з усіх доступних підприємству джерел, від консультантів, експертів і фірм, що професійно займаються збиранням, обробкою та продажем спеціалізованої інформації.

     Другий  рівень - підсистема тактичної та оперативної інформації, що використовує дані аналізу господарської діяльності підприємства, а також інформацію, отриману під час контактів співробітників з колегами на конференціях, ярмарках, виставках. З метою координації діяльності підсистем обох рівнів розрізняють централізований підхід, коли інформація для прийняття рішень концентрується тільки у централізованих відділах, та децентралізований підхід, коли збирання, обробка і використання стратегічної інформації здійснюють децентралізовані підрозділи (відділення), які створюють власну систему інформації, в якій представлено обидва рівні. Найбільшого поєднання контролю, координації, обліку та аналізу діяльності підприємства можна досягти тільки у межах інформаційно-управлінської системи. На основі переваг інформаційно-управлінської системи встановлюються та контролюються конкретні терміни стосовно всіх робіт, які виконують усі учасники програм і планів, постійно вирішуються питання щодо перерозподілу ресурсів, кооперації та взаємодії між окремими виконавцями і завданнями, а також щодо оцінки результатів ефективності прийнятих рішень. Усе це знаходить відображення у роботах по координації окремих видів діяльності з метою вчасного і якісного досягнення цілей. Контроль реалізується за допомогою обліку. На основі результатів, отриманих за допомогою обліку, можна приймати рішення про характер і напрямки змін, що здійснюються на підприємстві, від якості обліку залежить якість прийнятих рішень та ефективність функціонування підприємства взагалі. 

 

 2. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

     Реалізація  концепції стратегічного управління на підприємстві торкається всіх аспектів його діяльності; однак оскільки інформація — це предмет управлінської праці, а більшість важелів впливу суб’єкта управління на об’єкт мають інформаційний характер, перебудовувати інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління згідно з обраними стратегіями треба дуже ретельно.

     2.1 Сутність стратегічної інформації

     Стратегічні рішення безпосередньо визначають долю підприємства, впливають на його розвиток і життєздатність. Обґрунтованість рішень, що приймаються, залежить від інформації, на якій вони базуються, а ціна помилок постійно зростає.

     Існуючі інформаційні системи надають керівникам підприємств інформацію, що зорієнтована в основному на внутрішнє середовище — технологію, організацію виробництва, фінансово-економічні ретроспективні показники тощо — і характеризує його. Інформація про зовнішнє середовище має фрагментарний, несистемний характер. Немає інформації про економічні тенденції, науково-технічні досягнення, ринки та конкуренцію на них, споживачів та їхні потреби тощо. До того ж бракує соціально-політичної інформації, збиранням і аналізом якої навіть науково-дослідні інститути мало займаються. Усе це призводить до домінування суб’єктивних уявлень про ситуацію на підприємстві та поза ним, що не дає змоги складати обґрунтовані прогнози та приймати стратегічні рішення про пристосування до майбутнього та формування самого майбутнього. Але навіть якщо обсягів необхідної інформації достатньо, це не завжди забезпечує прийняття ефективних рішень. Наявну інформацію можна інтерпретувати по-різному, що залежить від специфіки гіпотези щодо функціонування об’єкта аналізу, методів обробки, перевірки та напрямків використання інформації. Гіпотези, моделі, системи не можуть бути жорстко встановлені, особливо враховуючи уподобання та знання того чи іншого керівника підприємства. Можна стверджувати лише одне: інтерпретація емпіричних даних у складному середовищі — як зовнішньому, так і внутрішньому — потребує підтримки з боку теорії та різних за змістом і призначенням моделей. Висуваючи гіпотези, треба враховувати стратегічні інформаційні потреби підприємства.

     Стратегічні інформаційні потреби підприємства охоплюють усе, що може вплинути на довгострокову діяльність підприємства, непередбачені випадковості, пов’язані зі змінами у середовищі (в тому числі з форс-мажорними обставинами), навіть інформацію про події, що перебувають за межами безпосередньої діяльності та впливу, але можуть змінити долю підприємства. Стратегічні інформаційні потреби залежать від тих стратегічних цілей, які підприємство ставить перед собою.

     У процесі формування стратегії збирають і обробляють певні обсяги інформації, щоб мати змогу відповісти на запитання:

• які можливості надає та чому привертає певна сфера діяльності конкретне підприємство;
• як можна використати можливості зовнішнього середовища;
• які види конкурентних стратегій доцільно використовувати в конкретній галузі;
• в який спосіб визначається та за допомогою чого займає певне місце підприємство у цій галузі, що є його ключовими факторами успіху, тощо.

   Оцінка  зовнішнього середовища, галузі та конкуренції зумовлює необхідність на основі аналізу та обґрунтованого прогнозування прийняти рішення щодо якнайкращого пристосування до нього, участі (або ні) підприємства в процесах, які зумовлюють особливості функціонування галузі (постачанні, збуті, системі фінансування, державного регулювання тощо). Тут значення мають не обсяг, а цільова спрямованість, об’єктивність і можливість своєчасного одержання необхідної інформації.

   Стратегічна діяльність потребує надійного інформаційного забезпечення у вигляді баз стратегічних даних, допущень і прогнозів. Створення  такого забезпечення — це не лише нагромадження інформації та її обробка.

   База  стратегічних даних (БСД) — це стислий  системний опис найсуттєвіших стратегічних елементів, що належать до зовнішнього  середовища підприємства; вона (БСД) використовується для оцінки поточного становища, застосовується для визначення прояву процесів у майбутньому та для прийняття стратегічних рішень.

   У БСД міститься інформація про  вплив окремих складових і  чинників процесу стратегічного  аналізу та управління на формування стратегічних альтернатив, а також  інформація, що дозволяє обирати ті або інші рішення з визначених альтернативних варіантів, тобто БСД може трактуватись як підсистема підтримки управлінських рішень.

   БСД формується за допомогою цільових підборок інформації, що надходить з багатьох джерел (рис. 1) і являє собою по суті процес перетворення сукупності даних у стратегічну інформацію на основі їхньої аналітичної обробки з орієнтацією на конкретне використання в процесі встановлення та на реалізацію стратегічних планів, проектів і програм.

     БСД підприємства може мати досить складну структуру, тобто складатися з таких підсистем: БСД про сильні та слабкі сторони підприємства; БСД про загрози та можливості (з оцінкою рівня ризику), що існують у зовнішньому середовищі; БСД про рівень конкуренції та критерії конкурентоспроможності в галузі; БСД про стан економіки взагалі; БСД про ситуацію на суміжних ринках тощо. 

Рис. 1 Джерела  та об’єкти аналізу для отримання  інформації

     Допущення та прогнози дають змогу сконцентрувати увагу на найсуттєвіших факторах, які впливають на ситуацію та розвиток її в найімовірнішому напрямку. Допущення дозволяють дещо «стиснути» інформацію, ввести якісні оцінки у міркування про майбутній розвиток подій. Прогнози більш орієнтовані на кількісні показники і надають майбутньому більш чітко виражені риси .

     БСД, добре сформовані та постійно поновлювані, є основою для стратегічного  планування та управління. У табл. 1 наведено загальну схему виникнення інформації, формування БСД і використання окремих складових БСД на різних етапах стратегічного планування. БСД можуть мати вигляд картотек, структурованих у певні розділи (табл.2).

Таблиця 1. Інформаційна основа стратегічного управління

Таблиця 2. Приклали картотеки стратегічної інформації фірми виробника спортивного  одягу

 

     3. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

     Управлінська  діяльність — це діяльність, орієнтована  на використання інформації (збирання, обробку, зберігання, передачу), тобто  пов’язана з великою кількістю  рутинної роботи, яка іноді заважає  творчому веденню справи. Кількість  інформації та складність проблем, пов’язаних з координацією діяльності, зростає зі збільшенням розмірів організації. Планова та контрольно-облікова діяльність, які відіграють визначальну роль у полегшенні керівництва, потребують своєчасної, конкретної та точної інформації, витрати на отримання якої ефективні стосовно одержаних результатів.

     Досвід  підприємств, що вміють добре організовувати інформаційне обслуговування робітників апарату управління, показує, що багато проблем можна вирішити, якщо БСД  формувати одночасно з розробкою та використанням інформаційно-управлінських систем (ІУС) різного типу.

     3.1 Інформаційно-управлінські  системи

   ІУС дає змогу:

• нагромаджувати інформацію про минуле й сучасне;
• складати прогнози розвитку подій;
• мати уявлення про реальні справи на підприємстві в конкретний відрізок часу;
• відслідковувати події в зовнішньому середовищі.