Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2011 в 20:56, реферат
Нині економіка України переходить до нових ринкових відносин, її підприємствам надано можливість самостійно господарювати в умовах ринку; особливої ваги набуває здатність цих підприємств так спланувати свою діяльність, щоб не стати банкрутом, а ще краще — щоб отримувати прибуток, тим самим підвищуючи добробут населення. Виходячи з різноманітності характеристик підприємств, мо-жливі різні підходи до організації системи стратегічного управління загалом і стратегічного планування зокрема.
ВСТУП.........................................................................................................................3
Модель стратегічного планування на основі «стратегічної прогалини»........4-5
Модель стратегічного планування, що базується на врахуванні ринкових переваг..........................................................................................................................5
Модель стратегічного планування, орієнтована на створення та підтримку конкурентоспроможності підприємства................................................................5-7
Модель стратегічного планування, орієнтована на створення позитивного іміджу............................................................................................................................7-8
Моделі стратегічного планування, що враховують розміри підприємств.....8-10
ВИСНОВКИ................................................................................................................10
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ..............................11
Стратегічне планування — це переважно
централізоване планування, із залученням
підрозділів, що розробляють стратегії
власного розвитку. Залежно від обраного
підходу до розробки стратегії — одноосібного,
побудованого на делегуванні, співробітництві
або конкуренції, — а також від особливостей
функціонування підприємств можна застосувати
різні варіанти організації процесу страте-гічного
планування. Принциповим в цьому разі
є те, що вищий рівень управління являє
собою координаційний центр стратегічної
діяльності; всі інші ланки можуть бути
більше (наприклад, в разі іс-нування стратегічних
господарських центрів) або менше самостійними
у визначенні стратегій, розробці стратегічних
планів та органі-зації їхнього виконання.
ВИСНОВКИ
Розглядаючи наведені підходи до процесу
стратегічного пла-нування, можна зробити
висновок про наявність єдиної філософії
стратегічного планування — активної
адаптації до середовища та середовища
— до потреб підприємства; а також декількох
за-гальних етапів, які повторюються в
різних схемах планування. До них належать:
аналіз та оцінка середовища, визначення
рівня конкурентоспроможності, розробки
місії, цілей, стратегій, фор-мування стратегічних
і поточних планових документів, організація
їх виконання на основі адекватних механізмів
обліку, контролю та аналізу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ