Менеджмент у ХХІ столітті

       На регіональному рівні глокальний менеджмент як сукупність принципів, методів, форм і засобів дії на соціально-економічне життя регіону покликаний знайти і розробити механізми, методи і засоби, які дозволять забезпечити найбільш ефективне здійснення цілей і завдань регіонального розвитку. Досягненню цієї мети сприяє вирішення багатообразних завдань:

- створення  умов, що забезпечують високу  якість і високий рівень

життєдіяльності людини як найвищої цінності суспільства;

- формування  організаційно-економічних умов  для реалізації всіма господарюючими суб’єктами регіону принципів економічної свободи і господарської самостійності;

- орієнтація  інвестиційної і структурної  політики регіону на попит  і потреби ринку, на запити внутрішніх і позарегіональних споживачів і організація виробництва таких видів продукції, які мають попит на міжнародному ринку і можуть сприяти підвищенню фінансової самостійності регіону;

- оцінка кінцевого  результату та ефективності залежно  від ступеня відповідності рівня економічного розвитку регіону і рівня життєдіяльності населення (соціальні стандарти, бюджетна забезпеченість, структура доходів витрат сімей, екологія, демографічна ситуація, екологічна безпека тощо).

Особливе місце  з позицій глокалізації відводиться  менеджменту на муніципальному рівні. Справа у тому, що міста, які об'єднуються у мережі або кластери, розглядаються як найвдаліші соціальні одиниці для стратегій глокалізації, здатні створити мости між північчю і півднем, або між країнами, які перебувають у стані конфлікту. Останнім часом, поширенню глокального менеджменту сприяє суспільство знання, що формується, передусім, завдяки таким чинникам, як зростаючий круговорот знання, комунікації і навчання, так

само як і  можливості інкорпорувати місцевих акторів і організації в глобальну мережу комунікації, тим самим укріпляючи практику реального мультикультуралізму.

 

 

 

                                                        Висновок

Соціально-економічний розвиток держав і окремих економічних агентів у XXI ст. визначається особливостями прояву двох суперечливих і певною мірою взаємовиключних тенденцій: інтеграції та глобалізації, викликаних високими темпами науково-технічного прогресу і його досягнень, розширенням області застосування інформаційних технологій, удосконаленням засобів зв'язку, розвитком індивідуумів, їх націленістю на активізацію діяльності, прагненням до пізнання, спілкування, обміну і підвищення якості життя.

Таким чином, процес глобалізації, що проявляється все активніше, змушує учасників міжнародних економічних відносин підкорятися єдиним стандартам поведінки, формувати нові інноваційні стратегії розвитку і є найважливішою передумовою прискореного розвитку теорії і практики міжнародного менеджменту Посилення глобалізаційних процесів створює базу для переміщення і широкого використання досягнень міжнародного менеджменту в різних державах світу і регіональних центрах, формує умови для підвищення ефективності всіх суб'єктів господарської діяльності. Залежно від того, що поставлено за мету розвитку міжнародних корпорацій, передумовами успіху їх діяльності в умовах глобалізації є: розуміння й прийняття необхідних змін; потреба підвищення гнучкості організаційних структур; спроможність змінювати культуру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Використана література:

1.Виханский О.С., Наумов А.І. Роздуми про менеджмент. «Інший» менеджмент: час змін / / Російський журнал менеджменту. - 2004. - № 3 .- С. 105-126;

2.Друкер П. Задачи менеджмента в ХХІ веке. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. – С. 50-58;

3.Міжнародний менеджмент: навч. посібник / Михайлова Л.І., Юрченко О.Ю., Данько Ю.І., Михайлов A.M. - К.: Центр учбової літератури, 2007. –

С. 100-115;

4.Стигер У. Новый глобальный менеджмент: (наблюдения и оценки) / У. Стигер, Г.-Д.Локман // Маркетинг. - 2003. - N 4. - С.81-85.