Менеджмент інформаційних технологій і інформаційні технології в менеджменті

Київський національний університет імені  Тараса Шевченка

Факультет кібернетики

Кафедра моделювання складних систем        
 
 
 
 
 
 

Реферат

З інформаційних технологій  

Менеджмент  інформаційних технологій і 

інформаційні  технології в менеджменті.                 
 
 
 

                                Виконав:                                                       

 студент  5 курсу                                              

 групи  ОМ                                                                       

 Громко  Антон Сергійович       
 
 
 
 
 

Київ - 2007 
Зміст  

1.Зміст поняття  інформаційні технології.

2.Особливості  розвитку інформаційних технологій

3. Інформаційні  системи, як основа діяльності  підприємства

4. Класифікація інформаційних систем згідно з потребами менеджменту підприємства

5. Технічне і програмне забезпечення  як засіб управління інформаційними ресурсами

Висновки

1.Зміст  поняття інформаційні  технології.

     Технологія, як строге наукове поняття, означає  визначений комплекс наукових і інженерних знань, втілений у засобах, прийомах праці, наборах виробничо-речових  чинників виробництва, засобах їхнього  з’єднання для створення якогось  продукту або послуги. Сучасне розуміння  терміну “технологія“ нерозривно пов’язане з машинізацією того чи іншого виробничого або соціального  процесу, що припускає його технологізацію, тобто переклад на новий рівень, що відповідає сучасним науковим, технічним  та інженерним знанням. Інформаційні технології – це машинізовані способи обробки, збереження, передачі, використання інформації у вигляді знань. Вони включають два основні елементи – апаратний та людський, останній з яких є головним.

     Сьогодні  інформаційні технології почали активно  впливати на повсякденну діяльність будь-якої організації і стали  невід’ємною складовою частиною інформаційної інфраструктури цієї організації. Інформаційні технології дозволяють досліджувати та взаємопов’язувати  складові ділянки діяльності організації  між собою. Вони розвивається надзвичайно  швидкими темпами і захоплюють все  ширші сфери діяльності таким  чином, що будь-яка конкурентноспроможна діяльність в майбутньому не може бути сформована без детального аналізу  можливостей застосування інформаційних  технологій. Звідси і випливає, що одним  з важливих компонентів будь-якої управлінської діяльності повинна  стати інформаційна інфраструктура, яка підтримується сукупністю інформаційних  ресурсів та програмно-апаратних засобів  обчислювальної техніки та зв’язку. Будь-яка сучасна інформаційна система  функціонує саме на базі певних інформаційних  та предметних технологій.

     Згідно  з визначенням ЮНЕСКО, інформаційні технології - це комплекс взаємопов’язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, основним предметом яких є: методи ефективної праці людей, зайнятих обробкою та зберіганням  інформації; обчислювальна техніка  і методи організації її взаємодії  з людьми та виробничим устаткуванням, їх практична реалізація; а також пов’язані з цим соціальні, економічні та культурні проблеми. В сучасній літературі використовується спрощене поняття, коли під терміном інформаційні технології розуміють використання обчислювальної техніки та засобів зв’язку для створення, збору, передачі, зберігання, обробки інформації для всіх сфер суспільного життя, в тому числі і у побуті.      

     Матеріальною  основою сучасних інформаційних  технологій є три основних технічні досягнення:

     ·     поява нового середовища нагромадження інформації на фізичних носіях (магнітні стрічки, мікрофільми, магнітні та оптичні диски, напівпровідникові пристрої, тощо);

     ·     розвиток засобів зв’язку, що забезпечують доставку інформації практично в будь-яку точку земної кулі без обмежень в часі та просторі, та масове охоплення населення засобами зв’язку (радіо, телебачення, мережі передачі даних, супутниковий зв’язок, телефонна мережа);

     ·     можливість автоматизованої обробки даних за допомогою комп’ютера згідно заданого алгоритму.

     В основу нової сучасної інформаційної  технології, яка базується на широкому застосуванні персональної комп’ютерної техніки, покладені три основні  принципи: інтегрованість, гнучкість, інтерактивність. Інтегрованість забезпечує комплексний підхід до розв’язання  поставлених завдань за рахунок  об’єднання можливостей, як технічних, так і програмних засобів. Гнучкість  дозволяє динамічно і невеликими зусиллями виконувати поставлені завдання. Інтерактивність в свою чергу  дозволяє динамічно переналагоджувати  завдання з врахуванням конкретних вимог.

     Особливе  місце в організації нових  інформаційних технологій займає комп’ютер, який створює широкі можливості для  нагромадження необхідної інформації (запис в пам’ять рефератів  книг, статей, доповідей, результатів  досліджень), забезпечення аналітичної обробки великих масивів даних, пересилання інформації та її збереження в електронному вигляді, тощо.

     Прикладами  нових інформаційних технологій можуть бути система електронної  пошти, системи факсимільної передачі зображення і мережі передачі даних. Електронна пошта вже стала загальноприйнятим  видом інформаційного обслуговування, здатним суттєво потіснити традиційну пошту.

     Іншим прикладом стали бази даних, які  також зобов’язані своїм створенням комп’ютеру, здатному зберігати у  цифровій формі значні обсяги інформації. Комп’ютер з допомогою відповідного програмного забезпечення дозволяє оперувати необхідною інформацією, яка знаходиться в його пам’яті, подавати її в потрібній формі  та послідовності.

     Інформаційні  технології проникають, як в професійну діяльність, так і в приватне життя. Вони впливають на міжнародний торговий баланс, рівень зайнятості, політику. В  міру становлення інформаційного суспільства  виникає потужна індустрія інформаційних  технологій, призначена для задоволення  потреб цього суспільства. Індустрія  інформаційних технологій породжує нові види інформаційного продукту та засоби його доставки до споживачів. Під  інформаційним продуктом слід розуміти різноманітні аспекти знань, відомості, твори мистецтва, інші форми інформації та розваг, отримані, як традиційними шляхами, так і за допомогою електронної  техніки. Особливо яскраво інформаційні технології проявляються в об’єднанні багато чисельних секторів економіки, таких, як видавнича справа, виробництво  офісного обладнання, обчислювальної техніки, систем телезв’язку та побутової  техніки, які до недавнього часу хоча й були взаємопов’язані, проте незначно. Інформаційні технології стимулюють розвиток та посилення цього зв’язку.

     В цілому сучасні інформаційні технології спрямовані на підвищення рівня автоматизації  всіх інформаційних процесів, що є  основою для прискорення темпів науково-технічного прогресу. Інформаційні технології дозволяють ефективно поєднувати технічні можливості обчислювальної техніки, електрозв’язку, інформатики. Вони спрямовуються на збір, нагромадження, аналіз та доставку інформації споживачам (вченим, інженерам, керівникам, лікарям, економістам) незалежно від відстані до джерел та обсягів, на автоматизацію одноманітних операцій управлінського процесу і підготовку аналітичної інформації для прийняття рішень.  

     2.Особливості  розвитку інформаційних  технологій 

     Як  вже було зазначено вище індустрія  інформаційних технологій породжує нові види інформаційних продуктів. Інформаційний продукт (ІП) виступає у вигляді програмних засобів, баз  даних і служб експертного  забезпечення. ІП у формі різного  роду інформації є джерелом людських знань. Діяльність інтелектуальних  працівників більшою мірою залежить від змісту, точності і своєчасності одержуваної інформації. Інформаційна частина ІП розширює кругозір людей, дозволяє ефективніше використовувати  ресурси, а розважальна забезпечує дозвілля. Якість і доступність обох складових роблять істотний вплив  на відчуття самозадоволення окремої  людини.

     Однією  з тенденцій розвитку ІП є здатність, до взаємодії між всіма фізичними  і логічними елементами системи. Один з найважливіших чинників для  забезпечення сумісності взаємодії  – є поява нових стандартів на програмні і апаратні засоби, дисплеї, бази даних і мережі, що потягнуло за собою процеси стандартизації.

     Нові  технології є головною рушійною силою  на додаток до існуючих сил світового  ринку. Всього декілька ключових компонентів - мікропроцесори, локальні мережі, спеціалізовані АРМ, датчики, програмовані контролери - перетворили на реальність концепцію  автоматизованого підприємства. Проте  в даний час технологія може бути і стримуючим чинником: відсутність  здібності до взаємодії засобів  автоматизації робить нераціональною її реалізацію. Це обумовлено вибуховим  розширенням ІТ, внаслідок чого стандартизація продуктів не встигає за технічними стандартами. З іншого боку, в результаті активнішої маркетингової діяльності і успіхів в розповсюдженні ІП, захоплення великої ринкової частки якою-небудь компанією, її продукт стає стандартом для всіх інших.

     Останнім  часом у зв'язку з укрупненням  підприємств і збільшенням досвіду  інтеграції різних платформ ІП стандартизація діяльності різних виробників проводиться  вже на етапі розробки і створення  ІП.

     Ще  одна складність теперішнього моменту  полягає в тому, що розвиток ІТ в  значній мірі визначає процеси інтеграції систем і створення стандартів. Це може значною мірою відсунути  терміни реалізації тих переваг, які надають новітні технології. Наприклад, виконання програми створення  комп'ютерів п'ятого покоління, що фінансується японськими фірмами, стримується тим, що нова архітектура програмного  забезпечення поки не поєднується з  існуючими центрами штучного інтелекту, нові протоколи не можуть бути використані  в старих системах зв'язку, а нові машинні мови не підходять для  старих систем і т.д.

     Наступною тенденцією розвитку інформаційних  технологій є глобалізація інформаційного бізнесу. Чисто теоретично будь-яка  людина (або фірма) є сьогодні можливим споживачем інформації. Тому можливості інформаційного ринку як і раніше є безмежними, хоч і існує досить жорстка конкуренція між основними  виробниками. До традиційно сильних  виробників, таких, як США, Японія, Франція, Великобританія і ФРН, останніми  роками додалися фірми Австралії, Південної  Кореї, Тайваню, Сінгапуру і ін. Однією з головних причин інтенсифікації світової конкуренції є розповсюдження попиту на конкретні види ІТ у світовому  масштабі. Можна сказати, що, не дивлячись  на відмінність ринків, продукція, що має попит в Америці, фактично аналогічна тій продукції, на яку  існує попит в Японії і Європі. Наявність п'яти основних чинників обумовлює цей процес: різний рівень знань у області ІТ, що визначає темпи її розповсюдження, які варіюють в широких межах залежно від  сфери застосування і від особливостей країни; співвідношення "вартість - ефективність" ІТ; урядова підтримка; стандартизація; порівняльні достоїнства співіснуючих і взаємозамінних технологій.

     Глобалізація  безпосередньо пов'язана з конвергенцією. Раніше сферу виробництва і сферу  послуг можна було легко визначити  і диференціювати. Проте описані  вище "інформаційні тенденції" міняють  традиційні уявлення. Деякі види продукції  і послуг розмежувати досить просто. Друкарські машинки і калькулятори - це продукція, телекс і радіомовлення - це послуги. Складніше коли йдеться, наприклад, про телексну апаратуру  і ТВ-приймачі, які набувають конкретної значущості тільки в сукупності з  вищезазначеними видами послуг. Деякі  системи можуть поєднувати в собі пристрої. Прикладами є системи кодування  брокерських операцій, банківські апарати, а також системи енepгoкoнтpoля. Крім того, певні види продукції  і послуг, виконуючи однакові функції, стають по суті взаємозамінними.