Менеджер і вимоги, запропоновані до нього

ВСТУП

Дефіцит у освічених  спеціалістах - одна з проблем, з  вирішенням якої теоретики і практики пов'язують в нашому суспільстві  надію на успішне засвоєння сучасної технології господарювання, оволодіння цивілізованими нормами організації  економіки. Сьогодні ми живемо в інших організаційно-економічних та соціально-психологічних умовах і відповідно нам вкрай необхідні такі якості, як підприємництво, ділова ініціатива, схильність до розумного ризику. Новий ритм життя нікого не страхує від невдач, стресів, хвилювань. У зв’язку з цим гостро постає питання про самовдосконалення, переорієнтацію мислення, про формування у нових умовах вмінь і навичок оцінювати свою власну діяльність, поведінку, свій розвиток, визначати перспективи росту. Професійні якості і психологічні властивості самі по собі не розвиваються і не формуються тільки тому, що змінилася економічна і морально-психологічна ситуація. Як свідчить історичний досвід, ринок - це ефективний механізм економічних відносин, функціонування якого стимулює ріст ділової, підприємницької, організаторської активності людей.

Настає час всезагального  усвідомлення того, що від рівня  індивідуальної самореалізації кожної особистості залежить ріст і масштаби досягнень людства в галузі матеріальних і духовних цінностей. Все це вимагає інноваційного підходу до підготовки і розвитку кадрів управління, менеджерів, в тому числі зумовлює впровадження нових управлінських технологій, передбачає зміну нормативних вимог до керівників, до їх технічної компетентності, здатності орієнтуватися в зростаючих інформаційних потоках, уміння створювати працездатні колективи людей, які притримуються різних цінностей і живуть в інших нових умовах, використовувати засоби комунікації. Сучасний керівник повинен вміти впливати на ефективність використання всіх природних і суспільних ресурсів, здійснювати перспективне планування, яке враховує цілі суспільного розвитку, підвищувати культуру праці.

Менеджер і  вимоги, запропоновані до нього.

 

Насамперед необхідно  відзначити, що для правильної, раціональної

й ефективної організації праці, менеджер незалежно від організації, у якій він працює, повинен мати відповідні навики, відповідати визначеним кваліфікаційним вимогам. Розглянемо їх.

     У роботі керівника багато привабливих сторін: вона надає великі можливості для розвитку особистості, надає людині гідність, є захоплюючої та цікавою. Менеджеру доводиться часто вирішувати найскладніші завдання  в умовах критичних ситуацій і невизначених перспектив.

     У минулому на посаду менеджерів  намагалися  підібрати людей із

яскраво вираженими диктаторськими замашками, оскільки  робітники  були

здебільшого  покірною,  малоосвіченою,  безликою  масою  і   найкращим

засобом  поводження з  ними вважався примус.

     У цих умовах формула дій керуючого  була:  "бізнес  - є бізнес,

працюй, не міркуючи".

    З розумінням того,  що  робітників  потрібно  не  примушувати  до

праці, а заохочувати, змінилися і  вимоги  до  керуючих. Головною

їхньою гідністю стала  здібність відігравати роль глави  сім'ї, який по-

батьківськи ставиться до підлеглого, діючи по формулі: "твердість, але

справедливість".

     Все це, безумовно, допомогло зняти численні проблеми і насамперед

антагонізм між робітниками  і менеджерами.

     Кризові ситуації усе більше і більше стрясали західну  економіку,

вимагаючи від  керуючих нових якостей.  Просто зійтись з людьми було не

достатньо - взаємодію  потрібно було забезпечити надійною, матеріальною

базою, яку створював надійний безперебійний збут товарів.  Це вимагало

від менеджера  ще і маклерських здібностей.

     І нарешті , сьогодні  фірми  виросли  настільки, що одноособове

управління  ними стало практично неможливим. Крім того, у  керівників

додалося  і  багато  зовнішніх функцій, у  тому  числі  взаємодія  з

партнерами, профспілкою, державними  і  політичними  діячами. Кожним

напрямком займався самостійний керуючий, тому глава  корпорації  ставав

менеджером-організатором, основний  обов'язок  якого  -   координувати

діяльність  групи менеджерів.

     Виконуючи цей обов'язок, сучасний менеджер виступає  в  декількох

іпостасях.

    По-перше, це керуючий, наділений  владою, що  керує  великим

колективом  людей.

     По-друге, це лідер, спроможний  вести  за собою  підлеглих,

використовуючи  свій  авторитет,  високий  професіоналізм,   позитивні

емоції.

    По-третє, це -- дипломат, що встановлює контакти з  партнерами  і

владою, що успішно  переборює внутрішні і зовнішні конфлікти.

    По-четверте, це -- вихователь,  що  володіє   високими  моральними

якостями, спроможний створити колектив і направляючий його розвиток  у

потрібне річище.

    По-п'яте,  це --   новатор,  що  розуміє   роль  науки  в  сучасних

умовах, що вміє оцінити і без зволікання впровадити у виробництво  той

або інший винахід  або раціоналізаторську пропозицію.

    По-шосте,  це -- просто людина, що  володіє  високими  знаннями  і

здібностями, рівнем культури, чесністю, рішучістю характеру  й у той же

час розважливістю, спроможна  бути  у  усіх  відношеннях  зразком  для

навколишніх.

    Менеджери  повинні мати спеціальні  знання  і  володіти  здібністю

використовувати їх  у  повсякденній  роботі  управління  організацією.

Здібності до керівництва  обумовлені наявністю таких розумних особистих

цінностей і  чітких особистих  цілей,  як:  здатність  управляти  самим

собою, уміння  навчати  і  розвивати  підлеглих,  формувати  ефективні

робітничі  групи.   Різноманітні   вимоги   до   фахової   компетенції

менеджерів  умовно можна об'єднати в дві групи.

    Перша  група:

    1. Розуміння  природи управлінської праці  і процесів управління.

    2. Здатність  мислити масштабно, перспективно.   Менеджери  можуть

       демонструвати прекрасні результати  і  водночас  погубити  всю

       компанію,  якщо  їхня  робота  не  орієнтована  на   майбутнє.

       Зрозуміло, компанія  повинна   отримувати  прибуток,  але   вона

       повинна отримувати прибуток як можна довше.  Якщо  ви  станете

       думати тільки про прибуток, ви  не  побачите  можливостей,  що

       відкриваються попереду.  Мислення  менеджера  постійно  повинно

       тренуватися на масштабність.

    3. Вміння вирішувати нестандартні управлінські проблеми.

    4.  Знання  посадових  і  функціональних  обов'язків  менеджерів,

       засобів досягнення цілей і  підвищення ефективності  діяльності

       організації.

    5.  Вміння  використовувати  сучасну   інформаційну  технологію  і

       засоби комунікацій, що необхідні  для здійснення управлінського

       процесу, тобто для організації  праці менеджера.

    Перша  група вимог охоплює знання  і вміння  менеджерів,  необхідні

для виконання  фахової  роботи  менеджера,  або  мистецтва  управління.

Вони включають:

     - вміння обгрунтовувати і приймати  рішення в ситуаціях, для яких

       характерні висока динамічність  і невизначеність;

     - висока інформованість з питань  розвитку галузі, у якій  працює

       підприємство,   стани   досліджень,    техніки,    технології,

       конкурентності, динаміки попиту  на продукцію і послуги і  т.п.;

 

     - вміння ефективно управляти ресурсами,  планувати і прогнозувати

       роботу   підприємства,    оволодіння    засобами    підвищення

       ефективності управління;

     - уміння використовувати сучасні  інформаційні технології, засоби

       комунікацій і зв'язку.

    Менеджер, що  працює  професійно,  обов'язково  використовує  всі

досягнення  науки  з  метою  удосконалювання  процесів,  методів,  форм

управлінської діяльності, що підвищують ефективність підприємництва.

    Друга  група:

     1. Вміння працювати з людьми.  Оволодіння  мистецтвом  управління

        людськими ресурсами.

     2. Володіння мистецтвом налагодження зовнішніх зв'язків.

     3. Здатність до самооцінки,  уміння  робити  правильні  вибори  і

        безупинно підвищувати кваліфікацію, знання і вміння.

    Друга  група вимог до фахової компетенції  менеджерів пов'язана  зі

здатністю працювати  з людьми й управляти самим собою.

    У  процесі виконання своїх  функцій   менеджери  і  взаємодіють   із

широким колом  особистостей: колегами, підлеглими, керівниками,  вищими

адміністраторами, акціонерами, споживачами, постачальниками  й  іншими

людьми  в  організації,  прямо  або   опосередковано   пов'язаними   з

діяльністю  даної  організації.   Ці  люди  істотно  відрізняються  за

статусом та інтересами, менеджери повинні мати специфічні  якості,  що

сприяють підвищенню довіри і поваги з боку тих, із ким  вони  вступають

у відносини.  Це насамперед:

     - високе почуття обов'язку і  відданості справі;

     - чесність у відносинах із людьми  і довіра до партнерів;

     - уміння чітко виражати свої  думки і переконання;

     - повага і турбота про людей  незалежно від їхнього  положення  в

       ієрархії організації;

     - здатність швидко поповнювати  свої фізичні  і  духовні   сили  і

       критично оцінювати власну діяльність.

    Кваліфікаційні  вимоги до особистості менеджера  у Великобританії.

    1. Розуміння   природи  управлінських  процесів,  знання  основних

       видів  організаційних  структур   управління,   функціональних

       обов'язків і  стилів  роботи,  володіння  засобами  підвищення

       ефективності управління.

    2. Здатність  розбиратися в сучасній  інформаційній  технології  і

       засобах комунікацій, необхідних  для управлінського персоналу.

    3. Ораторські  здібності і уміння виражати  думки.

    4. Мистецтво  управляти  людьми,  мистецтво   добору  і  підготовки

       кадрів, регулювання відносин серед підлеглих.

    5. Здатність  налагоджувати стосунки між фірмою  та  її  клієнтами,

       управляти ресурсами, планувати  і прогнозувати їхню діяльність.

 

    6.  Здатність  самооцінки  власної   діяльності,   уміння   робити

       правильні висновки і підвищувати кваліфікацію.

    7. Вміння  оцінювати не тільки знання, але  і  виявляти  навики  на

       практиці.

За дослідженням Інституту Гэллапа, у системі  управління США  виділяють

п'ять  основних  вимог,  що  гарантують  успіх  у  роботі   будь-якого

менеджера:

     - здоровий  глузд;

     - знання справи;

     - впевненість  у своїх силах;

     - високий загальний  рівень розвитку;

     - здатність  доводити почату справу до  кінця.

    Професія менеджера  потребує також відповідних особистих   якостей.

Менеджеру необхідно мати:

V спрагу знань,  професіоналізм,  новаторство  і  творчий   підхід  до

   роботи;

 

V завзятість, впевненість  у собі і відданість справі;

 

V нестандартне мислення, винахідливість, ініціативність  і   здатність

   генерувати  ідеї;

 

V психологічні  здібності впливати на людей;

 

V коммунікабельність  і почуття успіху;

 

V емоційну врівноваженість  і стійкість проти

 

V стресу; відкритість,  гнучкість і легку прилаштовуваність  до змін

 

V , що відбуваються; ситуаційне лідерство  й   енергію  особистості  в

   корпоративних  структурах;

 

V внутрішню  потребу до саморозвитку і  самоорганізації;

 

V енергійність  і життєстійкість;

 

V схильність  до успішного захисту і настільки  ж ефективного нападу;

 

V відповідальність  за діяльність і за прийняте рішення;

 

V потребу працювати  в колективі і з колективом.

 

 

    І  у заключенні цієї глави   моєї  роботи  я  б  хотіла  розглянути

ідеальну модель менеджера, розроблену "Чейз Манхеттен  Бенк".  Вона має

в собі раціональний розподіл особистих і ділових  якостей менеджера, що

слугують для  ефективної організації його праці.

                          ІДЕАЛЬНА МОДЕЛЬ МЕНЕДЖЕРА

       1.        Гуманне        відношення        до        робітників

                 - 100%

       2.       Дружні       стосунки        зі        співробітниками

                 -  75%

3. Саморепрезентація  (прагнення до того, щоб подобатися  людям)     -

30%

     4.     Використання     робітників     у     своїх      інтересах

              -  40%

           5.           Залежність           від           чого-небудь

                          -  20%

           6.           Уникати            прийняття            рішень

                        -  40%

       7.       Не       сприймати        альтернативних        рішень

               -  20%

        8.         Застосовувати         адміністративний         тиск

                 -  25%

   9.    Прагнення    до    мети,    не    дивлячись    ні    на    що

              - 30%

       10.       Незадоволеність       одержуваними       результатами

        -  60%

                                                  11.Цілеспрямованість