Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Сентября 2013 в 20:02, контрольная работа
Основні властивості дивергентного мислення:
1. Швидкість - кількість ідей, які людина здатна продукувати за одиницю часу.
2. Оригінальність - рідкісність ідеї, міра відмінності ідеї від загальноприйнятих стандартів.
3. Гнучкість - легкість переходу від однієї ідеї до іншої. 4. Сприйнятливість - чутливість до деталей, нюансів, парадоксів.
5. Метафоричність — здатність переносити властивості одного предмета (явища) на інший на основі ознаки, спільної для обох предметів, що зіставляються.
Теоретична частина
5. Основні властивості дивергентного мислення, наведені Дж. Гілфордом…………………
Навести характеристику інтуїції як рушійної сили бізнесу……………………………….
65. Дати характеристику складовим елементам системи креативного менеджменту в організації…………………………………………………………………………………………
95. Креативний лідер – це менеджер сучасного типу. Дайте пояснення……………………..
Розкрийте суть феномену «спіраль знань»………………………………………………..
Практична частина
Задача 5.1. Креативне використання різних джерел влади……………………………………
Список використаної літератури………………………………………………
Враховуючи це, запропоновано низку класифікацій (систем креативного менеджменту, чинників, які впливають на системи креативного менеджменту, видів креативного розвитку, видів креативних управлінських рішень, видів стратегій у системі креативного менеджменту). Практично застосовуючи їх, керівники підприємств зможуть раціоналізувати процес розроблення і реалізації управлінських рішень щодо розвитку систем креативного менеджменту.
95. Креативний лідер – це менеджер сучасного типу. Дайте пояснення
Креативність - це здатність постійно змінюватися, проявляти власну неповторність. Коли людина виражає власну унікальність через креативність, то відчуває повноту життя, усвідомлює його сенс.
Креативність розглядається як особистісна характеристика, не як певний набір особистісних рис, а як реалізацію людиною власної індивідуальності. Кожна людина неповторна, унікальна. Характеристики креативності непредметні, тобто не передбачають наявність продукту (матеріального чи ідеального), процесуальні, бо креативність розглядається як процес прояву власної індивідуальності. Виокремлюються такі процесуальні характеристики креативності: а) креативність розкривається в процесі суб'єкт-суб'єктної взаємодії; б) креативність у певній формі завжди адресується іншій людині.
Такі характеристики логічно грунтуються на уявленні про креативність як реалізацію власної індивідуальності. Людина проявляє свою індивідуальність в процесі міжособистісного спілкування (прямого чи опосередкованого), тому креативність певною мірою є репрезентацією своєї індивідуальності іншому.
Лідер (від англ. слова «lead» – вести, проводити; приклад ля наслідування) – це особистість, яка користується великим авторитетом і повагою у зв’язку зі своїми особистими видатними людськими, інтелектуальними або фаховими якостями. Однією з особливостей справжнього лідера є допомога працівникам у реалізації їхніх задумів. Цей процес не зовсім альтруїстичний, оскільки лідери завжди настирливі в досягненні кращого для себе, для своєї організації та працівників. Сформована ними управлінська команда натхненно працює, а не відбуває повинність.
Оскільки високі лідерські здібності є особливою обдарованістю, то до них доцільно застосовувати такі загальні положення:
1) домінуюча роль внутрішньої мотивації;
2) дослідницька творча
3) можливість досягнення оригінальних рішень;
4) можливість прогнозу і
5) здатність створювати ідеальні
еталони, які забезпечують
Будь-яка організація повинна розглядатись в двох аспектах: як формальна, так і неформальна структура. Відповідно, правомірно говорити і про два типи відносин людей: формальні та неформальні. Відносини першого типу – посадові, функціональні; відносини другого типу – психологічні, емоційні. Менеджер призначається ззовні, вищим керівництвом, отримує відповідні владні повноваження, має право вимагати виконання певної роботи, винагороджувати і карати підлеглих, тощо. Лідер «висувається» з числа оточуючих його людей, по суті, рівних (або, принаймні, близьких) йому за статусом (службовому становищу), він як би «один з них». Лідер може впливати на інших і спонукати їх робити певні речі, що виходять за межі дій передбачених формальною владою, а також здатний забезпечити задоволення потреб людей, знайти вихід із, здавалося б, безвихідних ситуацій.
Менеджер – це людина, яка направляє
роботу інших і несе персональну
відповідальність за її результати. Хороший
менеджер вносить порядок і послідовніст
Для того, щоб менеджер був справжнім креативним лідером в своєму колективі, він повинен володіти певними рисами характеру чи якостями. До індивідуальних рис сучасного менеджера можна віднести: цілеспрямованість, здатність до співпраці, артистичність, толерантність, тактовність, порядність, креативність, тощо.
Крім того, у житті креативного лідера кар’єра й особисте життя тісно переплітаються, взаємодоповнюються. Справжні креативні лідери ніколи не бувають пересічними людьми. Їхні честолюбність, талант, здібності, сприйняття нового служать їм, а не панують над ними. Використовуючи їх, креативні лідери до свого бачення досконалості і прекрасного, демонструючи при цьому єдність мети й волі, невгамовну енергію.
125. Розкрийте суть феномену «спіраль знань»
Знання - це необхідна інформація, використовувана за певними правилами і відповідно до певними процедурами і з урахуванням відносини (розуміння, схвалення, ігнорування, згода, заперечення і т. д.) використовують суб'єктів до цієї інформації. Сьогодні організаційні знання розглядаються одночасно як інформаційний запас і як потік (рух цієї інформації) одночасно.
Нонака і Такеучі відзначають існування в рамках фірми двох видів знань - формалізованого (явного) і неформализованного (неявного):
формалізоване знання - знання,
що міститься в листах, доповідях,
звітах, тобто ті знання, які можна
відобразити у вигляді
неявне знання - "суб'єктивне знання, накапливающееся в головах людей", тобто інтуїтивні знання, відчуття, враження, думки.
Основна увага автори
Ікуджіро Нонака була розроблена спіраль знань - модель, що пояснює як при створенні нових знань явні і неявні знання взаємодіють в організації завдяки чотирьом процесам їх перетворення:
соціалізації (перетворенню неявних знань в неявні);
екстерналізації (
комбінації (поводженню явних знань в явні);
інтерналізації (перетворенню явних знань в неявні) [6].
У процесі соціалізації
Список використаної літератури
1. Окорський В.П., Валюх А.М. Креативний менеджмент. Навч. посібник. – Рівне: НУВГП, 2011. – 211 с.
2. Роменець В. А. Психологія творчості. – К: Либідь. 2007.
10. Гапоненко А. Л. Управління знаннями. - 2001. - 60 c.
11. Давенпорт і Прусак. Робоче знання: Як організації управляють тим, що вони знають. - 1998. - 560 с.
12. Нонака і Такеучи. Компанія - творець знання. Зародження і розвиток інновацій в японських фірмах. М.: Олімп-Бізнес. - 2003. 320 с.