Характеристика міжнародних організацій зі стандартизації

     Регіональний  форум АСЕАН був створений  в 1994 році на засадах превентивноï дипломатіï. Зустрічі проходять в одній із столиць краïн-учасниць АСЕАН. Метою АРФ є:

     1) стимулювання діалогу та консультацій  по питанням політики та безпеки;

     2) створення відносин в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

     Діалог  в АРФ ведеться на двох рівнях: офіційному міжурядовому та неофіційному — між НУО та вченими. Окрім краïн-учасниць, в роботі форуму брали участь Австралія, Бангладеш, Східний Тимор, ЄС, Індія, Канада, КНДР, КНР, Монголія, Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея, Пакистан, Республіка Корея, Росія та США

     Хартія

     Хартія АСЕАН — це конституція Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), яка була прийнята на 13-му саміті АСЕАН, що відбувся в листопаді 2007 року. В Хартіï декларовано такі принципи, як:

• Підкреслювання головноï ролі АСЕАН в регіональному співробітництві.
• Повага до приципів териториальноï цiлiсності, суверенитету,невтручання в внутршн справи та національна самоiдентифiкацiя членів АСЕАН.
• Сприяння регіональному миру та мирному вирішенню спірних питань.
• Дотримання міжнародного права в питаннях прав людини, соціальноï справедливості та багатосторонньоï торгівлі.
• Сприяння регiональній iнтеграцiï торгiвлi.
• Створення органу ,який би відповідав за захист прав людини.

      9.Всесвітня організація охорони здоров'я

     Всесвітня організа́ція охоро́ни здоро́в'я (ВООЗ) (англ. World Health Organization (WHO)) — спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй. Штаб-квартира розташована у Женеві. До складу ВООЗ входить 193 країни.

     1945 року на Конференції у Сан-Франциско ухвалене рішення щодо створення міжнародної організації з питань охорони здоров'я. 1946 року Міжнародна конференція охорони здоров'я, яка проходила у Нью-Йорку, схвалила Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

     День  набуття чинності Статуту ВООЗ — 7 квітня 1948 р. — вважається Днем заснування цієї організації і щорічно відзначається як Світовий день здоров'я.

     Структура та функції організації

     Всесвітня асамблея охорони здоров'я (ВАОЗ)- вищий  керівний орган ВООЗ щорічно (у травні) проводиться свої сесії, як правило  у Женеві. Виконавча рада — виконавчий орган ВООЗ — до складу якої входить 52 країни, проводить свої сесії двічі на рік (у січні та травні).

     Генеральний директор ВООЗ — доктор Маргарет Чен (КНР). Термін повноважень розпочався 4 січня 2007 року і триватиме до червня 2012 року.

     Головна мета ВООЗ — сприяння забезпеченню охорони здоров'я населення усіх країн світу. Текст Статуту ВООЗ можна коротко сформулювати як «Право на здоров'я». ВООЗ координує міжнародне співробітництво з метою розвитку й удосконалення систем охорони здоров'я, викорінення інфекційних захворювань, впровадження загальної імунізації, боротьби з поширенням СНІДу, координації фармацевтичної діяльності країн-членів тощо. Впродовж останніх років завдяки зусиллям ВООЗ питання охорони здоров'я стали пріоритетом у політичному порядку денному світу. Їх почали обговорювати на найважливіших політичних форумах, до цієї галузі залучаються нові фінансові ресурси.

     Функції ВООЗ поділяються на дві категорії: нормативна діяльність (здійснюється переважно штаб-квартирою) та технічне співробітництво (здійснюється регіональними та країновими бюро). З метою більш повного врахування регіональних пріоритетів у галузі охорони здоров'я та забезпечення більш тісного зв'язку з потребами національних систем охорони здоров'я головна діяльність ВООЗ здійснюється через її шість регіональних бюро та через представництва ВООЗ у країнах.

     До  Європейського регіону ВООЗ входить 52 країни, у тому числі Україна. Європейське  регіональне бюро (ЄРБ) ВООЗ розташоване  у Копенгагені (Данія), очолюється Регіональним директором. 1 лютого 2005 р. розпочався другий (п'ятирічний) термін перебування на цій посаді доктора Марка Данзона (Франція).

     З 2009 р. до Постійного комітету Європейського  бюро ВООЗ обрано представника України — проф. Олесю Гульчій.

     ВООЗ  та Україна

     Україна — член ВООЗ з 1948 р. (3 квітня 1948 р. приєдналась до Статуту ВООЗ). З 1950 по 1991 р. — період неактивного членства України у цій організації. Поновила своє членство у 1992 р.

     Співробітництво України з ВООЗ — одна з важливих складових її міжнародного співробітництва з метою забезпечення конституційного права кожного громадянина України на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (стаття 49 Конституції України). Особливого значення таке співробітництво набуває в умовах світу, що глобалізується.

     Підходи ВООЗ, згідно з якими здоров'я  розглядається водночас як ресурс і  мета розвитку та ключ до процвітання, відповідає принципам державної  політики України у соціально-економічній галузі. Основні завдання ВООЗ та стратегічні напрямки їх реалізації відповідають інтересам України, більшість загальних пріоритетів організації збігається з пріоритетами, визначеними Урядом України.

     Співробітництво України з ВООЗ здійснюється переважно через Європейське регіональне бюро відповідно до рамкових (2-річних) угод, що укладаються між Україною та ЄРБ. В угодах визначаються пріоритетні напрямки співробітництва, на які скеровуються кошти, що виділяються з основного бюджету ВООЗ на підтримку заходів на рівні країни.

     У Києві функціонує Представництво ВООЗ в Україні.

     Україна зацікавлена у використанні потенціалу та накопиченого ВООЗ міжнародного досвіду, а також залученні через її канали міжнародної допомоги для  розв'язання проблем, у першу чергу, на таких напрямках: туберкульоз та ВІЛ/СНІД; пташиний грип, рак, серцево-судинні захворювання та діабет; тютюн; здоров'я матері і дитини; безпека продуктів харчування; психічне здоров'я; безпека крові.

     Заходи, що здійснюються в рамках співробітництва України з ВООЗ узгоджуються з її національними пріоритетами та стратегіями у галузі охорони здоров'я, враховують специфіку ситуації у цій галузі в країні та особливості національної системи охорони здоров'я.

     У 1991 році, згідно рекомендаціям ВООЗ (ООН), Україна першою з колишніх радянських республік скасувала кримінальне покарання за мужоложство - статеві стосунки між чоловіками (Стаття 122, частина 1, Кримінальний Кодекс УРСР). 

     10.Міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ). 
МОЗМ був заснований в 1955 році, щоб просувати глобальної гармонізації законних метрологічних процедур. Починаючи з цього часу, МОЗМ розвинув всесвітню технічну структуру, яка забезпечує його членів метрологічними директивами для розвитку національних та регіональних вимог щодо виробництва та використання вимірювальних інструментів. 
На даний момент до складу МОЗМ входить 58 держав-членів і 56 членів-кореспондентів. Держави-​​члени, ведуть активну роботу в галузі технічних розробок і удосконалення існуючих, держави-​​кореспонденти - є спостерігачами за діяльністю МОЗМ. Результатами роботи МОЗМ є видання у вигляді Рекомендацій і Документів, міжнародного зразка. На підставі даних видань розробляються регіональні вимоги з виробництва та експлуатації засобів вимірювальної техніки.

     ВООЗ,ЮНІСЕФ та МОЗ України наполягали на продовженні вакцинації, але термін придатності вакцини закінчився восени 2009 року. Наразі вакцина утилізована. 

11.Метрологія в країнах Західної Європи

     У країнах західноєвропейського регіону метрологічна діяльність, зокрема, питання забезпечення одиниці вимірювань регулюються статтями конституції та (або законодавчими актами: у Великобританії - законом "Про міри й ваги", прийнятим в останній редакції в 1985р.; В Німеччині - Конституцією (стаття 73) і двома основними законами: "Про вимірювальному справі і перевірці" та "Про одиницях вимірювань і вимірювальному справі". Обидва документи прийняті в 1985р.; у Франції - законом "Про метричної системі і повірку засобів вимірювань", прийнятим у 1985р.; в США –

     Конституцією (розд. 8, ст. 1) і декількома законами, наприклад, "Про метричної системі" (1966р.), "Про фасування та зберіганні товарів" (1966р.) та ін

     Практично у всіх країнах наукові та методичні  проблеми, пов'язані з єдністю вимірювань, розглядаються як державне завдання і вирішення її - предмет діяльності державних метрологічних інститутів і лабораторій. Наприклад, у Великобританії основний науковий центр метрології - Національна фізична лабораторія.  
Забезпечення єдності вимірювань в країнах Західної Європи, а також вирішення інших метрологічних проблем сприяє діяльність Евромет - загальноєвропейської метрологічної організації, утвореної в 1988р. Найбільш вагомий внесок у цю роботу зроблено Федеральним фізико-технічним інститутом Німеччини.  
Німеччина - активний учасник усіх європейських метрологічних організацій, і її законодавча і прикладна метрологічна практика відображає досягнення, принципи і тенденції розвитку метрології в міжнародному аспекті. Законодавство в області заходів і терезів, визначення часу - прерогатива федерального рівня. Правові основи метрології на федеральному рівні встановлені в законах "Про одиницях вимірювань ...", "Про перевірці", "Про медичні прилади", а також у приписах: "Про перевірці", "Про готових упаковках", "Про платежі за роботу з утвердження типу та перевірці "," Про порушення в галузі метрології ". Організація практичного застосування всіх законодавчих положень покладено на перевірочні управління в землях.

     Земельним управління мір і ваг надані повноваження по керівництву і нагляду за повірочними управліннями; сертифікації систем якості у виробників засобів вимірювань; визнанню лабораторій повірки та нагляду за ними; визнання і нагляду за службами технічного обслуговування; планування, розробки та контролю за новими методами повірки засобів вимірювань , включаючи еталони та ін

     Повірочні управління в землях здійснюють: повірку засобів вимірювань; контроль вимірювальних приладів у їх власників; контроль за дотриманням метрологічних правил, виявлення порушень та видачу приписів для метрологічної поліції на штрафні санкції.  
Державний метрологічний контроль і нагляд у сфері законодавчої метрології проводиться в превентивній і репресивної формах.