Реферат на тему:

«Фактори, що впливають на процес прийняття управлінських  рішень» 
 
 

. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Черкаси - 2011

 

  Зміст

 

  Вступ

 Тема даної роботи – „Фактори, що впливають на процес прийняття управлінських рішень”.

 Мета  написання роботи полягає в дослідженні  питань, пов’язаних з процесами  та методами прийняття управлінських  рішень.

 Основними завданнями роботи є: 

• вивчення  і узагальнення теоретико-методологічних засад з питань менеджменту;
• проведення всебічної діагностики ситуації із застосуванням сучасного інструментарію;
• розробка та оцінка альтернативних підходів до вирішення визначеної проблеми.

 Актуальність  обраної теми полягає в тому, що в теорії менеджменту, управлінські рішення керівника визначаються як його головний інтелектуальний продукт. Вивчення теорії прийняття управлінських рішень є дуже важливим при вивченні курсу менеджменту.

 В роботі розкриті наступні питання:

• зміст процесу управління,
• поняття та сутність управлінського рішення,
• методологія прийняття управлінського рішення,
• фактори, що впливають на процес управлінського рішення.

 

  1. Зміст процесу  управління та  місто рішення  в ньому

 Процес  управління - діяльність об'єднаних у визначену систему суб'єктів управління, спрямована на досягнення цілей фірми шляхом реалізації визначених функцій з використанням методів управління.

 Як  правило, процеси управління фірмою дуже різноманітні, багатомірні і  мають складну структуру. В широкому розумінні процес управління складається з загальних функцій управління, що поєднуються в цикли управління

 Рішення - центральний момент усього процесу  управління. Можна сказати, що суттю  професії менеджера є прийняття  рішень.

 У широкому змісті це поняття включає і підготовку рішення (планування), у вузькому змісті це вибір альтернативи. У рамках перспективного планування приймаються основні рішення (що робити?), потім у процесі поточного планування, організації, мотивації, координації, регулювання, змін планів - рішення у вузькому змісті (як робити?), хоча така границя є умовною.

 На  практиці проблема рішення викликана  тиском термінів, недоліком кваліфікації або інформації для рішення, ненадійністю методів, схильністю менеджерів до рутини, розбіжностями між особами, що приймають рішення (ОПР). Усі види рішень, прийнятих у процесі управління, можна класифікувати по численних ознаках:

• по об'єкту рішення (орієнтовані на цілі або засоби, тощо;
• надійності вихідної інформації (на основі надійної інформації, ризикові або ненадійні);
• термінам дії наслідків (довго-, середньо-, короткострокові);
• зв'язку з ієрархією планування (стратегічні, тактичні, оперативні);
• частоті повторюваності (випадкові, повторювані, рутинні);
• виробничому охопленню (для усієї фірми, вузькоспеціалізовані);
• кількості рішень у процесі їхнього прийняття (статичні, динамічні, одно- і багатоступінчасті);
• ОПР (одноособові, групові, з боку менеджерів, з боку виконавців);
• урахуванні зміни даних (тверді, гнучкі);
• незалежності (автономні, взаємодоповнюючі);
• складності (прості і складні).

 Найбільш  типові рішення, прийняті менеджерами  фірм, можна класифікувати в такий  спосіб:

 - ситуаційні, рутинні, відомчі рішення;

 - рішення  середньої складності (поточні уточнення  області діяльності, рішення під  стресом і при тиску термінів, рішення у виняткових випадках);

  - інноваційні  і визначальні рішення.

 2. Методологія і  методи прийняття  рішення

 Ефективність  управління залежить від комплексного застосування багатьох факторів і не в останню чергу від процедури  прийнятих рішень і їхнього практичного втілення в життя. Але для того, щоб управлінське рішення було діючим й ефективним, потрібно дотриматися визначених методологічних основ.

 Для того, щоб прийняти управлінське рішення, кожен менеджер повинний добре розбиратися не тільки в понятійному апараті, але і досить кваліфіковано при цьому застосовувати на практиці:

• методологію управлінського рішення;
• методи розробки управлінських рішень;
• організацію розробки управлінського рішення;
• оцінку якості управлінських рішень.

 Спробуємо коротко розглянути інструментарій і понятійний апарат менеджера.

 Рішення. Являє собою логічну організацію діяльності по розробці управлінського рішення, що включає формулювання мети управління, вибір методів розробки рішень, критеріїв оцінки варіантів, складання логічних схем виконання операцій розробки рішень.

 Методи  розробки управлінських  рішень. Містять у собі способи і прийоми виконання операцій, необхідних при розробці управлінських рішень. До них відносяться способи аналізу, обробки інформації, вибору варіантів дій і ін.

 Організація розробки управлінського рішення. Припускає упорядкування діяльності окремих підрозділів і окремих працівників у процесі розробки рішення. Організація здійснюється за допомогою регламентів, нормативів, організаційних вимог, інструкцій, відповідальності.

 Технологія  прийняття управлінського рішення - варіант послідовності операцій розробки рішення, обраний за критеріями раціональності їхнього здійснення, використання спеціальної техніки, кваліфікації персоналу, конкретних умов виконання роботи.

 Якість  управлінського рішення -  сукупність властивостей, якими володіє управлінське рішення, що відповідають тією чи іншою мірою потребам успішного дозволу проблеми. Наприклад, своєчасність, адресність, конкретність.

 Об'єкт  ухвалення управлінського рішення - багатогранна діяльність підприємства незалежно від його форми власності. Зокрема, об'єктом ухвалення рішення є наступні види діяльності: технічний розвиток; організація основного і допоміжного виробництва; маркетингова діяльність; економічний і фінансовий розвиток; організація заробітної плати і преміювання; соціальний розвиток; управління; бухгалтерська діяльність; кадрове забезпечення; інші види діяльності.

 Рішення - результат вибору з безлічі варіантів, альтернатив. Рішення являє собою керівництво до дії на основі розробленого проекту або плану роботи.

 Правильність  і ефективність прийнятого рішення  багато в чому визначається якістю економічного, організаційного, соціального  й іншого видів інформації. Умовно усі види інформації, що використовуються при ухваленні рішення, можна підрозділити: на вхідну і вихідну; оброблювану і необроблювану; текстову і графічну; постійну і перемінну; нормативну, аналітичну, статистичну; первинну і вторинну; директивну, розподільну, звітну.

 Цінність  одержуваної інформації залежить від  точності задачі, тому що правильно  поставлена задача визначає необхідність конкретної інформації для прийняття  рішення.

 Прийняття рішень властиве будь-якому виду діяльності, і від нього може залежати результативність роботи однієї людини, групи людей або всього народу визначеної держави. З економічної й управлінської точок зору прийняття рішення варто розглядати як фактор підвищення ефективності виробництва. Ефективність виробництва, природно, у кожнім конкретному випадку залежить від якості прийнятого менеджером рішення.

 Усі прийняті в будь-якій сфері діяльності рішення можна умовно класифікувати  і підрозділити на рішення: зі стратегії  підприємства; прибутку; продажів; питань, що впливають на формування прибутку.

 Організаційні рішення приймаються на всіх рівнях управління і є однією з функцій  роботи менеджера, вони спрямовані на досягнення поставленої мети або  задачі. Вони можуть бути запрограмованими і незапрограмованими.

 Запрограмоване  рішення - це результат реалізації визначеної послідовності етапів або дій і приймається на основі обмеженої кількості альтернатив.

 Виконуючи свої функціональні обов'язки, кожен  менеджер вибирає найбільш оптимальні рішення, що сприяють перетворенню в  життя поставленої задачі.

 Методичні підходи до прийняття  рішень.

 Прийняття рішення, як правило, поєднується з  вибором напрямку дії, і якщо рішення  приймається легко, без спеціального пророблення альтернатив, то гарне  рішення прийняти важко. Гарне рішення  накладає на менеджера велике соціальне навантаження і залежить від психологічної підготовленості менеджера, його досвіду, особистісних якостей.

 Ухваленню рішення передують кілька етапів:

• виникнення проблем, по яких необхідно прийняти рішення;
• вибір критеріїв, по яких буде прийняте рішення;
• розробка і формулювання альтернатив;
• вибір оптимальної альтернативи;
• затвердження (прийняття) рішення;
• організація робіт з реалізації рішення - зворотний зв'язок.

       Об'єктом для виникнення проблем можуть служити підсумкові показники діяльності підприємства (організації). Зокрема, в результаті діяльності підприємства стали різко погіршуватися показники кінцевих результатів роботи (підвищення собівартості продукції, зниження росту продуктивності праці і його якості, прибуткові і рентабельності); а також виникли конфліктні ситуації, висока плинність кадрів.

 Відомо, що прийняття рішення завжди сполучено  з визначеною моральною відповідальністю в залежності від рівня, на якому  приймається рішення. Чим вище рівень управління, тим вище моральна відповідальність за прийняте рішення.

 Управлінське  рішення встановлює перехід від  того, що мається, до того, що повинно  бути зроблене за визначений період. У  процесі підготовки рішення виявляються  проблеми, уточнюються цілі, ведеться варіантне пророблення рішень, вибір  кращого варіанта і завершується його твердження.

 Управлінські  рішення можуть бути: одноособові, колегіальні, колективні, стратегічні (перспективні), тактичні (найближчі), оперативні.

 Рішення в управлінні підрозділяються  на два види:

 Рішення обов'язкові:  призначення на посаду;  визначення принципів фінансування;  твердження рішень по розподілі прибутку.

 Ймовірні  рішення: санкціонування капітальних вкладень; твердження угод.

 Щоб знайти правильні шляхи рішення  проблеми, менеджер не повинний прагнути до негайного її вирішення, так це практично і неможливо, а повинний вжити відповідних заходів по вивченню причин виникнення проблеми на основі наявної внутрішньої і зовнішньої інформації.

 3. Фактори, що впливають  на процес прийняття  управлінського рішення

 При виборі критеріїв для прийняття рішення менеджер керується системою норм і нормативів, з якими можна порівняти альтернативне рішення. Норми, як правило, обмежують вибір критеріїв, тому що менеджер не може змінити трактування того або іншого закону, що звужує діяльність з прийняття рішення. До числа таких обмежень можна віднести відсутність достатнього досвіду і кваліфікації, наявність гострої конкуренції й ін.

 При цьому необхідно пам'ятати, що ефективність прийняття рішення на середньому і нижчому рівнях управління багато в чому визначається повноваженнями, що їм делегувала вища ланка управління. Таким чином, критерії при ухваленні управлінського рішення служать свого роду стандартом обмеження.