Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Марта 2012 в 09:18, отчет по практике
Менеджмент - це цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.
На сьогодні у світі існує понад п'ятдесят визначень поняття "менеджмент". В його основі лежить англійське дієслово " to manage" - керувати, яке походить від латинського "manus" - рука.
Так, фундаментальний Оксфордський словник англійської мови, вперше виданий ще у 1933 p., дає такі тлумачення:
менеджмент - це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками);
менеджмент - це влада та мистецтво керівництва;
менеджмент - це вміння і адміністративні навички організовувати ефективну роботу апарату (служб працівників);
менеджмент - це органи управління, адміністративні одиниці, служби і підрозділи.
1. Принципи менеджменту.
2. Характеристика етапів розвитку менеджменту.
3. Розвиток науки про управління людьми в процесі виробництва.
4. Класична (адміністративна) школа управління.
5. Формування системних та ситуаційних підходів у менеджменті.
6. Комп'ютеризація управлінських процесів.
7. Розвиток управлінської науки в Україні.
Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту. Теорія та практика менеджменту демонструють чітко сформовані підходи в управлінні - японську та американську модель менеджменту. При збігу загальних, стратегічних напрямів боротьби за лідерство існують і особливості в підходах провідних японських та американських компаній до того, як забезпечити свої переваги в економічному суперництві на світовому ринку. Принциповою відмінністю двох названих моделей менеджменту є те, що японська побудована на колективізмі, а американська - на індивідуалізмі та конкуренції між людьми. Всі інші відмінності є похідними від неї.
Необхідно зазначити, що сьогодні відбувається взаємне збагачення систем менеджменту. Багато чого із японського досвіду управління використовується, наприклад, у США та Західній Європі. Відмінності у практиці менеджменту в різних країнах стають менш очевидними.
Для створення та реалізації "власної" моделі менеджменту, яка надасть можливості у конкретних умовах економічною розвитку України для отримання найвищого результату, доцільно:
вивчати теорію прогресивної управлінської практики вітчизняних підприємств. При цьому особливу увагу слід приділяти культурним і соціально-історичним факторам, що зумовили або вплинули на розвиток ефективних управлінських систем,
вивчати передову управлінську практику за кордоном. Головне при цьому зрозуміти принципи, покладені в основу систем управління компаніями, ефективність управління якими безсумнівна;
на основі сказаного вище - створити системи управління конкретним об'єктом.
Тут важливо підкреслити саме створення, а не запозичення; необхідно прагнути до систем, які переважають вже Існуючі за переліком параметрів, а також систем, що передбачають очікувані зміни у світовому бізнес-середовищі Практика свідчить, що японська промисловість нічого не запозичила у Заходу в цілісному та незмінному вигляді. Все цінне вона переймає, вдосконалює і лише після цього впроваджує.
ТЕСТИ
1. Що слід розуміти під терміном "управління" і де переважно він застосовується?
1. Термін "управління" є синонімом терміну "менеджмент", але він переважно застосовується до різних видів людської діяльності;
2. Термін "управління" не є синонімом терміну "менеджмент" і застосовується тільки до діяльності людей у сфері економіки;
3. Термін "управління" застосовується переважно до діяльності людей в сфері економіки;
4. Термін "управління" застосовується при визначенні системи заходів щодо координації діяльності людей.
2. Що слід розуміти під терміном "менеджмент"?
1. Під терміном "менеджмент" розуміють управління якоюсь соціально-економічною системою (підприємством);
2. Термін "менеджмент" означає керувати якоюсь системою;
3. Термін "менеджмент" означає управляти чим-небудь;
4. Термін "менеджмент" означає постійно контролювати діяльність персоналу в організації.
3. Рівень менеджменту це є
1. Сукупність ланок (вищої, середньої, нижчої) систем управління
2. Сукупність підрозділів систем управління
3. Сукупність окремих відділів систем управління
4. Сукупність керівників систем управління
4.
1. Забезпечують розробку стратегії, постановку цілей та вирішення проблем на перспективу
2. Розробляють стратегію і тактику
3. Розробляють перспективні цілі
4. Забезпечують вирішення всіх проблем
5. Яку основну роль виконують ланки середнього рівня систем управління
1. Забезпечують реалізацію розробленої вищим керівництвом стратегії і прийняття оперативних рішень
2. Забезпечують реалізацію тактичних рішень
3. Розробляють поточні плани
4. Приймають стратегічні рішення
6. Яку основну роль виконують ланки нижчого рівня систем управління
1. Безпосередньо беруть участь в реалізації (виробництві) продукції і здійснюють контроль за виконанням поставлених завдань
2. Здійснюють контроль за виконанням поставлених завдань
3. Беруть участь в реалізації (виготовленої) продукції
4. Надають консультації робітникам щодо виконання поставлених завдань
7. У сучасному менеджменті функції управління поділяють на:
1. Загальні і часткові (спеціальні)
2. Конкретні і виробничі
3. Управлінські і контрольні
4. Контрольні
8. У сучасному менеджменті до загальних функцій відносять:
1. Планування, організовування, мотивування, контролювання і регулювання
2. Планування і регулювання
3. Планування і організовування
4. Мотивування і організовування
9.Культура менеджменту взагалі стимулює:
1. Розвиток творчості, активності та ініціативності управлінського персоналу у виконанні своїх функцій.
2. Розвиток творчості та відповідальності управлінського персоналу за свої дії.
3. Розвиток активності управлінського персоналу у виконанні виробничих завдань.
4. Розвиток ініціативності управлінського персоналу у виконанні своїх обов‘язків.
10. Основна роль інформаційної функції культури менеджменту полягає у наступному:
1. Забезпеченні системної передачі накопиченого управлінського досвіду та інформацією керуючої системи.
2. Забезпеченні передачі накопиченого управлінського досвіду.
3. Забезпеченні спеціалістів і робітників інформацією про стан виконання виробничих завдань.
4. Забезпеченні необхідною інформацією керівників всіх рівнів.
11. Стратегія розвитку організації повинна передбачати такі основні напрями змін:
1. Поліпшення міжособистісних відносин та розробка досконаліших методів регулювання суперечок і конфліктів.
2. Поліпшення міжособистісних відносин та цілеспрямоване використання професійних здібностей персоналу.
3. Переоцінка цінностей організації та її колективу.
4. Розроблення досконаліших методів для врегулювання суперечок і конфліктів.
12. Контроль людських ресурсів організації передбачає:
1. Відбір, зарахування на посаду, навчання та підвищення кваліфікації персоналу.
2. Відбір та зарахування на посади.
3. Навчання та підвищення кваліфікації.
4. Оцінка виконання та оплата праці.
13. Фінансовий контроль в організації передбачає:
1. Обслуговування боргів організації та дотримання встановленої норми готівки на поточному рахунку.
2. Обслуговування боргів організації.
3. Гарантування відповідної кількості готівки в організації для виконання зобов‘язань.
4. Дотримання встановленої норми готівки на поточному рахунку.
14. В торговельних організаціях ефективність комунікацій знижується, якщо:
1. Неточно формулюється повідомлення та допускаються втрати інформації у процесі її передачі і зберіганні.
2. Неточно формулюється повідомлення та має місце помилковий переклад або нечітке тлумачення інформації.
3. Допускаються втрати інформації у процесі її передачі і зберігання.
4. Перерви в передачі інформації.
15. До будь-якої управлінської інформації пред‘являються такі основні вимоги:
1. Достовірність, своєчасність та повнота
2. Достовірність.
3. Своєчасність.
4. Повнота.
16. Комунікативний процес починається тоді коли:
1. Одна особа (відправник) хоче передати факт, ідею, думку або іншу інформацію.
2. Одна особа (відправник) хоче передати факт комусь іншому.
3. Одна особа (відправник) хоче передати ідею комусь іншому.
4. Дві особи передають ідею третій.
17. За допомогою SWOT - аналізу в організації вибирають:
1. Ефективну стратегію для виконання місії.
2. Ефективну тактику для виконання місії.
3. Ефективну політику і тактику організацію.
4. Ефективну тактику для отримання надприбутків.
18. Економічне планування це є:
1. Розроблення планів виробничої (комерційної) діяльності, виражених певним переліком економічних показників.
2. Розроблення планів виробництва і реалізації продукції.
3. Розроблення планів прибутків і витрат.
4. Розроблення поточних і довгострокових цілей.
19. У процесі економічного планування застосовують такі методи:
1. Балансовий, екстраполяції та економіко-математичного моделювання.
2. Балансовий та техніко-економічних розрахунків.
3. Екстраполяції та нормативний.
4. Економіко-математичного моделювання
20. Організаційне планування здійснюється за допомогою таких методів:
1. Послідовного опису операцій, мережевого планування та методу робочого календаря.
2. Послідовного опису операцій.
3. Мережевого планування й управління.
4. Метод робочого календаря.
21. Під “входами” системи управління розуміють:
1. Елементи системи управління, через які інформація та інші ресурси із навколишнього середовища надходить до неї.
2. Інформація, що надходить від керуючої системи до керованої підсистеми.
3. Фінансові та матеріальні ресурси що надходять із зовнішнього середовища.
4. Матеріальні ресурси, що надходять із зовнішнього середовища
22. Під “виходами” системи управління розуміють:
1. Елементи системи управління, через які інформація та продукт функціонування організації надходять у навколишнє середовище.
2. Елементи системи управління, через які здійснюється вихід окремої продукції у навколишнє середовище.
3. Елементи системи управління, через які здійснюється вихід отриманих прибутків у навколишнє середовище.
4. Елементи системи управління через які здійснюється вихід інформації у навколишнє середовище.
23. Контроль в організації має проводитися обов‘язково з дотриманням:
1. Діючих законів, нормативів та правил.
2. Діючих законів.
3. Певних правил і регламентів діяльності.
4. Діючих нормативів витрачання коштів, сировини, матеріалів тощо.
24. Перешкоди для організації це є:
1. Умови середовища, які ускладнюють досягнення високих результатів у всіх напрямах діяльності організації.
2. Умови середовища, які ускладнюють досягнення високих економічних показників.
3. Умови середовища, які ускладнюють досягнення високих соціальних показників.
4. Умови середовища, які полегшують досягнення нових цілей.
25. Основними причинами з яких керівники і спеціалісти організації застосовують імпресійний менеджмент є:
1. Намагання отримати більш влади, моральних і матеріальних винагород для кар‘єрного зростання.
2. Намагання отримати більше влади і швидкого кар‘єрного зростання.
3. Намагання отримати більше моральних і матеріальних винагород.
4. Намагання отримати більше можливостей для контролю інших працівників..
26. Внутрігосподарський контроль в організації здійснюється:
1. Засновниками, менеджерами та керівниками організації.
2. Засновниками (керівниками) організації.
3. Спеціалістами організацій.
4. Менеджерами підрозділів та виборними органами управління організації.
27. До основних функцій організаційної (корпоративної) культури не відноситься:
1. Контролювання.
2. Виховна та інформаційна.
3. Комунікативна.
4. Нормативно-регулююча.
28. До загальнонаукових методів вивчення менеджменту відноситься:
1. Діалектичний підхід, спостереження аналіз, індукція, експеримент та ін.
Информация о работе ЕТАПИ РОЗВИТКУ МЕНЕДЖМЕНТУ: ПОНЯТТЯ, ПРИНЦИПИ ТА ХАРАКТЕРНІ РИСИ