Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2012 в 13:35, курсовая работа
У місті А будують завод. Поклади сировини знаходяться від заводу на відстані lmin – lmax.Річний обсяг споживаної заводом сировини змінюється в діапазоні Qmin - Qmax.Вихід готової продукції складає 20% від обсягу сировини. Готова продукція: тарно-штучний вантаж з середньою масою вантажної одиниці gв та розмірами a x b x h.
Проектом заводу передбачена наявність під’їзних залізничних колій, автомобільної дороги та причалу.
Сумарні витрати часу на переміщення, год:
Проведемо обчислення для визначення характеристик маршрутної мережі для заданих умов:
Забудована площа міста, кв. км:
SM = 25 + 1,5 × 10-4 × NЖ = 25 + 1,5 × 10-4 ×1000000=175 (кв.км)
Середня довжина міського маршруту, км:
(км)
Мінімальна кількість маршрутів, шт.:
(шт)
Максимальна кількість маршрутів, шт.:
(шт)
Сумарна максимальна довжина маршрутів, км:
(км)
Мінімальна довжина маршрутної мережі, км:
(км)
Наступні показники необхідно розрахувати для десяти значень довжини маршрутів. Крок розрахунку визначають:
Δ L = 0,07 × Lmax - 0,1 × Lmin = 0,07 × 5813,9 - 0,1 × 192,726 = 387,7.
Результати обчислень занесені до таблиці 2.1.
Результати розрахунку показників маршрутної мережі
L, км | tn, год | to, год | tnp, год | tp, год | t, год |
192,7 | 0,287 | 0,014 | 0,012 | 0,27 | 0,582 |
580,4 | 0,233 | 0,042 | 0,027 | 0,235 | 0,537 |
968,1 | 0,204 | 0,069 | 0,033 | 0,208 | 0,514 |
1355,9 | 0,185 | 0,097 | 0,034 | 0,186 | 0,502 |
1743,6 | 0,173 | 0,125 | 0,03 | 0,169 | 0,496 |
2113,3 | 0,164 | 0,153 | 0,025 | 0,155 | 0,496 |
2519 | 0,157 | 0,181 | 0,019 | 0,145 | 0,501 |
2906,7 | 0,151 | 0,208 | 0,013 | 0,138 | 0,51 |
3294,4 | 0,147 | 0,236 | 0,008 | 0,132 | 0,523 |
3682,1 | 0,143 | 0,264 | 0,005 | 0,127 | 0,539 |
Як приклад, покажемо порядок розрахунку для L= 1743,6 км.
Сумарна довжина k маршрутів, км:
(км)
Коефіцієнт пересадочності:
Щільність дорожньо-вуличної мережі, км/кв. км:
(км/кв.км)
Маршрутний коефіцієнт:
Щільність маршрутної мережі, км/кв. км:
(км./кв. км)
Середня відстань переміщення пассажира, км:
(км)
Середня відстань поїздки пассажира, км:
(км)
Витрати часу на підхід до зупинки, год:
(год)
Витрати часу на очікування рухомого складу, год:
(год)
(шт)
Витрати часу на пересадку, год:
(год)
Витрати часу на рух, год:
(год)
Сумарні витрати часу на переміщення, год:
(год)
На основі даних таблиці 1.2 на одному графіку (рис. 2.1) будують залежності tn=f(Lk), tо=f(Lk), tnр=f(Lk), tр=f(Lk), t=f(Lk).
Рис. 2.1. Графік залежності витрат часу від сумарної довжини маршрутів
Мінімальне значення t за графіком t=f(Lk) визначає оптимальну маршрутну мережу загальною довжиною Lопт. У даних умовах оптимальне значення сумарних витрат часу на переміщення становить 0,496 год, за умови, що Lk дорівнює 1743,6 км. Розрахунок оптимальних характеристик маршрутної мережі: kпер, kм, σмм, lп, lc при Lk= Lопт. = 1743,6 наведено вище.
Середня добова рухомість населення, поїздок:
(їздки)
Вибирають та обгрунтовують мінімальний - Іmin, максимальний – Іmax, та середній – Іc інтервали руху транспортних засобів на маршрутах
Мінімальний інтервал руху транспортних засобів на маршрутах становить 2 хв = 0,03 год, так як організовувати менший інтервал руху транспортних засобів неможливо, внаслідок відхилень від графіку руху транспортних засобів на маршруті. Максимальний інтервал приймається рівним 15 хв = 0,25 год, так як саме стільки максимум буде чекати пасажир на зупинці, після чого, найімовірніше, віддасть перевагу іншому виду транспорта. Середній інтервал руху приймаємо рівним 5 хв = 0,08 год. Саме цей час забезпечить достатню високу якість перевезень.
Середня місткість рухомого складу, пас:
(пас.)
Де: КН – коефіцієнт, що враховує нерівномірність пасажиропотоку у часі (КН = 2,5 – 2,8);
γ – середньодобовий коефіцієнт використання місткості рухомого складу (γ = 0,2 - 0,3);
Тп – час роботи транспорту на маршрутах міста (Тп = 18 год).
Математичне очікування середньої добової потужності пасажиропотоку на маршрутах, пас.км/км:
Припустивши, що А розподілено за нормальним законом і σ = А/3,
визначимо необхідний інтервал місткості рухомого складу.
Задача розв’язується графічним шляхом. Графік розподілу потужності пасажиропотоку f(A) поєднують із шкалою місткості рухомого складу. Точка середньої розрахункової місткості сполучається із значенням середньої потужності пасажиропотоку. Потім знаходять найближчу місткість автобуса – q1, від цієї точки проводять лінію паралельно штриховій лінії. Вона визначає А1. Величинам А1 та q1 приписуються перевезення з інтервалом Іс.
З умови пропорційності пасажирообігу інтервал руху визначають:
Якщо знайдений таким шляхом інтервал Аmin - Аmax покриває всю площу графіку, то для освоєння пасажирських перевезень на всіх маршрутах достатньо мати єдину модель рухомого складу із середньою місткістю q1 Якщо площа графіка не перекрита, то необхідно визначити середню місткість рухомого складу розташовану на кордонах інтервалу Аmin - Аmax. Для цього нижній межі інтервалу приписують пасажироперевезення з інтервалом та визначають:
А2 проектуючи на вісь q і знаходять точку q’. Найближча до цієї точки місткість рухомого складу – q2 визначає другу модель транспортного засобу. Проекцією точки q2 на вісь А одержують точку А3. Підстановкою значення А3 замість А1 у формули, визначають кордони потужностей пасажиропотоку (Аmin - Аmax), який може бути засвоєний другою моделлю рухомого складу. Автомобіль пасажиромісткістю q = 70 пасажирів – ЛАЗ -А.144, а пасажиромісткістю q = 12 пасажирів – «ГАЗель» - 32213.
Аналогічні операції виконують до тих пір, поки не буде покрита вся площина графіка інтервалами потужності пасажиро потоку з різними середніми значеннями, які визначають доцільні для використання моделі рухомого складу. При цьому кордони потужності пасажиро потоку, що засвоюються рухомим складом різної місткості, мають дещо перекриватись.
Зони перекриття ділять вертикальними лініями В-В на дві частини. Місце проведення цих ліній визначають з урахуванням можливих інтервалів руху автобуса на маршрутах. Лінії поділу зон перекриття визначають кордони використання рухомого складу різних марок.
Імовірність попадання випадкової величини в кожний із визначених інтервалів:
Де: Ф(-) – функція нормального закону розподілу;
α та β – нижній та верхній кордони інтервалу.
=Ф(-1,54) – Ф(-3) = 0,0618 – 0,0014 = 0,0604
= Ф(3) – Ф(-1,54) = 0,9986 – 0,0618 = 0,9368
Необхідна кількість рухомого складу:
1) од.
Кількість автобусів за моделями:
Де: Рі визначається за залежністю
1) Nai = 1048*0,9368 = 982 од.
2) Nai = 1048*0,0604 = 66 од.
Отже, це значить, за заданою ймовірністю необхідно обрати 982 автомобілів пасажиромісткістю q = 70 пасажирів і 66 автомобілів пасажиромісткістю q = 12 пасажирів.
3. Вибір транспортно-технологічної схеми доставки вантажів у магістральному сполученні
Основними елементами обґрунтування вибору транспортно-технологічної схеми доставки вантажів є: вирішення транспортної підготовки вантажів (використання засобів укрупнення вантажних місць), розгляд прямого (автомобільного) і змішаного (водно-автомобільного і залізнично-автомобільного) сполучень, вибір найкращого виду сполучення, оптимізація обсягу поставки.
Середньорічний обсяг сировини, яку потребує завод, млн.т.:
Qср =(Qmin + Qmax)/2 = (3+6)/2 = 4,5 млн т.
Вихід готової продукції, млн.т.:
Qг = 0,01*ξ* Qср = 0,01*5*4,5 = 0,225 млн т.
Річна поставка вантажу в м. В, млн.т.:
Q = 0,01* η* Qг = 0,01*5*0,225= 0,011 млн т, де η = 5 %.
Поставка вантажу на добу, т:
Qд = (Q*1000000)/365 = (0,011*1000000)/365 = 30,822 т
Обсяг вантажу, який прибуває на адресу одного споживача, т:
g = Qд /N0 = 30,822/10 = 3,082 т
Об’єм вантажного місця, м³:
Vвм = a*b*h = 0,1*0,3*0,4 = 0,012 м³.
Кількість вантажних місць в поставці одному споживачу:
nг = g/gв = 3,082/0,024 = 129
Об’єм поставки вантажу одному споживачу, м³:
Vв = nг* Vвм = 129*0,012 = 1,548 м³.
Для забезпечення механізації навантажувально-
Схема розміщення вантажу в контейнері:
Nl= L/l=2,6/0,1 = 26
Nb= B/b=2,1/0,3= 7
Nh= H/h=2,4/0,4= 6
Загальна кількість місць у контейнері:
N= Nl+ Nb+ Nh= 26*7*6=1092
Так, як 1092>129, 5>3,082 для выдправлення на адресу одного споживача достатньо одного контейнера.
Потрібно визначити альтернативні транспортно-технологічні схеми доставки вантажу за участю різних видів транспорту.
Пряме автомобільне сполучення
Для транспортування вантажу і формування укрупнених вантажних місць надалі будуть використовуватись контейнери УУК-5 вантажопідйомністю 5 т, з об’ємом 28,224 м³ і власною вагою 1 т. Такий вид ЗУВМ вимагає мінімум часу на навантаження/розвантаження та забезпечує зберігання вантажу в процесі доставки. Цей варіант вибору ЗУВМ є також найдоцільнішим з точки зору тарифу за користування.
Оскільки вага вантажу, що має надходити на одного вантажоотримувача, дорівнює 3,082 т, а вага контейнера 1 т, то вага укрупненого вантажного місця становитиме 4,082 т. Вантажопідйомність контейнера 5 т, отже, на одного клієнта потрібно один неповністю завантажений контейнер УУК-5.
Оскільки вантажоотримувачів 10, то для транспортування вантажу використовується 10*1=10 неповністю завантажених контейнерів.
Для транспортування вантажу найкраще підходить автомобіль ЗІЛ –4331 вантажопідйомністю 5 т. Габарити : довжина – 4,682 м, ширина - 2,356 м, висота – 2,81 м. Габарити дозволяють транспортувати контейнер на одному транспортному засобі (адже габарити контейнера 2,6х2,1х2,4).
Необхідна кількість транспортних засобів: 10 автомобілів по 1 контейнеру УУК-5 в кожному.
Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності автомобіля визначається за середньозваженими величинами:
γа =qвм/qa =4,082/5 = 0,816
де
qвм - вага укрупненого вантажного місця, т;
qa - вантажопідйомність автомобіля, т.
1. Витрати на формування засобу укрупненого вантажного місця, млн. у.о.: