Складська логістика: поняття, основні завдання та функції

Склад обробляє три види потоків:

• вхідні ,полягають в розвантаженні та прийманні вантажів;
• внутрішні, полягають в розміщенні, зберіганні, відбиранні, комплектуванні та упакуванні відправлень;
• вихідні – завантаження на транспортні засоби.

     Взагалі систему складування розглядають  як сукупність техніко-економічної, функціональної підсистем та підсистеми, що здійснює підтримку логістичного процесу, це можна зобразити в вигляді  таблиці(табл.. №2).

                                                                                                   Таблиця 2

     Підсистеми  системи складування 

 
 

Відповідно  до цього управління складською системою здійснюється за трьома напрямками:

• управління надходженням товарів. Передбачає забезпечення запасами, контроль поставок, організація транспортних засобів, що здійснюють доставку на склад, контроль якості;
• управління внутрішньо складськими операціями;
• управління збутом товарів. Передбачає оформлення та експедирування, організація транспортних засобів, що здійснюють доставку одержувачам, контроль за виконанням замовлень, інформаційне та інші види обслуговування одержувача.

     Отже, склади є одним із найважливіших  елементів логістичної системи. Об'єктивна необхідність у спеціально обладнаних місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку, починаючи від первинного та закінчуючи кінцевим споживачем. Цим пояснюється наявність великої кількості різноманітних видів складів.

Класифікація  складів:

1. За розмірами складів:

• невеликі (загальна площа в декілька сотень кв.м);

• склади - гіганти (в сотні тисяч кв. м).

2. За конструктивними ознаками:

• закриті (розміщені в окремих приміщеннях);
• напівзакриті;
• відкриті.

3. За характером діяльності:

• матеріальні (постачальницькі) склади;
• внутрішньовиробничі (міжцехові та внутрішньоцехові);
• збутові.

4. За формою власності:

• колективного користування;
• індивідуального користування.

5. За призначенням вантажів:

• склади продукції виробничо-технічного призначення;
• склади товарів народного споживання.

6. За ступенем автоматизації:

• немеханізовані;
• комплексно-механізовані;
• автоматизовані;
• автоматичні.

7. За можливістю доставки та вивозу вантажу:

• пристанційні або портові;
• прирейкові;
• глибинні.

8. За видом та характером матеріальних цінностей, що зберігаються на складі:

• спеціалізовані;
• змішані або універсальні.

     До  основних функцій складів належать такі:

     1. Перетворення виробничого асортименту вантажів у споживчий асортимент відповідно до попиту.

     2. Приймання, складування та зберігання матеріальних цінностей.

     3.Транспортування вантажів. Для скорочення транспортних витрат склад може здійснювати функцію об'єднання (унітизацію) невеликих партій для декількох замовників, до повного завантаження транспортного засобу.

     4. Надання різноманітних послуг: підготовка  товарів для продажу (фасування  продукції, заповнення контейнерів,  розпакування, перепакування та  ін.); контроль за функціонуванням  пристроїв та обладнання, монтаж; надання товарного вигляду продукції,  необхідна обробка; надання транспортно-експедиційних  послуг та ін.

     Будь-який склад обробляє три види матеріальних потоків: вхідний, вихідний та внутрішній. Наявність вхідного потоку означає необхідність розвантаження транспорту, перевірки кількості та якості вантажу, що перебуває. Вихідний потік зумовлює необхідність навантаження транспорту, внутрішній потік пов'язаний з необхідністю переміщення вантажу всередині складу. Перетворення матеріальних потоків проводиться шляхом розформування одних вантажних одиниць (наприклад, партій) та формування інших. Це означає необхідність розпакування, комплектації нових вантажних одиниць, їх пакування та перетарування.

     Складська логістика охоплює всі основні  функціональні сфери, що пов'язані  з організацією руху матеріальних потоків  на мікрорівні. Тому логістичний процес на складах є набагато ширшим, ніж просто технологічний процес переробки вантажів .

     Умовно логістичний процес на складах можна поділити на три складові:

     1) операції, що спрямовані на координацію роботи служби закупівлі;

     2) операції, що безпосередньо пов'язані  з переробкою вантажів та оформленням  необхідних документів (розвантаження,  внутрішньоскладське транспортування, складування, комплектація, комісіонування замовлень, транспортування та експедирування замовлень, збирання і доставка порожніх товароносіїв, інформаційне обслуговування складу);

     3) операції, що направлені на координацію роботи служби продажу.

     Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запорукою його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу треба додержуватися таких принципів:

1. проводити раціональне планування складу при виділенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та вдосконаленню процесу переробки вантажу;
2. ефективно використовувати простір складу при розміщенні обладнання, що дозволяє підвищити потужність складу;
3. використовувати універсальне обладнання, яке виконує різноманітні складські операції, що призводить до істотного скорочення парку підйомно-транспортних машин;
4. мінімізувати маршрути внутрішньо складського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і зростання пропускної спроможності складу;
5. здійснювати уніфікацію партій відвантажень та використовувати централізовані доставки, що дозволяє істотно знизити транспортні витрати;
6. максимально використовувати можливості інформаційної системи, що значним чином скорочує час та витрати, пов'язані з документооборотом та обміном інформацією, тощо.

     Іноді резерви раціональної організації  логістичного процесу (навіть і незначні), полягають у простих речах: розчистці  загромаджених проходів, покращенні системи освітлення, наукової організації  робочого місця. У пошуку резервів ефективності функціонування складу немає дрібниць, все повинно ретельно аналізуватися, а надалі використовуватися для поліпшення організації логістичного процесу.

     Система складування передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним. У процесі розробки системи складування необхідно враховувати всі взаємозв'язки та взаємозалежності між зовнішніми (що входять на склад та виходять з нього) та внутрішніми (суто складськими) матеріальними потоками та пов'язані з ними фактори (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу тощо).

     Вибір раціональної системи складування  повинен здійснюватись у такій  послідовності:

• визначення місця складу у логістичному ланцюжку та виділення його функцій;
• визначення загальної спрямованості технічної оснащеності складської системи (механізована, автоматизована, автоматична);
• визначення мети та завдань щодо розробки системи складування;
• вибір елементів кожної складської підсистеми;
• створення комбінацій обраних елементів усіх підсистем;
• здійснення попереднього вибору конкурентоспроможних варіантів з усіх технічно можливих;
• проведення оцінки кожного конкурентоспроможного варіанту;
• здійснення альтернативного вибору раціонального варіанту.

     Для обслуговування складів використовують різноманітні підйомно-транспортні  машини і механізми, їх вибір тісно  пов'язаний з уже переліченими підсистемами і залежить від характеристик  самих технологічних засобів  і загальної спрямованості технічної  оснащеності складу.

     Вибір складу проводиться за простим співставленням прибутку та витрат. А при проектуванні логістичної системи склад потрібен лише тоді, коли створює переваги сервісу, або призводить до зниження витрат.

     Висновок: Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запорукою його рентабельності. Складська логістика охоплює всі основні функціональні сфери, що пов'язані з організацією руху матеріальних потоків на мікрорівні. Тому логістичний процес на складах є набагато ширшим, ніж просто технологічний процес переробки вантажів.

     Склади є одним із найважливіших елементів логістичної системи. Об'єктивна необхідність у спеціально обладнаних місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку, починаючи від первинного та закінчуючи кінцевим споживачем. Цим і пояснюється наявність великої кількості різноманітних видів складів 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Задача  №1.

     Потреба в продукції підприємства складає 125000одн./рік. Витрати на замовлення складають 120 грн.. Витрати на зберігання одиниці запасу складають 40% його вартості. Підприємство має можливість купувати продукцію зі знижками:

9. Замовлення до 1000 одиниць – за ціною 78 грн. за одиницю ;
10. Замовлення більше 1000 одиниць – за ціною 60грн. за одиницю.

     Розрахуйте  оптимальний розмір замовлення з  урахуванням оптових знижок. 

Розв’язок:

     Для розрахунку оптимальний розмір замовлення до 1000 одиниць – за ціною 78 грн. за одиницю, використовуємо дану формулу: 

Q – розмір замовлення, що поповнює запас;

S – потреба в запасах на плановий період;

A – витрати на розміщення одного замовлення;

i – частка, що визначає затрати зберігання продукції, до її ціни.

C – ціна одиниці запасу. 

 = 96154 грн.

 
Т=+=*I+*A+C*S

 
- витрати на зберігання запасів;

- витрати на розміщення  замовлення;

- вартість замовлення.

Q – розмір замовлення, що поповнює запас;

S – потреба в запасах на плановий період;

A – витрати на розміщення одного замовлення;

І –  витрати на зберігання одиниці запасу за певний період.

C – ціна одиниці запасу.

Т=+=*I+*A*C*S

Т=96154+120+7500000=96154+120+60*125000

Т=7596274=7596274тис./грн..

Відповідь: оптимальний розмір замовлення враховуючи оптові знижки становить 7596274тис./грн..