Складська логістика: поняття, основні завдання та функції

Зміст

1. Складська логістика: поняття, основні завдання та функції…………….3
2. Задача №1…………………………………………………………………..12

     Потреба в продукції підприємства складає 125000одн./рік. Витрати на замовлення складають 120 грн.. Витрати на зберігання одиниці запасу складають 40% його вартості. Підприємство має можливість купувати продукцію зі знижками:

• Замовлення до 1000 одиниць – за ціною 78 грн. за одиницю;
• Замовлення більше 1000 одиниць – за ціною 60грн. за одиницю.

     Розрахуйте  оптимальний розмір замовлення з  урахуванням оптових знижок.

3. Задача №2 ……………………………………………………………….…14

    Підприємство  виробляє три види продукції. У наступному році необхідно виготовити: продукції виду «А» - 150 одиниць, «Б» - 230 одиниць, «В» - 420 одиниць. Визначте обсяги закупівлі матеріальних ресурсів на наступний рік за таких умов:

     а) для вироблення одиниці виду «А»  необхідно 200кг. тонколистової сталі  товщиною 2 мм і 20кг. Фарби ГТФ- 115;

     б) для вироблення одиниці продукції  «Б» потрібно 150кг. тонколистової  сталі товщиною 2 мм і 10кг. полістиролу  і 10м. проводу товщиною 1,5 мм;

     в) для вироблення одиниці продукції  типу «В» необхідно 20кг. полістиролу  і 5м. проводу товщиною 1,5 мм;

     г) для ремонтно-експлуатаційних робіт  потрібно 800 кг. тонколистової сталі  товщиною 2 мм і 200кг. Фарби ГТФ- 115.

ґ) для  дослідницької роботи слід придбати 100кг. полістиролу;

     д) залишки матеріалів на початок і  кінець наступного року становлять по:    тонколистової сталі товщиною 2 мм відповідно 300 і 450 кг.,

     полістиролу – 300кг. і 320 кг.

     фарби ПФ-250 – 80 і 50 кг.,

     проводу товщиною 1,5мм – 97 і 100м. 
 

  
 
 
 
 

   

1. Складська логістика: поняття; основні завдання та функції.

   Будь-якій фірмі чи будь-якому підприємству доводиться зберігати товар до моменту його продажу. Організовувати зберігання необхідно тому, що цикл виробництва і споживання рідко збігаються. Виробництво багатьох сільськогосподарських товарів є сезонним, хоч попит на них існує постійно. Організація складського зберігання продукції дає змогу уникнути цих суперечностей. Раціональна організація складського господарства безпосередньо впливає на економіку підприємств, оскільки втрати матеріалів під час зберігання, витрати на вантажно-розвантажувальні роботи та складські операції збільшують собівартість продукції.

   Потреба у зберіганні товару до моменту його продажу зумовлена:

   а) наявністю широкого контингенту  споживачів, витратами багатьох видів  матеріальних ресурсів;

   б) недостатністю складського товарообороту  деяких видів продукції виробничо-технічного призначення;

   в) збільшенням мінімальних норм транзитного  відвантаження, що призводить до зростання  запасів засобів виробництва  у суспільному господарстві;

   г) подальшим розвитком засобів  виробництва;

   д) впровадженням прогресивних форм обслуговування споживачів з боку постачальницько-збутових організацій;

   є) підвищенням техніко-організаційного  рівня баз та складів і зниженням  завдяки цьому собівартості складських переробок вантажу, що створює реальні  можливості для зниження складських націнок та скорочення розриву між  транзитними та складськими формами  зберігання.

   Фірма повинна вирішити питання щодо необхідної для неї кількості пунктів  зберігання. Чим більше, таких пунктів, тим швидше можна доставити товар споживачам, однак при цьому зростають витрати. Рішення щодо кількості пунктів зберігання треба приймати, пов'язуючи між собою проблеми сервісу та витрат на розподіл. Одні фірми зберігають частину товарного запасу на самому підприємстві або недалеко від нього, а інші - на складах у різних частинах країни. Фірма може мати власні склади або орендувати місце на складах громадського користування. Можливості контролю значно виші, коли фірма має власні склади. Однак при цьому склади зв'язують капітал, а на потребу змінити місця зберігання фірма не може реагувати достатньо гнучко. З іншого боку, склади громадського користування не тільки стягують платню за орендовані фірмою площі, а й надають додаткові (платні) послуги (огляд, пакування, відвантаження товару, оформлення рахунків-фактур). Користуючись послугами складів громадського користування, фірма має широкий вибір як місць зберігання, так і типів складських приміщень. Фірми користуються складами тривалого зберігання і транзитними. На складах тривалого зберігання товар перебуває протягом середнього або тривалого відрізка часу. На транзитні склади надходять товари від різних підприємств та постачальників, і їх якомога швидше відвантажують до місць призначення.

   Технічна  політика в умовах ринкової економіки  має бути спрямована на підвищення рівня механізації та автоматизації  складських процесів і приведення Їх у відповідність з рівнем розвитку основного виробництва промислових підприємств.

   Старі багатоповерхові склади з тихохідними  вантажопідйомниками та неефективною системою вантажно-розвантажувальних  робіт не можуть конкурувати з  новими одноповерховими автоматизованими складами, що обладнані сучасними  системами вантажопереробки і працюють під контролем центральної ЕОМ. Поряд з автоматизацією складських операцій потрібно: впроваджувати нові види машин та обладнання; підвищеної потужності; використовувати прогресивні  будівельні матеріали й конструкції  при зведенні об'єктів; удосконалювати об'єкти з урахуванням досягнень  вітчизняного та зарубіжного досвіду  проектування.

   Рішення щодо кількості товарно-матеріальних запасів — ще одна проблема у сфері логістики, яка впливає на задоволення потреб споживачів. Тому тим, хто діє на ринку, хотілося б, щоб фірма мала запаси товару, достатні для негайного виконання усіх замовлень клієнтів. Однак зберігання таких великих запасів для фірми є нерентабельним, У міру підвищення сервісу для клієнтів витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів стрімко зростають. Керівництво має бути обізнаним у тому, достатньо чи недостатньо зростають збут і прибутки, для того щоб виправдати збільшення кількості товарних запасів. Тільки після цього воно може прийняти рішення щодо доцільності замовлення додаткових партій товару і визначити їх кількість.

   У системі логістики розрізняють запаси у виробництві, страхові та сезонні. Запаси у виробництві поділяються на запаси, необхідні безпосередньо для виробництва, і транспортні, тобто ті, що створюються при транспортуванні ресурсів. Страхові запаси необхідні для того, щоб вирівняти коливання попиту. Вони виконують буферну функцію, а поповнюються тоді, коли рівень їх спадає до або нижче тих обсягів, які визначають необхідність поновлення замовлень ресурсу відповідно до встановлених норм. Сезонні запаси потрібні для задоволення попиту, що виникає в обумовлений період. У міжсезонний період у такому разі спостерігається зменшення кількості запасів, а при підвищенні попиту - зростання. Кількість запасів при використанні концепції логістики залежить від часу їх поповнення, транспортної моделі надійності обслуговування, витрат на складську обробку запасів.

   Склади  виконують дві основні функції залежно від угод, що планується досягти-економічні та сервісні, їх можна відобразити за допомогою таблиці:

                                                                   Таблиця 1.

                        Основні функції складів

 

   Отже, складування – логістична операція щодо утримання запасів учасниками логістичного каналу та забезпечення цілісності запасів, оптимального їх розміщення, обліку, постійного оновлення та безпечних  методів роботи.

   Логістика складування – галузь логістики, що займається питаннями розробки методів  організації складського господарства,системи  закупівель, прийняття, розміщення, обліку товарів та управління запасами з  метою мінімізації витрат, пов’язаних зі складуванням та переробкою товарів.

   Склад є як складна система, так і  складова інтегрована частина логістичного ланцюга, яка формує основні вимоги до системи складування, встановлює цілі та критерії її оптимального функціонування, формує основи розробки системи складування.

   Процес  організації ефективного складського  господарства включає наступні етапи, які включає наступні етапи, які  включають як формування логістичної  системи складів, так і формування логістичних систем окремих складів:

• визначення необхідності створення власного складу;
• визначення місця розташування складів та їх розмірів;
• вибір типу складу;
• проектування логістичної системи складу;
• визначення оптимальної кількості складів.

     Рішення щодо створення складу приймається  виходячи з того, на скільки оптимального сполучені вхідні, внутрішні та вихідні  потоки логістичної системи.

     Вибір типу складу передбачає вибір між  власним складом, складом колективного користування або контрактним складом  та ведеться на основі економічних  розрахунків з урахуванням логістичних  рекомендацій.

     Оптимальна  кількість складів та їх географічне  розміщення визначається місцезнаходженням споживачів та виробників, а також особливостями товарів. Кількість складів логістичної системи здійснює суттєвий вплив на логістичні витрати та рівень сервісу.

     Якщо  ж розглядати розміщення складів  то існує лише три різновиди:

1. Поряд із споживачами.

Метою є забезпечення високого рівня обслуговування клієнтів.

2. Поряд з місцями вироблення товарів.

Метою є забезпечення формування великих  партій продукції для клієнтів.

3. Проміжне розміщення.

Використовується  за достатньо рівномірної віддаленості виробників та клієнтів.

Організовується складська система за двома типами:

1. З декількох однотипних складів;
2. Один великий центральний склад та група менш потужних складів, що отримують товари з центрального та обслуговують свої регіони.