Митний контроль

 

З метою вдосконалення організації митного контролю та запровадження в митницях єдиного порядку митного оформлення в Україні наказом Держмитслужби України від 20 квітня 2005 р. № 314 затверджено Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації. На його основі кожною митницею розробляються й запроваджуються відповідні технології митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів, в яких враховується специфіка роботи тієї чи іншої митної установи.

 

Відповідно до ч. З ст. 40 МК типові технологічні схеми пропуску через державний кордон різних видів товарів та транспортних засобів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Технологічні схеми митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон передбачають цілодобовий режим здійснення митних процедур.

 

 

3. Форми та методи здійснення  митного контролю

 

 

 

3.1 Права та обов’язки учасників  митного контролю

 

На відміну від організації  митного контролю здійснення митного  контролю — це практична реалізація посадовими особами митних органів контрольних повноважень за допомогою форм і методів, передбачених митним законодавством, з метою забезпечення дотримання суб'єктами переміщення встановлених митних правил, за результатами якої приймається рішення про закінчення митного оформлення.

 

 При проходженні митного  контролю громадяни мають право:

 

а)       бути присутніми під час огляду предметів, що їм належать;

 

б)       своєчасно і  повно ознайомлюватись з офіційними текста ми законів, інших правових актів, які стосуються митної справи;

 

в)       залишати в митниці  на збереження валюту, цінності, речі, предмети, що не пропускаються через  кордон митницею.

 

При проходженні митного контролю громадяни зобов'язані: виконувати законні вимоги службових осіб митних органів; подавати митниці для проведення митного контролю декларацію та інші документи, передбачені чинним законодавством; самостійно на вимогу митника розпаковувати та запаковувати речі, предмети, які підлягають митному контролю, відкривати багаж, ручну поклажу, місткості та інші місця [7ст.4]

 

При здійсненні митного контролю посадові особи митних органів мають право:

 

- доступу на будь-яку територію  чи в приміщення, де знаходяться  предмети, що підлягають митному  контролю;

 

- перевіряти відомості, заявлені  громадянами в митних деклараціях та інших документах, що необхідні для митного контролю;

 

- використовувати технічні та  спеціальні засоби, безпечні для  життя та здоров'я громадян, тварин  і рослин, а також залучати  спеціалістів та експертів для  участі в здійсненні митного контролю;

 

- зупиняти в зонах митного  контролю осіб, якщо є підстави  вважати, що вони мають при  собі або в несупроводжуваному  багажі предмети, що підлягають  обов'язковому декларуванню, оподаткуванню,  чи належать до предметів, переміщення  яких заборонено або обмежено;

 

- здійснювати огляд та переогляд  речей з розпакуванням місць  багажу;

 

- не пропускати через митний  кордон предмети, валюту, цінності, переміщення яких заборонено  або якщо воно повинно супроводжуватись  поданням законодавчо встановлених спеціальних дозвільних документів;

 

- готувати матеріали для вирішення  судом питання щодо вилучення  без повернення та відшкодування  вартості предметів,

 

- заборонених згідно з законодавством  до переміщення через митний  кордон, на тій підставі, що вони  можуть завдавати шкоди незалежності, економічним та політичним інтересам, суверенності, самостійності держави, становити загрозу життю, здоров'ю населення та навколишньому середовищу;

 

- оцінювати вартість предметів,  що підлягають митному обкладенню;

 

- приймати від громадян кошти для сплати податків, митних зборів, ПДВ, акцизного збору;

 

- при виявленні предметів контрабанди  чи порушення митних правил  вилучати предмети, за необхідності  разом з тайниками, складати  протокол про порушення з метою  притягнення до відповідальності і забезпечення стягнення штрафу;

 

- у виняткових випадках проводити  особистий догляд;

 

- опитувати громадян в зв'язку  з виконанням своїх службових  обов'язків щодо проведення митного  контролю;

 

- затримувати громадян, що вчинили  порушення митних правил, на термін до 3-х годин з моменту закінчення митного контролю, для осіб в нетверезому стані — з моменту витверезіння.

 

При виконанні службових обов'язків  працівники митниці зобов'язані:

 

— дотримуватись чинного законодавства  з метою забезпечення прав і законних інтересів громадян, не припускати дій, що принижують їх честь та гідність чи завдають їм неправомірної шкоди;

 

— у разі відмови пропустити через  митний кордон України предмети, валюту чи цінності надавати зацікавленим особам вичерпні роз'яснення щодо вимог чинного митного законодавства, порядку оформлення, виконання яких забезпечить можливість такого пропуску;

 

— інформувати у встановленому  порядку громадян про митні правила, що діють на території України;

 

— доповідати про всі факти виявлення прихованих від митного контролю товарів та предметів.

 

 

 

3.2 Форми митного контролю

 

Митний контроль проводиться у  формах, визначених ст. 41 МК, а саме:

 

1)  перевірка документів і  відомостей, необхідних для митного  контролю;

 

2)  митний огляд (огляд та переогляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд);

 

3)  облік товарів і транспортних  засобів, що переміщуються через  митний кордон України;

 

4)  усне опитування громадян  і посадових осіб підприємств;

 

5)  перевірка системи звітності  й обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності,

 

 достовірності, повноти нарахування  та сплати податків і зборів, які відповідно до законів  справляються при переміщенні  товарів через митний кордон  України;

 

6) огляд територій і приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

 

7)  в інших формах, передбачених  МК та іншими законами України  з питань митної справи.

 

Залежно від конкретних об'єктів  і суб'єктів контролю і його цілей  зазначені форми виявляються  по-різному. Але в усіх випадках загальним правилом митного контролю є неприпустимість заподіяння неправомірної шкоди особам, їхнім товарам і транспортним засобам [11.ст4]

 

Перевірка документів і відомостей, необхідних для митного контролю. Митний контроль здійснюється шляхом перевірки документів і відомостей, необхідних для митних цілей. Цілі при митному контролі визначаються за тими документами та відомостями, що надає особа, яка переміщує товар чи транспортний засіб через митний кордон.

 

Відповідно до ч.2 ст. 45 М К перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу. На виконання даної норми Кабінет Міністрів України постановою від 1 лютого 2006 р. № 80 «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» встановив, по-перше, перелік документів, обов'язкових для подання (митна декларація, товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Air Waybill), коносамент (Bill of Lading) тощо, зовнішньоекономічний договір, рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару; по-друге, визначив перелік документів, необхідність подання яких визначається нормативно-правовими актами Держмитслужби з урахуванням мети переміщення, виду транспорту, характеру товару, способів розрахунку та інших факторів, що впливають на митні процедури.

 

За своїм призначенням документи, необхідні для митних цілей, можуть бути віднесені до таких груп —  це транспортні документи, торгові  документи, митні документи й  інші документи.

 

До транспортних документів належать ті, за якими товари переміщуються  через митний кордон під час перевезення залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом — накладні, коносаменти (для залізничного транспорту також дорожні відомості, вагонні аркуші, передатні відомості, багажні квитанції), інші. До торгових документів належать: контракти, рахунки-фактури, специфікації, інвойси, пакувальні документи, що складаються постачальниками товарів.

 

Наприклад, при пропуску осіб, особисті речі яких звільняються від митного  огляду, митний контроль закінчується перевіркою документів, на підставі яких надано пільгу.

 

До митних відносять документи, видані й засвідчені в належному  порядку посадовими особами митних органів. До інших документів належать: сертифікати відповідності якості, карантинні, дозвільні документи  інших органів, якими повинні супроводжуватися деякі товари; військові перепустки; установчі документи, що дають право юридичним і фізичним особам здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, і їм подібні документи.

 

Особи, що переміщують товари і  транспортні засоби через митний кордон або особи, які здійснюють діяльність, контроль за якою покладено на митні органи (наприклад, митні перевізники), зобов'язані представляти митним органам документи і відомості, необхідні для митного контролю.

 

Усі чотири групи документів мають пряме відношення до здійснення митного контролю за переміщуваними через митний кордон товарами і транспортними засобами, усі вони мають уважно перевірятися посадовими особами митних органів, перш ніж буде прийняте рішення про випуск і використання товарів і транспортних засобів відповідно до змісту застосованого до них митного режиму.

 

Зазначені документи повинні містити  відомості, що дозволяють ідентифікувати товари і транспортні засоби. Такими відомостями можуть бути: найменування одержувача товарів, найменування перевізника, короткі відомості про транспортний засіб (вид, назва, реєстраційний номер тощо) та інше. До відомостей також слід віднести узагальнену інформацію про комплектність товарів і їхню якість. Зазначені відомості необхідно подавати у випадку, якщо особа переміщує свій товар для здійснення зовнішньоекономічної діяльності в митних режимах, передбачених МК.

 

У деяких випадках, з метою дотримання законодавства, на деякі товари вимагається подання  посадовій особі митного органу дозвільних документів. Подані документи повинні бути справжніми, мати достовірні відомості і правильно документально оформлені. Посадові особи митного органу, що прийняли документи, уважно перевіряють їх на підставі митного законодавства й інших нормативних актів. При цьому можуть бути застосовані спеціальні технічні засоби — технічні засоби митного контролю [20cт.4]

 

На підставі міжнародних угод за участю України  деякі установи й організації  країн далекого і ближнього зарубіжжя  також мають право видавати дозвільні  документи. Достовірність зазначених відомостей може перевірятися також шляхом запиту в будь-який інший правоохоронний орган, податковий чи інший контролюючий орган України.

 

Окрім перевірки документів, посадові особи митних органів зобов'язані  перевіряти фактичний стан контрольованого  об'єкта на місці.

 

Митний огляд. Метою митного  огляду є контроль за належним обладнанням  транспортного засобу, виявлення  зовнішніх ознак наявності прихованих схованок, визначення способу здійснення огляду, цілісність засобів ідентифікації тощо. Огляд припускає перевірку, огляд зовнішнього вигляду вантажів, предметів, транспортних засобів без розкриття упакування, тари, без порушення цілісності товарів. Відповідно до ст. 55 МК з метою перевірки законності переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган має право на проведення огляду цих товарів і транспортних засобів.

 

Переогляд товарів і транспортних засобів провадиться за рішенням керівника митного органу або його заступника за наявності підстав вважати, що переміщуються товари через митний кордон України з порушенням норм МК та інших законів з питань митної справи [2 ст. 55 МК].

 

Огляд і переогляд здійснюються лише в присутності особи, яка переміщує товари і транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає їх під митним контролем. Положення небезспірне з огляду на можливість ситуації, коли немає змоги провести огляд у присутності суб'єкта переміщення. Розробниками МК пропозиція видалась слушною. Проте постає питання з понятими.

 

Процедурі огляду та переогляду переміщуваних  через митний кордон України ручної поклажі й багажу присвячено ст. 56 МК.

 

Огляду та переогляду можуть бути піддані предмети, щодо яких є підстави вважати, що вони:

 

а) підлягають санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю;

 

б) підлягають обліку чи обкладенню митом;

 

в) заборонені чи обмежені для переміщення.

 

З метою припинення переміщення  через територію України предметів, заборонених до транзиту, оглядові та переоглядові можуть підлягати речі громадян, які перетинають транзитом територію України або знаходяться в транзитній зоні міжнародного аеропорту. За загальним правилом огляд та переогляд речей громадянина здійснюється в присутності цього громадянина чи його уповноваженого представника, який діє на підставі належним чином оформленого доручення.

 

Проте за відсутності громадянина  чи його уповноваженого представника огляд та переогляд речей здійснюється, якщо: