Митний контроль

План

 

 

 

Вступ

 

1. Поняття, види та принципи  митного контролю.

 

1.1 Поняття митного контрол

 

1.2 Види митного контролю

 

1.3 Принципи, мета митного контролю

 

1.4 Тривалість перебування під  митним контролем

 

1.5 Місце митного контролю

 

2. Організація митного контролю

 

2.1 Поняття організації митного  контролю

 

2.2 Суб’єкти митного контролю

 

2.3 Об’єкт митного контролю

 

Розділ 3. Форми та методи здійснення митного контролю

 

3.1 Права та обов’язки учасників  митного контролю

 

3.2 Форми  митного контролю

 

Висновки

 

Список  використаної літератури

 

 

Вступ

 

 

 

Актуальність  теми. В умовах відпрацьованого механізму  митного контролю наслідками даного процесу стає скорочення попиту на імпортний товар, зменшення його постачання та відповідно зростання  цін на даний товар на внутрішньому ринку. Національні виробники товару, захищені імпортним митом, отримують виграш від зростання цін і розширення ринку збуту власної продукції. Митний тариф у даному випадку є дискримінаційним податком відносно іноземних виробників. За відсутності ефективної системи митного контролю митний тариф несе цільове навантаження дискримінаційного податку, але відносно національних виробників. Підвищення цін на імпортні товари за рахунок введення ввізного мита призводить до зростання рентабельності тіньових операцій у сфері імпорту та до пошуку легальних і нелегальних способів мінімізації митних платежів. Товари офіційних імпортерів та національних виробників втрачають конкурентоспроможність через обов’язкові нерідко непосильні податки, а контрабандний товар задовольняє існуючий попит на ринку.

 

Основна мета митного контролю - перевірка та виявлення за допомогою різних форм контролю відповідності проведених митних операцій та дій митному законодавству; дотримання фізичними та юридичними особами, які беруть участь у митній діяльності, встановлених митних правил і процедур, тобто порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

 

Об’єктом митного права є  суспільні відносини, які виникають  в зв’язку з переміщенням через  митний кордон.

 

Предметом митного права є норми  митного законодавства.

 

В 1 Розділі розглядається поняття  митного контролю та, залежно від  класифікаційних ознак можливе  виокремлення видів митного контролю, принципи та мета митного контролю. Висвітлюються тривалість перебування під митним контролем. В цьому Розділі розповідається, що митний контроль здійснюється у місцях розташування митних органів, а також в інших місцях, визначених законодавством про митну справу. Розглядаються функції митного контролю.

 

В 2 Розділі викладений матеріал організації митного контролю. Ефективне здійснення митним органом контрольної функції залежить від цілого комплексу організаційно-правових заходів, покликаних забезпечити необхідні передумови для дотримання усіма учасниками митних відносин норм митного законодавства. Розкривається поняття суб’єктів та об’єкту митного контролю. Правовий статус митного органу як суб’єкта митного кортролю зумовлюється поставленими перед Державою митною службою України завданнями.

 

В 3 Розділі висвітлені права та обов’язки учасників митного контролю. А також широко розкривається матеріал в яких формах проводиться митний контроль, визначених ст. 41 МК, а саме:

 

1) перевірка документів і відомостей, необхідних для митного контролю;

 

2) митний огляд

 

3) облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

 

4) усне опитування громадян і  посадових осіб підприємств;

 

5) перевірка системи звітності  й обліку товарів, що переміщуються  через митний кордон України;

 

6) огляд територій і приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби,що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

 

7) в інших формах, передбачених  МК та іншими законами України  з питань митної справи.

 

Залежно від конкретних об’єктів і суб’єктів контролю і його цілей  зазначені форми виявляються  по-різному. Але в усіх випадках загальним правилом митного контролю є неприпустимість заподіяння неправомірної шкоди особам, їхнім товарам і транспортним засобам.

 

 

 

1. Поняття, види та принципи  митного контролю

 

 

 

1.1 Поняття митного контролю

 

Категорію «контроль» в контексті реалізації митної політики держави слід розуміти в широкому та у вузькому розумінні слова. З одного боку, мова може йти про контроль як основний засіб забезпечення законності та дисципліни в сфері управління митною справою. З іншого — як діяльність посадових осіб митного органу, здійснювана у встановленій послідовності й спрямована на забезпечення дотримання чинного законодавства, яке регламентує порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон.

 

Таким чином, необхідно відрізняти контроль в митній галузі від митного контролю товарів та інших предметів. Крім того, поряд з обов'язковістю митного оформлення, контрольованість з боку митних органів є одним із принципів переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.

 

У чинному МК поняття митного  контролю визначено таким чином: митний контроль — це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в  межах своєї компетенції з  метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших  нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (п. 15 ст.1 МК).

 

Таким чином, одне із основоположних понять в митному праві означено, виходячи з суб'єктного складу митного  контролю та його головної мети. Відповідно до ч. 2 ст. 12 МК до митних органів належать спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці. Вони, згідно з ч. 2 ст. 11 МК, реалізуючи митну політику України, виконують одне з основних своїх завдань: виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи. Крім того, митні органи є державними контролюючими органами виконавчої влади [2.ст.12]

 

 

 

1.2 Види митного контролю

 

Залежно від класифікаційних ознак можливе виокремлення видів митного контролю. Зупинимося на головних з них.

 

За напрямком переміщення товарів  виокремлюють митний контроль імпортних  товарів (таких, що ввозяться на митну  територію України); експортних товарів (таких, що вивозяться з митної території України); транзитних (таких, що переміщуються через митну територію України) товарів.

 

За характеристиками товарів, що впливають  на здійснення митного контролю, можна  вирізнити такі його види: ручної поклажі; супроводжуваного багажу; несупроводжуваного багажу; валюти та валютних цінностей; енергоносіїв; культурних та історичних цінностей; лікарських засобів.

 

За порядком здійснення митного  контролю транспортних засобів митний контроль поділяється таким чином: автотранспортних засобів; морських та річкових суден; залізничних транспортних засобів; повітряних суден.

 

За характером участі в здійсненні контрольної функції митним органом  тієї чи іншої країни, що зумовлюється ступенем взаємодії митних установ  суміжних держав: односторонній —  митний контроль проводять, як правило, митні органи однієї із країн; двосторонній — при якому митні органи кожної з країн окремо здійснюють митний контроль; спільний — провадиться за єдиною технологічною схемою одночасно митними органами суміжних держав.

 

За кількістю разів переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон протягом певного періоду часу: первинний; вторинний.

 

За місцем проведення виділяють  такі види митного контролю: в спеціальній  зоні (зоні митного контролю); в тимчасовій зоні митного контролю.

 

За правовим режимом об'єкта митний контроль поділяють на: звичайний; спрощений; спеціальний.

 

Митний контроль поділяють також  за ступенем доступу до об'єкта контролю: фактичний (метою його є запобігання  несанкціонованому доступу до вимірювальних приладів, облік кількості та контроль якості енергоносіїв); документальний (контроль документів, оформлених для митних цілей).

 

Ті чи інші види митного контролю можуть об'єднуватися, перетинатися, доповнюватися, але в повному обсязі вони не замінюють  один одного. Так, під час перевезення підакцизних товарів при зміні виду транспортного засобу поєднуються митний контроль автомобільного та залізничного транспорту. Але вони не можуть бути спрощені за рахунок одне одного.

 

 

 

1.3 Принципи, мета митного контролю

 

митний контроль законодавство

 

Митний контроль є різновидом державного контролю, отже, він має здійснюватися  на принципах: законності, системності, систематичності, дієвості, гласності.

 

Водночас митному контролю властиві й специфічні принципи, що відрізняють його від деяких інших видів державної контрольної діяльності: вибірковості, мінімізації митних процедур, безперервності [2.ст3].

 

Принцип вибірковості означає, що при  проведенні митного контролю митні  органи вправі самостійно визначити  форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення дотримання митного законодавства України, інших нормативно-правових актів, в тому числі и міжнародних, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

 

Основна мета митного контролю —  перевірка та виявлення за допомогою різних форм контролю відповідності проведених митних операцій та дій митному законодавству; дотримання фізичними та юридичними особами, які беруть участь у митній діяльності, встановлених митних правил і процедур, тобто порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

 

 

 

1.4 Тривалість перебування під  митним контролем

 

При ввезенні митний контроль починається  з моменту перетинання товаром  і транспортним засобом митного  кордону України, а при вивезенні  — з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому порядку.

 

За загальним правилом, передбаченим ст. 43 МК, товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем  з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.

 

Завершується митний контроль, як правило, після проведення у повному  обсязі митного оформлення. Виняток  становлять митні режими, які передбачають перебування під митним контролем  протягом усього часу дії митного режиму [2 ст.43].

 

За перебування товарів і  транспортних засобів під митним контролем справляється митний збір. Порядок справляння мита, податку  на додану вартість, акцизного й  митних зборів при митному оформленні товарів і предметів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджений наказом Держмитслужби України від 12 січня 2006 р. № 5.

 

Товари з моменту пред'явлення  митному органу й до випуску відповідно до обраного митного режиму можуть зберігатися під митним контролем (ч. 1 ст. 99 МК). Питання це регулюється гл. 14 МК «Тимчасове зберігання» (статті 99—109), Положенням про склади тимчасового зберігання, затвердженим наказом Держмитслужби України від 7 жовтня 2003 р. № 674, а також гл. 24 М К «Зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів».

 

До моменту митного оформлення товари та інші предмети можуть зберігатися  на митних складах чи складах митниці.

 

Митним законодавством встановлюється вичерпний перелік товарів, що можуть зберігатися виключно на складі митого органу (2.ст. 166):

 

1)  не пропущені внаслідок  заборон чи обмежень і не  вивезені з території України  в день їх ввезення;

 

2)  ввозяться громадянами й  підлягають обкладенню податками  і зборами, але податки і  збори не сплачено;

 

3)  до закінченн строків тимчасового зберігання не були заявлені у відповідний митний режим;

 

4) заявлені у митний режим  відмови на користь держави.  Передані на зберігання митному  органу валютні цінності де  понуються в уповноважених банках  України.

 

Після митного оформлення й до моменту фактичного вивезення за межі України товари й предмети зберігаються під митним контролем у режимі митного складу (ст. 212 МК). Відповідно до ст. 216 МК для такого зберігання можуть використовуватися митні ліцензійні склади (МЛС), відкриття й експлуатація яких здійснюється відповідно до Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та ліцензійних умов.

 

Такі товари та інші предмети, як і  ввезені підакцизні товари, можуть зберігатися під митним контролем  у режимі митного складу протягом трьох місяців. Натомість строк зберігання товарів, увезених із-за меж митної території України, у режимі митного складу не може перевищувати трьох років. По завершенні вказаних строків товари, що вивозяться, мають бути вивезені, а товари ввезені — задекларовані в інший ніж митний склад митний режим [2. ст. 214].