Макрологістичні та мікрологістичні системи

МІНІСТЕРСТВО OСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра Маркетинку і логістики

 

 

 

Контрольна  робота 
на тему: 
«Макрологістичні та мікрологістичні системи»

 

 

 

Виконав:

студент групи  МЕ-13 
Микитка Юрій 
Прийняв:

Таранський  І.П

 

 

Львів 2013

Зміст

 

1. Основні поняття про логістичні системи
2. Завдання, функції і мета логістичних систем
3. Класифікація логістичних систем
4. Макрологістична система
5. Мікрологістична система
6. Висновок
7. Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні поняття про логістичні системи

Поняття логістичної  системи є одним із базових  понять логістики. Існують різні  системи, які забезпечують функціонування економічного механізму. В цій множині  необхідно розрізняти саме логістичні системи з метою їх аналізу та удосконалення.

Поняття логістичної  системи є похідним від загального поняття “система”. Тому надамо спочатку визначення загального поняття системи, а потім з’ясуємо, які системи  відносяться до класу логістичних.

Логістична система  — це організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками. Вона включає матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюгу (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюга. Логістична система є адаптивною системою зі зворотним зв'язком, яка виконує певні логістичні функції та операції (мал. 5). Як правило, вона складається з кількох підсистем і має розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем. В якості логістичної системи можна розглядати виробниче підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство.

Логістичні системи  вкладаються у загальноприйняте поняття «системи», бо складаються  із системоутворюючих елементів, тісно  взаємопов’язаних і взаємозалежних між собою, які мають впорядковані звязки й утворюють певну структуру із заздалегідь заданими властивостями. Відрізняються ці системи високим ступенем узгоджених вхідних продуктивних сил з метою управління наскрізними потоками.

Ядром концепції логістики є системний підхід до управління, що передбачає інтеграцію всіх функціональних сфер, пов'язаних з обслуговуванням матеріальних потоків, і врахування взаємозв'язків між ними.

Системний підхід – це напрям методології наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем. Кожна система, в тому числі і логістична, є інтегрованим цілим, тому що вона складається із взаємопов'язаних елементів або підсистем. Системний підхід дає змогу побачити досліджуваний об'єкт як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкрити його інтегративні властивості, внутрішні та зовнішні зв'язки. Системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить конкретна кінцева мета, для досягнення якої створюється система.

Логістичні системи  вкладаються у загальноприйняте поняття "системи". Тому ґрунтуючись  на системному підході, визначаються теоретичні аспекти формування логістичних  систем 

Виходячи з цього, можна  виділити дві групи взаємозв'язків, що лежать в основі управління логістичною системою.

1. Взаємодії "поведінкового"  характеру між організаціями  і організаційними структурами,  що формують канал розподілу,  тобто кооперація або конфлікти  між ними.

2. Взаємозв'язки між  основними функціональними сферами, що складають так званий комплекс логістики: запаси, інформаційне забезпечення, складування, упакування, перевезення.

Створити ідеальну для  всіх підприємств логістичну систему  неможливо. Для кожного підприємства вона буде унікальною, оскільки її метою е досягнення конкретних стратегічних завдань підприємства. Проте можна виділити основні загальні етапи процесу планування і створення логістичної системи: постановка цілей системи, визначення реального її стану (шляхом зовнішнього і внутрішнього аудиту); створення і розгляд альтернативних проектів системи, впровадження одного з них і контроль за ним.

 

Завдання, функції і мета логістичних систем

Ми вже з’ясували, що логістична система (ЛС) - це адаптивна система зі зворотним зв’язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньосистемні зв’язки та зв’язки із зовнішнім середовищем.

Метою логістичної системи  є забезпечення наявності необхідного  товару в необхідній кількості і асортименті, заданої якості, в потрібному місці й у потрібний час, в максимально можливому ступені підготовлених до виробничого процесу або особистому споживанню при заданому рівні логістичних витрат.

Будь-яка логістична система складається  із сукупності елементів, так званих ланок логістичної системи, між якими встановлені певні функціональні зв’язки і відношення. Внутрішньо системні зв’язки є більш міцними, ніж зв’язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального та інформаційного потоків між ланками відповідного логістичного ланцюга.

Більшості реально функціонуючих  на практиці логістичних систем, як і більшості систем, притаманні такі властивості.

- складність - характеризується такими основними ознаками: наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявність складно організованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища;

- ієрархічність - підпорядкованість  елементів нижчого рівня (порядку,  рангу) елементам вищого рівня  у контексті лінійного чи функціонального  логістичного управління;

- цілісність - властивість  системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами. Логістична система є цілісною сукупністю елементів, що взаємодіють один з одним. Декомпозицію логістичних систем на елементи можна здійснювати по-різному. На макрорівні при проходженні матеріального потоку від одного підприємства до іншого в якості елементів можуть розглядатися самі ці підприємства та транспорт, що їх пов’язує. На мікрорівні логістична система може бути представлена у вигляді таких основних підсистем, як: закупівля, планування та управління виробництвом, збут;

- структурованість передбачає  наявність певної організаційної  структури логістичної системи,  яка складається із взаємопов’язаних  об’єктів і суб’єктів управління, що реалізує задану мету;

- рухливість - мінливість  параметрів елементів логістичной  системи під впливом зовнішнього  середовища, а також рішень, прийнятих  учасниками логістичного ланцюга;

- унікальність, непередбачуваність  і невизначеність поведінки в  конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища;

- адаптивність - здатність  логістичної системи змінювати  свою структуру і вибирати  варіанти поведінки відповідно  до нових цілей і під впливом  зовнішнього середовища;

- наявність зв’язків  – між елементами логістичної системи є суттєві зв’язки, які визначають інтеграційні властивості. В макрологістичних системах основу між елементами складає угода. В мікрологістичних системах елементами пов’язані всерединівиробничими зв’язками;

- організація - зв’язки  між елементами логістичної системи визначеним чином упорядковані, тобто логістична система має організацію;

- інтеграційні властивості  – логістична система володіє  інтеграційними властивостями, які  не притаманні ні одному із  елементів окремо. Це здатність  доставити необхідний товар в необхідний час, в необхідне місце, необхідної якості, з мінімальними витратами, а також здатність адаптуватися до змінних умов зовнішнього середовища (зміна попиту на товар, непередбачений вихід із строю технічних засобів тощо). Інтеграційні властивості логістичної системи дозволяють їй закупати матеріали, пропускати їх через свої виробничі потужності і видавати їх у зовнішнє середовище, досягаючи при цьому раніше запланованих цілей.

Логістичну систему, яка  здатна відповісти на попит швидким  постачанням необхідного товару, можна порівняти із живим організмом, в якому в якості мускулів виступає підйомно-транспортна техніка, у якості центральної нервової системи – мережа комп’ютерів на робочих місцях учасників логістичного процесу, які організовані в єдину інформаційну систему. За розмірами цей організм може займати територію заводу або підприємство оптової торгівлі, а може охоплювати регіон або виходити за межі держави. Він здатен адаптуватися, пристосовуватися до змін зовнішнього середовища, реагувати на них у тому ж темпі, в якому вони відбуваються.

Основні завдання логістичної  системи, ми можемо побачити на рисунку:

Межі логістичної системи  визначаються циклом обігу засобів  виробництва. Спочатку закуповуються  засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку надходять у логістичну систему, складуються, обробляються, знову зберігаються і потім йдуть з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, що надходять у логістичну систему. Виділення меж логістичної системи на базі циклу обігу засобів виробництва отримало назву принципу «сплати грошей - отримання грошей».

 

Класифікація  логістичних систем

З позицій системного підходу логістична система формується на рівні будь-якої економічної системи, починаючи від макрорівня (економіка окремої країни чи групи країн), і завершуючи мікрорівнем (підприємства). Методом структуризації систем вищого порядку можна відокремити ту чи іншу модель структури логістичної системи нижчого порядку.

Логістичні системи поділяються на макро-і Мікрологістичні.

Макрологістична система  - це велика система управління матеріальними потоками, що охоплює підприємства та організації промисловості, посередницькі, торгові і транспортні організації різних відомств, розташованих у різних регіонах країни або в різних країнах. Макрологістіческая система являє собою певну інфраструктуру економіки регіону, країни або групи країн.

При формуванні макрологістіческой системи, що охоплює різні країни, необхідно  подолати труднощі, пов'язані з правовими  і економічними особливостями міжнародних економічних відносин, з неоднаковими умовами поставки товарів, відмінностями у транспортному законодавстві країн, а також ряд інших бар'єрів.

Формування макрологістіческіх систем в міждержавних програмах  вимагає створення єдиного економічного простору, єдиного ринку без внутрішніх кордонів, митних перешкод транспортуванні  товарів, капіталів, інформації, трудових ресурсів.

Мікрологістичні системи є підсистемами, структурними складовими макрологістіческіх систем. До них відносять різні виробничі і торговельні підприємства, територіально-виробничі комплекси. Мікрологістична системи являють собою клас внутрішньовиробничих логістичних систем, до складу яких входять технологічно пов'язані виробництва, об'єднані єдиною інфраструктурою.

У рамках макрологістікі зв'язку між окремими Мікрологістична  системами встановлюються на базі товарно-грошових відносин. Всередині Мікрологістична  системи також функціонують підсистеми. Однак основа їх взаємодії безтоварних. Це окремі підрозділи всередині фірми, об'єднання, або іншої господарської системи, що працюють на єдиний економічний результат.

На рівні макрологістикі виділяють три види логістичних систем.

• Логістичні системи з прямими зв'язками. У цих логістичних системах матеріал потік проходить безпосередньо від виробника продукції до її споживача, минаючи посередників
• Ешелонірова.нние логістичні системи. У таких системах на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник
• Гнучкі логістичні системи. Тут рух матеріального потоку від виробника продукції до її споживачеві може здійснюватися як безпосередньо, так і через посередників .

Макрологістична система

Макрологістична система — це велика система управління матеріальними потоками, що охоплює підприємства та організації промисловості, посередницькі, торгівельні та транспортні різних відомств, розміщених у різних регіонах країни або в різних країнах. Макрологістична система є певною інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.

Формування макрологістичних систем у міждержавних програмах  потребує створення єдиного економічного простору, єдиного ринку без внутрішніх кордонів, митних перешкод, транспортування  товарів, капіталів, інформації, трудових ресурсів. Прикладами макрологістичних систем можуть бути об'єднання транс–портних перевезень різних країн з метою оптимізації логістичних витрат, часу та безпеки вантажів — мультимодальні системи (інтермодальні), термінальні та ін.