Внесок Леніна у розвиток красномовства

     В обох виступах серед складних речень переважають складнопідрядні: в  лекції «Про державу» складних речень 134, з них складносурядних — 13, складнопідрядних — 102, складних з сурядністю і підрядністю — 19; в промові  «Завдання спілок молоді» складних речень 176, в тому числі складносурядних  — 9, складнопідрядних — 141, складних з  сурядністю і підрядністю — 26.

Прості  речення короткі, виразні, афористичні. Вони застосовуються періодично і переважно  групами між невеликими частинами  викладу, оформленими складними  реченнями.

     Пристрасний ленінський виступ запалював, збуджував  справжній інтерес, залишав незабутнє  враження. Значною мірою дієвості викладу, його виразності і яскравості сприяють і вдало використані  порівняння, метафори, епітети. Для  порівняння Володимир Ілліч Ленін  добирає слова, які своєю конкретністю, зримістю викликають у слухачів яскраві  асоціації, пов’язані з їх повсякденним життям у суспільстві.

     Виразності  і загостреності мови В. І. Ленін  досягав і шляхом уживання окремих  слів та виразів на основі подібності в переносному, метафоричному смислі. Його метафори виконують гостру викривальну  функцію. Надзвичайно сильно звучить  метафорично вжите слово змій у промові на мітингу в Бутирському районі 2 серпня 1918 року: «Не втихає війна через обопільний грабіж. У грабіжницькій війні зчепились два змії: англо-французький і німецький імперіалізм».

   Отже, глибока сила і переконливість ленінської мови, її мудра простота досягаються  дбайливим ставленням до слова, майстерним добором і використанням точних і ясних слів, дійових лексичних  і синтаксичних засобів. Велич і  могутність ленінського слова —  саме в його простоті, багатстві, виразності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   ВИСНОВОК 

   Хоч Ленін  не любив Україну, він впринципі не думав про її існування, і думав, що це “закордон”, але він не був проти української мови. Але у своєму мовленні: виступах, звертаннях, він висловлював свою думку чітко, лаконічно, з інтонацією, щоб всі його почули і виконували всі прикази! Застосовуючи всі ці його прийоми, народ прислухався до нього, і саме за допомогою мови, Ленін багато чого добився!

   Отже, на мою думку Ленін вніс багато корисного у розвиток красномовства. Тому що слухаючи наставників, людей  влади, ми всі намагаємось спілкуватись як вони, а Ленін, в свою чергу, спілкувався  правильно, і тому весь народ, повторюючи за ним, удосконалював своє красномовство, мову і вимову.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Список  використаних джерел

1. Дитяча  енциклопедія  8"Из  истории  человеческого  общества"  ст.467- 474.
2. Воспоминания о В.И.Ленине.
3. Карр Э. История Советской России. М.”Прогресс”.1990 р.