Відображення філософських поглядів письменника у трилогії Джона Рональда Руєла Толкіна “Володар перснів”

 

 

 

 

 

Розділ V. Компонент католицизму в авторському світогляді.

 

Для Д.Р.Р Толкіна - переконаного католика – глибокий релігійний підтекст його творчості був природним та безперечним. „Єдиний докір на адресу „Володаря перснів”, який дійсно обурює мене, - писав він своїм американським видавцям, - це твердження, нібито „там немає релігії”... Там монотеїстичний світ „природної теології”. Такий незвичний факт, що там немає церков, храмів, релігійних ритуалів і церемоній, - лише особливість конкретних історичних умов, описаних у книзі”. А в листі до Р.Мюррея він пояснював: „Звичайно, „Володар перснів” – праця глибоко релігійна і католицька: це не зовсім очевидно на перший погляд, проте відчутно при повторному прочитанні. Ось чому я не залишив в уявному світі практично нічого, що могло б хоч якось співвідноситися з „релігією”, тобто з культом та релігійною практикою: оскільки релігійний компонент входить безпосередньо до тканини самої оповіді, її символіки”

На Євангеліє Д.Р.Р Толкін посилається часто. До того ж, як показав Т.А. Шиппи, найбільш авторитетний дослідник творчості Толкіна на Заході, при роботі над "Володарем" Д.Р.Р Толкін широко користувався давньоанглийськими (тобто - створеними задовго до поділу церков) богословськими текстами, причому деякі з ідей давньоанглійських богословів лягли в основу його міфологічної й ідеологічної системи (наприклад, давньоанглійська теорія долі, викладена ще благочестивим королем Альфредом).

Д.Р.Р Толкін не посилається на "зразки" і не будує сюжету за відомими моделями. Те, що він робить, можна назвати "художньою філософією", що оперує не поняттями, а живими символами.

Ось один приклад. Сюжет "Володаря перснів" будується навколо Персня Влади, що дає своєму власнику владу і силу. Але цей "воладар Персня" змушений сплачувати за володіння цим скарбом поступовим знеособленням, розвтіленням і уподібненням духам зла. І чим більш лютим і жорстоким він стає, тим страшніші його внутрішні муки. Перстень - одночасно і річ, і істота, спокуса і спокусник. Головний герой "Володаря Перснів" - Фродо - повинний знищити Кільце у вогні, подолавши спокусу оголосити його своїм. Спрощуючи уяву, роблячи з нього абстрактну вижимку, ми легко можемо прочитати в Персні символ первородного гріху і гріху взагалі: як і Фродо, людина приречена все життя боротися з невіддільним від нього злом, знаючи про наслідки поразки і про умови перемоги (поміч Бога). Звичайно, Перстень - не алегорія гріху, але не визнаючи алегорій, символічні тлумачення, при зберіганні пріоритету за текстом як цінністю в собі, Д.Р.Р Толкін припускав і ввів для розмови про це специфічний термін - "придатність". Кільце не покликане символізувати гріх, але образ Кільця "придатний" для розмови про гріх. Фродо несе Перстень на грудях, як носять хрест, і Перстень "римується" із Хрестом за принципом протилежності: хрест - відкритість, розімкнутість, Перстень - замкнуте на себе зло, якоюсь таємничою силою спроможне провокувати свого власника на згубні для того вчинки, підміняти своєю "псевдоособистістю" "я" власника. З "гріхом" же воно римується за принципом подібності (не перетворюючись в алегорію гріху): спасти грішника можна, тільки відділивши від нього гріх - шляхом покаяння і знищивши його; спасти власника Персня (а з ним і весь світ) можна, тільки кинувши Перстень в жерло Гори Долі (куди не так просто добратися). Це відразу ж змушує пригадати Горлума, жертву Персня, істоту, що живе тільки надією повернути його: Горлум ніколи не звертається до тих, із ким говорить - тільки до самого себе і до Персня (хоча Персня в нього більше немає).

Необхідність  знищити Перстень у вогні заради власного порятунку і порятунку світу перегукується з іншим християнським мотивом: "відсікання або виривання гріховної частини з емпіричної особистості необхідно, поки ця частина не встигнула заразити собою і всі інші… Разом із Перснем Фродо втрачає палець, на який було надітий Перстень. Звільнившись від Персня, Фродо знову стає собою, у той у момент, коли він повідомляє Перстень своїм, відбувається підміна його особистості "псевдоособистістю", породженої Перснем, чи ледве не "особистістю" самого Персня . Д.Р.Р Толкін і сам визнавав у листах, що тут - явна паралель із євангельським текстом.

Символічна "жертва пальця" і рятунок від "гріховної частини" своєї істоти (сплавленої із Перснем) призводять до того, що Фродо "рятується", але дорогою ціною: він уже не може повернутися ні до старого себе, ні до "нормального" життя. Йому залишається тільки поїхати з ельфами за Море (по суті, це та ж смерть).

Таким чином, можна  вважати, що власне католицького в творі Д.Р.Р Толкіна не так вже і багато, проте часто ми зустрічаємо загальнохристиянські символи, ремінісценції з Біблії та богословських текстів.

Справа в  тому, Дж.Р.Р.Толкін, надзвичайно обдарований лінгвіст, вельми оригінально тлумачив фразу Біблії: „Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог”. За Д.Р.Р Толкіном, слово справді творить світ. Себто кожний самостійно творить власний світ, сприймаючи та роздаючи назви реальний для нас тільки той предмет, назва якого нам відома. А якщо ми не знаємо, як зветься той чи інший об’єкт, ми не в змозі зрозуміти, що це таке, отже його ніби не існує для нас взагалі. Предмет або явище з’являється у нашому світі, лише коли набуває зрозумілої для нас назви, слова, що виражає його сутність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки 

 

Аналіз філософських поглядів Джона Рональда Руела Толкіна  на основі його твору „ Володар перснів” засвідчує глибоке розуміння автором гострих етичних проблем ХХ століття, його інтерес до категорій обов’язку, вибору в житті, долі та мужності людини в сучасному суспільстві.

„Володар перснів” містить дуже цікаві думки, що стосуються Бога і диявола, добра і зла, людини, її долі і сенсу її життя. Д.Р.Р Толкін на сторінках свого твору подає образне відображення нашого світу і читання його творів допоможе людині зорієнтуватися саме в нашому світі. Книги Д.Р.Р Толкіна формують орієнтацію в житті, задають полюси добра і зла, формують у людини моральність. Якою б не була основна думка твору, на одне з перших місць виходить проблема честі, добра, щирості і самовідданості. І в той же час його книги вчать не забувати, заради чого все відбувається і пам'ятати, що мета - не єдине в житті. Мистецтво для Д.Р.Р Толкіна є водночас і одкровенням зверху, і в той самий час продуктом розуму творця.

Д.Р.Р Толкін - один із найцікавіших та найпопулярніших англійських та й світових письменників XX сторіччя, але попри таку популярність його твори аж ніяк не вписуються до категорії „легкого читання”. Вони потребують широкого культурного кругозору, хоча б поверхового знайомства із християнською та західноєвропейською міфологічною традицією, оскільки лише тоді читач може повною мірою усвідомити зміст та проблематику твору. Значний інтерес до „Володаря перснів” та його автора засвідчує актуальність та загальнолюдський і позачасовий характер морально-етичних проблем, що піднімаються у творі. Світ Д.Р.Р Толкіна є настільки багатогранним та різнобарвним, символічним, а значить відкритим для трактувань і розшифровок, що він, очевидно, ще протягом багатьох років буде давати матеріал для наукових досліджень, а сам твір буде цікавим для ще багатьох поколінь читачів.

 

 

 

 

 

Література

 

1.         Tolkien J.R.R. The Lord of the Rings. –M.,2003.

 

2.         Aleksandrovich N. J.R.R.Tolkien and the fantasy genre // English. – 2004. –№7. – С.26-27.

 

3.         Duriez C. The Tolkien and Middle-Earth. Handbook. Tunbridge Wells. –  1992. – С.213-215.

 

4.         Алексеев С. Джон Рональд Руэл  Толкин. Жизнь и легенды // Знание  – сила. –1997. –№9. –С.134-141.

 

5.         Английская литература 1945 – 1980 годов  / А.П.Саруханян и др. – М., 1987.

 

6.         Баркова А.Л. Толкиенисты. Архаическая  субкультура в современном городе // Человек. –2003. –№5. –С.58-74.

 

7.         Бойницький В. Міфологічний всесвіт професора Толкіна // Зарубіжна література. – 1997. – №4. –С.2.

 

8.         Бонналь Н. Толкиен: Мир чудотворца. – М.,2003.

 

9.         Василенко А. Середземелля –  всесвіт, створений Толкієном  // Дайджест. – 2004. – №1-2. –С.140-142.

 

10.      Васильева Е.К. 50 знаменитых английский романов. – Х., 2004.

 

11.      Губайловский В. Обоснование счастья:  О природе фэнтези и первооткрывателе  жанра // Новый мир. – 2002. –№3. –С.174-185.

 

12.      Завадська В.В. За міфологічними  законами: Спроба аналізу творів Дж.Р.Р.Толкіна „Хобіт, або туди й назад” та „Володар кілець” // Всесвітня література в сер. навч. закладах України. – 2003. – №5. – С.52-55.

 

13.      Курицын В. Мир спасет слабость // Дружба народов. – 1992. – №2. – С.229-232.

 

14.      Николаева А. О волшебной истории // Наука и жизнь. – 2002. – №5. – С.78-84.

 

15.      Прохорова Н. Добродетели мира  Толкина: деяние и недеяние // Знание  – сила. – 1998. – №3. – С.144-151.

 

16.      Прохорова Н. Приглашение к  бегству. Миры профессора Толкина  // Знание – сила. –1997. – №8. –С.150-157.

 

17.      Рогинский Б. Приподняв дерюжку  // Звезда. – 2002. – №9. – С.192-213.

 

18.      Рязанцева Т. Нотатки захопленого  перекладача (Про життєвий та  творчий шлях Дж.Р.Р.Толкіна) // Всесвіт.  – 1994. – №4. – С.138-144.

 

19.      Скороденко В. Открытие мира // Иностранная литература. – 1983. –№5. –С. 237-239.

 

20.      Тумбина О.В. Лекции по английской  литературе 5-20 веков. – СПб.,2003.

 

21.      Шиппи Т. Толкин как послевоенный  писатель // Знание – сила. – 1997. –№12. –С.143-148.

Abstract

Form factors are his life, his experiences and the totality of experiences, emotions, feelings that accompanied his earthly journey. The main point that made D.R.R Tolkien's writing, and it was his love for languages. World's a lot like ours. It actually is an allegorical reflection of our world. They have the same laws of conscience, honor, goodness.

Mythological consciousness manifests itself in such a way: Social consciousness, tends to simplify and polarization, it sees itself in the myth, and as evidenced by the "legend" of the present (which can be correct as far as untrue double, binary model of the universe.The special position of "The Lord of the Rings" D.R.R Tolkien in the cultural space of the modern society due to the role of mythological consciousness as such.

Actualized such moral characters D.R.R Tolkien often described as incredibly good or irredeemably evil, but this view is unfair.

The temptation of power - the motive, the introduction of the twentieth century, the technological capabilities that have made the utopian idea of the destruction or conquest of the world by threatening reality.

One of the central ideas of the epic is the idea of ​​forgiveness. Being a humanist to the core, D.R.R Tolkien rejects any thought of revenge or even fair, but brutal punishment.

 

It was created long before 1939 heralded universal threat of destruction. Sources of this tale is a deep conscious and have little to do with the war, which began in 1939, and its consequences.

The real war is not the same as the legendary neither progress nor effect.

Because this philosophical tale, as it is sometimes called the criticism does not sound reassuring, but a warning, urging people for twenty-first century for caution and balance of each step, each decision, learns to remember the lessons of his past.