Відображення філософських поглядів письменника у трилогії Джона Рональда Руєла Толкіна “Володар перснів”

Київська  гуманітарна академія

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни «Історія зарубіжної літератури»

на  тему: Відображення філософських поглядів письменника у трилогії Джона Рональда Руєла Толкіна “Володар перснів”

 

 

 

 

 

Виконав: студент  4-го курсу

Заочного  відділу навчання

(Романо-Германської  філології)

Полоз Евгеній Григорович

                                                            Перевірив науковий керівник: Загребельна Н.К

 

 

 

 

Київ-2012

Зміст

Зміст……………………………………………………………………………3

 

Розділ І. Проблеми формування світогляду Джона Рональда Руєла Толкіна           ………………………………………………………………………………….5                                                  

 

Розділ ІІ. „ Володар перснів” як вияв міфологічної свідомості……………8

 

Розділ ІІІ. Основні моральні категорії твору……………………………….10

 

1. Проблема вільного  вибору особистості…………………………………..10

 

2. Випробування  владою……………………………………………………...11

 

3. Вияв гуманістичних поглядів автора у творі……………………………..13

 

Розділ ІV. „ Володар кілець” і світові війни ХХ століття…………………..15

 

Розділ V. Компонент католицизму в авторському світогляді……………...18

 

Висновки………………………………………………………………………..21

 

Література………………………………………………………………………22

 

Abstract…………………………………………………………………………..24

 

 

 

Зміст

«Володар Перстенів» («Володар Перснів», помилковий переклад "Володар кілець") (англ. The Lord of the Rings)  — епічний роман у жанрі «фентезі», написаний філологом та професором Оксфордського університету Дж. Р. Р. Толкіном. Оповідь почалася як продовження до попередньої роботи Толкіна, «Гобіт», але згодом розвинулась у набагато більшу історію. Її було написано поетапно між 1937 та 1949 роками, істотну частину — протягом Другої світової війни.

Назва книжки стосується головного антагоніста оповіді, Темного Володаря Саурона, який в  ранню епоху створив Єдиний Перстень, щоб керувати іншими Перснями Влади і зрештою використати їх як зброю для завоювання і підкорення цілого Середзем'я. Оповідь починається в спокійному Ширі — землі гобітів, що немало нагадує англійську сільську місцевість, а далі розгортається в північно-західному Середзем'ї, описуючи перебіг Війни за Перстень з точки зору її героїв, а саме гобітів Фродо Беґінза, Семвайза Ґемджі, Меріадока Брендібака і Переґріна Тука, а також їхніх основних союзників та супутників: Араґорна, Боромира, Ґімлі, Леґоласа і Ґендальфа.

”Володар перснів“ розроблений як особиста розвідка Толкіна своїх власних інтересів у філології, релігії (зокрема, католицизм ), казки, норвезької та загальної німецької міфології,  а також кельтської,  слов'янської, перської, грецької  та фінської міфології . Питання про безпосередній вплив Вагнера “Кільце Нібелунгів” на роботу Толкієна часто обговорювалася критиками.

 

«Володар перснів» отримав змішані відгуки з моменту його створення. Огляди в різних засобах масової інформації були, в цілому, дуже позитивні. Всі літературні досягнення Толкіна повільно визнавалися значним внеском в літературу.

 

 Вістен Г’ю Оден, шанувальник творів Толкіна, вважає що “Володар Перснів” за "шедевр", вважає що, що в деяких випадках він перевершив досягнення поеми Джона Мільтона “Втрачений Рай”

Критик Річард Дженкінс  в «The New Republic», піддав критиці роботу за відсутність психологічної глибини.

 

Величезна популярність епічної саги Толкіна, значно розширило  попит на фентезі. Багато в чому завдяки «Володару Перснів», жанр розквітнув протягом 1960-х років, і користується популярністю і по сей день.

Актуальність  дослідження зумовлюється необхідністю пошуку адекватних шляхів інтерпретації  такого самобутнього й складного  феномену, яким є міфотворчість Дж.Р.Р.Толкіна.

Мета роботи – дослідити відображення філософських поглядів письменника у трилогії Джона Рональда Руєла Толкіна  “Володар перснів” та визначити їх роль у цьому процесі.

Для досягнення поставленої мети необхідне розв’язання  наступних завдань:

визначити філософські погляди письменника, встановити межі його міфологічних, літературних, структурних можливостей;

виявити характер “авторськох поглядів” Толкіна, окреслити їх зв’язки з традиційними міфологічними системами і визначити роль філософських поглядах в цих зв’язках;

з’ясувати особливості  механізмів перетворення представників  народів Середзем’я на героїв квестів;

провести структурний  аналіз суб’єктів та об’єктів квесту з метою виявлення специфіки  їх взаємодії.

 

Об’єктом дослідження є художньо-міфологічно-філософічна система, створена Толкіном.

 

Предметом вивчення є світогляд, міфологічні та моральні засоби створені автором.

Матеріал дослідження  охоплює всю сукупність текстів, що належать до циклу «Володар Перснів»

Розділ  І. Проблеми формування світогляду Джона Рональда Руєла Толкіна.

 

Ключем до розуміння  поглядів та світогляду автора твору  є його життя, його досвід та вся  сукупність вражень, емоцій, почуттів, які супроводжували його земний шлях. Іноді вони є прихованими, іноді  лежить на поверхні, проте неможливо  зрозуміти витоки, особливості літературного твору, не знаючи умов його створення та життєвих факторів, що впливали на формування світогляду автора.

Джон Рональд  Руєл Толкін народився у місті Блумфонтейн, столиці північно- африканської Помаранчевої республіки. Треба сказати, що тогочасна Африка була майже середньовічною, за винятком форпостів цивілізації – портів та залізниць, проте, незважаючи на жахливий клімат, нудне життя, постійну завантаженість голови родини, всі вони жили щасливо . Про Африку у Д.Р.Р Толкіна залишилися дуже уривчасті та розмиті спогади, але до кінця життя південні країни в нього асоціювалися з важкою спекою та посохлою високою травою. Ці асоціації легко простежити у творах автора.

Наприклад, для  героїв „ Володар перснів” у південних країнах нещадно світить сонце, „ хмар там майже ніколи немає, а люди з чорними обличчями дуже жорстокі”. Д.Р.Р Толкін  мав намір створити цикл більш-менш пов’язаних між собою легенд, від космогонічних до казково-романтичних, і хотів присвятити ці легенди моїй країні, моїй Англії. Переїзд родини на північ був глибоко символічним для подальшої долі митця. З цього моменту та до самої смерті Д.Р.Р Толкіна незмінно приваблювала північ – не реальна, географічна, та міфологічна. Північ суворих воїнів та дихаючих вогнем драконів, працелюбних гномів та загадкових ельфів, зачарованих скарбів та мудрих чаклунів.

Мати письменника  вважала, що діти повинні рости біля річки чи озера, серед дерев та зелені. Це одна з причин, чому природа  займає величезне місце у працях Д.Р.Р Толкіна, вона є для нього головним життєтворчим началом. Природа завжди пов’язана з гармонією. Мати автора, Мейбл Толкін, католичкою і виховувала Джона та його брата Хіларі Артура в релігійному ключі. Всі його твори просякнуті християнськими ідеями.

У школі один з викладачів, що мав схильність до середньовіччя, прищеплював учням любов до давньоанглійської та середньовічної англійської мови. Саме він дав молодому Рональду Толкіну підручник англосаксонської мови для початківців. У книзі були приклади текстів, зокрема уривки з героїчної поеми „Беовульф”. Досить швидко опанувавши початкові етапи вивчення мови, учень взявся за всього „Беовульфа” – і впорався з цим. Потім він почав вивчати середньовічну англійську. Більш за все його цікавили основи мов – корні їх походження, „скелети”. Рональд Толкін шукав їх у шкільній бібліотеці, книжкових крамницях, з кишенькових грошей він покупав філологічні праці. Згодом він прийшов до думки створити свою власну мову.

Основним моментом, що змусив Д.Р.Р Толкіна писати, і була його любов до мов. Ще будучи учнем найпрестижнішої школи Бірмінгема, він із захопленням вивчав готську, давньоанглійську, давньоісландську, фінську мови. Через мови він вивчав і міфологію скандинавських країн, Британії. І, звичайно, все це залишило істотний відбиток на його світогляді.

 Світи автора багато в чому схожі на наші. Він власне є алегоричним відображенням нашого світу. У ньому діють ті самі закони совісті, честі, добра. З часом світи Д.Р.Р Толкіна все більше розширюється, збагачуються деталями, стають все реальнішими і все більше наповнюються філософським змістом.

Влітку 1914 року Рональд побував на канікулах  на корнуольськом узбережжі. З того часу в його фантазію назавжди увійшло  море. І це згодом вилилося в вірш „Подорож Еарендела Вечірньої Зірки”, що став початком власної міфології Д.Р.Р Толкіна. У кінці літа розпочалася перша світова війна. Д.Р.Р Толкін вступив на офіцерські курси, проте не покинув ані університетських занять, ані штучних мов, ані поезії.

Рональд брав участь в одній із найзапекліших та найтриваліших баталій – битві в районі річки Соммі. Близько місяця він провів в окопах. Сам Д.Р.Р Толкін стверджував, що перша світова війна ніяк не вплинула на його творчість. Проте особисті втрати були: загинули двоє з четвірки „Чайного клубу”. З жовтня 1916 і до кінця війни Д.Р.Р Толкін хворів тифом. Проте навіть тоді він продовжував працювати над вже окресленою міфологією, яка потім стала „Сільмарілліоном”. Але мабуть не випадковим є те, що після тривалої паузи у роботі нової глави „Володаря перснів” яка була написана у 1945 році. І сам Д.Р.Р Толкін казав: „Мій Сем Скромні повністю змальований з тих рядових, війни14-го року, моїх товаришів, до яких мені за людським рахунком було дуже далеко”. „Володаря перснів” він писав і видавав протягом сімнадцяти років.

Згодом Д.Р.Р Толкін став викладачем спочатку Лідсу, а потім Оксфорду і все життя займався філологією, що передусім вплинуло на коло його літературних уподобань і спосіб мислення. На початку 1930-х років в Оксфорді утворилося літературне товариство „Інклінги”, де студенти та викладачі збиралися для читання неопублікованих творів. Р.Толкін, К.Льюіс, а пізніше ще один відомий англійський фантаст Ч.Уільямс вступив до його лав. Цей клуб не був „ втечею від реальності”, як до цього часу полюбляють представляти фантастику як таку. Соратники створювали нову реальність. На своїх засіданнях члени клубу обговорювали не лише літературні питання, а й теологічні.

Після виходу трилогії „ Володар перснів” Д.Р.Р Толкін вже майже нічого не писав, хоча приголомшливий успіх, здавалося б, давав можливість подальшої розробки оригінальних ідей та тем для Д.Р.Р Толкіна. Проте письменник лише спостерігав за зростанням ажіотажу, викликаного його книжками, і продовжував займатися наукою. Він взагалі мало реагував на метушню навколо нього, залишаючись в своєму консерватизмі дійсним англічанином-джентльменом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  ІІ. „ Володар перснів” як вияв міфологічної свідомості.

 

Особливе положення  „ Володаря перснів” Д.Р.Р Толкіна у культурному просторі сучасного суспільства пов’язане з роллю міфологічної свідомості, як такої. Суспільна свідомість, схильна до спрощення та поляризації, мислить себе саме в міфі, свідченням чого є і „ легенди” сьогодення (здатні бути правильними настільки, наскільки відповідають істині подвійні, бінарні моделі світобудови). Для людині, очевидно, є важливою виводимість етичних категорій, основоположних концептів з певного зведення легенд, з міфологічного претексту, в якому зафіксовані обіграні кожним з наступних поколінь прообрази добра та зла, є важливою укоріненість побутової моралі в певному сакралізованому художньому просторі. Почуття природної та естетичної вмотивованості, необхідність такого претексту, до якого ти ставишся не просто з повагою, але і як до рідного та улюбленого (свідомо обраного). Існує потреба не просто в міфі, але в розгалуженій міфології. Справа ще й у тому, що в культурі постмодернізму безпосередня, серйозна релігійність начебто є неможливою. Потрібна міфологія одночасно серйозна, „справжня”, але почасти й ігрова. Важливим є „момент опосередкованості, необхідна одночасно серйозність та відсторонення. Сучасному інтелектуалові потрібна віра, але віра умовна, ігрова” . При цьому можна створити свою міфологію, а можна взяти й готову, якою є світ Д.Р.Р Толкіна.

Епопея є продуктом епохи модернізму. Свою міфологію Д.Р.Р Толкін не просто вигадав, але створив „на матеріалі валійських легенд, ірландських та ісландських саг, скандинавської міфології та давньогерманського епосу”. Проте створена вона людиною двадцятого століття і відбиває стан міфологічної свідомості суспільства саме цього часу. Тому книга живе ніби в двох паралельних світах: читаючи її, можна відчувати страх, відчай і радість, щиро співпереживати маленьким хобітам, дійсно бути присутньому в чудесному Середземеллі, але при цьому постійно розуміти, що ти є присутнім при вишуканій літературно-історичній грі, де кожне слово іронічно поглядає на себе ніби збоку. Справжній міфології властиві паралелі, варіанти, можливість численних трактувань, здатність відображатися та накладатися на різні історичні епохи та різні культурні архетипи, що ми і бачимо на прикладі            „ Володаря перснів”.

Сам автор висловлювався  з приводу джерел твору та його вкоріненості у колективному несвідомому  наступним чином: „Тепер – що стосується початку початків. Запитувати про це – приблизно те саме, що цікавитися, звідки з’явилася мова. Я ішов до свого світу з самого народження. Лінгвістичні структури завжди діяли на мене, як музика та колір; я з дитинства полюбив рослини і з дитинства ж прикипів до того, що називається нордичним характером і північною природою. Якщо людині хочеться написати щось у такому дусі, вона повинна звернутися до своїх коренів і той, хто родом з північно-західних земель, неодмінно передасть цей дух. Безкрайне Море численних поколінь предків на Заході, безкрані простори (звідки зазвичай з’являються вороги) на Сході. Окрім того, така людина, навіть абсолютно незнайома з усною традицією, може згадати про перекази про Морський Народ.