Розділові знаки у складному реченні

Складнопідрядне речення  може включати кілька підрядних.

Головному реченню може бути підпорядковане безпосередньо тільки одне, а інші- підрядному чи різним підрядним.

Розрізняють послідовну, паралельну, однорідну і комбіновану підрядність. Приклади: Послідовна - Він писав  свою книжку, тому що хотів, щоб люди, яких він любив, стали трохи щасливішими. Паралельна - Може, друзі, що любили, і  кохані, що пішли, знов застелять, як стелили, юних бенкетів столи (М.Коцюбинський). Однорідна - Розкажи, як за горою Сонечко  сідає, як у Дніпра веселочка Воду позичає (Т.Шевченко). Комбінована - Коли б мене хтось спитав, що мені подобалося у дитинстві, я б йому відповів, що любив грати у шахи.

 

                                             ПОСЛІДОВНА ПІДРЯДНІСТЬ

Послідовна підрядність- це поступове підпорядкування, коли перше підрядне речення залежить від головного, друге- від першого підрядного і так далі.

Напр., речення Тоді він  починав мріяти, бо тільки мрій йому не вистачало, щоб дійти верховин радості, які відкривалися перед  ним у ці години (С.Скляренко) можна  розглянути так:

 

                                               ПАРАЛЕЛЬНА ПІДРЯДНІСТЬ

Паралельна підрядність- це таке підпорядкування, за яким усі підрядні речення залежать від одного головного, але пояснюють у ньому різні члени речення або один і той же, тільки по-різному і відповідають на різні питання.

Напр., речення Якщо не можна  вітер змалювати, прозорий вітер  на ясному тлі,- змалюй дуби, могутні  і крислаті, котрі од вітру гнуться  до землі (Л.Костенко) можна розглянути так:

 

                                                ОДНОРІДНА ПІДРЯДНІСТЬ

Однорідна підрядність- це таке підпорядкування, за яким усі підрядні речення залежать від одного й того ж слова головного речення і відповідають на одне і те ж питання.

Напр., речення Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух  і гомін між людьми (П. Горецький) можна розглянути так:

 

                                                 КОМБІНОВАНА ПІДРЯДНІСТЬ

Комбінована підрядність- це підпорядкування різного характеру.

Наприклад, речення: Якби не жовте листя в садках, то можна  було б подумати, що надворі не бабине літо, а справжнє літо (І.Нечуй-Левицький) .

Безсполучникове складне  речення — таке складне речення, у яких прості речення об'єднуються  в одне ціле без сполучників, за допомогою  інтонації.

Смислові відношення між  простими реченнями в безсполучникових складних реченнях виражаються по-різному. У сполучникових реченнях у їх вираженні беруть участь сполучники або сполучні слова, тому смислові відношення тут чіткіші, конкретні. Відсутність  сполучників у безсполучникових складних реченнях робить ці відношення більш узагальненими. Тому при заміні безсполучникового речення сполучниковим  можна вставити не один, а кілька сполучників: Посієш вчасно — вродить  рясно (Народна творчість). Порівн.: Коли посієш вчасно, вродить рясно. Оскільки посієш вчасно, то вродить  рясно.

У деяких безсполучникових складних реченнях вставити сполучники не можна: Зупиніться: мужньо й непохитно  пам'ять над могилою стоїть! (І. Гнатюк)

Смислові відношення в  безсполучниковому складному реченні, як і в сполучниковому, залежать від змісту простих речень — частин складного.

Тут можуть бути перелічувальні зв'язки, що мають значення:

— одночасності або послідовності  дій:

Гаснуть у плавнях летючі комети, тихо вмирає на заході ніч (А. Малишко); Схилиться над селом сонячна  твердінь, ластівка крилом розтинає тінь (М. Рильський);

— пояснювальні:

Бачу здалека: хвиля іскриста грає вільно по синьому морі (Леся Українка);

— протиставні:

Поглянув я на ягнята —  не мої ягнята (Т. Шевченко);

— причинові:

І слова не можна було зрозуміти: такий зчинився гамір (Л. Мартович);

— умовні:

Погодуєш рослину —  нагодуєш, родину (Народна творчість);

— наслідкові:

В душі моїй сила стозора — бушуй, натхнення,бушуй (П. Тичина).

Виражати смислові відношення в безсполучниковому складному  реченні допомагають в усному мовленні інтонація, а в писемному  — розділові знаки:

Пригріло сонечко, обсохла  земля, потягло орача в поле (М. Коцюбинський).

Безсполучникове складне  речення може складатися з двох і  більше простих речень, пов'язаних між  собою сурядним зв'язком. Для них  властива інтонація перелічення: Вітер  ущух, спека спала, небо стало прозоро-голубим (Яків Ваш). Такі речення є синонімічними  до складносурядних.

Безсполучникові складні  речення, що поєднують по два простих  речення, вимовляються з різною інтонацією. Для одних характерна інтонація  протиставлення: Літо дбає, зима поїдає (Народна творчість); для інших  — інтонація підрядності: Працюватимеш вволю — матимеш долю (Народна  творчість). Речення з інтонацією підрядності є синонімічними  до складнопідрядних речень. нема смислу це читати це не правда

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  ІІ. Розділові знаки в складному  реченні

Розділові знаки у складносурядних  реченнях

 

Прості речення як частини  складносурядних, з’єднані сполучниками і(й), та, а, але, проте, однак, зате, не те, або, чи ні ... ні, то ... то, не то ... не то та ін. розділяються комами:

Чорнява його голівонька була закустрана, очі за­спа­ні, зате молоде личко пашіло здоров’ям, грало краскою. (Мирн.)

Кома не ставиться:

1. Між двома питальними, спонукальними або окличними  реченнями, з’єднаними сполучником  і(й):

Коли відбудеться лекція і хто її буде читати?

Як пишно цвітуть каштани  і який гарний Київ у цей час!

2. Між двома безособовими  реченнями за умови, коли присудки  цілком однорідні за зна­чен­ням:

Сумно й глухо! (Мирн.)

3. Між двома сурядними  реченнями, коли вони мають  спільний член, що стосується  обох про­с­тих речень, або спільне  підрядне речення:

На селі хутенько, як сонечко  закотилось, помовкли голоси і рух усякий замер. (М.В.)

Мабуть, батько ще дужче посивів  і мати ще дужче зігнулася. (Головко)

4. Якщо частини складносурядного  речення дуже поширені, або мають  уже всередині свої розділові  знаки, або автор хоче підкреслити  їх самостійність, або далекі  за змістом, то замість коми  ставиться крапка з комою:

Ся розмова лишила в  мені якийсь гіркий не­смак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання. (Л. Укр.)

5. Якщо сурядні речення,  з’єднані сполучником і(й), та(і)  та й, виражають швидку або  несподівану зміну подій або  різке протиставлення, то перед  сполучником ставиться тире:

Сонце зійшло — і враз над Києвом зайнялося ревище гудків.

Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

 

Кома ставиться:

1. Підрядне речення відокремлюється  від головного комами:

Що за літо заробить Мотря, те за зиму і проживуть. (Мирн.)

2. Якщо підрядне речення  стоїть після головного й з’єднується  з ним складеними сполучниками  підрядності тому що, через те  що, завдяки тому що, незважаючи  на те що, внаслідок того що, в міру того як, з тих пір  як, подібно до того як, так  що, то кома ставиться або перед  усім складеним сполучником, або  в середині його, але тільки  один раз. Місце коми визначається  змістом речення:

Довго співали дівчата, довго  гуляли хлопці, незважаючи на те, що другого  дня треба було рано вставати. (Н.-Лев.)

Довго співали дівчата, довго  гуляли хлопці незважаючи на те, що другого  дня треба було рано вставати.

3. Між однорідними підрядними  реченнями ставиться кома так  само, як між однорідними членами  в простому реченні:

Як не мостився, як не ладнав,

А оберемка не підняв.

(Гл.)

Дітям здавалося, що вже вечір  і що зараз прийде мати. (Вас.)

4. Між однорідними підрядними  реченнями, з’єднаними повторюваними  сурядними сполучниками, ставиться  кома, але перше підрядне речення  від головного комою не виділяється:

Ішли на берег моря і  коли яскраво світило сонце, і  коли важкі хмари низько пливли над  землею.

 

5. Якщо в складнопідрядному  реченні збігаються два підрядні  сполучники або сполучник сурядності  й сполучник підрядності, то  кома між ними ставиться тільки  в тому випадку, якщо при  вилученні підрядного речення  не вимагається перебудова того  речення, від якого залежить  підрядне:

Це рішення виникло  в нього раптово, і він хотів  його негайно здійснити, ніби не знаючи, що, коли мине хвилина, він не зможе  сказати. (Мик.)

Кома не ставиться:

1. У словосполученнях  більш ніж, менш ніж, не раніше  ніж, не пізніше ніж і подібних:

Це більш ніж зворушливо.

2. У стійких висловах, близьких за значенням до іменної  частини складеного присудка  або обставини способу дії,  а також у порівняннях фразеологічного  типу: руки стали як лід, упав  як сніп, полетів як стріла, і  приніс скільки зміг, все одно  який, байдуже хто та ін.

3. Якщо після головного  речення перед сполучним словом  або сполучником підрядності  стоїть частка не або повторюваний  сполучник сурядності:

Хотілось би знати не що він казав, а як він казав.

Він уважно розпитував і  як себе почуває брат і що він  устиг зробити на заводі.

4. Якщо підрядне речення,  що стоїть після головного,  складається тільки з одного  відносного слова з прийменником  чи без нього:

Черниш теж кричав, не пам’ятаючи що. (О. Г.)

Тяжко, важко нудить світом, не знаючи за що. (Шевч.)

5. Підрядні речення, що  складаються із стійких словосполучень  невідомо хто (де, коли ...), хто  завгодно, де попало, (є) над чим  працювати тощо:

Парубок обертається на стук і невідомо кому погрожує кулаком. (Ст.)

6. Якщо підрядне речення  зі складеним сполучником підрядності  стоїть на першому місці (перед  головним), то сполучник комою  звичайно не розділяється:

Перед тим як починати передачу — зайвих попросили із студії. (Тич.)

Розділові знаки в безсполучникових складних реченнях

 

1. Якщо частини безсполучникового  складго речення виражають одночасність, сумісність дій або їх послідовність і тісно зв’язані між собою за змістом, між ними ставиться кома:

Вночі несподівано задув  північний вітер, небо скоро затяглося  хмарами. (О. Г.)

2. Якщо частини безсполучникового  речення зберігають певну свою  самостійність за змістом, то  між ними ставиться крапка  з комою:

На порозі стоїть бабуся; навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише; десь-то вода гучить; а високо над усім грає-сіяє вишнє променисте сонечко... (М. В.)

3. Між частинами безсполучникового  складного речення ставиться  двокрапка. Це буває в таких  випадках:

• якщо в безсполучниковому  складному реченні наступне речення  пояснює, розкриває смисл попереднього:

Погаслі вечірні вогні: усі  спочивають у сні. (Л. Укр.)

• якщо в першій частині  безсполучникового складного речення  є слова так, такий, одно та ін., конкретний зміст яких розкривається в другій частині:

Здавна в Кавунівці так повелося: старі дома, а молодь здебільшого на марганцях. (О. Г.)

• між двома реченнями, якщо в першому з них є слова  бачити, дивитись, чути, розуміти та ін., які разом з відповідною інтонацією попереджають, що далі, у наступному реченні, буде викладено якийсь факт:

Старий присувається до вікна, зазира в середину й бачить: у хаті, за столом, сидять гості — учитель та селяни. (Коцюб.)

Якщо в реченнях зазначеного  типу немає характерної попереджувальної інтонації в кінці першого  речення, то замість двокрапки ставиться  кома або тире: Чула, тріснув тин. (Головко.)А де ж чує — щось по листі шелеснуло, холодним вітриком дихнуло. (Гл.)

4. Тире в безсполучникових  складних реченнях ставиться  в таких випадках:

• якщо зміст частини  складного речення зіставляється  або протиставляється:

Не вони судили — він  судив. (М. Р.)

• якщо в першій частині  безсполучникового складного речення  вказується час дії, про яку говориться у другій: