Північноамериканська література

У кінці 40-х років стан здоров'я Джеймса Куп ера різко погіршився, він уже не міг самостійно ходити, писати, а тому час від часу задиктовував сторінки історії Нью-Йорка своїй доньці Шарлотті. 14 серпня 1851 р. серце письменника перестало битися. Поховали його на сімейному цвинтарі у Куперстауні. У 1853 р. будинок видатного романіста згорів, а на його місці був поставлений пам'ятник, який і до сьогодні зберігся.

За життя  Ф. Купер написав 33 романи (за рік  — 1,2 або й 3 романи), декілька томів  публіцистичних і путівник нарисів, памфлетів, історичних пошуків. В історію світової літератури він увійшов як творець американського соціального роману, котрий представлений кількома різновидами:

• історичний («Шпигун»);

• морський («Пірат»);

• про боротьбу індійських племен («Шкіряна Панчоха»),

Письменник  першим в американській літературі впевнено йшов до епічного відображення світу, що частково відбилося на об'єднанні  його книг у цикли: пенталогію, трилогію, дилогію.

Три основні  теми творчості:

• війна за незалежність;

• море;

• життя фронтиру.

4. Аналіз  літературних творів Ф.Купера

З усього написаного Ф. Купером найвідомішою стала пенталогія про Шкіряну  Панчоху («індіанські романи»). Усі  ці твори об'єднано спільною темою (боротьба індіанських племен проти колонізаторів) і образом мисливця Натаніеля Бампо, у якого були багаточисельні прізвиська: Звіробій, Слідопит, Соколине Око, Шкіряна Панчоха, Довгий Карабін.  

«Піонери». У центрі — конфлікт старого мисливця Натті Бампо та його вірного друга Чингачгука із суспільством американських цивілізаторів (суддя Мармадьюк Темпл). Темпл засудив Натті за те, що він підстрелив оленя за 10 днів до початку сезону полювання. Розв'язка трагічна. Старий індіанець, друг Натті, Чингачгук помер. Натті вирушив на захід, куди ще не ступала нога білого цивілізатора.

Натті Бампо — американський варіант  типу «зайвої людини», друзі —  Чингачгук, Ункас.

«Звіробій». Події, описані у творі, відбувалися  між 1740 і 1745 роками. Важко знайти більш мужній образ, ніж образ мандрівника, який назвав себе Гаррі Непосида. Його справжнє ім'я було Гері Марг, але оскільки мешканці прикордонної смуги звикли давати людям усілякі прізвиська, то частіше згадували його прізвисько, аніж справжнє прізвище. Нерідко його називали Гаррі Торопичою. Обидва прізвиська він одержав за свою мужність, рухливість і надзвичайну впертість. Він був близько 190 см на зріст, обличчя мав добре і гарне. Тримався впевнено і розкуто. Непосида належав до числа тих «теоретиків», які вважали всі раси нижчими за білу.

Інший герой — Звіробій, як називав  його Непосида, — і зовні, і за характером був цілком протилежним. Він був високим (близько 180 см.), худим, але мускулистим. Його молоде обличчя  не можна було назвати особливо гарним, але придивившись вгледівшись уважно, можна було побачити добродушність і правдивість, твердість характеру та чесність почуттів.

Обидва  прикордонні мешканці були дуже молодими. Непосиді — років 26 — 28, а Звіробій був іще молодшим за нього. Вони носили одяг пошитий зі шкіри оленя (ознака того, що весь час проводили у лісах, на околиці цивілізованого суспільства). Звіробій говорив, що його виховали делавари (плем'я індіанців), які дали йому ім'я не за відважне серце, а за «зоркий глаз» та швидкі ноги.

Між друзями виникла суперечка, яка засвідчила і довела, що їхні характери справді різні. Вони завели розмову про Джудіт Хаттер, доньку Володаря озера Тома Плавучого. Дружина у нього померла, її труп він спустив у воду. Том виховував двох доньок — Джудіт та Хетті. Непосида сказав, що готовий одружитися із Джудіт, але вона була проти. «Если она осмелится обвенчаться в моё отсутствие, то узнает все радости вдовства, не дожив до 20 лет.... Если соперник встанет на моём пути, как ни отшвырнуть его в сторону?... Мы здесь живём без законов и поневоле должны сами быть и судьями, и палачами...»

Звіробій  був приголомшений сказаним. Він, у свою чергу, попередив, що обов'язково доніс би на нього, якби той скоїв  такий злочин. Вони посварилися, але  треба було вирушати в дорогу. Звіробій любив природу, людей, незалежно від їхньої раси. «Убийство животного я никогда не считал подвигом... Я считаю краснокожих такими же людьми, как и мы с тобой. Каждого надо судить по его поступкам, а не по цвету его кожи».

Історія Звіробоя. Батька звали Бампо, і його назвали так само. При хрещенні дали ім'я Натаніель, або Натті. Але це ім'я носив недовго; делавари підмітили, що хлопець завжди говорив правду і дали йому прізвисько Правдивий Язик. Потім за швидкі ноги дали ім'я Голуб (у голуба швидкі крила і літає він завжди по прямій лінії). Після цього дали прізвисько Висловухий (добре чув). Аж потім дали ім'я Звіробій (гарний мисливець). Чингачгук — з англійської Великий Змій (мудрість і хитрість). Справжнє ім'я — Ункас.

Особливості творчості Ф.Купера — романіста:

• напружено — драматичний, стрімкий характер оповіді;

• авантюрна інтрига;

• наявність елементів сентименталізму та мелодраматизму;

• схильність до надто докладних і чуттєво забарвлених описів архітектури, побуту, одягу, звичаїв;

• контрастні за своїми людськими якостями, переконаннями, вчинками, почуттями герої; уславлення відваги і розуму вільної і дієвої природної людини;

• новизна тематики, образів, мотивів;

• наявність своєрідних американських рис, введення місцевого колориту;

• розгорнуті поетичні картини природи.